Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводять розслідування за фактом ухилення від сплати понад 1 млрд грн податків відомим організатором азартних ігор казино в мережі інтернет, йдеться в повідомленні бюро у вівторок.
“Слідством встановлено, що компанія виплатила гравцям 4,5 млрд виграшів, з яких не сплатила податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на загальну суму 1,1 млрд грн. Згадувані виплати були відображені не як виграші, а як повернення коштів, тобто депозитів, фізичним особам, які нібито не були використані під час участі в азартних іграх”, – стверджують правоохоронці.
БЕБ не розкриває назву організатора азартних ігор, однак, за даними агентства “Інтерфакс-Україна”, ідеться про он-лайн казино “Космолот”, співвласник якого Арнульф Дамерау нещодавно заявив Financial Times, що нібито корумповані чиновники у силових відомствах України та адміністрації президента намагаються вимагати в нього десятки мільйонів євро.
БЕБ додає, що аналізується понад 5 млн банківських транзакцій, а сума завданих державі збитків підтверджується, зокрема, і матеріалами документальної перевірки Державної податкової служби.
“Для всебічного та повного розслідування детективи вже допитали як співробітників компанії, так і гравців та контрагентів, провели обшуки, надіслали численні запити до банківських та інших установ, отримали низку ухвал про тимчасовий доступ до речей і документів”, – зазначається в повідомленні.
Згідно з ним, у межах кримінального провадження було накладено арешт на банківські рахунки діючого й сьогодні підприємства, однак ухвалою суду йому дозволено сплачувати всі необхідні платежі до бюджету, а також виплачувати заробітну плату.
“Водночас у момент оголошення однієї з ухвал посадові особи компанії переказали 100 млн на рахунки контрагента, ці кошти згодом також було заарештовано”, – уточнюється в релізі.
БЕБ також заявляє, що посадові особи товариства під час розслідування всіляко протидіють детективам, зокрема, вони проігнорували ухвалу слідчого судді про надання тимчасового доступу до документів, відмовляються надавати інформацію під час допитів, а також приховують первинну господарську документацію.
“На даний час досудове розслідування триває. Детективи БЕБ продовжують збирати докази, які надалі будуть використані як для судової економічної експертизи, покликаної підтвердити розмір завданих бюджету України збитків, так і для доведення протиправної діяльності”, – ідеться в повідомленні правоохоронців.
Бізнес-асоціації під егідою Української ради бізнесу просять доопрацювати оновлений урядом законопроєкт про Бюро економічної безпеки (№10439), оскільки в ньому залишилися неврахованими важливі пропозиції, які ставлять під загрозу перезавантаження БЕБ.
“Найбільш критичною з неврахованих пропозицій є склад конкурсних комісій для переатестації кадрів і механізм проведення переатестацій”, – зазначається в поширеному в четвер зверненні 17 асоціацій.
На їхню думку, детальний механізм проведення переатестацій має бути викладений у законопроєкті, у самих комісіях має бути переважний голос міжнародних експертів, які мають бездоганну репутацію і добре розуміються на проблематиці роботи правоохоронних органів.
Серед інших проігнорованих пропозицій бізнес вказав посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до наявних державних інформаційних систем та встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого БЕБ і їх постійного контролю.
Крім того, наголошується у зверненні, важливим є обмеження доступу до посад у БЕБ осіб, які мають сумнівну репутацію, виходячи з принципу обґрунтованого сумніву, з огляду на незначну кількість корупційних справ, що закінчилися обвинувальними вироками.
Також вкрай важливо зберегти у фінальній редакції проєкту право переважного голосу міжнародних експертів під час обрання голови БЕБ, ідеться в документі.
Крім того, з метою встановлення запобіжників щодо незаконного тиску на бізнес з боку правоохоронних органів, одночасно з перезавантаженням БЕБ бізнес вимагає внести зміни до Кримінального процесуального Кодексу щодо запровадження стандартів прокурорської діяльності, обмеження повноважень Національної поліції та БЕБ у частині надання доручень оперуповноваженим СБУ, забезпечення можливості оскарження до слідчого судді будь-яких дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора.
Крім того, бізнес пропонує запровадити заборону на повторне відкриття провадження за тими самими підставами та вилучення матеріальних цінностей, не зазначених в ухвалі слідчого судді, налагодити відповідальне зберігання і негайне повернення власникам заарештованого майна після ухвалення рішення, обирати обґрунтований рівень застави та забезпечувальних заходів.
Серед інших вимог – покладення на слідчих суддів обов’язку перевірки дотримання вимог підслідності та повернення строків досудового розслідування і процедури їхнього продовження у фактичних кримінальних провадженнях, за винятком тяжких та особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ.
Водночас асоціації зазначили, що в оновленому урядовому законопроєкті про БЕБ було враховано низку пропозицій бізнес-спільноти, зокрема, обрання претендентів на посаду керівника Бюро комісією з переважаючим голосом міжнародних експертів, негайну переатестацію всіх працівників Бюро та аудит через рік і три роки після призначення нового керівника.
Згідно з прогнозом першого заступника профільного комітету ради Ярослава Железняка, законопроєкт №10439 буде винесено на голосування в першому читанні вже в четвер.
БЕБ, бізнес-асоціація, Бюро економічної безпеки, законопроєкт, УКРАЇНА
Бюро економічної безпеки (БЕБ) забезпечило надходження до державного бюджету понад 13,4 млн грн податків, відшкодованих львівським холдингом, до складу якого входять 60 ресторанів і торговельних точок, повідомила пресслужба бюро.
Згідно з повідомленням, слідство встановило, що співробітники холдингу отримували заробітну плату двома частинами, одна з яких виплачувалися за тіньовими реєстрами. Під час досудового розслідування детективи БЕБ провели низку обшуків, допитали співробітників компанії та зібрали необхідну доказову базу.
Крім того, бюро ініціювало податкову перевірку щодо правильності нарахування податків і зборів на підприємстві під час виплати заробітної плати. За результатами перевірки було нараховано додатково 13,4 млн грн податків і зборів, зазначено в прес-релізі.
“Директор підприємства на стадії досудового розслідування свою провину визнала. Товариство сплатило до державного бюджету завдані державі збитки в повному обсязі. Фігурантці кримінальної справи оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 3 ст. 212-1 КК України”, – повідомило бюро.
За інформацією БЕБ, справу скеровано до суду. Досудове розслідування проводили детективи територіального управління БЕБ у Львівській області. Процесуальне керівництво ведуть прокурори Львівської обласної прокуратури.
Як повідомлялося, 17 жовтня 2023 року БЕБ повідомило про викриття у Львові схеми ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах холдингом, до складу якого входять 60 ресторанів і торгових точок. Того ж дня співвласник холдингу !Fest Юрій Назарук повідомив про проведення БЕБ і Службою безпеки України обшуків на одному з майданчиків холдингу у Львові. За його словами, обшуки стосуються господарської діяльності холдингу, проте запитів і звернень правоохоронців у рамках кримінальних справ не надходило.
Холдинг !Fest заснований у 2007 році. Розвиває мережу креативних ресторанів, кав’ярень, магазинів і нерухомості в Україні. Його власниками є Андрій Худо, Юрій Назарук, Дмитро Герасимов.
Детективи ТУ БЕБ в Одеській області завершили досудове розслідування щодо організованої злочинної групи, яка протидіяла законній господарській діяльності та заволоділа нерухомістю іноземних компаній в Одесі та Києві. Майно, вартістю 29 млн грн, уже повернуто власнику.
Під час досудового розслідування детективи встановили, що майже за півтора року злочинна група привласнила 4 квартири в Одесі, земельну ділянку та будинок у столиці, що належали іноземним компаніям.
Для цього учасники ОЗУ налагодили схему незаконного переоформлення нерухомості для подальшого її продажу. За допомогою “чорних” рієлторів вони створювали фіктивні компанії. Використовуючи підроблені печатки нерезидентів, органів влади та нотаріату іноземних юрисдикцій, до статутного капіталу згадуваних фірм вносили нерухомість. Надалі її переоформляли, укладаючи угоди купівлі-продажу та інші оборудки. Загальна сума завданих збитків становить 41 млн грн.
Майно, вартістю 29 млн грн, уже повернуто одній із постраждалих іноземних компаній – детективи ініціювали скасування реєстрації відчуження права власності земельної ділянки та будинку в столиці.
Організатору та 3 членам злочинної групи повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209. 3 ст. 209, ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Двом особам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ще двом – у вигляді застави. Обвинувальний акт стосовно 4 осіб скеровано до суду.
Оперативний супровід – Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР Нацполіції України. Процесуальне керівництво – Одеська обласна прокуратура.
Нещодавно громадянин Іспанії Анхель Мігель Сересо Гальярдо (Angel Miguel Cerezo Gallardo) публічно звернувся до держорганів України з проханням про підтримку. Іспанський інвестор оцінює втрати від рейдерського захоплення українським співзасновником компанії Selecto Markets, співзасновником якої він є, у 20 млн грн. Детальніше дивіться за посиланням – Відео пресконференції доступне тут
Бюро економічної безпеки (БЕБ) за 2023 рік відшкодувало до бюджету 2,2 млрд грн, передало до АРМА майно на 43,7 млрд грн, повідомив керівник відділу Головного підрозділу детективів БЕБ Сергій Кривун.
“Що стосується видатків держави на утримання бюро економічної безпеки, то вони протягом 2023 року становили 757 млн грн. Своєю чергою під час проведення досудових розслідувань у кримінальних провадженнях бюро відшкодувало збитків на суму понад 2,2 млрд грн, наклало арешти на майно підприємств і фізичних осіб на суму понад 43 млрд грн. Це майно передано в АРМА”, – сказав він в інтерв’ю, розміщеному в Телеграм-каналі БЕБ у суботу.
Він назвав три найрезонансніші справи БЕБ. “Це справа Дмитра Фірташа. Посадові особи низки облгазів завдали збитків оператору газотранспортної системи протягом 2021 року на суму понад 4,2 млрд грн”, – сказав Кривун.
“Наступним кейсом, про який можна сказати, це справа, пов’язана з діяльністю підприємства “Укртатнафта”. Було встановлено, що протягом 2022 року з моменту повномасштабного вторгнення посадові особи підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем, ухилялися від сплати податків. Також було встановлено факт розтрати ресурсу нафти імпортного походження – азербайджанської нафти – вартість якої становить понад 2 млрд грн.”, – додав Кривун.
Ще однією резонансною справою, за його словами, “можна назвати провадження, під час якого на території парку Межигір’я було виявлено підпільне виробництво товарів широкого вжитку. Серед них були і побутова хімія, і продукти харчування… Під час досудового розслідування було встановлено коло осіб, які організували це виробництво”.
За словами представника БЕБ, резонансними також були низка справ щодо ввезення в країну брендових речей і автомобілів, які декларувалися як гуманітарна допомога або допомога ЗСУ, а потім з’являлися у відкритому продажу, наприклад, через ОLХ.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА) звернулася до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом не голосувати за подані Кабінетом міністрів законопроєкти №10439-10440 про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ) та поправки до КПК й інші законодавчі акти щодо удосконалення роботи БЕБ і доопрацювати раніше зареєстровані в Раді законопроєкти №10088 і №10088-1 про перезавантаження БЕБ.
Як зазначається в повідомленні ЄБА в середу, в урядовому законопроєкті, зокрема, відсутні строки формування оновленої команди БЕБ після обрання керівника, а переатестацію працівників відкладено на період після війни.
“Європейська бізнес асоціація вже кілька років наголошувала на необхідності перезавантаження БЕБ з метою підвищення ефективності його роботи та нівелювання корупційних ризиків, що можуть виникати в роботі цього державного органу, на який покладають функції боротьби з економічною злочинністю та контрабандою”, – підкреслюють у ЄБА.
Асоціація наполягає, що добір на ключові посади БЕБ має здійснюватися на конкурсних засадах, вкрай важливим і першочерговим є призначення ефективного керівника, який, власне, й далі формуватиме команду. Тому комісія з проведення конкурсу має вносити пропозицію прем’єру щодо одного, а не трьох кандидатів на посаду директора з метою уникнення можливого політичного впливу на таке призначення.
На думку представників бізнесу, переатестація всіх працівників БЕБ необхідна після обрання нового голови, всі економічні злочини (після реформування) мають бути в компетенції БЕБ.
Щодо критики законопроєкту №10440 ЄБА вказала на складність втілення в життя деяких його норм, зокрема, щодо залучення Ради бізнес-омбудсмена до обшуків і виїмки у провадженнях БЕБ. Крім того, на думку асоціації, деякі норми дублюють або суперечать іншим, наприклад, не залучення представників інших правоохоронних органів до проведення слідчих дій.
Як повідомлялося, 13 жовтня 2023 року комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт №10088 “Про першочергові заходи щодо реформування БЕБ” та альтернативний йому №10088-1. Цей проєкт закону також підтримали Мінфін і Мінекономіки, Мін’юст – із зауваженнями.
Пізніше, 29 грудня 2023 року, Кабмін затвердив свій законопроєкт про реформування БЕБ, який декларує перезавантаження Бюро через рік після війни. Він був різко розкритикований головою Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним і першим заступником голови профільного парламентського голови Ярославом Железняком. За їхнім твердженням, у цьому вигляді контроль за БЕБ збереже ОП, а МВФ не зарахує цей структурний маяк.
У результаті уряд відклав внесення законопроєкту в Раду на місяць, але й після доопрацювання він зазнав критики.
БЕБ, єба, законопроєкт, КАБМИН, РЕФОРМА
