У перші чотири місяці 2025 року будівельний сектор Хорватії демонстрував помірне зростання на тлі уповільнення загального економічного зростання та змін у законодавстві. Незважаючи на існуючі виклики, інвестиції в інфраструктуру та поновлювані джерела енергії підтримують позитивну динаміку галузі.
Основні показники січня–квітня 2025 року
Зростання будівельного виробництва: У лютому 2025 року обсяг будівельних робіт збільшився на 8,7% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Нові будівельні замовлення: У першій половині 2024 року вартість нових будівельних замовлень зросла на 14,9% в річному вираженні, що створило основу для активності на початку 2025 року.
Валова додана вартість: За даними на грудень 2024 року, валова додана вартість у будівництві досягла рекордних 1 450,5 млн євро. Фактори, що впливають на ринок
Інвестиції в інфраструктуру: Підтримка з боку Європейського інвестиційного банку, включаючи кредит у розмірі 400 млн євро, сприяє розвитку транспортної та енергетичної інфраструктури.
Розвиток відновлюваних джерел енергії: Будівництво сонячних і геотермальних електростанцій, таких як проект SE Promina потужністю 150 МВт, стимулює попит на будівельні послуги.
Законодавчі зміни: Введення нових податків на нерухомість і обмеження на короткострокову оренду створюють невизначеність для інвесторів і можуть стримувати зростання в деяких сегментах ринку.
Прогноз на кінець 2025 року
Очікуване зростання: Прогнозується, що в 2025 році будівельна галузь Хорватії зросте в середньому на 2,4% в реальному вираженні, при цьому зростання буде підтримуватися інвестиціями в інфраструктуру та енергетику.
Ризики та виклики: Уповільнення економічного зростання, особливо в Німеччині, може негативно вплинути на хорватський туризм і, відповідно, на будівельний сектор. Таким чином, незважаючи на існуючі виклики, будівельний ринок Хорватії в 2025 році демонструє стійкість, спираючись на державні та приватні інвестиції в ключові інфраструктурні проекти.
У 2024 році будівельний ринок України в грошовому еквіваленті зріс на 6% порівняно з 2023 роком і становив приблизно 170 млрд грн (€3,9 млрд).
Основними сегментами для інвестування в комерційну нерухомість стали складські та торговельні об’єкти. Найпривабливішими для будівництва нових будівель залишаються Київська та Львівська області, що мають велику кількість населення та вдале розташування щодо основних транспортних маршрутів. У 2024 році відбулося збільшення загальної площі нових комерційних проєктів на 65% порівняно з 2023 роком. При цьому сегмент складських будівель зріс на 111%, а торговельних – на 22%.
Рівень вакантності на ринку офісної нерухомості на рівні близько 25% змусив девелоперів сповільнити або зупинити розвиток нових проєктів у цьому сегменті. У Києві більшість нових бізнес-центрів становлять об’єкти, будівництво яких було розпочато до повномасштабного вторгнення. У Львові, незважаючи на підвищений попит на офіси, 2024 року було введено в експлуатацію на 75% менше нових офісних площ, ніж роком раніше.
На ринку комерційного будівництва найбільше зростання показав сегмент готельної нерухомості, який зріс на 182%. Насамперед це пов’язано з активним розвитком курортної нерухомості на заході України.
Близько 20% будівельного ринку займає відновлення та захист об’єктів критичної інфраструктури.
Попит на ринку первинної житлової нерухомості 2024 року зріс на 12%. Одним із важливих чинників цього було впровадження програми єОселя, третина кредитів якої припала на новобудови.
У 2024 році суттєво зріс попит на влаштування сонячних електростанцій на покрівлях комерційних будівель і дахах приватних котеджів.
За період з 2019 по 2024 рік собівартість будівництва в Україні збільшилася вдвічі. Водночас за останній рік вартість будівельних матеріалів і послуг зросла приблизно на 24%.
Дедалі сильніше відчувається дефіцит кваліфікованих будівельників робітничих спеціальностей. На деякі позиції доводиться шукати фахівців протягом кількох місяців, а іноді й самим навчати співробітників.
Брак кваліфікованих кадрів і висока інфляція змушують роботодавців піднімати зарплати і впроваджувати нові програми лояльності для співробітників. У середньому по будівельній галузі зарплати за рік зросли на 15%, що також вплинуло на зростання собівартості будівництва.
Будівельні компанії активно залучають пенсіонерів і жінок для виконання робіт, які не потребують значного фізичного навантаження: оператори будівельної техніки, водії, зварювальники тощо.
Кадровий голод стимулює українські компанії розглядати можливість залучення фахівців будівельних спеціальностей з країн Азії та Африки.
1 січня 2023 року набув чинності Закон України «Про надання будівельної продукції на ринку» (Регламент ЄС 305/2011), який впроваджує нову систему ринкового нагляду для забезпечення якості будівельних матеріалів. 2025 рік стане останнім, коли в будівельній сфері паралельно діятимуть старі та нові регламенти. З 1 січня 2026 року постачальники будівельної продукції, що підпадає під дію цього закону, будуть зобов’язані складати декларації експлуатаційних характеристик і реєструвати їх у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Починаючи з серпня 2024 року змінами до Постанови Кабінету Міністрів України №314 під час дії воєнного стану іноземним компаніям дозволяється здійснювати будівництво об’єктів класу наслідків СС2 та СС3 на підставі подачі декларації до органу ліцензування. Це відкриває широкі можливості для іноземних підрядників реалізовувати будівельні проєкти в Україні, особливо фінансовані міжнародними інституціями.
На 2025 рік Міністерство розвитку громад та територій України запланувало оновлення 7 ДБН та розроблення 80 стандартів, спрямованих на впровадження процесів оптимізації проєктування та будівництва, у т.ч. BIM-технологій, а також усунення бар’єрів для застосування Єврокодів.
Проєкти з відновлення комерційної нерухомості становлять до 20% будівельного ринку України, повідомив директор інженерно-будівельної компанії Rauta Андрій Озейчук у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».
«Незважаючи на військові ризики, власники більшості зруйнованих об’єктів комерційної нерухомості інвестують у їхнє відновлення для перезапуску бізнесу, що дає змогу компаніям продовжувати ефективно працювати. Зокрема, близько 80% торговельних об’єктів, зруйнованих під час повномасштабного вторгнення і розташованих далеко від зони бойових дій, уже відбудовані або перебувають на стадії відновлення», – сказав він.
За спостереженнями Озейчука, у сегменті виробничих і складських будівель цей показник нижчий, близько 40%.
«Для більшості таких об’єктів власники перебувають у пошуках фінансування», – пояснив директор Rauta.
За його словами, серед проєктів відновлення, до яких було залучено Rauta, – ТРЦ Retroville (м. Києві), виробничий цех Чернігівського автозаводу та супермаркет Novus у Бучі (Київська обл.).
Досвід відновлення компанією Rauta об’єктів комерційної нерухомості показує, що часто додатковою вимогою інвесторів під час відновлення об’єктів є підвищення їхньої енергоефективності та архітектурної привабливості, що дає змогу оптимізувати витрати під час експлуатації будівель.
За даними Світового банку, на лютий 2024 року потреба України у відновленні оцінювалася в $486 млрд, з них близько 25% – об’єкти комерційної нерухомості.
Інженерно-будівельна компанія Rauta – провідний постачальник надійних будівельних рішень в Україні та країнах Європейського Союзу.
Згідно з даними Опендатабот, в Україні ТОВ «Раута груп» зареєстровано 2014 року. Його статутний капітал становить 388 тис. грн, дохід за 2022 рік – 102,396 млн грн.
RAUTA, будівельний ринок, ВІДНОВЛЕННЯ, НЕРУХОМОСТЬ, ОЗЕЙЧУК, ПРОЄКТ
