«Транспортлюкс Україна» інвестувало близько 40 млн грн у будівництво підприємства з виробництва біоетанолу в Райгородській громаді (Житомирська обл.), повідомив голова Житомирської обласної військової організації Віталій Бунечко.
«Особливість виробництва полягає в тому, що воно відповідає одразу на кілька викликів. Це виробництво біоетанолу, який із травня цього року має становити щонайменше 5% автомобільного палива в Україні. Тож власні потужності з його виробництва дозволять не витрачати зайві кошти на експорт, а підтримувати вітчизняного виробника та економіку», – написав він у Telegram.
Бунечко уточнив, що основна сировина для заводу – відходи харчової промисловості: тваринний жир, зокрема з курячих ферм, відходи виробництва рослинних олій тощо. Відповідно вирішується ще одна важлива проблема – переробка відходів.
«Завод будується з використанням передових технологій і допоможе зменшити залежність від традиційних енергоресурсів, створить нові робочі місця та сприятиме розвитку економіки регіону», – наголосив очільник Житомирської ОДА.
За інформацією регіональних ЗМІ, у п’ятницю завод виробив перший літр біодизеля. Вони послалися на слова інвестора, громадянина Молдови Міхаїла Попу, який висловив сподівання, що виробництво біодизеля стане частиною довгострокової стратегії енергетичної незалежності регіону та покращить соціальну складову громади, де будуть створені нові робочі місця, а фермери зможуть продавати олійні культури за вигіднішими умовами.
Інвестор додав, що підприємство має намір нарощувати виробництво, щоб задовольнити потребу в паливі не тільки громади, але згодом налагодити експорт.
Асоціацію Automagistral Pivden SRL (Україна) – Precon Transilvania SRL (Румунія) визнано переможцем одного з трьох лотів на будівництво ділянки швидкісної магістралі Арад – Орадя з бюджетом проєкту в EUR600 млн, повідомляє прес-служба «Автомагістраль-Південь».
У посольстві України в Румунії зазначили, що перемога української компанії в одному з найбільших тендерів на будівництво інфраструктури є знаковою подією з точки зору посилення двосторонніх економічних відносин між Україною та Румунією.
«Присутність у Румунії найбільшої української будівельної компанії сприятиме посиленню позицій українського бізнесу на ринку ЄС, розвитку спільних проєктів і партнерства між українськими та європейськими компаніями, обміну досвідом. На ринку ЄС традиційно представлені провідні світові компанії. Перемога в конкурентній боротьбі з найсильнішими суперниками є свідченням довіри з боку румунського замовника до українського підрядника», – наголошується в повідомленні посольства у Facebook.
Загалом чотирисмугова швидкісна магістраль Арад-Орадя матиме загальну протяжність 120,47 км і забезпечить зв’язок із румунсько-угорським кордоном. Лот, який виграла асоціація української та румунської компаній, включає ділянку 47,07 км, до якої додається сполучна дорога з промисловою зоною Арад Вест (2,9 км). Проєктом передбачено 29 мостів загальною протяжністю 2,5 км, шість транспортних розв’язок, чотири майданчики для розміщення великогабаритного транспорту, два дорожньо-ремонтні пункти (для експлуатації автотраси).
«Перемога «Автомагістраль-Південь» – свідчення того, що наша країна здатна успішно виходити на європейський ринок із високотехнологічними послугами. Участь нашої компанії в одному з найбільших інфраструктурних проєктів ЄС матиме важливе значення для десятків інших українських компаній – постачальників матеріалів і послуг», – наголошується в релізі.
ТОВ «Автомагістраль-Південь» на ринку з 2004 року. Проектує і будує швидкісні магістралі, мости, розв’язки, аеродромні комплекси, гідротехнічні споруди. Власником компанії в інформації Opendatabot вказано Олександра Бойка. Згідно з фінрезультатами за 2023 рік, чистий прибуток компанії становив 624,9 млн грн, дохід – 8,215 млрд грн.
TENDER, Автомагістраль-Південь, БУДІВНИЦТВО, магістраль, РУМУНІЯ
Компанія Perfect Group почала будівництво апарт-готелю Velmy в Поляниці Івано-Франківської області, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в пресслужбі компанії.
За словами керівника проєктів компанії Perfect Group Олексія Коваля, метою проєкту Velmy є зміна стандартів відпочинку та інвестування в регіоні.
“Ми створюємо простір для емоцій і спогадів, де кожна деталь працює на комфорт наших гостей. Крім того, це надійна інвестиція з прогнозованою окупністю у вісім-дев’ять років, що робить проєкт привабливим для інвесторів. Ми віримо, що Velmy стане знаковим місцем у Буковелі”, – зазначив Коваль.
Апарт-готель Velmy розташований у Буковелі поруч з озером “Молодість” і підйомниками №14 і №22. У ньому 492 апартаменти площею від 26 до 80 кв. м. Комплекс позиціонується як бізнес-клас, із пропонованої інфраструктури – панорамний басейн, Ski-in/Ski-out, SPA-центр, тренажерна зала, ресторани, конференц-зала і дитячий центр.
Інвесторам пропонуються апартаменти з ремонтом, одночасно угоди оформляються згідно з новим законодавством про майбутні об’єкти нерухомості (БОН) з реєстрацією спеціального майнового права (СМП) у держреєстрах.
Заявлений термін введення в експлуатацію першої черги – третій квартал 2026 року. Наразі ціна квадратного метра від 167,9 тис. грн. Діє розстрочка з першим внеском від 50%. Очікується, що туристичний сезон у Velmy буде цілорічним, ймовірна прибутковість від оренди становитиме до 12% річних, а термін окупності – вісім-дев’ять років.
Заснована 1991 року Perfect Group здала в експлуатацію 42 будинки з 2010, на етапі будівництва 21 будівля.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто і міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович-Хандановіч у середу домовилися активізувати інвестиційну політику у сфері енергетичної безпеки і прискорити будівництво першого нафтопроводу між двома країнами, повідомив керівник угорського зовнішньополітичного відомства.
«Ми домовилися розширити спільні інвестиції в енергетику та забезпечення енергетичної безпеки, зокрема йдеться і про будівництво першого сполучного нафтопроводу», – написав Сіярто в соцмережі Facebook (інформаційний ресурс Meta Platforms Inc.).
Крім того, Сіярто і Джедовіч-Ханданович домовилися активізувати фінансування «нової лінії електропередач, що з’єднує мережі двох країн»
«Для нашої країни Сербія є стратегічним партнером, без Сербії не буде енергетичної безпеки Угорщини, і навпаки», – додав глава угорського МЗС.
Як повідомлялося, будівництво нафтопроводу між Угорщиною і Сербією передбачається реалізувати до 2026 року. Нова гілка буде з’єднана з нафтопроводом «Дружба» і дасть змогу Сербії диверсифікувати постачання нафти і не залежати від Хорватії.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з групи Світового банку 20 грудня 2024 року підписала документи про надання Концерну “Галнафтогаз” кредиту на $53,87 млн для фінансування будівництва ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області та технічну підтримку.
Згідно з інформацією на сайті IFC, загальна вартість проєкту оцінюється в EUR261 млн (з ПДВ), кредит терміном на 16 років надається створеним проєктним компаніям ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”, що контролюються GNG Retail Limited та її “дочкою” “Концерном Галнафтогаз” (разом – GNG Group).
Зазначається, що проєкт передбачає залучення змішаного фінансування, зокрема за рахунок UK-FCDO і EC-UIF, а також Фонду чистих технологій.
Раніше, 4 грудня, участь у проєкті схвалив також Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який також уже підписав документи про надання вищезазначеним ТОВ довгострокового кредиту на EUR60 млн для будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області.
Очікується, що ВЕС щорічно вироблятиме близько 380 ГВт*год (380 млн кВт*год) відновлюваної електроенергії з нульовим викидом вуглецю.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) в лютому 2024 року дозволив GNG Retail Limited (Кіпр) купити понад 50% у статутних капіталах ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”. Згідно з даними відкритих реєстрів, GNG Retail Limited належить 89,5% у двох ТОВ, АТ “ЗНВКІФ “Ріміні” (у якому 83,19% належить Віталію Антонову) – 10,5%.
СЕО OKKO Василь Даниляк анонсував початок робіт зі спорудження ВЕС у Волинській області восени 2024 року. Він пояснював плани роботи групи в секторі ВДЕ необхідністю диверсифікації бізнесу, оскільки паливний ринок уже не передбачає зростання.
“Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК ОККО, яка налічує понад 400 комплексів із мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
GNG Retail Limited Віталія Антонова належить 90,25% акцій “Концерн Галнафтогаз”. Власником ще 7,35% акцій у жовтні 2024 року стала Avalia Investments Limited (Кіпр) засновника і голови Concorde Capital Ігоря Мазепи.
Україна до 2030 року планує будівництво 16 міжнародних автомобільних пунктів пропуску (МАПП) на кордоні з ЄС, випливає з Операційного плану Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС і Республікою Молдова до 2030 року на сайті Кабміну. Планом передбачено будівництво пункту пропуску для автомобільного сполучення «Варяж» у Львівській області. Необхідні для цього кошти 35 млн грн буде виділено 2026 року за рахунок державного або місцевого бюджетів.
Фінансування будівництва ПП «Забрідь» у Закарпатській області також розпочнеться 2026 року – з необхідних 456,8 млн грн передбачається виділити 24 млн грн. У 2027 році передбачено фінансування 280 млн грн, у 2028 році – 152,8 млн грн коштом державного або місцевого бюджетів.
Будівництво ПП «Паладь-Комарівці» в Закарпатській області розпочнуть 2027 року – з необхідної для будівництва ПП і його сервісної зони суми 485,6 млн грн буде виділено – 8 млн грн. У 2028 році для реалізації проєкту передбачено фінансування 320 млн грн, у 2029 році – 157,6 млн грн коштом державного або місцевого бюджетів, коштів міжнародної технічної допомоги.
У 2025 році буде виділено фінансування на ПП «Соломоново» в Закарпатській області – з необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 798,3 млн грн, буде виділено 8 млн грн. У 2026 році для проєкту передбачено 180 млн грн, у 2027 році – 410 млн грн, у 2028 році – 200 млн грн за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги та державного бюджету.
Крім того, у Закарпатській області заплановано будівництво автомобільного ПП «Дийда» – у 2024 році вже виділено 1,5 млн грн із необхідних 1,08 млрд грн. У 2026 році заплановано виділення 355 млн грн, 2027 році – 400 млн грн, 2028 році – 333,05 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги, зокрема CEF.
Також, заплановано спорудження в Закарпатській області автомобільного ПП «Велика Паладь». Із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 386,01 млн грн у 2024 році було виділено 1,45 млн грн. У 2025 році передбачається виділення 382,56 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП «Хижа» в Закарпатській області планують розпочати 2026 року – передбачено виділення 2 млн грн із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 59,02 млн грн. У 2027 році на реалізацію проєкту передбачено 37 млн грн, у 2028 році – 20,02 млн грн із державного або місцевого бюджету, за рахунок коштів міжнародної фінансової допомоги.
У 2026 році розпочнеться і будівництво ПП «Яблунівка» в Закарпатській області – буде виділено 5 млн грн із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 221,02 млн грн. У 2027 році буде профінансовано 216,02 млн грн за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП «Біла Церква» було розпочато 2024 року – з необхідних 1,51 млрд грн на будівництво пункту, під’їзних шляхів та автодорожнього прикордонного мосту було виділено 19,5 млн грн. У 2025 році очікується виділення 174,08 млн грн, у 2026 році – 963,42 млн грн, 2028 році – 362,5 млн грн коштом держбюджету та міжнародної технічної допомоги.
У Чернівецькій області планується спорудження ПП «Руська» – для чого з необхідних для будівництва пункту та забезпечення з ним транспортного сполучення 210 млн грн, у 2026 і 2027 роках буде виділено по 105 млн грн коштом державного бюджету.
Будівництво ПП «Шепіт» у Чернівецькій області також заплановано на 2026 рік – буде виділено 92,5 млн грн із необхідних для будівництва пункту та транспортного сполучення з ним 185 млн грн. Аналогічну суму буде виділено з держбюджету і 2027 року.
У 2026 році в Чернівецькій області розпочнеться спорудження ПП «Біла Криниця» – буде виділено 26,5 млн грн із необхідних на реалізацію проєкту 626,54 млн грн. У 2027 і 2028 роках очікується виділення по 300 млн грн за рахунок держбюджету та інших не заборонених законодавством джерел.
Спорудження ПП «Кельменці» в Чернівецькій області вже триває – 2024 року для реалізації проєкту було виділено 750 тис. грн із необхідних 175 млн грн. У 2025 році, як очікується, буде профінансовано 87,12 млн грн, у 2026 році – 87,12 млн грн.
На будівництво ПП «Вашківці» в Чернівецькій області – у 2025 році з держбюджету буде виділено 60 млн грн із необхідних 120 млн грн. Сума, що залишилася, буде профінансована у 2026 році.
Проєкт будівництва ПП «Бронниця-Унгур» на Вінниччині також отримає фінансування у 2025 році – з держбюджету буде виділено 50 млн грн із необхідних 62,1 млн грн. У 2024 році на реалізацію проєкту було виділено – 2,1 млн грн.
Продовжиться спорудження ПП «Виноградівка» в Одеській області – 2025 року з необхідних на реалізацію проєкту 119,4 млн грн буде виділено – 3,1 млн грн, 2026 року – 59,4 млн грн, 2027 року – 55,32 млн грн. У 2024 році проєкт отримав фінансування – 1,5 млн грн.
Як повідомлялося, Україна до 2030 р. збільшить кількість ПП для автомобільного та залізничного транспорту до 74.
Станом на 1 травня 2024 року пропуск осіб і транспортних засобів через державний кордон в/з України здійснюється в 41 пункті пропуску для автомобільного сполучення (Республіка Польща – вісім пунктів, Словацька Республіка – два пункти, Угорщина – п’ять пунктів, Румунія – п’ять пунктів, Республіка Молдова – 21 пункт). Також станом на 31 липня 2024 року функціонують 16 пунктів пропуску для залізничного сполучення (Республіка Польща – п’ять пунктів, Словацька Республіка – два пункти, Угорщина – два пункти, Румунія – два пункти, Республіка Молдова – п’ять пунктів).
