Державний Ощадбанк уклав кредитну угоду з ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі” (“ФВТ”), релокованим із Краматорська 2022 року українським виробником вітроенергетичного обладнання, для закупівлі самохідного автокрану LIEBHERR LG 1750 на суму 147 млн грн, повідомила пресслужба банку.
У релізі компанії в четвер зазначається, що у фінансуванні проєкту було використано можливості державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”, а кран із такими характеристиками вантажопідйомності, висоти підйому та вильоту стріли стане другим в Україні.
Ощадбанк наголосив, що угода є послідовним продовженням партнерської співпраці з єдиним виробником в Україні, який виготовляє вітроенергетичне устаткування мультимегаватного класу потужністю 5,2 МВт “під ключ”.
“Ступінь локалізації виробництва ТОВ “ФРЕНДЛІ ВІНД ТЕХНОЛОДЖІ” наразі становить близько 40%, у найближчих планах компанії – збільшення до 70%, що здешевить вартість вітроустановок і сприятиме скороченню термінів окупності проєктів. Придбання власного монтажного крана – один із кроків у цьому напрямі розвитку компанії. який Ощадбанк підтримуватиме й надалі”, – зазначив заступник голови правління банку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.
За його словами, інвестиції в розвиток зеленої енергетики – серед стратегічних цілей Ощадабанку.
“В нинішніх умовах підтримка державних банків, таких як Ощад, є вирішальною для успішної реалізації наших проєктів. Завдяки банківському фінансуванню ми не лише впроваджуємо новітні технології, а й сприяємо децентралізації енергетики, що є критично важливим для енергетичної безпеки України під час війни”, – прокоментував генеральний директор “ФВТ” Владислав Єременко.
У релізі уточнюється, що “ФВТ” уже почав будувати першу чергу вітропарків із 16 вітроустановок.
Станом на початок жовтня перший вітряк, встановлений у Нижньоворітській громаді, виробив перший мільйон кВт*год зеленої енергії. Загальний обсяг встановленої потужності всіх запланованих вітропарків розглядається на рівні 1,5 ГВт. Наразі проєкт реалізується за кошти приватних інвесторів, а згодом фінансуватиметься за допомогою банківського синдикованого кредитування. Ощадбанк також візьме участь у підтримці проєкту, йдеться в релізі.
Як повідомлялося, у березні 2024 року Юрій Каціон повідомив, що Ощадбанк візьме участь у реалізації проєкту ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі” з будівництва ВЕС потужністю 520 МВт на заході України.
“ФВТ” займається проєктуванням і виробництвом комплектувальних для вітрових електростанцій. Відповідає за виробництво обладнання в проєкті будівництва вітропарку “Островський” компанії “Вітряні парки України” загальною встановленою потужністю 80 МВт, розташованого на території Нижньоворітської громади на кордоні Львівської та Закарпатської областей.
У 2022 році Краматорський завод важкого верстатобудування, на майданчику якого випускала вітроенергетичні установки компанія “Фурлендер Вінд Технолоджі”, ухвалив рішення про релокацію з Краматорська до Перечина Закарпатської області.
ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі”, за інформацією ресурсу Opendatabot, зареєстровано в Перечині в жовтні 2022 року, кінцевий бенефіціар і керівник – Владислав Єременко.
На ринку гостинності України на 2024-2026 роки заплановано реалізацію 45 нових проєктів готельно-апартаментних комплексів і 108 котеджних містечок готельного типу, йдеться в дослідженні компанії Ribas Hotels Group.
Згідно з ним, у найближчі два роки заявлене поповнення номерного фонду становить для готелів та апартаментів – 6670 номерів, для котеджних містечок – 3097 будинків.
За даними дослідження, на середину 2024 року в Україні функціонує 2017 готелів, водночас від початку повномасштабної війни було знищено або пошкоджено 12 об’єктів.
За кількістю готелів лідирують оператори Optima Hotels (64 готелі), Ribas Hotels Group (21) і Premier Hotels and Resorts (11). Серед іноземних мереж лідерами за масштабом присутності є Accor з дев’ятьма готелями і Radisson з п’ятьма.
Середнє завантаження українських готелів у першій половині 2024 року становило 34-38%, а в окремих регіонах на заході країни (у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях) сягнуло 60-70%.
Згідно з дослідженням, із 2013 року загальна кількість колективних засобів розміщення скорочується в середньому на 175 об’єктів щорічно, переважно за рахунок оздоровчих закладів, санаторіїв профілакторіїв, пансіонатів із лікуванням, бальнео- та грязьових лікарень, туристичних баз, кемпінгів, баз і пансіонатів відпочинку. Водночас кількість готелів зросла на 9,1%, мотелів – на 10,7%, хостелів – на 28,7%.
За прогнозом аналітиків, після закінчення війни туристичний потік в Україні може зрости до 14,5 млн осіб. Таким чином, нинішній обсяг номерного фонду не зможе відповідати попиту. За даними Ribas Hotels Group, потенційна потреба в номерному фонді може становити +30-40% від нинішньої кількості.
Зазначається, що в дослідженні використовували дані Держстату України, Держагентства розвитку туризму, Держприкордонслужби, головних управлінь статистики Києва, Львова та Львівської ОДА, Одеської, Харківської, Дніпропетровської областей, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Держреєстру нерухомих пам’яток України, Сервісного порталу для туристів, Готельного та статистичного агрегаторів.
У Миколаївській області планують будівництво річкового зернового терміналу з потужністю перевалки 10 тис. тонн зерна на добу, повідомляють на сайті Dream.Projects Міністерства розвитку громад і територій (Мінвідновлення).
«Термінал забезпечуватиме приймання зерна як автомобільним, так і залізничним транспортом із подальшим відвантаженням на баржі класу «Річка-Море» і балкери класу Panamax», – йдеться в описі проєкту, представленого Вознесенською територіальною громадою.
На терміналі діятимуть дві лінії для приймання зерна з автомобілів, обладнані автоматичними розвантажувачами, а також лінія для приймання зерна із залізничних вагонів. Об’єкт буде оснащений двома машинами для очищення зерна та двома безперервними зерносушарками шахтного типу для обробки сировини. Металеві силоси, якими буде обладнано термінал, дадуть змогу одночасно зберігати до 40 тис. тонн зерна, що дасть змогу ефективно формувати відвантажувальні партії.
На терміналі планується встановити транспортні системи з продуктивністю 300-500 тонн на годину, які забезпечать безперебійне та своєчасне відвантаження зерна на судна.
Орієнтовна тривалість будівництва об’єкта – 24 місяці.
Сендвіч-панелі Ruukki Energy було використано для будівництва NOVUS Logistics Center, першого в Україні сертифікованого за BREEAM продуктового логістичного комплексу, повідомили в прес-службі Rauta.
«Спеціально для логістичного терміналу фахівці компанії Rauta, яка є ексклюзивним імпортером сендвіч-панелей Ruukki в Україну, розробили проєкт огороджувальних конструкцій з унікальними вузлами, які забезпечують максимальну повітронепроникність і значну економію коштів під час експлуатації об’єкта», – повідомив директор Rauta Андрій Озейчук.
Як повідомлялося, навесні 2024 року ТОВ «Новус Україна», що управляє мережею гіпер- і супермаркетів Novus, запустило в Києві NOVUS Logistics Center, побудований за принципами екологічного будівництва BREEAM за кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. Комплекс на етапі проєкту пройшов сертифікацію BREEAM, зараз, після введення в експлуатацію, компанія готує об’єкт до отримання міжнародного сертифіката BREEAM для нових будівель, рейтинг Good.
NOVUS Logistics Center площею понад 50 тис. кв. м і висотою 15 м розрахований на 5,2 тис. палето-місць і має 18 температурних зон – від -30 до +24 градусів Цельсія.
За словами Костянтина Паршина, керівника департаменту операційної логістики NOVUS, завдяки використанню сендвіч-панелей Ruukki температура взимку всередині основного приміщення не падає нижче заданих 15 градусів, а влітку не піднімається вище 20 градусів.
У релізі наголошується, що застосування сендвіч-панелей Ruukki Energy забезпечило герметичність будівлі до q50 = 0,01 м3/год∙м2 і термічний опір конструкцій до R = 7,47 (м2∙К)/Вт, що є найкращими показниками для складів-холодильників.
Засноване 2014 року ТОВ «Раута груп» (Rauta) – інженерно-будівельна компанія, що займається проєктуванням, постачанням і монтажем сендвіч-панелей, вентильованих фасадів і швидкомонтованих будівель. Є ексклюзивним імпортером в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki, а також розробником низки інновацій, що знижують вартість і терміни будівництва.
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» уклало договір на продовження робіт із будівництва Сирецько-Печерської лінії метрополітену в напрямку житлового масиву Виноградар, переможцем тендеру стало ТОВ «Група компаній Автострада».
Як повідомляють на сайті Київської міської державної адміністрації, термін виконання будівельних робіт встановлено в 30 місяців, а їхня вартість – 13 млрд 785 млн грн. Закупівлю проведено на електронній платформі публічних закупівель Prozorro.
«Наразі триває оформлення всіх дозвільних документів, передбачених законодавством, і передача будівельних майданчиків підрядній організації. Після цього розпочнуться будівельні роботи», – ідеться в повідомленні.
У міськадміністрації наголосили, що будівництво метро не тільки вирішить транспортні завдання, а й забезпечить жителів Подільського району «цілодобовими надійними укриттями».
За даними КМДА, наразі вже побудовано правий перегінний тунель протяжністю майже 1 250 метрів від станції «Мостицька» до станції «Сирець». Крім того, завершено будівництво основних конструкцій перегінного вентиляційного вузла. Також частково влаштовано огороджувальні конструкції методом «стіна в ґрунті», кріплення котловану металоконструкціями. Споруджено основні конструкції суміщеної тягової підстанції, частково збудовано двоярусні тунелі.
У грудні 2023 року КП «Київський метрополітен» у судовому порядку розірвало договір з АТ «Київметробуд» через зрив термінів виконання будівельних робіт. У судовому порядку вирішується питання стягнення частини попередньої оплати, використання якої не підтверджено відповідними актами виконаних робіт, а також штрафних санкцій.
METRO, METROPOLITEN, АВТОСТРАДА, БУДІВНИЦТВО, виноградар, Київс
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні в червні 2024 року зросли на 8,4% порівняно з червнем 2023 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у червні-2024 до червня-2023 ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 8,9%, у нежитловому – 9%, в інженерному – 7,7%. Порівняно з травнем поточного року ціни зросли на 1%, 0,6% і 0,5% відповідно.
За підсумками другого кварталу ціни на будівельні роботи зросли на 8,1% порівняно з квітнем-червнем 2023 року, а за підсумками першого півріччя – на 9,7%, як порівняти з аналогічним періодом роком раніше.
Як повідомлялося, 2023 року ціни на будмонтажроботи збільшилися на 15,8% порівняно з попереднім роком.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
