Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) отримав від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України висновок щодо оцінки впливу на довкілля будівництва хвостосховища – “III карта” – спеціальної гідротехнічної споруди, що використовується для розміщення відходів збагачення.
“ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” інформує про те, що Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України зроблено висновок щодо оцінки впливу на навколишнє середовище планованої діяльності “Будівництво хвостосховища “ІІІ карта” шламове господарство рудо-збагачувальної фабрики району Дніпропетровської області АМКР №21/01-202361210773/1 від 27 лютого 2024 року та Звіт про громадське обговорення №21/01-202361210773/2 від 27 лютого 2024 року”, – констатується в інформації компанії, оприлюдненій управлінням екології на сайті Криворізького міськвиконкому в четвер.
При цьому уточнюється, що інформація про отримання підприємством висновку з оцінки впливу на навколишнє середовище оприлюднена в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на навколишнє середовище.
Як повідомлялося, “ArcelorMittal Кривий Ріг” кілька разів направляло до Мінприроди документи на узгодження будівництва хвостосховища для відходів “III карта”. У середині 2023 року АМКР знову надіслало Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України документи на погодження будівництва хвостосховища.
Згідно з документацією, наявною в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, планована діяльність полягає в новому будівництві хвостосховища “III карта” шламове господарство рудо-збагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області.
Раніше пояснювалося, що процедуру оцінки планованої діяльності проводять у межах розширення та змін, включно з переглядом або оновленням умов провадження планованої діяльності, встановлених рішенням про провадження планованої діяльності або продовження строків її провадження (…).
Інформацію про намір АМКР отримати оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВД) оприлюднено Мінприроди 15 червня 2023 року.
Раніше повідомлялося, що ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” має намір побудувати хвостосховище “III карта”. Будівництво хвостосховища для складування хвостів збагачення необхідне “у зв’язку з досягненням діючими хвостосховищами меж економічної доцільності їх нарощування”.
Водночас уточнювалося, що продуктивність підприємства за сирою рудою на 2021-2025 роки становить 24,4269 млн тонн на рік, річний вихід хвостів – 14,964 млн куб. м на рік. Проєктна відмітка огороджувальної дамби – 100 м. Загальна ємність хвостосховища – 34,8 млн куб. м, корисна ємність – 29,4 млн куб. м. Площа чаші хвостосховища – 382,95 га. Загальна довжина огороджувальних дамб – 5950 м, їхня максимальна висота – 12 м. Площа ділянки будівництва – 521,1245 га.
Таким чином, з урахуванням вимог Мінприроди, АМКР змушений уже вчетверте входити в процедури проведення оцінки впливу на довкілля.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” наразі експлуатує три хвостосховища, у два з яких – “Миролюбівка” та “Об’єднане. Четверта карта” – підприємство планувало інвестувати у 2020-2024 роках близько $50 млн. У третє хвостосховище “Центральне” компанія вже вклала понад $15 млн, завершивши у 2017 році будівництво до позначки +90 метрів (зараз +95 м). Ще стільки ж АМКР витратить на його розширення до позначки +115 м (ці роботи заплановані на найближчі сім років).
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
ARCELORMITTAL КРИВИЙ РІГ, БУДІВНИЦТВО, ВІДХОДИ, хвостосховище
ТОВ “Автомагістраль-Південь” стало переможцем тендера на будівництво транспортної розв’язки в Миколаївській області з пропозицією 1,936 млрд грн.
Згідно з оголошенням на Prozorro, замовником робіт виступила Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській області. Очікувана вартість робіт становила 2,28 млрд грн.
У тендері також брав участь консорціум “Євротрансмост” із фінальною пропозицією в 1,937 млрд грн.
Роботи за тендером включають будівництво розв’язки на різних рівнях через Південний Буг у Миколаєві до автомобільної дороги загального користування державного значення М-14 (Одеса-Мелітополь-Новоазовськ). Протяжність дорожнього покриття становить 8,3 км. Очікуваний термін завершення будівництва – 30 квітня 2025 року.
За даними Prozorro, тендер було проведено 8 лютого, а 6 березня “Автомагістраль-Південь” опублікувала повідомлення про намір укласти договір за підсумками торгів.
ТОВ “Автомагістраль-Південь” на ринку з 2004 року. Проектує і будує швидкісні магістралі, мости, розв’язки, аеродромні комплекси, гідротехнічні споруди. Власником компанії в інформації Opendatabot вказано Олександра Бойка. Згідно з фінрезультатами за 2022 рік, чистий прибуток компанії становив 241,9 млн грн, чистий дохід – 7,5 млрд грн.
Виробник паперової та картонної упаковки для фуд-індустрії компанія Univest інвестувала близько 300 млн грн у будівництво нового цеху з випуску еко-упаковки на території індустріального парку (ІП) “Фастіндастрі” (Фастів Київської обл.), повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Згідно з його повідомленням у Facebook, обладнання, яке вже встановлено, планують ввести в експлуатацію через кілька місяців.
Кисилевський уточнив, що обладнання для промвиробництва в індустріальному парку вперше ввезли в Україну із застосуванням стимулів щодо імпортного мита та ПДВ.
“Першопрохідцем у використанні стимулів від держави став український підприємець Володимир Кудряшов, власник і гендиректор Univest. Йому довелося разом із митницею розбиратися, як усе зробити, бо робили це вперше і підприємство, і держава”, – написав він.
Як повідомлялося, для резидентів ІП законом передбачено, зокрема, звільнення від ПДВ і мита під час імпорту нового обладнання, а також від податку на прибуток на 10 років у разі ведення діяльності в межах ІП; пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю від місцевої влади.
Холдинг Univest, за інформацією на його сайті, – один із лідерів у сфері видавництва та поліграфії в Україні. Ключові бізнес-напрямки – велика офсетна друкарня Univest Print, виробництво картонної, пластикової та блістерної упаковки Univest Packaging, виробництво екопосуду з картону для мереж швидкого харчування Food-in-Box, видавництво (випускає журнально-книжкову продукцію агротематики) Univest Media.
У складі холдингу також складський комплекс площею 20 тис. кв. м, креативне та рекламне агентства.
За даними системи Clarity, виробник упаковки ТОВ “Юнівест Маркетинг” у січні-вересні 2023 року наростило чистий прибуток у 5,3 раза до аналогічного періоду 2022 року, до 77 млн грн за зростання чистого доходу на 58% – до 548,9 млн грн.
В асортименті компанії – паперові стакани, кришки, бургер-бокси, супниці, салатники, лотки, паковання для картоплі-фрі та відра для морозива і попкорну.
Власником компанії, за даними YouControl, є зареєстрована на Кіпрі “Ю.Сі.Ейч. Юнівест Сайпрус Холдинг”, а кінцевими бенефіціарами – Володимир Кудряшов (51%) і громадяни Німеччини Ганс і Луїс Ріффарт (по 12,74%).
ІП “Фастіндастрі” площею 15 га внесено до Реєстру індустріальних парків у січні 2017 року. За інформацією Кисилевського, Univest є головним інвестором ІП.
У парку планується розмістити ще кілька підприємств за принципом циркулярної економіки, а інвестплани щодо ІП розраховані до 2027 року.
Бізнесмен Ігор Ліскі анонсував будівництво заводу з виробництва віконного скла загальною вартістю $240 млн у Київській області.
“Можу вже офіційно повідомити про наш новий суперамбіційний проєкт, який ми розвиваємо вже понад рік”, – повідомив Ліскі у Facebook.
Ліскі розповів The Wall Street Journal, що планує інвестувати в проєкт приблизно $80 млн. За його словами, залучення проєктного фінансування є основною проблемою під час запуску проєкту.
Ліскі є власником інвестиційного холдингу EFI Group (“Ефективні інвестиції”). Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Детальні графіки будівництва об’єктів ПрАТ “ХК “Київміськбуд” будуть готові через 1,5-2 місяці, пошук джерел фінансування є пріоритетом компанії, повідомив новопризначений голова правління – президент ХК “Київміськбуд” Василь Олійник.
“Ми робимо все, щоб працювати щільно з містом, опрацьовуємо разом напрямки, які генеруємо з командою, і підтримка нам обіцяна. Головне, над чим працюємо, – залучення фінансового ресурсу”, – наводить пресслужба слова Олійника за підсумками зустрічі з інвесторами.
За його словами, компанія також веде переговори з банками про кредитування, а також веде діалог з установами, створеними для забезпечення громадян житлом.
Як повідомлялося, мер столиці Віталій Кличко наприкінці грудня 2023 року доручив сформувати в стислі строки новий склад наглядової ради та правління ПрАТ “Київміськбуд”. Раніше глава компанії Ігор Кушнір заявив про звільнення з посади голови правління – президента компанії після 12 років роботи.
За підсумками аудиту “Київміськбуду”, проведеного компаніями ДП “Бейкер Тіллі Україна Консалтинг”, ТОВ “Аудиторська фірма НХД-АУДИТ” і ТОВ “Ернст енд Янг”, було встановлено відсутність ознак дій із доведення компанії до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність “Київміськбуду” була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор “Укрбуду”.
17 листопада 2023 року комісія затвердила проміжний звіт із рекомендаціями та пропозиціями щодо подальшої роботи забудовника, серед яких – здійснення закупівлі квартир в об’єктах “Київміськбуду”, розгляд можливості виділення фінансової позики або докапіталізації компанії. Також ТКК рекомендувала Київській міськраді звернутися до Кабінету міністрів щодо компенсації “Київміськбуду” сумарного запланованого збитку, пов’язаного із завершенням реалізації проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд грн.
29 січня 2024 року заступника голови Київської міськдержадміністрації Владислава Андронова призначено головою наглядової ради ПрАТ “ХК “Київміськбуд” замість Миколи Поворозника. У лютому-2024 новосформована наглядова рада призначила головою правління – президентом компанії її віцепрезидента Василя Олійника.
ХК “Київміськбуд” створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” 1994 року шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
Корпорація “Крупець” завершила будівництво в Рівненській області найпотужнішого на заході України комбікормового заводу, повідомили компанія-підрядник “Реноме Євробуд” і голова Рівненської обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Коваль.
“Вдячний бізнесу, який вірить у нашу перемогу і не боїться вкладати кошти в розвиток регіону. Поява такого підприємства – це не лише про розвиток тваринництва на Рівненщині, а й про додаткові робочі місця, наповнення бюджетів та розвиток території”, – написав Коваль у Telegram.
За інформацією підрядника, на заводі вироблятимуть розсипчасті та гранульовані комбікорми, а також кормові добавки для птиці, великої рогатої худоби та свиней. Потужність підприємства – 30 тонн/год.
У 2023 році повідомлялося, що “Крупець” будує також нову птахофабрику в с.Ситне Дубенського району.
Агрокорпорація “Крупець” працює із земельним банком у 7 тис. га, спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур, виробництві курячих яєць, м’яса бройлерів, комбікормів, сушінні та зберіганні зерна.
В її структурі є елеваторно-сушильні комплекси для одночасного зберігання 60 тис. тонн зерна, комбікормовий та олійноекстракційний заводи, лінія з переробки сої, чотири птахокомплекси.
Підприємства агрокорпорації “Крупець” (“Птахофабрика Крупець”, Крупецький комбікормовий завод, сільськогосподарське підприємство “Агропан Крупець”, а також олійне “КрупОйлКорм”) є одними з найбільших господарств із виробництва та реалізації харчових курячих яєць у Західному регіоні України.
