Українські металургійні підприємства у січні-березні 2026 року збільшили виплавку чавуну на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,802 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у четвер, у березні було вироблено 690,2 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, металургійні підприємства України у 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку чавуну на 6,1% порівняно з 2022 роком – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виплавку чавуну на 69,8% порівняно з 2021 роком – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), освоїв технологію відновлення чавуновозних ковшів для металургійних підприємств.
Згідно із пресрелізом, у цеху ремонту металургійного устаткування “Каметсталі” опанували новий напрям – ремонт чавуновозних ковшів. Таке рішення спрямоване на підтримку ритмічної роботи доменного цеху та допоможе ефективно відновлювати критично важливе обладнання власними силами.
При цьому уточнюється, що цьогорічний старт сервісних новинок у ЦРМУ розпочався з освоєння ремонту чавуновозів. Це стратегічний крок: стабільна робота доменного цеху безпосередньо залежить від кількості ковшів “у строю”. Оскільки потреба у відновленні такої техніки зросла, а кадровий ресурс залишається обмеженим, ремонтники спрацювали на випередження. Ініціатива команди, підтримана керівництвом комбінату, дозволить закрити дефіцит обігового обладнання та забезпечити стабільність і продуктивність виробництва чавуну.
За технологією ремонту відновлювальні роботи виконують на основі результатів дефектування, яке проводиться спільно з фахівцями доменного цеху. Це дозволяє точно визначити слабкі місця та обсяг необхідного відновлення.
Основними ремонтними операціями є закладання тріщин на вертикальних стінках ковшів, а також усунення наскрізних пошкоджень у донній частині. Такі прогари виникають внаслідок агресивного впливу рідкого чавуну в місцях, де вогнетривка футеровка найбільш зношена. Ремонтники вирізають пошкоджені ділянки та замінюють новими сталевими “латками”. Окрему увагу приділяють верхній частині ковша – горловині, де виконується заміна зношених металоконструкцій. Весь процес включає повний цикл технічних робіт: демонтаж пошкоджених елементів, власне виготовлення деталей для заміни та їхній подальший монтаж.
Начальник цеху ремонту металургійного устаткування Дмитро Лубенець пояснив, що до ремонту кожного чавуновозного ковша підходять індивідуально: від дефектування та розробки креслень до виготовлення деталей власними силами.
“Перший реставрований агрегат уже повернувся у доменний цех, зараз відновлюємо другий. Оскільки результати пілотного ремонту цілком задовільні, вирішили спільно з доменщиками систематизувати цей процес: ковші, що виходять з ладу, одразу спрямовуватимуться до ЦРМУ. Це дозволить нам оперативно повертати їх в експлуатацію після ремонту і, таким чином, підтримувати стабільність виробничого процесу. У складний воєнний час така співпраця є вирішальною – це наш спосіб долати дефіцит персоналу та тримати виробничий ритм”, – сказав начальник цеху.
При цьому нагадується, що спеціалісти ЦРМУ опанували технологію ремонту шлаковозних чаш зі значним зносом та дефектами. Раніше такі чаші списувалися для утилізації та замінювалися високовартісними новими. У 2025 році 15 чаш було відремонтовано і повернуто в доменний цех для подальшої експлуатації.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Українські металургійні підприємства у січні-лютому поточного року знизили виплавку чавуну, за оперативними даними, на 11,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,012 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок ввечері, у лютому було вироблено 461,9 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку чавуну на 6,1% порівняно з 2022 роком – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво чавуну на 69,8% порівняно з 2021 роком – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну, що становило 103,6% до 2020 року.
Україна в січні цього року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному виразі на 27,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 93,795 тис. тонн зі 128,592 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грудні було експортовано 246,516 тис. тонн чавуну.
За січень експорт чавуну в грошовому вираженні зменшився на 32,5% – до $34,807 млн з $51,581 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (87,25% поставок у грошовому вираженні), Італії (9,41%) та Польщі (2,01%).
Цьогоріч у січні країна не імпортувала чавун, як рік тому.
Як повідомлялося, Україна у 2025р збільшила експорт чавуну в натуральному виразі на 53,5% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 980,620 тис. тонн, виторг – на 51,9%, до $759,882 млн. Експорт здійснювався переважно до США (68,25% поставок у грошовому виразі), Італії (20,26%) і Туреччини (3,63%).
За 12 місяців минулого року країна імпортувала 39 тис. тонн на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-грудні-2024 було завезено 38 тонн чавуну на $90 тис.
Також повідомлялося, що США з 12 березня 2025 року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна 2024 року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному виразі на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн, у грошовому виразі – на 6,1%, до $500,341 млн. Експорт здійснювали переважно до США (72,64% поставок у грошовому виразі), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%). За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини, тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.
Україна у 2025 році збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 53,5% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 980,620 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за окреслений період експорт чавуну у грошовому вираженні зріс на 51,9% – до $759,882 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (68,25% поставок у грошовому вираженні), Італії (20,26%) і Туреччини (3,63%).
За 12 місяців минулого року країна імпортувала 39 тис. тонн на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-грудні-2024 було завезено 38 тонн чавуну на $90 тис.
Як повідомлялося, США з 12 березня поточного року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна 2024 року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн, у грошовому вираженні на 6,1% – до $500,341 млн. Експорт здійснювали переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).
За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини, тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.
Виплавка чавуну на комбінаті «ArcelorMittal Кривий Ріг» у 2025 році зросла на 16,9% і досягла 2 млн 534,6 тис. тонн. Це найбільший приріст серед усіх основних видів продукції підприємства.
Незважаючи на це, гендиректор Мауро Лонгобардо зазначив, що планувалося працювати постійно двома доменними печами, але через воєнні умови цього не вдалося досягти. Виробництво залишається адаптивним і залежить від енергозабезпечення та ситуації на ринках.
Ключовою метою підприємства залишається збереження виробничого потенціалу і робочих місць для майбутньої відбудови країни.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
