Туреччина, Румунія і Болгарія в понеділок почали спільну операцію з пошуку мін у Чорному морі з метою підвищення безпеки судноплавства, особливо під час експорту українського зерна, повідомляє Bloomberg.
Видання звернуло увагу на те, що очолювана Стамбулом ініціатива є першою великою спільною акцією країн Чорного моря з моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року і зосереджена на знешкодженні мін, що дрейфують у певних районах Чорного моря внаслідок війни.
“Росія та Україна є ключовими виробниками зерна, і війна поставила під загрозу безпечний прохід вантажів. Київ запустив власний чорноморський експортний маршрут торік після провалу угоди про безпечний коридор, підтриманої Росією, Туреччиною та Організацією Об’єднаних Націй. Це успішно збільшило експорт і допомогло економіці зростати швидше за прогнози, але маршрут залишається ризикованим”, – пише Bloomberg.
Серед великих морських втрат видання назвало ракетний удар РФ поблизу ключового українського порту Одеса по торговому судну, коли було вбито капітана та інших членів команди, а також постраждале в листопаді від вибуху під час відплиття з українського порту в Чорному морі судно, найняте Cargill Inc.
Україна в березні заявила, що експорт з її чорноморських портів майже повернувся до довоєнних обсягів після неодноразових нападів і збоїв після повномасштабного вторгнення Росії. Проте порти навколо Одеси часто стикаються з ударами з боку Росії, які продовжують переривати діяльність, нагадав Bloomberg.
Україна відновила контейнерні перевезення Чорним морем: в один із портів Великої Одеси “Чорноморськ” 3 квітня зайшло судно з контейнерами, повідомило одеське видання “Думская”.
Згідно з повідомленням, першопрохідцем стало судно T Mare, яке ходить під прапором Панами. Воно класифікується не як контейнеровоз, а судно для перевезень генеральних вантажів.
Видання зазначило, що це ще не повноцінне спеціалізоване судно, а так званий фідер, який завантажать контейнерами, а потім відправлять у закордонний хаб для подальшого перевантаження на океанські контейнеровози світових контейнерних ліній.
За даними постачальника послуг з відстеження суден і морської аналітики MarineTraffic, судно з “Чорноморська” вирушило в румунський порт Констанца.
T MARE є вантажним судном для перевезення контейнерних вантажів, ходить під прапором Панами. Його загальна довжина (LOA) – 105 метрів, а ширина – 17 метрів.
Як повідомлялося, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури в березні анонсувало, що на початку квітня одеські порти мають прийняти перше з початку війни судно з контейнерами.
Україна в рамках своїх євроінтеграційних зобов’язань за Конвенцією Еспо на полях Дев’ятої наради сторін Конвенції Еспо закрила 20-річну суперечку з Румунією щодо виконання її вимог під час будівництва каналу “Дунай – Чорне море”, – повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
“Ми виконали “домашню роботу” і подолали довгий шлях щодо приведення у відповідність до проєкту вимог Конвенції. Адже Україні не байдужі добросусідські відносини та дотримання норм міжнародного права. Ми хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти помилки минулого”, – написав він у Facebook з наради в Женеві.
Стрілець подякував міністру довкілля, водних і лісових ресурсів Румунії Мірчу Фешету (Mircea Fechet) за підтримку цього історичного рішення та міністру довкілля Молдови Йорданці Йордановій (Iordanca Iordanov) за фахове та дипломатичне головування на засіданні Наради сторін Конвенції.
Український міністр додав, що українській делегації в Женеві також вдалося домогтися ще двох перемог, серед яких відмова обрати представника Білорусі в робочі органи Конвенції Еспо, яку підтримали 34 країни.
“На 43-й сесії Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані Москву позбавили статусу приймаючої сторони Метеорологічного центру “Схід” програми EMEP. За це проголосували 33 країни з 35 країн-учасниць. Тепер міжнародний природоохоронний науковий центр базуватиметься в Інституті Йожефа Стефана в Любляні, Словенія. Розраховуємо, що скоро він працюватиме в Українському гідрометцентрі!” – написав також Стрілець.
Конвенція Еспо – міжнародна угода, ініційована Європейською економічною комісією ООН, яка набула чинності 1997 року і названа так за назвою фінського міста Еспо (або Еспоо), де її було підписано 1991 року. Згідно з документом, процедура оцінки впливу на навколишнє середовище потенційно небезпечних проєктів має проводитися не тільки всередині держави, а й у суміжних країнах, які можуть бути порушені впливом цих об’єктів.
Як повідомлялося, у серпні 2004 року президент України Леонід Кучма відкрив рух першою частиною каналу. Водночас Європейська Комісія 1 вересня висловила протест Україні у зв’язку з продовженням робіт з будівництва каналу в дельті Дунаю, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО. Єврокомісія закликала Київ припинити будівництво, поки не буде проведено експертизу впливу, який цей канал може мати на природу в дельті річки. Крім цього, Румунія заявила, що оскаржить спорудження каналу.
Згідно з рішенням президента України Віктора Ющенка в червні 2005 року були припинені роботи з поглиблення каналу Дунай-Чорне море через гирло Бистре, для проведення експертизи. Експертиза комісії Міністерства охорони навколишнього середовища України встановила, що канал не завдає шкоди природі.
МЗС України наголошувало, що Україна виходить із того, що відновлення судноплавства в нижньому Дунаї є суверенним правом держави і спрямоване на відновлення ситуації, яка історично існувала в цьому регіоні до 1994 року.
Українська сторона тоді заявляла, що її позиція підтверджена міжнародними експертами під час візиту на безпосереднє місце робіт у дельті Дунаю. Так, від початку відновлювальних робіт нижній Дунай відвідали представники Рамсарської, Бернської, Орхузької конвенцій, конвенції Еспо, міжнародної комісії із захисту річки Дунай, Європейської комісії, Ради Європи, Всесвітнього фонду дикої природи. Рекомендації місії містили три основні вимоги до України: не розпочинати роботи другого етапу проєкту до завершення оцінки впливу на навколишнє середовище від реалізації другого етапу; проведення громадських слухань щодо екологічних наслідків від реалізації проєкту; проведення системного моніторингу стану довкілля під час реалізації проєкту, до якого мають бути залучені міжнародні експерти та представники Румунії. За інформацією МЗС, Україна виконала всі три вимоги.
Проте суперечка продовжилася, і Україна також висувала зустрічні вимоги до Румунії за Конвенцією Еспо щодо реалізації нею своїх проєктів у дельті Дунаю.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проєкту прокладання лінії електропередачі дном Чорного моря, що передбачає постачання “зеленої” енергії з Азербайджану в Європу через Грузію, буде представлено до листопада.
“У грудні минулого року було підписано угоду між Азербайджаном, Грузією, Угорщиною та Румунією, засвідчену Європейською комісією, про будівництво інтегрованої “зеленої” лінії електропередачі з Азербайджану в Європу дном Чорного моря. Роботи з розробки техніко-економічного обґрунтування вже розпочато. Очікуємо, що воно буде представлено, ймовірно, у вересні-жовтні”, – сказав Алієв у Шуші.
17 грудня 2022 року Азербайджан, Грузія, Румунія та Угорщина підписали в Бухаресті угоду про стратегічне партнерство з будівництва підводного електричного кабелю Black Sea Energy потужністю 1000 МВт і протяжністю 1195 км. Кабель буде призначений для постачання “зеленої” електроенергії, виробленої в Азербайджані, через Грузію і Чорне море до Румунії для подальшого транспортування в Угорщину та решту Європи.
У червні було ухвалено рішення про приєднання Болгарії до цього проекту.
Прокладання кабелю займе 3-4 роки.
Європейська комісія планує надати 2,3 млрд євро на прокладання кабелю, який стане найдовшим у світі.
Лідери Азербайджану, Грузії, Румунії та Угорщини підписали угоду про прокладення підводного електричного кабелю дном Чорного моря для забезпечення азербайджанською енергією Європи.
Глава Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн вважає амбітним проєкт Чорноморського електричного кабелю, яким Азербайджан постачатиме електроенергію в Європу.
“Можу тільки сказати: який амбітний проєкт (Чорноморського електрокабелю). Він з’єднає нас по обидва боки Чорного моря і піде далі в бік Каспійського моря – як для цифрового зв’язку, так і для енергетики”, – заявила в суботу фон дер Ляєн на церемонії підписання в Бухаресті “Угоди про стратегічне партнерство в галузі розвитку та передачі зеленої енергії між урядами Азербайджану, Грузії, Румунії та Угорщини”.
За її словами, реалізація домовленостей допоможе Європейському Союзу зміцнити безпеку поставок за рахунок передачі електроенергії з відновлюваних джерел до Євросоюзу через Румунію та Угорщину. “Кабель під Чорним морем міг би постачати електрику нашим сусідам у Молдові та на Західні Балкани і, звісно ж, в Україну”, – сказала глава ЄК.
За словами комісара ЄС з політики сусідства та розширення Олівера Варгеї, угоду між Азербайджаном, Грузією, Румунією та Угорщиною про підводний кабель передачі електроенергії через Чорне море (Black Sea Energy) підписано в рамках європейського інвестиційного плану на 17 млрд євро.
Майже 1200-кілометровий кабель передаватиме електроенергію з Азербайджану та Грузії до Румунії та Угорщини. Проєкт має бути реалізований протягом шести років.
