Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Ринок цементу України – дослідження Experts Club

Аналіз показників цементної галузі України проведено інформаційно-аналітичним центром Experts Club за сприяння Асоціації виробників цементу України “Укрцемент”.

За п’ять останніх років українська цементна галузь пережила пік виробництва у 2021 році, різке падіння у 2022-му, поступове відновлення у 2023-му та вихід на стадію стабілізації у 2024-му. Втім, поточний рівень все ще далекий від довоєнних показників.

За даними профспільноти та галузевих оглядів, випуск становив близько 11 млн т у 2021 році, знизився до 5,4 млн т у 2022-му, відновився до 7,43 млн т у 2023-му та досяг 7,93 млн т у 2024-му. У 2025 році виробники говорять про фактичну «стелю» — приблизно 8 млн т за поточних ризиків і логістики, ймовірно це максимальна цифра.

Динаміка внутрішнього споживання цементу демонструє схожу тенденцію «спаду та нормалізації». У 2021 році, до початку повномасштабного вторгнення, обсяг споживання становив близько ~ 10,6 млн тонн. У 2022-му ринок цементу різко впав до приблизно ~ 4,5 млн тонн, у 2023 році піднявся до ~ 6,2 млн тонн, а у 2024-му стабілізувався на рівні близько ~ 6,3 млн тонн. Таким чином, країна наблизилася до стабільного рівня «воєнного» попиту, який майже вполовину менше довоєнного, в межах 6–6,5 млн тонн.

Структура попиту змінилася: частка класичного житлового та комерційного будівництва поступилася місцем інфраструктурним і оборонним проєктам. Ключові короткострокові драйвери — фортифікаційні роботи, укриття, екстрені ремонти доріг і мостів, а також адресні житлові програми на кшталт «єОселя», які підтримували попит у 2023–2024 роках, хоч і не повернули його до рівня 2021-го. На 2025 рік ринок очікує «рівного» попиту, чутливого до обсягів бюджетного та міжнародного фінансування.

В умовах скорочення внутрішнього попиту, природним кроком у підтримці завантаженості виробництва стало поступово переорієнтувати частину обсягів цементу на зовнішні ринки. У 2021-му експорт цементу становив порядку 971 тис. тонн (9% обсягів виробництва), 2024 році близько 1,7 млн тонн (21,3% обсягів виробництва). Основними напрямами залишаються сусідні країни — Польща, Румунія, Угорщина та Молдова, що підтверджуються як статистичними даними, так і галузевими оцінками. У галузі не раз підкреслювали: щойно внутрішнє споживання почне зростати, експортна частка скоротиться на користь українських будмайданчиків.

Імпорт, навпаки, стиснувся. Після приблизно 1 млн т у докризовому 2020 році поставки у 2024-му зменшилися до ~40 тис. т (включно з нішевими позиціями, наприклад білим цементом). На це вплинули й антидемпінгові мита: проти Туреччини — 33–51% (чинні пока що до вересня 2026 року), а проти РФ/Білорусі/Молдови заходи продовжено до 2030-го. За нинішніх умов, коли виробничі потужності та логістика адаптовані до «воєнного» рівня споживання, попит повністю покривається за рахунок внутрішніх ресурсів.

Ринкова структура у 2024–2025 роках високо концентрована. Ключові виробники — ПрАТ «Івано-Франківськцемент», група CRH (після погодження АМКУ угоди придбання CRH активів Dyckerhoff/Buzzi – ПрАТ «ВІПЦЕМ», АТ «Подільский цемент», ПрАТ «Миколаївцемент», ТОВ «Цемент») та ПрАТ «Кривий Ріг Цемент». Угода CRH, попри дискусії на ринку, юридичні спори та увагу з боку антимонопольних органів – очікувано для трансакцій такого масштабу, створює потенціал для інтеграції у глобальні виробничі й логістичні ланцюги, залучення нових інвестицій, модернізації виробництва та підвищення стандартів конкурентного середовища. У контексті майбутньої масштабної відбудови країни угода відкриває можливості для зміцнення стабільності постачань, підвищення якості продукції та розвитку конкурентного середовища.

Хто зараз «тягне» внутрішнє споживання. У мирний час головним стабілізатором попиту були масове житлове будівництво та інфраструктура. У 2023–2025 роках базовий попит формують дороги та інженерні споруди (включно з укріпленнями й укриттями), муніципальні та енергооб’єкти, точкові відновлювальні проєкти, а також приватний сектор — ремонти та локальні будівництва.

Дорожнє будівництво є важливим фактором економічного та соціального розвитку. Впровадження новітніх технологій, використання якісних матеріалів та дотримання екологічних вимог є ключовими аспектами успішного розвитку цієї галузі.

Розвиток будівництва та ремонту цементобетонних доріг на базі цементних сумішей сьогодні може мати ключову роль у стимулюванні стабільного споживання цементу в умовах війни та відновлення. Такий інфраструктурний напрям дозволяє підтримувати виробничі потужності підприємств, робочі місця та економічну активність, незважаючи на значне скорочення житлового й комерційного будівництва. Завдяки своїй довговічності та витривалості, цементобетонні покриття є оптимальним рішенням як для військової, так і для цивільної логістики. Реалізація подібних проєктів не лише забезпечує сталість галузевого попиту, а й розвиток суміжних секторів, створюючи мультиплікативний ефект для економіки навіть у кризових умовах. Цим питанням присвячено спеціалізований семінар НІРІ та Асоціації «Укрцемент», 15-16.10.2025, де обговорюватимуться переваги та роль цементобетонних рішень у відбудові України (деталі на ukrcement.com.ua).

З погляду каналів продажів ринок залишається переважно B2B: основну частину цементу купують підрядні організації, дорожні та інфраструктурні компанії, великі забудовники, виробники ЗБВ, бетонні вузли. B2C-канал (роздрібні мережі будматеріалів, малі підрядники) зберігає помітну роль у ремонтах і малоповерховому будівництві, але в загальному обсязі поступається проєктному сегменту. Побічні підтвердження «інфраструктурного» зсуву дають галузеві огляди будівництв і повідомлення про фортифікаційні роботи у 2024–2025 роках.

Географія зовнішніх продажів показує стійкий «коридор» і сусідстві з ЄС. За даними торгової статистики за 2023 рік, на Румунію припала найбільша вартість поставок, далі — Польща та Угорщина; У 2024 зберіглася – Румунія, Польща та Угорщина

Це відображає дефіцити на прикордонних ринках ЄС і конкурентоспроможність української ціни за близької логістики.

Що обмежує зростання. Воєнні ризики та енергетична інфраструктура (зокрема доступність електроенергії), регіональні логістичні плечі, а також регуляторні й конкурентні питання. Для масштабного стрибка споживання (умовно 12–13 млн т) потрібен стійкий приплив інвестиційних ресурсів під реконструкцію порядку $35 млрд на рік — асоціація оцінює такий сценарій як технічно й операційно реалістичний. У рівнянні важливі передбачувані правила конкуренції та моніторинг ціноутворення, аби «реконструкційний» мультиплікатор не поглинався витратами.

Висновок Experts Club. Галузь знайшла «воєнну рівновагу»: виробництво близько 8 млн т, внутрішнє споживання ~6,3 млн т, експорт — страховка на рівні 1,5–1,7 млн т. Із масштабуванням програм відновлення та зміцнення енергетики логічний зсув з експорту на користь внутрішнього ринку. Ключ до прискорення — стабільне фінансування інфраструктури та житла, доступна енергетика і підтримання добросовісної конкуренції між великими гравцями. У такому сценарії цемент залишається одним із перших матеріалів, що швидко трансформує бюджет у зайнятість і ВВП — через бетон, ЗБВ, дороги та фортифікацію.

Джерела: Global Cement (випуск і споживання; мита на імпорт), Інтерфакс-Україна/Укрцемент (експорт 2024; оцінки потреби під реконструкцію), OEC (напрями експорту 2023), CEMBUREAU (імпорт-експорт і споживання, зокрема орієнтир по 2024), галузеві та ділові ЗМІ щодо угоди CRH/Dyckerhoff і конкурентної ситуації.

Джерело: https://expertsclub.eu/rynok-czementu-ukrayiny-doslidzhennya-experts-club/

, , ,

Україна продовжила на 5 років обмеження імпорту цементу з Молдови, РФ, Білорусі та металопрокату з покриттям з Китаю

Україна продовжила на п’ять років дію антидемпінгових мит на імпорт в Україну цементу з Молдови, Росії та Білорусі, а також металопрокату з антикорозійним покриттям з Китаю та Росії. Як повідомило Міністерство економіки в четвер, таке рішення прийняла Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) 21 травня 2025 року за зверненнями українських підприємств.

«Якщо ви виробник і стикаєтеся з агресивною неринковою конкуренцією, звертайтеся до Міністерства економіки для порушення антидемпінгових розслідувань. Україна дотримується принципів відкритості, але готова захищати свій ринок відповідно до правил СОТ», – наводяться в релізі слова першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.

Як повідомлялося, у 2019 році МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років. У травні минулого року МКМТ на вимогу ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна», ПрАТ «Івано-

Франківськцемент» за підтримки ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» порушила перегляд цих мит, що продовжило їх дію на строк до року.

Як стало відомо на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», яка була організована компанією «Ілляшев і партнери» в Києві цього тижня, Lafarge Ciment (Moldova) SA запропонувало для повернення на український ринок добровільні цінові обмеження. Учасники ринку закликали оприлюднити інформацію про запропоновані ціни.

Що стосується імпорту в Україну деяких видів прокату з антикорозійним покриттям походженням з РФ і Китаю, то в 2019 році були введені на п’ять років антидемпінгові заходи для виробників/експортерів товару з РФ в розмірі 47,57%, з Китаю – 22,78%. У травні минулого року на вимогу ПАТ «Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча» і ТОВ «Юністіл» МКМТ порушила нове розслідування в рамках перегляду цих мит.

, , , , , ,

Цементний ринок України здатен збільшити потужності виробництва – дослідження

Вітчизняні виробники цементу і бетону здатні збільшити потужності для покриття потреб відновлення за будь-яким сценарієм, свідчать результати опитування виробників і споживачів цементу, проведеного CBR минулого року.

«Дослідження засвідчило, що навіть у ситуації сильної невизначеності, як зараз, зі скороченням міжнародного фінансування та вкрай обмеженими ресурсами українського бюджету, виробники та споживачі цементу готові швидко відновлювати та розширювати потужності, готові інвестувати, щоб задовольнити попит на відновлення», – повідомила дослідниця CBR Тетяна Ситник на засіданні конфедерації будівельників України під час презентації отриманих результатів.

Виробництво цементу частково відновилося з 2023 року, споживання суттєво залежить від державного фінансування

Згідно з дослідженням CBR, у 2022 році виробництво цементу суттєво впало через скорочення внутрішнього споживання – до 5,4 млн тонн порівняно з 11 млн тонн у 2021-му. Утім, у 2023-2024 роках виробництво стабілізувалася – його було виготовлено 7,4 млн тонн і 7,97 млн тонн. Причому, на думку опитаних експертів, обсяг у 8 млн тонн є максимальним значенням під час війни. Після її закінчення та з початком відновлення пікове виробництво цементу може сягнути щонайбільше 12 млн тонн, однак на цей рівень галузь вийде на третій або четвертий рік відновлення.

Основне питання, яке обговорює професійне середовище, – чи вистачить цементу для викликів відновлення. Гостроти йому додало проведене 2022 року дослідження Держзовнішекспертизи, яке ґрунтувалося на оптимістичному сценарії, що передбачав, що грошей на відновлення буде достатньо, і весь процес вкладеться у три роки, зауважив голова «Укрцементу» Павло Качур.

«Такі розрахунки передбачали дефіцит будматеріалів, зокрема цементу. Але зараз профспільнота оцінює завдання для галузі, враховуючи досвід трьох років війни і прогнозуючи, що відновлення почнеться насамперед із розмінування, укріплення лінії розмежування, відновлення об’єктів енергетики. До масштабного будівництва ми вийдемо приблизно на третій-четвертий рік», – прокоментував він агентству “Інтерфакс-Україна”.

Наразі завантаженість цементних заводів нерівномірна: потужності на Заході України мають кращу завантаженість, заводи на Півдні та Сході – гіршу. У 2022 році цементні заводи працювали збитково, обсяг виробництва не покривав фіксованих витрат, зате підприємства зберегли персонал. У 2023 році вони вийшли на беззбиткову роботу – обсяг виробництва дозволив покрити фіксовані витрати.

Щодо споживачів цементу, під час дослідження було опитано виробників бетону, газобетону та інших будматеріалів, які представляють бізнес різного формату, від малого до великого бізнесу з усіх регіонів.

«Дослідження показало, що наш цемент і за якістю, і навіть за ціною досить прийнятний для виробників. Він подорожчав у 2023 році на 20%, у 2024-му – на 10%, тобто відповідно до інфляції», – зазначив Качур.

Дві третини опитаних споживачів цементу повідомили, що збільшили виробництво у 2023-му році, 20% – повернули довоєнний обсяг виробництва, були навіть ті, хто перевищив (бетон для інфраструктурних об’єктів). Утім, уже за рік, у 2024-му, під час проведення дослідження, настрої споживачів цементу були доволі стриманими: вони визначали ризики скорочення через нестабільність державного фінансування.

Галузь готова інвестувати в модернізацію

За даними Качура, загалом по ринку вже 2023 року був відчутний незначний спад споживання цементу, оскільки масштабні проєкти захисту та відновлення залежать від державного фінансування, а цивільні девелопери на цьому етапі не готові відновлювати активність у повному обсязі. Таким чином, проєктів у житловій та комерційній нерухомості порівняно з довоєнними показниками значно зменшилося. Також експерт назвав критичним для галузі питання кадрового ресурсу. На заміну мобілізованим і релокованим співробітникам галузі потрібно підготувати нових фахівців.

«На це (підготовку персоналу, проєктування та пошук фінансування) піде певний час, якого виробникам цементу вистачить, щоб наповнити ринок. Насамперед, щоб інвестувати в модернізацію та розширення. Зокрема, вже є два готових проєкти з будівництва нових печей за найвищими сучасними вимогами у Кривому Розі та Івано-Франківську і ресурс заводу Балцем (до війни за потужності 4 млн тонн цементу випускав близько 200 тис. тонн)», – повідомив він.

У дослідженні наголошується, що малоймовірним є будівництво абсолютно нових заводів, але на модернізацію печі достатньо року. За розрахунками, щонайменше два заводи запустять додаткові печі, це дасть 2 млн тонн. Наприклад, «Кривий Ріг Цемент» уже отримав спеціальний дозвіл на розробку Мар’янського родовища вапняку (60 км від заводу), має план будівництва печі в самому кар’єрі для виробництва клінкеру. Можливі також модернізація Краматорського заводу Гармата (націоналізований) і Балаклійського заводу (Балцем).

«Цементні компанії готові до швидких інвестицій у модернізацію і запуск додаткових печей, коли почнеться відновлення, щоб першими відреагувати на ринок. Компанії чекають сигналів для старту розширення. Це можуть бути новини про виділення коштів на відновлення та/або вихід попиту на рівень 9,5 млн тонн», – пояснила Ситник.

Вітчизняний цемент на рівних конкурує з європейським

Серед резервів на критичний високий запит відновлення експерти називають також можливе повернення імпорту цементу в Україну. Наразі Україна не імпортує, а експортує цей товар.

«Ми маємо чесно зізнатися, що під час війни фактично експорт рятує нашу галузь. До війни, 2021 року, загальний експорт цементу становив близько 56 тис. тонн, а 2024-го – 1,7 млн тонн, тобто десь 15% того, що виробляємо, – це велика частка. Ми постійно озвучуємо нашим сусідам: «Щойно українське споживання підніметься, ситуація кардинально зміниться, нам буде вигідніше возити цемент на будівельні майданчики України, і питання імпорту актуалізується», – каже Качур.

У дослідженні CBR констатується, що за умови, якщо проєкти з відновлення будуть переважно фінансуватися з коштів ЄС, є висока вірогідність збільшення імпорту цементу з Європи, насамперед на інфраструктурні проєкти.

Експерт нагадав про можливі ризики для галузі на цьому етапі, оскільки сьогодні у світі існує перевиробництво цементу. Тому більшість розвинених країн можуть цілком перекрити всі потреби проєктів відновлення, що може завдати шкоди вітчизняним виробникам.

«Я хочу озвучити позицію публічно: ринок (на етапі відновлення) України має бути максимально локалізований вітчизняною продукцією і доступний тільки для країн, які підтримали нас під час війни. Тому що до країн, які під час війни підтримують країну-агресора, але хочуть долучитися до відновлення, ми маємо застосовувати жорсткі заходи для захисту свого ринку», – наголосив Качур.

Україна перегляне антидемпінгові заходи щодо імпорту цементу з РФ, Білорусі та Молдови

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) перегляне антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну цементу з Росії, Білорусі та Молдови у зв’язку із закінченням терміну їхньої дії.

Згідно з повідомленням у виданні “Урядовий кур’єр” від 22 травня 2024 року, дія антидемпінгових митних тарифів, що діяли раніше за рішенням МКМТ від 21 травня 2019 року, продовжується на час проведення комісією процедури перегляду заходів.

Зазначається, що комісія розглянула відповідну вимогу про перегляд від ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна”, ПрАТ “Івано-Франківськцемент” за підтримки ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”, а також вивчила звіт Мінекономіки щодо результатів проведення антидемпінгової процедури перегляду митних зборів через закінчення терміну їх дії.

“У вимозі містяться достатні докази, що припинення антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементу походженням з Російської Федерації, Республіки Білорусь та Республіки Молдова, застосованих рішенням Комісії від 21 травня 2019 року, імовірно, призведе до поновлення демпінгу та заподіяння шкоди”, – зазначено в повідомленні МКМТ.

Перегляд антидемпінгових заходів доручено Мінекономіки. Реєстрація зацікавлених сторін здійснюється в 30-денний термін.

Як прокоментувала партнер і керівник практики міжнародної торгівлі юрфірми “Ілляшев та Партнери” Альона Омельченко, яка представляла інтереси українських виробників цементної галузі, процес перегляду може зайняти до одного року.

“Це рішення комісії вкрай необхідне для роботи українських підприємств. Порушення МКМТ перегляду антидемпінгових засобів дасть змогу подовжити термін застосування мит і не допустити появи на ринку демпінгового імпорту, доки не буде ухвалене остаточне рішення”, – наводять слова Омельченко в прес-релізі фірми.

Як повідомлялося, 2019 року МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років.

, , , , ,

Споживання цементу в Україні минулого року збільшилося на 17% – асоціація “Укрцемент”

Споживання цементу на внутрішньому українському ринку 2023 року, яке збільшилося на 17% порівняно з 2022 роком і сягнуло 5,4 млн тонн, і надалі помірно зростатиме, вважає голова асоціації “Укрцемент” Павло Качур.

“Навіть у стані війни ми пройшли певну адаптацію. Якщо 2022 рік був шоковим, і в нас споживання цементу знизилося до 4,6 млн тонн цементу на рік проти 10,5 млн тонн попереднього року, то 2023 року пристосувалися до ситуації й вийшли на 5,4 млн тонн. Вважаю, що для воєнного часу це хороше зростання. Думаю, що у 2024 році такого стрибка не буде, але ймовірно 6 млн тонн внутрішнього споживання цементу отримаємо”, – розповів Качур на “круглому” столі “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.

Крім того, за підсумками 2023 року експорт становив 1,24 млн тонн цементу, імпорт – 23 тис. тонн спеціальних цементів, які в країні не виробляються.

За словами Качура, потенціал виробництва цементу підприємствами в Україні на сьогодні становить 13,6 млн тонн цементу, тоді як поточні фінансові та людські ресурси передбачають споживання в 12,5 млн тонн. Незважаючи на можливість українських підприємств повністю закрити потреби ринку, є сенс планувати розширення виробництва, вважає він.

“Ми готуємося і до інших варіантів. Процеси можуть накладатися і одним з них може бути переговорний процес з Європейським Союзом. Якщо він буде успішним, то в період відновлення можуть також проходити інфраструктурні європейські проєкти. Це може призвести до збільшеного споживання цементу, і ми маємо бути до цього готові”, – наголосив глава “Укрцементу”.

Експерт зазначив, що нарощування виробництва може відбуватися в три етапи: будівництво нових клінкерних печей і розширення потужностей, відновлення заводів у Балаклії та Краматорську, а також будівництво нових цементних заводів. При цьому два підприємства вже розглядають будівництво двох нових клінкерних печей, що дасть змогу збільшити спроможність випуску цементу на 2,4 млн тонн, однак старт будівництва буде доцільним після досягнення рівня споживання в 10,5 млн тонн цементу.

Качур також наголосив на важливості локалізації виробництва в перспективах відновлення, а також захисту українського ринку.

“Підтримую тезу про максимальну локалізацію. Це єдиний варіант, щоб економіка України отримала розвиток. Але важливо й захистити наш ринок. Ми усвідомлюємо, що країни, які виступають донорами коштів на відновлення, можуть постачати й будівельні матеріали. Однак я вважаю, що в нас має бути окрема політика щодо країн, які сьогодні, під час війни, не на боці підтримки України. Нам потрібно думати, як до них ставитися, якщо після війни вони захочуть брати участь у відновленні своїми матеріалами. Вважаю, несправедливо, якщо вони отримають можливість заробити на українському ринку”, – повідомив він.

Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.

,

Виробники цементу України вже готові до роботи за європейськими нормами – думка

Виробники будівельної продукції України активно готуються, а деякі вже готові до роботи згідно з Регламентом ЄС 305/2011 щодо якості будівельних продуктів, повідомила заступник голови агентству “Інтерфакс-Україна” Державної інспекції архітектури та містобудування Наталія Дюжилова.

“Одним із головних питань, які потребують вирішення (для роботи за європейськими нормами), є відсутність повноцінної інфраструктури якості, зокрема мережі випробувальних лабораторій, укомплектованих необхідним обладнанням, що унеможливлює здійснення оцінки відповідності будівельної продукції. Наразі в Україні отримали відповідну акредитацію вісім випробувальних лабораторій, які можуть надавати послуги з випробувань за 305-м регламентом для 16 із 35 категорій будівельної продукції”, – сказала вона.

Заступник голови ДІАГ навела приклад цементної галузі, повністю готової до впровадження З05 Регламенту навіть з 1 січня 2024 року. Ця фундаментальна галузь є лідером впровадження європейського законодавства, виробники повністю готові до роботи за європейськими нормами. Зокрема, перекладено стандарти, працюють лабораторії, також уже налагоджені електронні кабінети виробника в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССС), куди виробники завантажують декларації відповідності на цементну продукцію.

Що стосується інших галузей будматеріалів, то більшість стандартів уже перекладено, але в нинішній економічній ситуації виробникам складно забезпечити придбання нового випробувального обладнання для лабораторій.

“Деякі галузі теж активно заздалегідь готувалися до промислового безвізу. Наприклад, галузь виробників кабельної продукції мала дві повністю укомплектовані для акредитації лабораторії. Але одна з них повністю зруйнована ворогом, інша перебуває на тимчасово окупованій території”, – навела приклад Дюжилова.

Інвестиції в обладнання лабораторій, яке аналізує якість будматеріалів і відповідність стандартам, це значні кошти ($0,5-2 млн). На кожен із видів продукції має бути щонайменше дві лабораторії: одна має випробовувати продукцію, інша проводити контроль за потреби.

“Ми зараз звертаємося до донорів по допомогу. Реципієнтом гранту відповідно до законодавства може бути державна установа або приватна, або навчальний заклад, теж як варіант. У багатьох європейських країнах такі лабораторії створюють на базі навчальних закладів, університетів, де є досліджувані центри”, – зазначила Дюжилова.

Серед галузей, які вже активно працюють з цього питання з донорами, вона назвала Асоціацію віконної промисловості. “Асоціація віконної промисловості успішно провела переговори з UNIDO, отримала фінансування обладнання лабораторій. У Кривому Розі вже отримано акредитацію на лабораторію. Другу лабораторію буде найближчим часом відкрито в Рівному”, – сказала Дюжилова.

Як повідомлялося, закон “Про надання будівельної продукції на ринку”, що забезпечує імплементацію в законодавство України положень Регламенту ЄС 305/2011 щодо якості будівельних продуктів, ухвалили 2020 року, він набув чинності з 2023 року. З 1 січня 2023 року в Україні вся будівельна продукція може вводитися в обіг і надаватися на ринку згідно з вимогами, встановленими 305 Регламентом і відповідними регламентними технічними специфікаціями. Зважаючи на воєнний стан і наявні адміністративні та фінансові бар’єри, було продовжено термін дії попереднього регламенту (постанова КМУ від 20.12.2006 № 1764), до 2025 року цей регламент діє в Україні паралельно з 305-м.