Вітчизняні виробники цементу і бетону здатні збільшити потужності для покриття потреб відновлення за будь-яким сценарієм, свідчать результати опитування виробників і споживачів цементу, проведеного CBR минулого року.
«Дослідження засвідчило, що навіть у ситуації сильної невизначеності, як зараз, зі скороченням міжнародного фінансування та вкрай обмеженими ресурсами українського бюджету, виробники та споживачі цементу готові швидко відновлювати та розширювати потужності, готові інвестувати, щоб задовольнити попит на відновлення», – повідомила дослідниця CBR Тетяна Ситник на засіданні конфедерації будівельників України під час презентації отриманих результатів.
Виробництво цементу частково відновилося з 2023 року, споживання суттєво залежить від державного фінансування
Згідно з дослідженням CBR, у 2022 році виробництво цементу суттєво впало через скорочення внутрішнього споживання – до 5,4 млн тонн порівняно з 11 млн тонн у 2021-му. Утім, у 2023-2024 роках виробництво стабілізувалася – його було виготовлено 7,4 млн тонн і 7,97 млн тонн. Причому, на думку опитаних експертів, обсяг у 8 млн тонн є максимальним значенням під час війни. Після її закінчення та з початком відновлення пікове виробництво цементу може сягнути щонайбільше 12 млн тонн, однак на цей рівень галузь вийде на третій або четвертий рік відновлення.
Основне питання, яке обговорює професійне середовище, – чи вистачить цементу для викликів відновлення. Гостроти йому додало проведене 2022 року дослідження Держзовнішекспертизи, яке ґрунтувалося на оптимістичному сценарії, що передбачав, що грошей на відновлення буде достатньо, і весь процес вкладеться у три роки, зауважив голова «Укрцементу» Павло Качур.
«Такі розрахунки передбачали дефіцит будматеріалів, зокрема цементу. Але зараз профспільнота оцінює завдання для галузі, враховуючи досвід трьох років війни і прогнозуючи, що відновлення почнеться насамперед із розмінування, укріплення лінії розмежування, відновлення об’єктів енергетики. До масштабного будівництва ми вийдемо приблизно на третій-четвертий рік», – прокоментував він агентству “Інтерфакс-Україна”.
Наразі завантаженість цементних заводів нерівномірна: потужності на Заході України мають кращу завантаженість, заводи на Півдні та Сході – гіршу. У 2022 році цементні заводи працювали збитково, обсяг виробництва не покривав фіксованих витрат, зате підприємства зберегли персонал. У 2023 році вони вийшли на беззбиткову роботу – обсяг виробництва дозволив покрити фіксовані витрати.
Щодо споживачів цементу, під час дослідження було опитано виробників бетону, газобетону та інших будматеріалів, які представляють бізнес різного формату, від малого до великого бізнесу з усіх регіонів.
«Дослідження показало, що наш цемент і за якістю, і навіть за ціною досить прийнятний для виробників. Він подорожчав у 2023 році на 20%, у 2024-му – на 10%, тобто відповідно до інфляції», – зазначив Качур.
Дві третини опитаних споживачів цементу повідомили, що збільшили виробництво у 2023-му році, 20% – повернули довоєнний обсяг виробництва, були навіть ті, хто перевищив (бетон для інфраструктурних об’єктів). Утім, уже за рік, у 2024-му, під час проведення дослідження, настрої споживачів цементу були доволі стриманими: вони визначали ризики скорочення через нестабільність державного фінансування.
Галузь готова інвестувати в модернізацію
За даними Качура, загалом по ринку вже 2023 року був відчутний незначний спад споживання цементу, оскільки масштабні проєкти захисту та відновлення залежать від державного фінансування, а цивільні девелопери на цьому етапі не готові відновлювати активність у повному обсязі. Таким чином, проєктів у житловій та комерційній нерухомості порівняно з довоєнними показниками значно зменшилося. Також експерт назвав критичним для галузі питання кадрового ресурсу. На заміну мобілізованим і релокованим співробітникам галузі потрібно підготувати нових фахівців.
«На це (підготовку персоналу, проєктування та пошук фінансування) піде певний час, якого виробникам цементу вистачить, щоб наповнити ринок. Насамперед, щоб інвестувати в модернізацію та розширення. Зокрема, вже є два готових проєкти з будівництва нових печей за найвищими сучасними вимогами у Кривому Розі та Івано-Франківську і ресурс заводу Балцем (до війни за потужності 4 млн тонн цементу випускав близько 200 тис. тонн)», – повідомив він.
У дослідженні наголошується, що малоймовірним є будівництво абсолютно нових заводів, але на модернізацію печі достатньо року. За розрахунками, щонайменше два заводи запустять додаткові печі, це дасть 2 млн тонн. Наприклад, «Кривий Ріг Цемент» уже отримав спеціальний дозвіл на розробку Мар’янського родовища вапняку (60 км від заводу), має план будівництва печі в самому кар’єрі для виробництва клінкеру. Можливі також модернізація Краматорського заводу Гармата (націоналізований) і Балаклійського заводу (Балцем).
«Цементні компанії готові до швидких інвестицій у модернізацію і запуск додаткових печей, коли почнеться відновлення, щоб першими відреагувати на ринок. Компанії чекають сигналів для старту розширення. Це можуть бути новини про виділення коштів на відновлення та/або вихід попиту на рівень 9,5 млн тонн», – пояснила Ситник.
Вітчизняний цемент на рівних конкурує з європейським
Серед резервів на критичний високий запит відновлення експерти називають також можливе повернення імпорту цементу в Україну. Наразі Україна не імпортує, а експортує цей товар.
«Ми маємо чесно зізнатися, що під час війни фактично експорт рятує нашу галузь. До війни, 2021 року, загальний експорт цементу становив близько 56 тис. тонн, а 2024-го – 1,7 млн тонн, тобто десь 15% того, що виробляємо, – це велика частка. Ми постійно озвучуємо нашим сусідам: «Щойно українське споживання підніметься, ситуація кардинально зміниться, нам буде вигідніше возити цемент на будівельні майданчики України, і питання імпорту актуалізується», – каже Качур.
У дослідженні CBR констатується, що за умови, якщо проєкти з відновлення будуть переважно фінансуватися з коштів ЄС, є висока вірогідність збільшення імпорту цементу з Європи, насамперед на інфраструктурні проєкти.
Експерт нагадав про можливі ризики для галузі на цьому етапі, оскільки сьогодні у світі існує перевиробництво цементу. Тому більшість розвинених країн можуть цілком перекрити всі потреби проєктів відновлення, що може завдати шкоди вітчизняним виробникам.
«Я хочу озвучити позицію публічно: ринок (на етапі відновлення) України має бути максимально локалізований вітчизняною продукцією і доступний тільки для країн, які підтримали нас під час війни. Тому що до країн, які під час війни підтримують країну-агресора, але хочуть долучитися до відновлення, ми маємо застосовувати жорсткі заходи для захисту свого ринку», – наголосив Качур.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) перегляне антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну цементу з Росії, Білорусі та Молдови у зв’язку із закінченням терміну їхньої дії.
Згідно з повідомленням у виданні “Урядовий кур’єр” від 22 травня 2024 року, дія антидемпінгових митних тарифів, що діяли раніше за рішенням МКМТ від 21 травня 2019 року, продовжується на час проведення комісією процедури перегляду заходів.
Зазначається, що комісія розглянула відповідну вимогу про перегляд від ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна”, ПрАТ “Івано-Франківськцемент” за підтримки ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”, а також вивчила звіт Мінекономіки щодо результатів проведення антидемпінгової процедури перегляду митних зборів через закінчення терміну їх дії.
“У вимозі містяться достатні докази, що припинення антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементу походженням з Російської Федерації, Республіки Білорусь та Республіки Молдова, застосованих рішенням Комісії від 21 травня 2019 року, імовірно, призведе до поновлення демпінгу та заподіяння шкоди”, – зазначено в повідомленні МКМТ.
Перегляд антидемпінгових заходів доручено Мінекономіки. Реєстрація зацікавлених сторін здійснюється в 30-денний термін.
Як прокоментувала партнер і керівник практики міжнародної торгівлі юрфірми “Ілляшев та Партнери” Альона Омельченко, яка представляла інтереси українських виробників цементної галузі, процес перегляду може зайняти до одного року.
“Це рішення комісії вкрай необхідне для роботи українських підприємств. Порушення МКМТ перегляду антидемпінгових засобів дасть змогу подовжити термін застосування мит і не допустити появи на ринку демпінгового імпорту, доки не буде ухвалене остаточне рішення”, – наводять слова Омельченко в прес-релізі фірми.
Як повідомлялося, 2019 року МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років.
IMPORT, MOLDOVA, RF, антидемпінгові заходи, БІЛОРУСЬ, ЦЕМЕНТ
Споживання цементу на внутрішньому українському ринку 2023 року, яке збільшилося на 17% порівняно з 2022 роком і сягнуло 5,4 млн тонн, і надалі помірно зростатиме, вважає голова асоціації “Укрцемент” Павло Качур.
“Навіть у стані війни ми пройшли певну адаптацію. Якщо 2022 рік був шоковим, і в нас споживання цементу знизилося до 4,6 млн тонн цементу на рік проти 10,5 млн тонн попереднього року, то 2023 року пристосувалися до ситуації й вийшли на 5,4 млн тонн. Вважаю, що для воєнного часу це хороше зростання. Думаю, що у 2024 році такого стрибка не буде, але ймовірно 6 млн тонн внутрішнього споживання цементу отримаємо”, – розповів Качур на “круглому” столі “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Крім того, за підсумками 2023 року експорт становив 1,24 млн тонн цементу, імпорт – 23 тис. тонн спеціальних цементів, які в країні не виробляються.
За словами Качура, потенціал виробництва цементу підприємствами в Україні на сьогодні становить 13,6 млн тонн цементу, тоді як поточні фінансові та людські ресурси передбачають споживання в 12,5 млн тонн. Незважаючи на можливість українських підприємств повністю закрити потреби ринку, є сенс планувати розширення виробництва, вважає він.
“Ми готуємося і до інших варіантів. Процеси можуть накладатися і одним з них може бути переговорний процес з Європейським Союзом. Якщо він буде успішним, то в період відновлення можуть також проходити інфраструктурні європейські проєкти. Це може призвести до збільшеного споживання цементу, і ми маємо бути до цього готові”, – наголосив глава “Укрцементу”.
Експерт зазначив, що нарощування виробництва може відбуватися в три етапи: будівництво нових клінкерних печей і розширення потужностей, відновлення заводів у Балаклії та Краматорську, а також будівництво нових цементних заводів. При цьому два підприємства вже розглядають будівництво двох нових клінкерних печей, що дасть змогу збільшити спроможність випуску цементу на 2,4 млн тонн, однак старт будівництва буде доцільним після досягнення рівня споживання в 10,5 млн тонн цементу.
Качур також наголосив на важливості локалізації виробництва в перспективах відновлення, а також захисту українського ринку.
“Підтримую тезу про максимальну локалізацію. Це єдиний варіант, щоб економіка України отримала розвиток. Але важливо й захистити наш ринок. Ми усвідомлюємо, що країни, які виступають донорами коштів на відновлення, можуть постачати й будівельні матеріали. Однак я вважаю, що в нас має бути окрема політика щодо країн, які сьогодні, під час війни, не на боці підтримки України. Нам потрібно думати, як до них ставитися, якщо після війни вони захочуть брати участь у відновленні своїми матеріалами. Вважаю, несправедливо, якщо вони отримають можливість заробити на українському ринку”, – повідомив він.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.
Виробники будівельної продукції України активно готуються, а деякі вже готові до роботи згідно з Регламентом ЄС 305/2011 щодо якості будівельних продуктів, повідомила заступник голови агентству “Інтерфакс-Україна” Державної інспекції архітектури та містобудування Наталія Дюжилова.
“Одним із головних питань, які потребують вирішення (для роботи за європейськими нормами), є відсутність повноцінної інфраструктури якості, зокрема мережі випробувальних лабораторій, укомплектованих необхідним обладнанням, що унеможливлює здійснення оцінки відповідності будівельної продукції. Наразі в Україні отримали відповідну акредитацію вісім випробувальних лабораторій, які можуть надавати послуги з випробувань за 305-м регламентом для 16 із 35 категорій будівельної продукції”, – сказала вона.
Заступник голови ДІАГ навела приклад цементної галузі, повністю готової до впровадження З05 Регламенту навіть з 1 січня 2024 року. Ця фундаментальна галузь є лідером впровадження європейського законодавства, виробники повністю готові до роботи за європейськими нормами. Зокрема, перекладено стандарти, працюють лабораторії, також уже налагоджені електронні кабінети виробника в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССС), куди виробники завантажують декларації відповідності на цементну продукцію.
Що стосується інших галузей будматеріалів, то більшість стандартів уже перекладено, але в нинішній економічній ситуації виробникам складно забезпечити придбання нового випробувального обладнання для лабораторій.
“Деякі галузі теж активно заздалегідь готувалися до промислового безвізу. Наприклад, галузь виробників кабельної продукції мала дві повністю укомплектовані для акредитації лабораторії. Але одна з них повністю зруйнована ворогом, інша перебуває на тимчасово окупованій території”, – навела приклад Дюжилова.
Інвестиції в обладнання лабораторій, яке аналізує якість будматеріалів і відповідність стандартам, це значні кошти ($0,5-2 млн). На кожен із видів продукції має бути щонайменше дві лабораторії: одна має випробовувати продукцію, інша проводити контроль за потреби.
“Ми зараз звертаємося до донорів по допомогу. Реципієнтом гранту відповідно до законодавства може бути державна установа або приватна, або навчальний заклад, теж як варіант. У багатьох європейських країнах такі лабораторії створюють на базі навчальних закладів, університетів, де є досліджувані центри”, – зазначила Дюжилова.
Серед галузей, які вже активно працюють з цього питання з донорами, вона назвала Асоціацію віконної промисловості. “Асоціація віконної промисловості успішно провела переговори з UNIDO, отримала фінансування обладнання лабораторій. У Кривому Розі вже отримано акредитацію на лабораторію. Другу лабораторію буде найближчим часом відкрито в Рівному”, – сказала Дюжилова.
Як повідомлялося, закон “Про надання будівельної продукції на ринку”, що забезпечує імплементацію в законодавство України положень Регламенту ЄС 305/2011 щодо якості будівельних продуктів, ухвалили 2020 року, він набув чинності з 2023 року. З 1 січня 2023 року в Україні вся будівельна продукція може вводитися в обіг і надаватися на ринку згідно з вимогами, встановленими 305 Регламентом і відповідними регламентними технічними специфікаціями. Зважаючи на воєнний стан і наявні адміністративні та фінансові бар’єри, було продовжено термін дії попереднього регламенту (постанова КМУ від 20.12.2006 № 1764), до 2025 року цей регламент діє в Україні паралельно з 305-м.
Запрошуємо представників ЗМІ на Круглий стіл «Цемент: можливості та виклики для виробників і споживачів».
Коли?
19 грудня 2023 року
Формат?
Офлайн
Де?
coworking Generator (м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 3)
Важливо Для участі у Круглому столі обов’язкова реєстрація за посиланням: https://forms.gle/QmJVnyXkWvaosycc8
В публічному просторі шириться багато ненадійної інформації щодо майбутньої відбудови України – її вартість, привабливість інвестицій в будівельну галузь, можливість взагалі відбудувати швидко і прозоро. Тому необхідно вже зараз означити проблеми і виклики для галузі, які будуть враховані в основі державної політики, інвестиційних стратегій.
Масштабна відбудова базуватиметься на довгому списку необхідних будівельних матеріалів, ресурсів, інженерних продуктів. Нещодавно Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков зазначив, що потенційно перспективним для інвестицій галузі стануть прямо повʼязане з відновленням та модернізацією – виробництво будівельних матеріалів, серед яких цемент.
Під час Круглого столу 19 грудня 2023 року запрошені учасники, зокрема, представники влади, профільні стейкхолдери державного й приватного сектору, медіа та інші ознайомляться з методологією дослідження та презентацією результатів першої фази дослідження ринку будматеріалів – цементу.
За підсумками презентації відбудеться обговорення перспектив розвитку й подолання можливих викликів у будівельній галузі в частині цементів.
Зокрема, будуть обговорені такі питання:
– Які є поточні тенденції на ринку цементу? Як війна вплинула на ринок цементу?
– Які є поточні можливості і виклики для виробників та споживачів цементу? Які є стратегії адаптації до роботи за умов війни?
– Які є потреби у цементі для відбудови України? Наскільки українські виробники можуть задовольнити цю потребу?
– Які є сценарії розвитку попиту на цемент та його виробництва у перспективі наступних 5 років? Які фактори будуть впливати на споживання й виробництво цементу у наступні 5 років? Які є головні виклики для споживачів та виробників цементу?
– Яким буде вплив євроінтеграції на ринок цементу в Україні?
– Які є завдання та інструменти державної політики щодо відбудови загалом та цементного ринку?
ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО! РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! СЛАВА УКРАЇНІ!
Цемент українського виробництва має стати ключовим матеріалом для відновлення, на піку реконструкції ринок може сягнути 15 млн тонн продукції, або понад $1 млрд на рік, вважають в асоціації “Укрцемент”.
“У виробництві будівельних матеріалів ми можемо скласти реальну конкуренцію іноземним виробникам, користуючись перевагами логістики. Крім того, середня ціна на цемент в Україні більш ніж на 30% нижча, ніж в інших країнах Центральної та Східної Європи. Казки про “дешевий імпорт” – це всього лише приватний інтерес”, – повідомили в асоціації.
Водночас собівартість цементу за останні три роки істотно зросла. За даними “Укрцементу”, з 2020 року зростання вартості енергоносіїв становило понад 200%, вугілля – 280%, перевезень – 317%. При цьому енергоносії та логістика становлять 72% у структурі собівартості виробництва цементу.
В асоціації вважають, що в управлінні відновленням перед державою стоїть два головні завдання: максимальна прозорість при виборі підрядників, а також локалізація.
Потенціал цементної промисловості України становить 13,6 млн тонн цементу щорічно, повідомила виконавчий директор асоціації “Укрцемент” Людмила Крипка. При цьому підприємства готуються до зростання споживання і планують розширення потужностей.
“Цементна промисловість, напевно, єдина важка галузь в Україні, де гравці модернізували свої виробничі потужності, щоб відповідати якості та забезпечувати необхідні обсяги продукції. Ми готуємося до можливого збільшення споживання цементу. Щонайменше дві компанії вже мають готові плани будівництва додаткових печей для випалу клінкеру”, – розповіла експертка агентству “Інтерфакс-Україна”.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.
