Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) перегляне антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну цементу з Росії, Білорусі та Молдови у зв’язку із закінченням терміну їхньої дії.
Згідно з повідомленням у виданні “Урядовий кур’єр” від 22 травня 2024 року, дія антидемпінгових митних тарифів, що діяли раніше за рішенням МКМТ від 21 травня 2019 року, продовжується на час проведення комісією процедури перегляду заходів.
Зазначається, що комісія розглянула відповідну вимогу про перегляд від ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна”, ПрАТ “Івано-Франківськцемент” за підтримки ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”, а також вивчила звіт Мінекономіки щодо результатів проведення антидемпінгової процедури перегляду митних зборів через закінчення терміну їх дії.
“У вимозі містяться достатні докази, що припинення антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементу походженням з Російської Федерації, Республіки Білорусь та Республіки Молдова, застосованих рішенням Комісії від 21 травня 2019 року, імовірно, призведе до поновлення демпінгу та заподіяння шкоди”, – зазначено в повідомленні МКМТ.
Перегляд антидемпінгових заходів доручено Мінекономіки. Реєстрація зацікавлених сторін здійснюється в 30-денний термін.
Як прокоментувала партнер і керівник практики міжнародної торгівлі юрфірми “Ілляшев та Партнери” Альона Омельченко, яка представляла інтереси українських виробників цементної галузі, процес перегляду може зайняти до одного року.
“Це рішення комісії вкрай необхідне для роботи українських підприємств. Порушення МКМТ перегляду антидемпінгових засобів дасть змогу подовжити термін застосування мит і не допустити появи на ринку демпінгового імпорту, доки не буде ухвалене остаточне рішення”, – наводять слова Омельченко в прес-релізі фірми.
Як повідомлялося, 2019 року МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років.
IMPORT, MOLDOVA, RF, антидемпінгові заходи, БІЛОРУСЬ, ЦЕМЕНТ
Споживання цементу на внутрішньому українському ринку 2023 року, яке збільшилося на 17% порівняно з 2022 роком і сягнуло 5,4 млн тонн, і надалі помірно зростатиме, вважає голова асоціації “Укрцемент” Павло Качур.
“Навіть у стані війни ми пройшли певну адаптацію. Якщо 2022 рік був шоковим, і в нас споживання цементу знизилося до 4,6 млн тонн цементу на рік проти 10,5 млн тонн попереднього року, то 2023 року пристосувалися до ситуації й вийшли на 5,4 млн тонн. Вважаю, що для воєнного часу це хороше зростання. Думаю, що у 2024 році такого стрибка не буде, але ймовірно 6 млн тонн внутрішнього споживання цементу отримаємо”, – розповів Качур на “круглому” столі “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Крім того, за підсумками 2023 року експорт становив 1,24 млн тонн цементу, імпорт – 23 тис. тонн спеціальних цементів, які в країні не виробляються.
За словами Качура, потенціал виробництва цементу підприємствами в Україні на сьогодні становить 13,6 млн тонн цементу, тоді як поточні фінансові та людські ресурси передбачають споживання в 12,5 млн тонн. Незважаючи на можливість українських підприємств повністю закрити потреби ринку, є сенс планувати розширення виробництва, вважає він.
“Ми готуємося і до інших варіантів. Процеси можуть накладатися і одним з них може бути переговорний процес з Європейським Союзом. Якщо він буде успішним, то в період відновлення можуть також проходити інфраструктурні європейські проєкти. Це може призвести до збільшеного споживання цементу, і ми маємо бути до цього готові”, – наголосив глава “Укрцементу”.
Експерт зазначив, що нарощування виробництва може відбуватися в три етапи: будівництво нових клінкерних печей і розширення потужностей, відновлення заводів у Балаклії та Краматорську, а також будівництво нових цементних заводів. При цьому два підприємства вже розглядають будівництво двох нових клінкерних печей, що дасть змогу збільшити спроможність випуску цементу на 2,4 млн тонн, однак старт будівництва буде доцільним після досягнення рівня споживання в 10,5 млн тонн цементу.
Качур також наголосив на важливості локалізації виробництва в перспективах відновлення, а також захисту українського ринку.
“Підтримую тезу про максимальну локалізацію. Це єдиний варіант, щоб економіка України отримала розвиток. Але важливо й захистити наш ринок. Ми усвідомлюємо, що країни, які виступають донорами коштів на відновлення, можуть постачати й будівельні матеріали. Однак я вважаю, що в нас має бути окрема політика щодо країн, які сьогодні, під час війни, не на боці підтримки України. Нам потрібно думати, як до них ставитися, якщо після війни вони захочуть брати участь у відновленні своїми матеріалами. Вважаю, несправедливо, якщо вони отримають можливість заробити на українському ринку”, – повідомив він.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.
Виробники будівельної продукції України активно готуються, а деякі вже готові до роботи згідно з Регламентом ЄС 305/2011 щодо якості будівельних продуктів, повідомила заступник голови агентству “Інтерфакс-Україна” Державної інспекції архітектури та містобудування Наталія Дюжилова.
“Одним із головних питань, які потребують вирішення (для роботи за європейськими нормами), є відсутність повноцінної інфраструктури якості, зокрема мережі випробувальних лабораторій, укомплектованих необхідним обладнанням, що унеможливлює здійснення оцінки відповідності будівельної продукції. Наразі в Україні отримали відповідну акредитацію вісім випробувальних лабораторій, які можуть надавати послуги з випробувань за 305-м регламентом для 16 із 35 категорій будівельної продукції”, – сказала вона.
Заступник голови ДІАГ навела приклад цементної галузі, повністю готової до впровадження З05 Регламенту навіть з 1 січня 2024 року. Ця фундаментальна галузь є лідером впровадження європейського законодавства, виробники повністю готові до роботи за європейськими нормами. Зокрема, перекладено стандарти, працюють лабораторії, також уже налагоджені електронні кабінети виробника в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССС), куди виробники завантажують декларації відповідності на цементну продукцію.
Що стосується інших галузей будматеріалів, то більшість стандартів уже перекладено, але в нинішній економічній ситуації виробникам складно забезпечити придбання нового випробувального обладнання для лабораторій.
“Деякі галузі теж активно заздалегідь готувалися до промислового безвізу. Наприклад, галузь виробників кабельної продукції мала дві повністю укомплектовані для акредитації лабораторії. Але одна з них повністю зруйнована ворогом, інша перебуває на тимчасово окупованій території”, – навела приклад Дюжилова.
Інвестиції в обладнання лабораторій, яке аналізує якість будматеріалів і відповідність стандартам, це значні кошти ($0,5-2 млн). На кожен із видів продукції має бути щонайменше дві лабораторії: одна має випробовувати продукцію, інша проводити контроль за потреби.
“Ми зараз звертаємося до донорів по допомогу. Реципієнтом гранту відповідно до законодавства може бути державна установа або приватна, або навчальний заклад, теж як варіант. У багатьох європейських країнах такі лабораторії створюють на базі навчальних закладів, університетів, де є досліджувані центри”, – зазначила Дюжилова.
Серед галузей, які вже активно працюють з цього питання з донорами, вона назвала Асоціацію віконної промисловості. “Асоціація віконної промисловості успішно провела переговори з UNIDO, отримала фінансування обладнання лабораторій. У Кривому Розі вже отримано акредитацію на лабораторію. Другу лабораторію буде найближчим часом відкрито в Рівному”, – сказала Дюжилова.
Як повідомлялося, закон “Про надання будівельної продукції на ринку”, що забезпечує імплементацію в законодавство України положень Регламенту ЄС 305/2011 щодо якості будівельних продуктів, ухвалили 2020 року, він набув чинності з 2023 року. З 1 січня 2023 року в Україні вся будівельна продукція може вводитися в обіг і надаватися на ринку згідно з вимогами, встановленими 305 Регламентом і відповідними регламентними технічними специфікаціями. Зважаючи на воєнний стан і наявні адміністративні та фінансові бар’єри, було продовжено термін дії попереднього регламенту (постанова КМУ від 20.12.2006 № 1764), до 2025 року цей регламент діє в Україні паралельно з 305-м.
Запрошуємо представників ЗМІ на Круглий стіл «Цемент: можливості та виклики для виробників і споживачів».
Коли?
19 грудня 2023 року
Формат?
Офлайн
Де?
coworking Generator (м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 3)
Важливо Для участі у Круглому столі обов’язкова реєстрація за посиланням: https://forms.gle/QmJVnyXkWvaosycc8
В публічному просторі шириться багато ненадійної інформації щодо майбутньої відбудови України – її вартість, привабливість інвестицій в будівельну галузь, можливість взагалі відбудувати швидко і прозоро. Тому необхідно вже зараз означити проблеми і виклики для галузі, які будуть враховані в основі державної політики, інвестиційних стратегій.
Масштабна відбудова базуватиметься на довгому списку необхідних будівельних матеріалів, ресурсів, інженерних продуктів. Нещодавно Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков зазначив, що потенційно перспективним для інвестицій галузі стануть прямо повʼязане з відновленням та модернізацією – виробництво будівельних матеріалів, серед яких цемент.
Під час Круглого столу 19 грудня 2023 року запрошені учасники, зокрема, представники влади, профільні стейкхолдери державного й приватного сектору, медіа та інші ознайомляться з методологією дослідження та презентацією результатів першої фази дослідження ринку будматеріалів – цементу.
За підсумками презентації відбудеться обговорення перспектив розвитку й подолання можливих викликів у будівельній галузі в частині цементів.
Зокрема, будуть обговорені такі питання:
– Які є поточні тенденції на ринку цементу? Як війна вплинула на ринок цементу?
– Які є поточні можливості і виклики для виробників та споживачів цементу? Які є стратегії адаптації до роботи за умов війни?
– Які є потреби у цементі для відбудови України? Наскільки українські виробники можуть задовольнити цю потребу?
– Які є сценарії розвитку попиту на цемент та його виробництва у перспективі наступних 5 років? Які фактори будуть впливати на споживання й виробництво цементу у наступні 5 років? Які є головні виклики для споживачів та виробників цементу?
– Яким буде вплив євроінтеграції на ринок цементу в Україні?
– Які є завдання та інструменти державної політики щодо відбудови загалом та цементного ринку?
ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО! РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! СЛАВА УКРАЇНІ!
Цемент українського виробництва має стати ключовим матеріалом для відновлення, на піку реконструкції ринок може сягнути 15 млн тонн продукції, або понад $1 млрд на рік, вважають в асоціації “Укрцемент”.
“У виробництві будівельних матеріалів ми можемо скласти реальну конкуренцію іноземним виробникам, користуючись перевагами логістики. Крім того, середня ціна на цемент в Україні більш ніж на 30% нижча, ніж в інших країнах Центральної та Східної Європи. Казки про “дешевий імпорт” – це всього лише приватний інтерес”, – повідомили в асоціації.
Водночас собівартість цементу за останні три роки істотно зросла. За даними “Укрцементу”, з 2020 року зростання вартості енергоносіїв становило понад 200%, вугілля – 280%, перевезень – 317%. При цьому енергоносії та логістика становлять 72% у структурі собівартості виробництва цементу.
В асоціації вважають, що в управлінні відновленням перед державою стоїть два головні завдання: максимальна прозорість при виборі підрядників, а також локалізація.
Потенціал цементної промисловості України становить 13,6 млн тонн цементу щорічно, повідомила виконавчий директор асоціації “Укрцемент” Людмила Крипка. При цьому підприємства готуються до зростання споживання і планують розширення потужностей.
“Цементна промисловість, напевно, єдина важка галузь в Україні, де гравці модернізували свої виробничі потужності, щоб відповідати якості та забезпечувати необхідні обсяги продукції. Ми готуємося до можливого збільшення споживання цементу. Щонайменше дві компанії вже мають готові плани будівництва додаткових печей для випалу клінкеру”, – розповіла експертка агентству “Інтерфакс-Україна”.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”.
Міністерство економічного розвитку і цифровізації Молдови повідомило, що Україна до кінця 2023 р. скасує антидемпінгове мито на імпорт молдовського цементу, повідомляє агентство InfoMarket.
Зазначається, що про таку можливість українська сторона заявила за підсумками конструктивних обговорень, що відбулися в рамках зустрічі співголів молдовсько-української міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва, що відбулася в Одесі, в якій також узяв участь держсекретар Міністерства економічного розвитку і цифровізації Вадим Гумене.
Однією з основних тем, що обговорювалися на зустрічі, було застосування Україною антидемпінгового мита на імпорт цементу з Молдови, що впливає на діяльність підприємств з виробництва цементу в Молдові та має негативні наслідки для двосторонньої торгівлі між країнами.
У зв’язку з цим Вадим Гумене наполіг на проханні скасувати в найближчому майбутньому антидемпінгове мито на імпорт в Україну цементу молдовського походження, щоб уникнути ініціювання Молдовою процесів торговельного захисту в секторах, які постраждали від масового імпорту з України.
Як повідомляє молдовська сторона, Україна висловила готовність до кінця 2023 р. скасувати антидемпінгове мито на імпорт цементу з Молдови. Крім того, сторони висловили свою відкритість і готовність сприяти усуненню бар’єрів у торгівлі, зокрема, спростити прикордонний контроль для оптимізації потоку товарів, переглянути екологічні мита та забезпечити прозоре одноманітне застосування законодавства обома країнами.
Як повідомлялося, 2019 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – МКМТ) застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну цементу, на рівні: 57,03% до цементу з Республіки Білорусь; 94,46% до цементу з Республіки Молдова; 114,95% до цементу з Російської Федерації. Застосування таких високих ставок мита свідчило про наявність порушення конкуренції з боку цих трьох країн і необхідність захисту українських товаровиробників. Заходи вжито строком на п’ять років і діють до червня 2024 року. Вони можуть бути продовжені за умови ініціювання національним виробником процедури перегляду, під час якої Мінекономіки та МКМТ мають з’ясувати доцільність або недоцільність їх продовження.
Влітку 2023 року МКМТ припинила проміжний перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту цементу виробництва Рибницького цементного комбінату походженням з Республіки Молдова, аргументуючи це тим, що продовження дії остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементу походженням із Росії, Білорусі та Молдови, зокрема виробництва ЗАТ “Рибницький цементний комбінат”, необхідне для вирівнювання конкуренції.
У першому півріччі 2023 року Україна посіла друге місце серед основних торговельних партнерів Молдови, на її частку припало близько 14,6% від загального обсягу торгівлі Молдови. Товарообіг Молдови та України в січні-червні 2023 року становив приблизно $929,5 млн. Водночас експорт молдовської продукції на український ринок зріс на 44% – до $359,3 млн, а імпорт української продукції збільшився на 42,6% – до $570,2 млн.
