Учасники панелі «Green Reconstruction and Green Energy» на форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у столиці Румунії дійшли висновку, що модернізація та декарбонізація енергетичної інфраструктури України мають відбуватися одночасно з цифровізацією, розвитком «розумних» міст і поглибленням інтеграції до енергетичного простору ЄС.
Панель модерував президент Romanian Energy Center Корнеліу Бодеа, який окреслив необхідність глибоких трансформацій енергосистем для переходу до низьковуглецевої моделі. Ключовим спікером виступив міністр енергетики Румунії Богдан-Груя Іван, що визначив стратегічні орієнтири дискусії. До обговорення також долучилися керівник департаменту сталого розвитку та інституційних зв’язків PPC Group Джордж Агафіцей, керівник практики енергетики та змін клімату CMS Ukraine Віталій Радченко, генеральний директор Engie Romania Ніколя Рішар, президент Electroalfa International Георге Чуботару та президент Romanian Smart City Association Едуард Думітрашку.
Спікери відзначили, що проєкти міської цифровізації та енергетичної модернізації – зокрема ініціативи «розумних» міст – стали важливими каталізаторами оновлення локальних енергосистем і комунальної інфраструктури. Вони наголосили, що Україна не повинна недооцінюватися з точки зору технологічних рішень: бізнес і органи влади демонструють високу готовність до впровадження цифрових інструментів – від штучного інтелекту до оптимізації мережевої інфраструктури. «Україна вже показала, що може швидко переходити на нові цифрові платформи. Це дає можливість одразу будувати сучасну, а не “латану” енергетику», – зазначив Радченко.
Учасники підкреслили, що Україна проходить інтенсивний етап законодавчих реформ і наближення до європейських стандартів у сфері енергетики, екології та регулювання ринку. Це створює умови для більш ефективної координації між центральними органами влади та місцевим рівнем, а також для реалізації спільних проєктів із державами ЄС, з акцентом на міждержавні інтерконектори, балансування мереж і посилення регіональної енергетичної безпеки. «Вирівнювання правил із європейськими – це не лише вимога інтеграції, а й передумова для приходу інвесторів у довгострокові “зелені” проєкти», – підкреслив Іван.
Окремий блок дискусії був присвячений переосмисленню архітектури енергомереж у напрямі децентралізації, гнучкості й збільшення можливостей для перетоку електроенергії між країнами. Учасники нагадали, що Україна вже працює в синхронному режимі з європейською енергосистемою та нарощує обсяги обміну електроенергією і газом з державами ЄС. На їхню думку, «зелена» трансформація України потребує не лише фізичної реконструкції генераційних і мережевих активів, а й формування нової культури інновацій, здатної залучати стратегічні інвестиції та найсучасніші технології.
У цьому контексті співпраця між європейськими та українськими енергетичними й технологічними екосистемами була охарактеризована як базовий елемент регіональної енергетичної стійкості. Зелену відбудову учасники назвали історичним шансом для формування більш сталої, цифровізованої й інтегрованої до ЄС економіки України. За підсумками панелі було зроблено висновок, що, попри наявні виклики, саме тісна співпраця та скоординовані інвестиції з боку держави, бізнесу та міжнародних партнерів є єдиним реалістичним шляхом до ефективної, орієнтованої на майбутнє відбудови енергетичного сектору.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Цифровізація стає ключовим драйвером розвитку приватної медицини в Україні, онлайн-запис, електронні історії хвороби, телемедичні консультації та автоматичні нагадування формують «нову культуру турботи», заявляють в Oxford Medical.
“Сьогодні пацієнт хоче отримати консультацію швидко та зручно. Онлайн-запис у два кліки, результати аналізів у застосунку, персоналізовані плани лікування – це стандарт, без якого приватна медицина більше не існує”, – зазначила медична директорка київської філії Ангеліна Мороз.
Компанія також впроваджує персоналізований супровід: адміністратори та менеджери виступають гідами для пацієнтів, а лікарі залишаються залученими на всіх етапах – від діагностики до післяопераційного спостереження.
Oxford Medical – мережа клінік, заснована 2005 року, охоплює десятки міст України. У штаті працюють сотні фахівців. Компанія робить ставку на цифровізацію, телемедицину та інтеграцію з НСЗУ, розвиваючи стандарти якісного сервісу та орієнтуючись на потреби пацієнтів.
ІТ-фахівці одного з найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП «Нібулон»” спільно з командою IT-Enterprise завершили перезапуск і цифровізацію кількісно-якісного обліку мережі елеваторів, повідомила пресслужба зернотрейдера на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, проєкт оптимізації кількісно-якісного обліку охопив удосконалення бізнес-процесів обліку зернових культур, додаткові процеси з управління логістикою та калькулювання собівартості.
“Налагодження нової ефективної версійності бізнес-процесу кількісно-якісного обліку дало змогу автоматизовано прослідковувати рух зерна, його ключові показники та кошти, витрачені на доопрацювання і переміщення, від моменту потрапляння на елеватор до відвантаження кінцевому споживачеві. Таким чином, формується точна собівартість і, відповідно, вираховується прибутковість. А головне, ми розуміємо, який вплив можна здійснити на кожному етапі для поліпшення фінансових і сервісних показників”, – розповів IT-директор “Нібулону” Микола Рясько.
Кінцева мета проєкту – перехід на модель повністю “цифрового елеватора”, принцип роботи якого побудований на управлінні та забезпеченні координації всіх процесів цифровими системами. Ця концепція поступово масштабується на всі 23 елеваторні комплекси “Нібулону”.
“Якщо описати результати проєкту цифровізації кількісно-якісного обліку в трьох тезах, то, по-перше, це спрощення й автоматизація бізнес-процесів, прискорення їх проходження. По-друге, точність обліку, що забезпечує чіткість і актуальність фінансового становища компанії. По-третє, більша клієнтоорієнтованість, адже процес надання послуг став якіснішим і швидшим”, – наголосив Рясько.
У “Нібулоні” додали, що проєкт цифровізації також сприяв уніфікації облікових процесів на всіх філіях компанії та покращенню інтеграції з обладнанням і сторонніми системами, що забезпечило ефективне управління бізнес-процесами.
ТОВ “СП «Нібулон» створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію до більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
В Україні з 1 січня набув чинності закон “Про аграрні ноти”, який передбачає створення окремого Реєстру аграрних нот.
Очікується, що в реєстрі відображатиметься інформація про видачу, зміст і зміну реквізитів аграрних нот, припинення та обтяження аграрних нот, початок примусового виконання зобов’язань за аграрними нотами на підставі спеціальної виписки з реєстру.
У свою чергу Реєстр завдяки автоматизації процесів формування реквізитів аграрних нот, внесення змін, видачі та припинення забезпечить прозорість, ефективність та зручність операцій із аграрними нотами. Автоматизована робота спростить взаємодію між агровиробниками, кредиторами та інвесторами.
Крім того, цифровізація процесів у Реєстрі зменшить трансакційні витрати, пов’язані з видачею та припиненням аграрних нот, що зробить інструмент дешевим і зручним у використанні.
Голова правління Національного депозитарію України (НДУ) Олексій Юдін раніше висловив упевненість, що реалізація проєкту стане важливим кроком у розбудові цифрової інфраструктури аграрного сектору, сприятиме залученню додаткових інвестицій та забезпеченню сталого економічного зростання.
“Цей проєкт є важливим кроком для цифровізації ринку капіталу та сільськогосподарського сектору в Україні. Розробка Реєстру аграрних нот не лише допоможе зміцнити позиції нашої держави на світовому аграрному ринку, а й створить нові можливості для інвесторів”, – акцентував голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов.
У НДУ додали, що це рішення є важливим інфраструктурним елементом і центральною складовою всієї екосистеми аграрних нот, без якої неможливе повноцінне впровадження нового інструменту на ринку.
Як повідомлялося, Міжнародна фінансова корпорація (IFC, член Групи Світового банку) і Національний депозитарій України в жовтні 2024 року уклали грантову угоду, згідно з якою НДУ отримає до $300 тис. для створення і впровадження інноваційного Реєстру аграрних нот.
Швейцарське агентство розвитку та співробітництва (SDC) протягом 2024-2028 рр. виділить 58,7 млн франків на цифровізацію та розвиток регіонів України, зокрема на цифровізацію охорони здоров’я, освіти, гуманітарного розмінування та електронний нотаріат.
Як повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, це передбачено підписаним у середу меморандумом.
“Зустрівся з Феліксом Бауманном, послом Швейцарії в Україні. Головний результат зустрічі – підписання меморандуму на 58,7 млн франків (68,1 млн доларів) зі Швейцарським агентством розвитку та співробітництва (SDC)”, – написав Федоров у телеграмі.
За його словами, кошти виділятимуть протягом 2024-2028 років, їх використають на цифровізацію та розвиток регіонів України, проєкти реалізовуватимуть у межах програми EGAP, яку виконує Фонд “Східна Європа”. “У фокусі – цифровізація послуг охорони здоров’я, електронний нотаріат, освіта, гуманітарне розмінування, а також продовжуємо перезапуск Державної служби статистики. Частину коштів скерують на підтримку прифронтових регіонів, важливо забезпечити доступ до державних послуг у кожній громаді”, – перерахував Федоров напрями використання коштів.
Федоров нагадав, що за підтримки уряду Швейцарії лише 2024 року запустили “шлюб онлайн” і пілот проєкту “Мрія” для 40 шкіл, почали тестувати “Дію” для держслужбовців. “Провели черговий міжнародний Дія.Summit у Цюриху, посилюємо міжнародний бренд цифрової України. Саме там підписали Меморандум про відкриття Govtech-центру разом зі Всесвітнім економічним форумом”, – зазначив Федоров.
Загалом Швейцарія підтримує цифровізацію з 2015 року через програму EGAP, за весь час партнери виділили понад 30 млн франків.
Уряд Швейцарії виділив 58,7 млн швейцарських франків (60,6 млн євро за курсом НБУ – ІФ-У) на продовження підтримки України в галузі цифровізації та електронного урядування протягом наступних чотирьох років.
Відповідне рішення ухвалила Федеральна рада на засіданні 7 червня, повідомляє пресслужба швейцарського уряду.
“Таким чином, Швейцарія просуває демократичні реформи в Україні за допомогою цифровізації і водночас підвищує прозорість державних послуг. Обидві області мають вирішальне значення для відновлення України”, – ідеться в повідомленні.
Швейцарія надасть загалом 58,7 млн швейцарських франків у період 2024-2028 років. Фінансування здійснюватиметься з регулярного бюджету міжнародного співробітництва і буде зосереджене, зокрема, на проєктах у регіонах, які безпосередньо постраждали від війни і є важливими для майбутнього відновлення країни. Деякі з ключових напрямків включатимуть охорону здоров’я, освіту та гуманітарне розмінування.
Зазначається, що Швейцарія оголосить про свою підтримку в галузі цифровізації та електронного урядування на наступній конференції з відновлення України, яка відбудеться 11 і 12 червня 2024 року в Берліні.
