Заводи азотного холдингу Ostchem у першому кварталі 2024 року виробили 520,6 тис. тонн мінеральних добрив, що всього на 1% більше, ніж у першому кварталі 2023 року (515,5 тис. тонн), ідеться в повідомленні холдингу в середу.
“Зростання виробництва українського хімпрому зупинилося через неконтрольоване зростання імпорту добрив із Польщі, а також дружніх до Росії Азербайджану і Туркменії”, – вказує компанія.
За її даними, у першому кварталі 2024 року імпорт добрив збільшився на 35% і становив 701,2 тис. тонн.
Уточнюється, що “Черкаський “Азот” виробив за січень-березень цього року 404,3 тис. тонн, а “Рівнеазот” – 128 тис. тонн добрив.
Згідно з повідомленням, структура виробництва залишається доволі стабільною: лідер – аміачна селітра (вироблено 246 тис. тонн), за якою слідує карбамідо-аміачна суміш (КАС) (123,8 тис. тонн) і карбамід (123,5 тис. тонн). Обсяг виробництва вапняково-аміачної селітри (ВАС) незначно зріс, порівняно з минулим роком, склавши 15,8 тис. тонн, аміаку – 9,08 тис. тонн.
Ostchem зазначив, що забезпечив стовідсоткове виконання зобов’язань у період весняної посівної, однак у 2024 році посилився негативний галузевий тренд, коли імпорт добрив значно перевищив вітчизняне виробництво.
“У першому кварталі 2024 року імпорт склав 701,2 тис. тонн, на 35% перевищивши вітчизняне виробництво. Імпорт продовжує вбивати вітчизняне виробництво: уже чотири виробники добрив зупинено – це ОПЗ, “Дніпроазот”, “Рівнеазот” і “Сумихімпром”, – прокоментував керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
Вказується, що українські виробники продовжують втрачати позиції на українському ринку в більшості сегментів добрив, крім КАС.
“Насамперед українські хімзаводи драматично втрачають ринок карбаміду: у першому кварталі Україна виробила 123,5 тис. тонн карбаміду, а імпорт становив 181 тис. тонн. 88% всього імпортного карбаміду завезено з Азербайджану і Туркменії, країн, дружніх до РФ”, – додав Арестархов.
За його словами, свої позиції, як найсильнішого імпортера добрив в Україну, сьогодні також нарощує Польща, яка сьогодні завалена дешевими російськими і білоруськими добривами, що не потрапили під санкції ЄС, внаслідок чого весь надлишок добрив з польського ринку перенаправляється в Україну.
За даними Ostchem, 2023 року Польща імпортувала на свою територію 1,016 млн тонн карбаміду, з яких карбамід із РФ становив 34% (345 тис тонн). Водночас на українському ринку Польща в першому кварталі 2024 року вже стала безумовним лідером серед імпортерів за такими видами добрив, як аміачна селітра (52 тис. тонн зі 109,7 тис. тонн усього імпорту), нітрат сульфату амонію (7,9 тис. тонн із 9,4 тис. тонн), КАС (17,4 тис. тонн), NPK (63,2 тис. тонн зі 144,3 тис. тонн).
Імпорт сульфату в Україну за перший квартал становив 121,9 тис. тонн (лідирує Китай із 75,3 тис. тонн), суперфосфату – 74,6 тис. тонн (Болгарія – 37,3 тис. тонн і Греція – 27,4 тис. тонн),
“На жаль, за гучними гаслами українських урядовців у рамках кампанії “Купуй українське” поки що не видно практичних кроків зі зменшення імпорту і реального захисту українського виробника добрив”, – наголосив Арестархов, нагадавши про конкретні пропозиції Спілки хіміків України щодо захисту вітчизняного ринку, які були подані уряду.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, що не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проектна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Ринок добрив України за підсумками 2022 року просів приблизно на 40-55% – з 4,75 млн тонн до 2-2,9 млн тонн: він сягнув свого дна на початку літа і розпочав швидке відновлення, написав директор із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов у колонці для “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, у 2022 році виручка аграріїв і платоспроможний попит на добрива значно скоротилися. Основними причинами стали зростання відпускних цін на добрива через високі ціни на газ; скорочення посівних площ на 14-16% через воєнні дії та мінування земель; прямі збитки, пов’язані зі зруйнуванням складів, вивезенням окупантами зерна і крадіжкою ними с/г техніки; а також експортні обмеження продажів.
Згідно з даними представника Group DF – найбільшого виробника азотних добрив в Україні, ринок споживання аміачної селітри хоча і скоротився з 1,8 млн тонн до 600 тис. – 1 млн тонн, це добриво, як і раніше, має в країні найбільший попит.
Арестархов зазначив, що дуже велике зниження обсягів споживання – майже вдвічі – очікується за комплексними добривами через значний дефіцит фосфору і калію. Це пов’язано з блокуванням поставок добрив із Білорусі та закриттям морських поставок.
Фахівець оцінює падіння споживання сульфату амонію до 210-250 тис. тонн із 490 тис. тонн торік, КАС (карбамід-аміачна селітра) – до 400-600 тис. тонн із 1,3 млн тонн, карбаміду – до 330-410 тис. тонн із 1,12 млн, NPK, NP, DAP – до 620-660 тис. тонн.
Він уточнив, що важливий новий глобальний тренд, що впливає на структуру споживання добрив на світовому ринку, – це істотне падіння цін на карбамід у другій половині року, що знижує привабливість аміачної селітри, концентрація азоту в якій менша. За словами Арестархова, згідно з деякими даними, у порту Констанца (Румунія) на сьогодні накопичилося близько 120 тис. тонн карбаміду з усього світу, що фактично зробило його новим європейським хабом, де трейдери купують карбамід за найприйнятнішою ціною без прив’язки до конкретного виробника. Однак України поки що цей тренд не торкнувся: маючи явні логістичні переваги і досить прийнятні внутрішні ціни на газ, українські виробники зберегли виробництво карбаміду, пропонуючи його українським споживачам за конкурентною ціною.
У частині прогнозів Арестархов звернув увагу на зміну структури споживання аграріями мінеральних добрив: у 2023 році олійні культури та соя можуть почати поступово витісняти зернові, які показали не кращу рентабельність, тоді як визначальним фактором для структури посівів є ціни на зерно та олію на світових ринках.
Представник Group DF зазначив, що два заводи холдингу Ostchem, який входить до групи, – “Черкаський Азот” і “Рівнеазот” – продовжили роботу в умовах війни, тоді як Одеський припортовий завод і “Дніпроазот” тимчасово вийшли з гри. Виробництво було сконцентровано на випуску аміачної селітри, КАС, ІАС (вапняно-аміачна селітра), складних добрив.
За даними Арестархова, найуспішнішим експортним продуктом стала ІАС, вироблена на “Рівнеазоті”: за 11 місяців її експортували 170,6 тис. тонн, а основними покупцями стали європейські аграрії/трейдери з Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі та Молдови.
Карбаміду вдалося експортувати 64,8 тис. тонн, КАС – 29,6 тис. тонн, аміачної селітри та аміаку – всього 11 тис. тонн і 2,3 тис. тонн відповідно. Причини різкого скорочення експорту, як зазначив експерт, – пріоритет на поставки українським фермерам і логістичні та адміністративні обмеження експорту. Українські виробники добрив отримали логістичну перевагу перед імпортерами добрив, оскільки фізично ближче до клієнтів, додав він.
“2023 рік, м’яко кажучи, був дуже невтішним для імпортерів: пів року імпорту міндобрив до України практично не було, а зараз кількість коридорів імпортних добрив за всім спектром продукції суттєво скоротилася і не відновилася Серед імпортних добрив, які все ж таки поступово ввозяться, – аміачна селітра, КАС, карбамід. Але війна і далі блокуватиме більшу частину імпорту”, – констатував Арестархов.
Серед інших особливостей 2022 року на українському ринку добрив він назвав активне впровадження схем зернообміну через брак у фермерів обігових коштів, необхідних для проведення посівної 2023 року.
На думку представника Group DF, на ринку існує значний відкладений попит на добрива і великий потенціал зростання в січні-лютому 2023 року, чому додатково може сприяти допомога держави в пільговому кредитуванні.
“Фактично осіння кампанія-2022 пройшла на старих запасах, що залишалися на складах ще з весни. Лише наприкінці осені – на початку зими ринок розігрівся – почалася активна скупка добрив і формування необхідних запасів на весну 2023 року”, – написав він. Експерт додав, що попит підігріло зниження ціни вітчизняними виробниками, насамперед на аміачну селітру та КАС, в очікуванні істотного збільшення продажів.
Після скасування Канадою імпортних мит на українські товари на рік, канадські калійні добрива можуть стати основними на ринку України і цим замінити білоруські, які не ввозять до України з початку збройної агресії РФ.
Про можливу роль Канади на українському ринку калійних добрив написала асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у фейсбуці у четвер.
У повідомленні уточнюється, що Канада є найбільшим світовим виробником та експортером калійних добрив. Ця країна виробляє майже 12 млн тонн таких добрив, займаючи у такий спосіб 24% світового виробництва. Водночас у 2021 році Україна імпортувала 287,5 тис. тонн калійних добрив, з яких 69% припало на Білорусь, тоді як власне виробництво в країні практично не розвинене.
“Тому українським аграріям необхідно шукати альтернативних постачальників і Канада може стати одним із них. А скасування імпортних мит може стати додатковим фактором, так як підвищить конкурентоздатність української аграрної продукції на канадському ринку. Таким чином Україна зможе закуповувати калійні добрива в Канаді, в свою чергу відправляючи на тому ж транспорті свою аграрну продукцію, яка зараз в надлишку є на українському ринку”, – уточнила асоціація в повідомленні.
За даними УКАБ, Канада в 2021 році імпортувала 2,8 млн тонн кукурудзи, 1,2 млн тонн соняшникового шроту і 0,5 млн тонн соєвих бобів. Саме ці позиції Україна може постачати на канадський ринок через морські порти країн Балтії.
Асоціація нагадала, що до агресії РФ Україна мала незначні обсяги експортних постачань продукції АПК до Канади, що зумовлено не лише значною територіальною віддаленістю цієї країни, а й досить високим розвитком канадського АПК. Так, протягом 2021 року до Канади було поставлено сільгосппродукції на $29,3 млн, з якої 49% експортної виручки сформував яблучний сік, 18% – олія соняшникова та 11% – соєві боби.
Проте з початком військової агресії РФ за сприяння Білорусі та блокади російськими військовими кораблями українських морпортів низка країн скасувала імпортне мито на українські товари для допомоги українській економіці. Ці фактори можуть вплинути на українську зовнішньоекономічну діяльність, зокрема нарощування торгівлі між Україною та Канадою.
Як повідомлялося, Канада слідом за Великою Британією та ЄС скасує всі мита на імпорт товарів з України, оголосив 8 травня прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві.
