Приєднання України до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту очікується наприкінці другого кварталу 2022 року, вже в третьому кварталі українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами за принципом “один транспортний засіб – одна транзитна декларація – одна фінансова гарантія”, повідомив директор департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби Сергій Демченко.
Під час круглого столу “Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти” в агентстві “Інтерфакс-Україна” він уточнив, що йдеться про всі країни ЄС, Європейську асоціацію вільної торгівлі/EFTA, Туреччину, Сербію, Північну Македонію та Велику Британію.
Експерт нагадав, що приєднання до Конвенції передбачено Угодою про асоціацію Україна-ЄС і має активізувати міжнародну торгівлю завдяки встановленню Україною спільних транзитних процедур із країнами Конвенції та використання ними єдиної технології – системи NCTS. Ця система дає змогу країнам Конвенції обмінюватися митними даними в режимі реального часу та контролювати товари на кожному етапі перевезення.
“Система спільного транзиту передбачає для підприємств чотири основних спеціальних транзитних спрощення: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу та загальна фінансова гарантія”, – зазначив Демченко. Він додав, що із забезпечення застосовуються нові підходи, які дадуть змогу зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні на 50%, 70% або на 100%.
Для отримання спрощень у NCTS законодавством передбачена спеціальна процедура. Фінансову гарантію можуть забезпечувати компанії, які отримали статус фінансового гаранта. Щоб подати транзитну декларацію до NCTS, підприємству необхідно зареєструватися на Порталі трейдера в “особистому кабінеті” на порталі “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.
“Українське законодавство щодо режиму спільного транзиту на сьогодні вже загалом сформовано і відповідає найкращим європейським практикам”, – зазначив під час круглого столу міжнародний експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, представлено майже 300 декларацій T1UA, три компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk.
Як повідомлялося, NCTS використовується в Україні поки що в національному масштабі. Однак, як зазначив представник Держмитслужби, “підприємства, які вже використовують NCTS (подали 50 і більше декларацій), можуть подавати до Держмитслужби документи на отримання спрощень, які діятимуть і після приєднання України до Конвенції, тобто при міжнародному застосуванні системи”.
URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ДЕРЖМИТСЛУЖБА, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЧИЖИКОВ, ЭКСПОРТ
Жорстка конкуренція в усіх галузях виробництва та стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій постійно вимагають від бізнеса шукати нові інструменти для розширення ринків збуту.
У серпні 2021 року Клуб експортерів України запустив новий онлайн-проєкт «Digital expo – українські товари і послуги». Мета проєкту полягає у привертанні уваги іноземних імпортерів, дистриб’юторів, представників торговельних мереж до продукції українського виробництва, залученні їх до співпраці і, таким чином, збільшенні українського експорту.
Digital expo – це інтернет-ресурс, на якому представлені лише українські компанії. Кожна з них має свою окрему сторінку з описом діяльності, фото і презентацією товарів і послуг та формою зворотного зв’язку для відправки запитів на співпрацю. Для зручності пошуку всі компанії згруповані за основними категоріями, а саме:
ТОВАРИ:
ПОСЛУГИ:
ТУРИЗМ
Digital expo – це три сайти, кожен з яких своєю мовою: українською, англійською і китайською. Це зроблено для того, щоб покращити охоплення ринку та підвищити довіру іноземних компаній, що розташовані в різних регіонах світу.
Насправді, «Digital expo – українські товари і послуги» – це не новий проєкт Клубу експортерів України. Це модернізований, оновлений і адаптований під сучасні потреби ринку проєкт «Натхненні найкращим в Україні», який був створений ще в 2015 році.
Попередній проєкт на різних етапах свого життя підтримували DHL та ЄБРР. Він презентував українські товари і послуги на міжнародній виставці IF CHINA в Пекіні у 2016 році та CIIE в Китаї у 2019 році.
Влітку 2021 року електронні каталоги Клубу експортерів України перетворились на Digital expo.
За останні 3 місяці (з червня по серпень) 2021 року експонентами виставки було отримано більше 10 000 запитів на співпрацю, які надійшли з Малайзії, Польщі, Туреччини, Китаю, Кореї, Прибалтики та інших країн світу.
Сучасний проєкт став ще краще. Він бере участь в міжнародних онлайн-виставках, серед яких вже: worldexpo, expotobi, food1.com, echemi.com, infobel.com, foodfocus.co.za та інші.
«Digital expo – українські товари і послуги» підтримується світовими і українськими авторитетними організаціями, серед яких: Міністерство економіки України, Київська торгово-промислова палата, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, Euromonitor International та інші. Генеральним інформаційним партнером виставки є Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна”
Дізнатись більше про проєкт «Digital expo – українські товари і послуги» та подати заявку на участь ви можете за посиланням: https://inspiredbythebestofukraine.ticketforevent.com/ru/home/40010/
Група Феррекспо за результатами дванадцяти місяців 2020 року традиційно стала лідером з експорту залізорудних окатків. Компанія займає це місце більше 20 останніх років серед підприємств країн колишнього СРСР. Такі дані оприлюднило ДП «Укрпромзовнішекспертиза».
Згідно зі звітами ДП «Укрпромзовнішекспертиза», за січень-грудень 2020 року Феррекспо відправила на експорт 11920,5 тис. тонн залізорудних окатків (Полтавський ГЗК (Україна), що входить до Групи Феррекспо, відправив 10483,7 тис. тонн залізорудних окатків, Єристівський ГЗК (Україна), що входить до Групи Феррекспо, – 1436,8 тис. тонн). Експорт здійснювався в країни Європи, Японію, США, Південну Корею, Тайвань, Китай, а також інші країни.
Група Металоінвест експортувала 8478,0 тис. тонн залізорудних окатків (Михайлівський ГЗК (РФ), що входить до Групи Металоінвест, – 6505,0 тис. тонн, Лебединський ГЗК (РФ), що входить до Групи Металоінвест, – 1973,0 тис. тонн). Група Північсталь, зокрема Карельський окатиш (РФ), відправила на експорт 3812,0 тис. тонн залізорудних окатків. Група Метінвест експортувала 3370,6 тис. тонн залізорудних окатків (Центральний ГЗК (Україна), що входить до Групи Метінвест, – 2215,6 тис. тонн, Північний ГЗК (Україна), що входить до Групи Метінвест, – 1155,0 тис. тонн). Група Євраз (Качканарський ГЗК (РФ)) експортувала 615,0 тис. тонн залізорудних окатків.
За цей же період Полтавський ГЗК (Україна) виробив 11218,2 тис. тонн залізорудних окатків. Виробництво Михайлівського ГЗК (РФ) склало 14472,0 тис. тонн залізорудних окатків, Карельського окатиша (РФ) – 10791,0 тис. тонн, Стойленського ГЗК (РФ) – 6801,0 тис. тонн, Качканарського ГЗК (РФ) -6546, 0 тис. тонн.
Довідка про компанію:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю компанії є виробництво і експорт високоякісних залізорудних окатків, які використувуються у виробництві сталі. Ferrexpo є найбільшим виробником і експортером окатків серед країн колишнього СРСР. Поточні виробничі активи – Полтавський і Єристівський ГЗК. Ferrеxpo plc володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 100% акцій Полтавського ГЗК і 100% акцій Єристівського ГЗК. У 2020 р. Компанія виробила 11,2 мільйона тонн залізорудних окатків. Основними споживачами продукції є сталеливарні підприємства з Австрії, Німеччини, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Китаю, Словаччини, Чехії, Туреччини, В’єтнаму, а також США. Акції Ferrexpo котируються на основному майданчику Лондонської фондової біржі під тікером FXPO. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
