У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України «Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни» Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні показники України
Максим Уракін навів дані Національного банку України про поліпшення фінансової ситуації у 2023 році, як порівняти з 2022, і прогноз на 2024 рік.
«Базовий сценарій макроекономічного прогнозу НБУ передбачає продовження виваженої монетарної та фіскальної політики, спрямованої на підтримання макрофінансової стабільності. Також очікується виконання Україною зобов’язань за програмами співпраці з міжнародними партнерами, які продовжуватимуть надавати фінансову підтримку в достатніх обсягах. Прогноз передбачає суттєве зниження безпекових ризиків із 2025 року, що дасть змогу розблокувати морські порти, розширити можливості для інвестиційної та господарської діяльності та посприяє поверненню вимушених мігрантів в Україну. «, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність надання міжнародної допомоги.
«Залишаються актуальними такі ризики, як додаткові бюджетні потреби, зокрема для підтримання обороноздатності та ліквідації наслідків руйнувань, а також значні дефіцити, зокрема в енергетичній сфері. Суттєві пошкодження портової та енергетичної інфраструктури обмежуватимуть експорт, а продовження часткового блокування кордонів з окремими країнами ЄС для вантажних перевезень обмежуватиме як імпорт так і експорт. Також серед ризиків варто відзначити і поглиблення негативних міграційних тенденцій”, – зазначив економіст.
Темпи міжнародної допомоги Україні, за словами експерта, значно знизилися в IV кварталі 2023 – I кварталі 2024 року, що може негативно позначитися на відновленні економіки в поточному році в умовах війни.
Перспективи Глобальної Економіки
Максим Уракін також проаналізував світову економіку, відзначаючи сповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
«Аналіз динаміки світового ВВП показує, що глобальна економіка продовжує відновлюватися після пандемії, але геополітична нестабільність чинить стримувальний вплив на це зростання. За словами Максима Уракіна, важливо стежити за розвитком подій і адаптуватися до мінливих умов для забезпечення стійкого економічного зростання в майбутньому. Україні, в цьому контексті, необхідно зосередитися на зміцненні внутрішньої політичної стабільності, відновленні економічного потенціалу та продовженні реформ для поліпшення своїх післявоєнних перспектив і зміцнення позицій на світовій арені”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалися ВВП країн останніми роками, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=HO-KT2UC8pYdUwCH
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального фонду державного бюджету України, за оперативними даними, у квітні становили 153,6 млрд грн порівняно зі 164,3 млрд грн у березні та 184,8 млрд грн у лютому, такі оперативні дані (на 16:00 30 квітня) повідомило Міністерство фінансів у вівторок.
За його даними, найбільше скоротилися надходження платежів від Державної податкової служби – до 59,7 млрд грн зі 105,7 млрд грн у березні та 107,4 млрд грн у лютому, що пов’язано з високими виплатами в попередні місяці податку на прибуток, зокрема, банками, а також авансом.
Зазначається, що у квітні надходження від податку на прибуток становили лише 3,2 млрд грн проти 60,1 млрд грн у березні та 61,0 млрд грн у лютому, однак у квітні частину свого прибутку в розмірі 38,64 млрд грн до бюджету перерахував Нацбанк, хоча Мінфін і не згадує його у зведенні.
Що стосується інших податків, то податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у квітні збільшилися до 16,5 млрд грн (15,7 млрд грн), рентна плата – до 5,5 млрд грн (1,4 млрд грн), акцизний податок – до 11,5 млрд грн (9,2 млрд грн).
Податок на додану вартість також зріс до 22,8 млрд грн (18,0 млрд грн): зібрано 34,8 млрд (29,0 млрд грн), відшкодовано – 12,0 млрд грн (11,1 млрд грн).
Надходження від Державної митної служби зросли у квітні до 48,9 млрд грн із 45,8 млрд грн у березні та 39,8 млрд грн у лютому. Як зазначив у вівторок голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев, від розблокування польського кордону за останній тиждень додатково надійшло близько 2,5 млрд грн.
Мінфін зазначив, що місячний розпис доходів загального фонду держбюджету, за оперативними даними, перевищили на 29,5% (+35 млрд грн), зокрема Держподатслужбою – на 7,9% (+4,4 млрд грн), тоді як Держмитслужбою – на 14,5% (+6,2 млрд грн).
Крім того, загальний фонд держбюджету отримав у квітні 2,7 млрд грн міжнародної допомоги у вигляді грантів порівняно з 3,1 млрд грн у березні і 31 млрд грн – у лютому.
«Загалом, згідно з оперативними даними, за підсумками квітня 2024 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 200,8 млрд грн (у березні – 225,9 млрд грн, у лютому – 229,0 млрд грн) податків, зборів та інших платежів. Крім того, близько 40,1 млрд грн (у березні – 39,0 млрд грн) у вигляді ЄСВ надійшло до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування”, – додало міністерство, подякувавши платникам податків за ваш внесок у підтримку української армії та фінансової стабільності країни.
Дані про витрати у квітні поки що відсутні.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП. Доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливу грантову допомогу), витрати – 3,36 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.
Доходи держбюджету-2023 становили 2,67 трлн грн, з яких грантова допомога – 0,43 трлн грн. Касові видатки держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, а дефіцит становив 1,33 трлн грн за середньорічного курсу близько 36,6 грн/$1.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, БЮДЖЕТ, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Міністерство фінансів, ПОДАТКИ, у квітні знизилися, УКРАЇНА
Реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України за січень-березень 2024 року становило 4,5% (+/- 1%) з 3,6% (+/- 1%) за підсумками січня-лютого.
Згідно з оприлюдненою на сайті Міністерства економіки України оцінкою, у березні зростання прискорилося до 4,6% (+/-1%) з 3,9% (+/-1%) у лютому і 3,5% (+/-1%) у січні цього року.
«У березні 2024 року тривала тенденція відновного зростання, підтримана стабільною роботою українського морського коридору (що стимулювало діяльність залізничного транспорту, металургії та видобутку металевих руд), нарощуванням виробничих потужностей у видобувній промисловості, активізацією виробництва мінеральних добрив, збільшенням попиту на будівельні матеріали, яке відбувалося на тлі поліпшення ділових настроїв… та пожвавлення споживчої активності…», – зазначило Мінекономіки.
Міністерство додало, що в березні майже всі агреговані види економічної діяльності сформували позитивний внесок у загальний обсяг ВВП. Так, експорт продукції аграрного виробництва та гірничо-металургійного комплексу забезпечувався Українським морським коридором; а інвестиційний попит, генерований бюджетом, а також нарощування виробничих потужностей у видобувній промисловості сформували позитивний внесок виробничих видів.
Водночас вказується, що динаміка виробництва електроенергії істотно сповільнилася в умовах значних ракетних обстрілів наприкінці березня, що призвело до серйозних руйнувань енергетичної інфраструктури і потребуватиме значного періоду часу та ресурсів на її відновлення.
Як повідомлялося, Нацбанк України 25 квітня погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3% після 5,3% минулого року.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання ВВП цього року на 4,6%.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Мінекономіки, УКРАЇНА, УРАКІНА
Національний банк України підвищив прогноз міжнародних резервів на кінець цього року до $43,4 млрд із $40,4 млрд і до $44,3 млрд із $42,1 млрд – на кінець наступного.
“Порівняно з попереднім прогнозом істотно послабився ризик недостатності міжнародного фінансування цього року, однак ризики ритмічності його надходження зберігаються”, – зазначив НБУ в прес-релізі в четвер.
Центробанк нагадав, що в березні від міжнародних партнерів надійшло близько $9 млрд, що дало змогу наростити міжнародні резерви майже до $44 млрд.
Крім того, за останні дні Україна отримала позитивні новини зі США про схвалення пакета військової та фінансової допомоги, і також надійшов черговий транш від ЄС у розмірі EUR1,5 млрд.
“З огляду на це Україна може розраховувати на $38 млрд зовнішньої бюджетної допомоги цього року”, – вказав НБУ.
Згідно з його оновленим прогнозом, оцінку дефіциту поточного рахунку цьогоріч погіршено з $16,9 млрд до $20,2 млрд, проте наступного року покращено з $19,8 млрд до $18,2 млрд.
Детальніше макроекономічні індикатори України та світу, ВВП основних країн та інші економічні теми розглядалися в одному з відео аналізі аналітичного центру Experts club – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=Ymo-FlMFNGfLLdK-
Підписатися на канал Experts club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, міжнародний резерв, НАЦБАНК
Європейський парламент нинішнього скликання цього тижня проведе останнє пленарне засідання. Новий парламент оберуть на загальноєвропейських виборах у країнах-членах Європейського союзу, які відбудуться з 6 по 9 червня.
Під час прес-конференції, яка відбулася в понеділок у Страсбурзі перед початком засідання, керівник прес-служби ЄП Жаме Дух повідомив, що висвітлюватиме останню сесію парламенту 600 журналістів, а на голосування винесуть 90 законопроектів. Серед них – законопроєкт про продовження для України ліберального торговельного режиму, який одночасно передбачає захисні заходи для фермерів ЄС. Голосування відбудеться у вівторок. Загалом із 2019 до 2024 року цей, дев’ятий за рахунком парламент ухвалив 3 тис. 59 законодавчих актів.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Європейського парламенту, тільки за останні два роки роботи інституції – з вересня 2021 року до квітня 2024-го – було ухвалено 40 резолюцій, пов’язаних з Україною.
Перед будівлею ЄП серед прапорів країн-членів Європейського союзу, встановлених у два паралельні ряди, як і раніше, розвивається прапор України, який було піднято з дня вторгнення Росії. Причому український прапор стоїть першим, поруч із прапором ЄС, символізуючи підтримку. “Парламент відігравав ключову роль у реакції ЄС на російську війну агресії, включно з кількома раундами макрофінансової допомоги, діяв на підтримку збільшення виробництва боєприпасів і Ukraine Facility”, – сказав Дух.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін презентували аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, Європейський парламент, пленарне засідання
Франція, Індія і Греція відкрито озброюють Вірменію, Баку вживе серйозних заходів, якщо ситуація становитиме загрозу для Азербайджану, заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв.
“Ми не можемо просто сидіти і чекати. Ми чітко довели свою позицію до уряду Вірменії та сторін, які сьогодні намагаються подбати про Вірменію. Якщо ми побачимо серйозну загрозу для себе, нам доведеться вжити серйозних заходів”, – сказав Алієв у вівторок на зустрічі в Баку з учасниками міжнародного форуму “СОР29 і Зелене бачення для Азербайджану”, організованого в Університеті АДА.
Президент зазначив: Франція, Індія і Греція відкрито озброюють Вірменію і намагаються таким чином щось довести Азербайджану.
Раніше аналітичний центр Experts Club створив відеоаналіз поствоєнної ситуації на Кавказі – https://youtu.be/reyUMjFBFhU?si=qpqLleFVqZJ30GuV
EXPERTS CLUB, Алієв, Вірменія, ГРЕЦІЯ, ИНДИЯ, озброєння, ФРАНЦІЯ
