Уперше в Україні трансплантовано кістковий мозок дорослому пацієнту від нерідного донора
Київ. 16 вересня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Лікарі Черкаського обласного онкодиспансеру спільно з фахівцями НДСЛ “Охматдит” (Київ) уперше в Україні пересадили кістковий мозок 18-річній пацієнтці від нерідного донора, повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я в четвер.
“За останні два роки трансплантація в Україні зрушила з мертвої точки, де вона перебувала понад два десятиліття, і з кожним місяцем набирає обертів. Сьогодні трансплантація – це один із пріоритетів у роботі міністерства. Ми гарантуємо оплату операцій з трансплантації, які виконані у закладах охорони здоров’я, що включені до пілота. Для пацієнта операції повністю безоплатні. Тарифи повністю ринкові, такі, що дають змогу лікарням виплатити гідну зарплату лікареві і мати кошти на модернізацію матеріально-технічної бази”, – прокоментував хід пілотного проекту з трансплантації міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Наразі до пілота входять 43 медзаклади, 22 із них уже робили операції з трансплантації.
Запаси природного газу в підземних сховищах (ПСГ) України перевищили 18 млрд куб. м, свідчать оперативні дані АТ “Укртрансгаз”.
За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, із закінчення сезону відбору газу зі сховищ 29 квітня по 27 серпня 2021 року запаси в ПСГ України збільшилися на 17,9% (на 2,731 млрд куб. м) – до 18,022 млрд куб. м.
Середньодобовий рівень закачування газу в травні становив 11,3 млн куб. м, у червні – 19,1 млн куб, м, у липні – 30,2 млн куб. м, у період з 1 по 27 серпня – 32,2 млн куб. м.
Раніше голова правління НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко зазначав, що Україна має намір увійти в опалювальний сезон 2021/2022 років із запасами природного газу в своїх ПСГ понад 19 млрд куб. м.
Як повідомлялося, Україна минулого опалювального сезону використовувала свої “підземки” в режимі відбору більше ніж півроку – з 20 жовтня 2020 року по 29 квітня 2021-го.
З опалювального сезону 2020/2021 років Україна вийшла із запасами 15,291 млрд куб. м (29 квітня), сезону 2019/2020 – 15,784 млрд куб. м (26 березня), сезону 2018/2019 – 8,745 млрд куб. м (4 квітня), сезону 2017/2018 – 7,435 млрд куб. м (8 квітня), сезону 2016/2017 – 8,1 млрд куб. м (22 березня), сезону 2015/2016 – 8,438 млрд куб. м (6 квітня).
До системи 12 підземних сховищ “Укртрансгазу”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, загальною місткістю 31 млрд куб. м входять Більче-Волицько-Угерське ПСГ (17,05 млрд куб. м), Угерське (1,9 млрд куб. м), Дашавське (2,15 млрд куб. м), Опарське (1,92 млрд куб. м), Богородчанське (2,3 млрд куб. м), Червонопартизанське (1,5 млрд куб. м), Солохівське (1,3 млрд куб. м), Олишівське (0,31 млрд куб. м), Пролетарське (1 млрд куб. м), Кегичівське (0,7 млрд куб. м), Краснопопівське (0,42 млрд куб. м), Вергунське (0,4 млрд куб. м).
Постачання природного газу до України з ЄС у січні-липні 2021 року скоротилися у вісім разів (на 8,05 млрд куб. м) порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 1,15 млрд куб. м, повідомила прес-служба ТОВ “Оператор ГТС України”.
За її даними, основний обсяг постачань припав на липень – 498 млн куб. м. У червні імпорт становив 90 млн куб. м, у травні – 8 млн куб. м, у квітні – 77 млн куб. м, у березні – 8 млн куб. м, у лютому – 29 млн куб. м, у січні – 439 млн куб. м.
При цьому 93% імпортованого за сім місяців газу було отримано віртуальним реверсом із Угорщини та Польщі. Віртуальний реверс дає змогу операторам ГТС економити на транспортуванні.
У ОГТСУ також зазначають, що залишається відкритим питання про створення віртуальної точки зі Словаччиною. Компанія продовжує працювати в цьому напрямі – створено відповідну робочу групу з Секретаріатом Енергетичного співтовариства, з ACER.
“Сенс віртуальних точок навіть не в економії, а в розширенні можливостей для імпорту газу. Фактично ми можемо імпортувати газ в обсягах транзиту за допомогою віртуального реверсу. Це зняло багато технічних і фізичних обмежень. Частково успіх закачування в сховища минулого року відбувся завдяки віртуальним точкам. Більшу частину газу Україна імпортувала через віртуальний реверс, тому вкрай важливим є збереження транзиту газу через Україну і після 2024 року”, – зазначив голова ОГТСУ Сергій Макогон.
Як повідомлялося, постачання природного газу до України у 2020 році збільшилося на 12% (на 1,7 млрд куб. м) порівняно з 2019 роком – до 15,9 млрд куб. м. Зокрема, з боку Словаччини надійшло 10,2 млрд куб. м газу, Угорщини – 4,2 млрд куб. м, Польщі – 1,5 млрд куб. м. При цьому 45% обсягів імпортовані “віртуальним реверсом” (backhaul), який став доступним з початку 2020 року.
Згідно зі звітом НКРЕКП, чистий імпорт природного газу до України у 2020 році становив 9,243 млрд куб. м, що на 20% менше, ніж у 2019 році (11,554 млрд куб. м).
ОГТСУ забезпечує функціонування ГТС України, інтегрованої в газотранспортну систему Європи. З 1 січня 2020 року отримав статус ліцензованого оператора.
Обсяги постачання природного газу в Україну з ЄС в червні 2021 року сягнули 90,3 млн куб. м, що в 10,6 раза більше, ніж у травні (8,5 млн куб. м), повідомила прес-служба ТОВ “Оператор ГТС України”.
За її даними, весь обсяг червневого імпорту було отримано віртуальним реверсом з Угорщини.
Водночас загальне постачання в країну за підсумками першого півріччя 2021 року впало в 12,4 раза (на 7,405 млрд куб. м) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 0,651 млрд куб. м. Зокрема, в режимі митного складу для зберігання в підземних сховищах до країни за шість місяців надійшло 0,097 млрд куб. м газу.
Чистий експорт природного газу з України до країн Європи в червні становив 0,015 млрд куб. м, реекспорт – 0,007 млрд куб. м. Загалом за січень-червень-2021 експортовано 0,064 млрд куб. м газу, реекспортовано з митного складу – 0,689 млрд куб. м.
“Унікальна розгалужена інфраструктура української ГТС дає змогу оперативно та гнучко реагувати на коливання попиту й за потреби надавати додаткові потужності для транзиту європейським партнерам”, – зазначив голова ОГТСУ Сергій Макогон.
Водночас, наголосив він, за відсутності довгострокового транзитного контракту інфраструктуру ГТС України буде оптимізовано, і європейський ринок втратить ці маневрені потужності, потрапивши в залежність від монополії “Газпрому”.
“Загроза будівництва обхідних газопроводів і монополізації маршрутів постачання – це загроза для всіх європейців з погляду енергетичної та економічної безпеки”, – резюмував Макогон.
Як повідомлялося, обсяги постачання природного газу в Україну в 2020 року збільшилися на 12% (на 1,7 млрд куб. м) порівняно з 2019 роком – до 15,9 млрд куб. м. Зокрема, з боку Словаччини надійшло 10,2 млрд куб. м газу, Угорщини – 4,2 млрд куб. м, Польщі – 1,5 млрд куб. м. При цьому 45% обсягів імпортовано “віртуальним реверсом” (backhaul), який став доступним з початку 2020 року.
Згідно зі звітом НКРЕКП, чистий імпорт природного газу в Україну у 2020-му становив 9,243 млрд куб. м, що на 20% менше, ніж у 2019-му (11,554 млрд куб. м).
ОГТСУ забезпечує функціонування ГТС України, інтегрованої в газотранспортну систему Європи. З 1 січня 2020 року отримав статус ліцензованого оператора.
Транзит природного газу через газотранспортну систему (ГТС) України у січні-квітні 2021 року становив 14,1 млрд куб. м, що на 9% менше, ніж за аналогічний період 2020 року (15,5 млрд куб. м), йдеться у повідомленні ТОВ “Оператор ГТС України”.
Зокрема, у західному напрямку транзитом поставлено 12,5 млрд куб. м газу (Словаччина – 8,4 млрд куб. м, Угорщина – 2,9 млрд куб. м, Польща – 1,2 млрд куб. м), у південному – 1,7 млрд куб. м (Молдова – 1,3 млрд куб. м, Румунія – 0,4 млрд куб. м).
За словами комерційного директора оператора Євгена Тодорова, ОГТСУ виставляв на аукціон із розподілу потужностей додаткові потужності на міждержавних точках входу з РФ на травень 2021 року, проте учасники ринку, зокрема російська сторона, не проявили інтерес до пропозиції.
“З урахуванням сезонного ринкового попиту на газ в ЄС і обмежених обсягів транспортування, починаючи з 1 квітня 2021 року ціна на газових хабах демонструвала зростання і з початку року до 12 травня збільшилася на 36% – до EUR26,4 за МВт-год на хабі NCG за умови постачання на добу вперед (приблизно EUR279/тис. куб. м)”, – зазначив він.
Крім того, транспортування газу з Європи до України у січні-квітні 2021 року становило 0,55 млрд куб. м, що всемеро менше, ніж за аналогічний період 2020 року (3,87 млрд куб. м). З боку Словаччини надійшло 0,07 млрд куб. м газу, Угорщини – 0,48 млрд куб. м, тоді як з боку Польщі, Румунії та Молдови газ у країну майже не завозився.
Зокрема, у режимі віртуального ревесрсу надходження газу до України становили 0,49 млрд куб. м, або майже 90% від транспортування. Надходження газу в режимі “митний склад” становило 0,08 млрд куб. м проти 1,22 млрд куб. м за аналогічний період 2020 року.
Реекспорт газу з України за чотири місяці становив 0,68 млрд куб. м, тоді як за весь минулий рік трейдери майже не замовляли послуги реекспорту.
Як повідомлялося, транзит природного газу через ГТС України у 2020 році становив 55,8 млрд куб. м, що на 37,7% менше, ніж за 2019 рік (89,6 млрд куб. м). Середньодобовий обсяг транзиту на поточний рік становив 153 млн куб. м при заброньованих 178 млн куб. м.
У 2021-2024 рр. на українському газотранспортному коридорі діє нова обов’язкова “бронь” для “Газпрому”: 40 млрд куб. м (110 млн куб. м на добу) після 65 млрд куб. м (178 млн куб. м на добу) у 2020 році.
Покращити умови вирощування енергетичних рослин як джерела біомаси – ціль законопроєктів, які розробило Держенергоефективності спільно з Міненерго, БАУ та стейкхолдерами.
Водночас підтримку цьому напряму висловили представники Парламенту. Так, У ВРУ зареєстровано два законопроєкти № 5227 та № 5228 від 12.03.2021 за ініціативи народного депутата Івана Шинкаренка.
«Вирощування енергетичних рослин – перспективний напрямок для України. Це шлях до швидшої декарбонізації, скорочення викидів парникових газів та енергетичної незалежності держави», – прокоментував Ярослав Демченков, заступник Міністра енергетики України з питань євроінтеграції під час онлайн-наради.
В Україні плантації енергетичних рослин станом на 2019 рік складали лише 6400 га. Проте в Україні налічується близько 4 млн га малопродуктивних та деградованих земель. Вони не є придатними для сільськогосподарських культур і часто залишаються незадіяними.
Як пояснив Костянтин Гура, в.о. Голови Держенергоефективності, вирощування енергетичних рослин на маргінальних землях є оптимальним рішенням, яке дозволить одночасно:
– отримувати прибуток з малопродуктивних земель та поступово відновлювати їх родючість без додаткових витрат бюджету;
– заміщувати імпортний газ місцевими видами палива;
– створювати нові робочі місця та збільшувати надходження до бюджетів всіх рівнів;
– сприяти декарбонізації процесу виробництва теплової енергії;
За словами Юрія Шафаренка, заступника Голови Держенергоефективності, максимальний потенціал заміщення газу завдяки вирощуванню енергетичних рослин та їх використанню для виробництва енергії становить в еквіваленті до 20 млрд м3 у рік. Зважаючи на той факт, що у 2020 р. Україна імпортувала майже 16 млрд м3 газу, питання використання енергорослин як джерела біомаси – актуальне як ніколи.
Тому розробленими законопроєктами передбачається:
– визначити термін «енергетичні рослини»;
– спростити процедуру та подовжити строк оренди землі;
– зменшити максимальний розмір орендної плати до 5% від нормативної грошової оцінки;
– надавати в оренду малопродуктивні земельні ділянки без аукціону.
