У перші чотири місяці 2025 року будівельний сектор Хорватії демонстрував помірне зростання на тлі уповільнення загального економічного зростання та змін у законодавстві. Незважаючи на існуючі виклики, інвестиції в інфраструктуру та поновлювані джерела енергії підтримують позитивну динаміку галузі.
Основні показники січня–квітня 2025 року
Зростання будівельного виробництва: У лютому 2025 року обсяг будівельних робіт збільшився на 8,7% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Нові будівельні замовлення: У першій половині 2024 року вартість нових будівельних замовлень зросла на 14,9% в річному вираженні, що створило основу для активності на початку 2025 року.
Валова додана вартість: За даними на грудень 2024 року, валова додана вартість у будівництві досягла рекордних 1 450,5 млн євро. Фактори, що впливають на ринок
Інвестиції в інфраструктуру: Підтримка з боку Європейського інвестиційного банку, включаючи кредит у розмірі 400 млн євро, сприяє розвитку транспортної та енергетичної інфраструктури.
Розвиток відновлюваних джерел енергії: Будівництво сонячних і геотермальних електростанцій, таких як проект SE Promina потужністю 150 МВт, стимулює попит на будівельні послуги.
Законодавчі зміни: Введення нових податків на нерухомість і обмеження на короткострокову оренду створюють невизначеність для інвесторів і можуть стримувати зростання в деяких сегментах ринку.
Прогноз на кінець 2025 року
Очікуване зростання: Прогнозується, що в 2025 році будівельна галузь Хорватії зросте в середньому на 2,4% в реальному вираженні, при цьому зростання буде підтримуватися інвестиціями в інфраструктуру та енергетику.
Ризики та виклики: Уповільнення економічного зростання, особливо в Німеччині, може негативно вплинути на хорватський туризм і, відповідно, на будівельний сектор. Таким чином, незважаючи на існуючі виклики, будівельний ринок Хорватії в 2025 році демонструє стійкість, спираючись на державні та приватні інвестиції в ключові інфраструктурні проекти.
Experts Club опублікував дослідження динаміки промислового виробництва в Хорватії та тенденції його зміни за останні роки. На початку 2025 року промислове виробництво в Хорватії демонструє помірне зростання, незважаючи на коливання в попередні місяці. Згідно з даними Хорватського бюро статистики, у лютому 2025 року промислове виробництво збільшилося на 5,4% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Це сповільнення порівняно із січнем 2025 року, коли зростання становило 7,6%.
У лютому 2025 року найбільше зростання було зафіксовано в таких галузях.
Водночас, виробництво споживчих товарів знизилося:
Місячна динаміка
Порівняно із січнем 2025 року, у лютому промислове виробництво знизилося на 3,9%. Це перше зниження за останні три місяці, що свідчить про нестабільність у промисловому секторі.
Історична динаміка промислового виробництва (2000-2024)
Нижче представлено динаміку промислового виробництва в Хорватії за період з 2000 по 2024 рік:
Ці дані відображають коливання в промисловому виробництві Хорватії за останні 25 років, з періодами як зростання, так і зниження.
У Хорватії діє багаторівнева система оподаткування, що охоплює як юридичних осіб, так і індивідуальних підприємців (ІП). Розглянемо основні податки, що застосовуються до цих категорій платників податків.
Основні податки для юридичних осіб у Хорватії:
Окремо представлені податки для індивідуальних підприємців (ІП).
Інші податки та збори
Податкова система Хорватії характеризується прогресивністю та розмаїттям податків, що вимагає ретельного планування та обліку при веденні бізнесу.Рекомендується консультуватися з професійними податковими консультантами для забезпечення відповідності актуальним вимогам законодавства та оптимізації податкового навантаження.
Джерело: http://relocation.com.ua/osoblyvosti-systemy-opodatkuvannia-v-khorvatii/
У Дубровнику президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович зустрілися з українськими дітьми, які оздоровлюються в Хорватії, повідомила пресслужба глави держави.
«Дуже приємно бути сьогодні тут. Подякував команді прем’єр-міністра за те, що підтримує наших українських дітей, чиї батьки є героями нашої держави, тому що захищають Україну. І є, на жаль, ті, хто залишиться в наших серцях, в історії, тому що віддали найдорожче – життя. Ми їм дуже вдячні. І ніхто з нас ніколи їх не забуде», – сказав Зеленський.
Наразі на відпочинку в місті Спліт перебувають 90 українців. Усі вони – діти воїнів Київської області. Оздоровлення триває 10 днів і відбувається в межах програми посольства України в Хорватії для дітей військових. Фінансує відпочинок фонд Почесного консула України в Хорватії Івіци Піріча. Загалом від початку року пройти таке оздоровлення змогли понад 800 дітей.
«Я дуже радий, що Хорватія допомагає нашим українським дітям. Дуже важлива така допомога. Такий відпочинок дає змогу підтримати наших дітей, щоб вони посміхалися. Я це бачу», – зазначив Зеленський.
Пленкович додав, що візит президента України до Хорватії пов’язаний із проведенням третього саміту «Україна – Південно-Східна Європа».
«Ми сьогодні зібралися тут, щоб надати підтримку Україні, вашому народу і вашому президенту в боротьбі за вашу територіальну цілісність. Ми дуже цінуємо героїзм ваших батьків, з яким вони вже протягом двох із половиною років захищають вашу державу», – сказав прем’єр-міністр Хорватії.
Зеленський і Пленкович передали дітям подарунки, а діти їм – прапори зі своїми підписами.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч з главою МЗС Хорватії Горданом Грличем Радманом у межах саміту “Україна – Південно-Східна Європа”, поінформував хорватського колегу про ситуацію на полі бою та окреслив ключові оборонні потреби України.
“Глава МЗС України окремо висловив подяку за медичну реабілітацію та оздоровлення в Хорватії українських захисників і членів їхніх родин. Лише цього року в Хорватії вже побували на оздоровленні понад 800 дітей українських військовослужбовців. Міністри обговорили продовження та розширення цих програм”, – ідеться в повідомленні.
Також Сибіга високо оцінив солідарність хорватської сторони, зокрема лідерство в допомозі в гуманітарному розмінуванні звільнених від окупації територій і відновленні пошкодженої енергетичної інфраструктури.
Очільник МЗС наголосив, що Україна цінує підтримку Хорватією зусиль щодо недопущення обрання представників Росії до керівних органів міжнародних організацій, зокрема до Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї. Сибіга також наголосив на важливості участі Хорватії в міністерській Конференції з людського виміру в межах четвертого пункту Формули миру України “Звільнення всіх ув’язнених і депортованих осіб”, проведення якої планується найближчим часом у Канаді.
Своєю чергою Грлич Радман наголосив на готовності Хорватії продовжувати послідовно підтримувати Україну у відстоюванні її суверенітету й територіальної цілісності.
Хорватський міністр запевнив у готовності офіційного Загреба й надалі сприяти Україні на її шляху до вступу в ЄС і НАТО.
Сторони погодилися, що досвід вступу Хорватії до ЄС є важливим для України та обговорили надання відповідної експертної підтримки.
Кількість загиблих унаслідок руйнівних повеней у Боснії та Герцеговині, які називають найгіршими за останні десятиліття, уже досягла 19 осіб. Вранці 4 жовтня повідомлялося, що внаслідок сильних злив у Боснії, що випали в ніч на п’ятницю, затопило кілька міст у центральній і південній частинах країни.
Після 16 загиблих у муніципалітеті Яблуніце рятувальники також знайшли тіла трьох людей у місті Фойніце, де негода зруйнувала багато будинків і господарських будівель.
На цьому тлі президент Сербії Александар Вучич і прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович погодилися надати всю необхідну допомогу Боснії і Герцеговині.
Вучич раніше зазначав, що Сербія може направити рятувальні гелікоптери і катери, а також надати фінансову допомогу.
А хорватський прем’єр заявив, що його уряд перебуває в постійному контакті з головою Ради міністрів Боснії і Герцеговини Бор’яною Крішто і готовий надати «всю необхідну допомогу в ліквідації наслідків повені».
Також готовність допомоги підтвердив високий представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель. Він зазначив, що Боснія може скористатися Механізмом цивільного захисту ЄС, до якого приєдналася 2022 року.
