Влада Грузії проводить масштабну реформу міграційного законодавства, що передбачає посилення контролю за законністю перебування іноземців, створення бази даних порушників і введення обов’язкових дозволів на роботу (work permit) з 1 березня 2026 року.
З 1 жовтня 2025 року профільне міністерство веде спеціальний реєстр іноземців, які перебувають або раніше перебували в країні нелегально. Державні органи отримали право запитувати розширені біометричні дані (включно з відбитками пальців і долонь), а також проводити перевірки в приватних приміщеннях – житлових будинках і на робочих місцях, якщо є підозра на порушення режиму перебування.
Скарги на відмову у видачі посвідки на тимчасове проживання або на рішення про депортацію не будуть автоматично призупиняти виконання таких рішень. Нові процедури моніторингу поширюються на основні категорії посвідок на тимчасове проживання – по роботі, бізнесу, навчанню і володінню нерухомістю.
Для IT-фахівців запроваджується окремий тип посвідки на тимчасове проживання: претендент має мати щонайменше два роки документально підтвердженого профільного досвіду та річний дохід, не нижчий за 25 тис. дол. США. Така посвідка видається на три роки з можливістю продовження до 12 років.
З 1 березня 2026 року для здійснення трудової діяльності іноземцям у загальному випадку знадобиться чинний дозвіл на роботу. Експерти рекомендують іноземним громадянам і роботодавцям заздалегідь готувати пакет документів – трудові договори, підтвердження доходів, довідки про несудимість, – а також суворо дотримуватися умов уже виданих посвідок на проживання, оскільки порушення можуть призвести до додаткових перевірок, штрафів, депортації та відмов у продовженні статусу.
За даними Національного статистичного управління Грузії (Geostat), 2024 року іноземці становили близько 6,6% населення країни, тобто близько 250 тис. осіб, тоді як 2014 року їх було лише близько 22 тис. (0,6% населення). Дослідження ISET-PI та інших аналітичних центрів свідчить, що у 2015-2024 роках найбільший чистий імміграційний приплив припав на громадян Росії (приблизно 97 тис. осіб), України (приблизно 27 тис.) та Азербайджану (приблизно 14 тис.), помітні групи становлять також вихідці з Туреччини, Індії та Білорусі.
Аналітики зазначають, що подальше посилення міграційного режиму може призвести до часткового відтоку релокантів і членів їхніх сімей до інших юрисдикцій із більш передбачуваними правилами – насамперед до держав ЄС з активними програмами для IT і стартапів (Португалія, Іспанія, Німеччина, Чехія), а також до вже популярних напрямків для вихідців із Росії, України та Білорусі: Сербії, Чорногорії, Вірменії, Казахстану, ОАЕ. Під час вибору країни релокації ключовими факторами, за оцінками консультантів, стають прозорість процедур ВНП і work permit, доступність житла і стабільність політичного курсу.
У січні-червні 2025 року іноземці придбали в Іспанії 71 155 будинків, що на 2% більше, ніж роком раніше; частка угод з їхньою участю склала 19,3% всіх продажів житла, повідомили в Раді нотаріату Іспанії. Лідирують британці – 5 731 угода, за ними Марокко – 5 654 і Німеччина – 4 756, уточнюють нотаріуси.
Серед національностей, які показали історичні максимуми, – Україна: у I півріччі зареєстровано 2 165 покупок житла українськими громадянами, що стало рекордом серії спостережень. Також рекорди оновили громадяни США, Португалії, Італії, Марокко, Колумбії та Нідерландів.
За даними нотаріальної статистики, основна концентрація угод з іноземцями фіксується в прибережних провінціях і на островах – Аліканте, Балеари, Малага, Санта-Крус-де-Тенеріфе. На ринку продовжується розбіжність у цінах: американські покупці платили в середньому 3 465 євро/кв. м – максимум серед іноземців; українці – близько 1 832 євро/кв. м, марокканці – 747 євро/кв. м.
Покупки росіян, за оцінкою нотаріусів і регіональної преси, скоротилися на 17,4% і залишаються нижче докризових рівнів; у топ-національностях за кількістю угод вони не фігурували.
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії за підсумками засідання Ради національної безпеки оголосив про підготовку поправок до Закону про іноземців, які скасовують отримання посвідки на проживання за фактом володіння «сплячою» або формальною компанією і пов’язують право на проживання з повною зайнятістю у зареєстрованого роботодавця або в створеній компанії при сплаті внесків і зарплат вище мінімуму. Про це йдеться в повідомленні уряду.
За даними уряду, посилюються міжвідомчі перевірки міграції та економічної активності іноземців; власникам неактивних компаній в іноземній власності право на проживання буде припинятися.
Паралельно влада готує обмеження безвізового короткострокового перебування для громадян країн, не узгоджених з візовою політикою ЄС, з 90 до 30 днів. Відомства отримали доручення підготувати підзаконні акти за новими критеріями.
У Чорногорії довго діяла можливість відкрити фірму і на цій підставі отримувати і продовжувати ВНЖ; влада заявляє про необхідність закрити «схеми» фіктивної зайнятості і привести правила до європейських стандартів. У публічних дискусіях відзначається, що режим «компанії за 1 євро» не повинен поширюватися на іноземців.
Найбільше ризиків у іноземців, які оформили посвідку на проживання через власні компанії без реальної діяльності або без штатних співробітників і сплати внесків.
За структурою бізнесу і резидентів: лідирують власники компаній з Туреччини, Росії, Сербії та України; саме вони першими відчують вимоги щодо реальної зайнятості та сплати податків.
За відкритими оцінками, у громадян Туреччини близько 9,8 тис. компаній, у росіян близько 7,2 тис., у сербів понад 3,2 тис.; всього в країні понад 31 тис. іноземних компаній.
Географія та основні групи ризику виглядають так:
1) Туреччина – найбільша група власників компаній; крім того, за даними поліції, понад 13 тис. громадян Туреччини мають ВНЖ або ВНЖ+робота. Ризик втрати статусу за відсутності реальної зайнятості та внесків.
2) Росія – друга за кількістю фірм і одна з найбільших груп резидентів; у «паперових» компаній підвищений ризик скасування посвідки на проживання.
3) Сербія – значна група за посвідками на проживання і компаніями; формальні структури без співробітників також потраплять під перевірки.
4) Україна – помітна частка власників компаній; формальні фірми без обороту і працівників під особливою увагою.
Точні параметри будуть визначені поправками до закону і підзаконними актами.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1694
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії вніс до парламенту зміни до закону про іноземців, які передбачають більш жорсткі умови для надання тимчасового проживання та дозволів на роботу. Мета – прив’язати продовження перебування до фінансової спроможності заявників і реального економічного внеску.
За поясненнями уряду, власникам нерухомості продовження тимчасового перебування планують пов’язати з вартістю і площею об’єкта, для засновників і директорів компаній – з підтвердженням фактичної діяльності та сплати податків. Передбачається більш тісна координація МВС з іншими відомствами та міжнародними організаціями. Законопроект підтриманий профільним комітетом без голосів «проти», далі документ має розглянути Скупщина.
Контекст – на тлі зростання числа іноземців у 2024-2025 роках уряд розширював електронні процедури і спеціальні статуси (зокрема для цифрових кочівників), одночасно поступово підвищуючи економічні критерії для проживання. Після першого читання очікуються підзаконні акти з методиками оцінки нерухомості та перевірки економічної активності компаній. Конкретні пороги – вартість і площа житла, мінімальні податкові показники – оголосять окремо.
За даними МВС на 10 вересня 2025 року в країні проживає 100 867 іноземців: 71 250 – з тимчасовим і 29 617 – з постійним проживанням.
У структурі тимчасового проживання домінують громадяни Сербії, Росії та Туреччини; орієнтовно серби – 24 538, росіяни – 21 153, турки – 13 396.
За 11 місяців 2024 року видано 65 895 дозволів на тимчасове або постійне проживання та роботу.
Під тимчасовим захистом на 1 червня 2024 року перебувало майже 5 тис. громадян України; у 2025 році зафіксовано 5 463 заяви на продовження та 2 006 нових заяв.
З початку дії режиму тимчасового захисту з 11 березня 2022 року подано 13 034 заяви, з них 12 302 – схвалено (станом на 13 січня 2025 року).
За січень-серпень 2025 року в’їхало 69 826 громадян України, виїхало 67 561; з початку повномасштабної війни до 13 січня 2025 року в’їхало 293 414 і виїхало близько 292,5 тис. Частина українців перебуває з інших підстав (короткострокове, тимчасове або постійне проживання).
Джерело: https://t.me/relocationrs/1681
За останні сім років кількість іноземних громадян, які легально проживають у Португалії, збільшилася майже в чотири рази. За даними Agência para a Integração, Migrações e Asilo (AIMA), до кінця 2024 року в країні було зареєстровано близько 1 543 697 іноземних резидентів, тоді як у 2017-му ця цифра становила близько 421 802 осіб.
Частка іноземних громадян сьогодні становить приблизно 15% населення Португалії, що підтверджує прискорене зростання міграції в цій країні.
За даними AIMA, серед іноземних резидентів більшість становлять: громадяни Бразилії — близько 31,4%, Індії — близько 7,4%, Анголи — приблизно 6,9%, України — близько 5,9%. Більшість мігрантів — особи працездатного віку: 77% у віці від 18 до 44 років, а частка чоловіків становить 56,1%. Однак прямої офіційної розбивки на ці національності у відкритих джерелах не знайдено — ці дані потребують додаткової верифікації.
Португалія вважається однією з найбільш лояльних до іммігрантів країн ЄС — діє програма «Золота віза» (Golden Visa), що передбачає інвестиції від €250 000 і дає право на посвідку на проживання, а потім і громадянство. Є й інші категорії: бізнес-віза D2, візи цифрових кочівників, фінансово незалежних осіб.
Тим часом різке зростання кількості заявок створює навантаження на AIMA: в агентстві повідомляють про дефіцит кадрів, значний резерв нерозглянутих справ і затримки в обробці заявок. Низка ЗМІ фіксує, що деякі кейси перебувають на розгляді понад два роки.
Зростання кількості іноземних резидентів у Португалії свідчить про зміну демографічного ландшафту і робить країну привабливою для міжнародних інвесторів, стартаперів і трудових мігрантів.
Серед ключових факторів: порівняно низькі пороги для інвестицій, відкритість до іноземних фахівців і кліматично сприятливе середовище. Проте така динаміка супроводжується зростанням викликів: посиленням навантаження на ринок житла, соціальної інфраструктури та система міграційного управління потребує модернізації.
Для бізнесу це сигнал про те, що Португалія — перспективний ринок для релокації та створення міжнародних команд, але важливо враховувати бюрократичні затримки та зміни міграційної політики.
За даними Банку Греції (BoG), інвестиції іноземних громадян у нерухомість у Греції в 2024 році зросли до €2,75 млрд, надійшовши в основному з країн ЄС, при збереженні високих темпів зростання.
Квартальні дані також підтверджують високий інтерес, особливо в туристичних регіонах і великих містах. За перші шість місяців 2024 року на придбання нерухомості припадало 54,2% всіх прямих іноземних інвестицій (FDI) в економіку Греції — абсолютний рекорд.
Топ-10 країн — інвестори в грецьку нерухомість (дані орієнтовні)
На жаль, публічні дані BoG поки не розкривають точних цифр по кожній країні, але деякі напрямки чітко виділяються:
Українці та росіяни представлені, але їх частка не входить до топ-3 країн-інвесторів в нерухомість. Їх внесок можна порівняти з іншими інвестиціями зі Східної Європи — швидше за все, в межах 3-5-го ешелону, залежно від регіональних переваг.
Основні покупці зосереджені в Афінах, Аттиці, Салоніках, Халкідікі, а також на популярних островах, таких як Кіклади та Іонічні острови. Квартирний сегмент залишається лідером — близько 64 % інвестицій, далі йдуть вілли та таунхауси (~19 %).
