Громадяни України посіли друге місце серед найбільших груп іноземного населення Німеччини за підсумками 2025 року, поступившись лише громадянам Туреччини.
За даними Федерального статистичного управління Німеччини, на кінець 2025 року в країні проживали 1,409 млн громадян України. Це більше, ніж роком раніше, коли цей показник становив 1,334 млн осіб.
Найчисельнішою іноземною групою в Німеччині залишаються громадяни Туреччини — 1,520 млн осіб. За ними йдуть українці, потім громадяни Сирії — 936,3 тис., Румунії — 903,8 тис. та Польщі — 839,7 тис.
Таким чином, українці стали другою за чисельністю іноземною громадою Німеччини. Це прямий наслідок повномасштабної війни РФ проти України та масового переміщення українців до країн ЄС після 2022 року.
При цьому загальна демографічна ситуація в Німеччині погіршилася. За даними Destatis, населення країни у 2025 році скоротилося вперше з 2020 року — до 83,5 млн осіб. Чиста імміграція у розмірі 235 тис. осіб уже не змогла компенсувати природний убыль населення: кількість смертей перевищила кількість народжень на 352 тис.
Для Німеччини українська міграція залишається важливим демографічним і трудовим фактором. На тлі старіння населення та нестачі робочої сили українці вже стали однією з ключових груп іноземців у країні, а їхня інтеграція в ринок праці, освіту та соціальну систему матиме довгострокове значення для німецької економіки.
Ринок житлової нерухомості Грузії продовжує зростати: у квітні 2026 року продажі квартир у Тбілісі та Батумі показали двозначну динаміку, а іноземні покупці залишаються одним із ключових факторів попиту, особливо на чорноморському узбережжі.
За даними платформи Recov.ge, яку розвиває Colliers Georgia, у квітні 2026 року в Тбілісі було зареєстровано 3 603 угоди з квартирами, що на 12,7% більше, ніж за аналогічний місяць минулого року. Грошовий обсяг ринку зріс на 28,3% і досяг $310 млн.
Зростання в столиці було зафіксовано як на первинному, так і на вторинному ринку. Кількість угод у нових проєктах збільшилася на 14,6% у річному вимірі, зокрема на первинному ринку — на 10,7%, на вторинному ринку новобудов — на 20,4%. Угоди зі старими квартирами також зросли — на 6,2%.
Ціни в Тбілісі також продовжили зростати. У квітні середньозважена ціна квадратного метра в нових квартирах зросла на 10,2% у передмістях, на 2,2% у широкому центрі та на 12,1% у центрі міста. Загалом по Тбілісі ціна первинних угод збільшилася на 11,2%, а на вторинному ринку — на 11%.
При цьому столичний ринок залишається переважно внутрішнім. У квітні 2026 року громадяни Грузії зберігали домінуючі позиції серед покупців як у старих, так і в нових проєктах, а частка іноземних покупців склала 10,7%.
У Батумі ринок більш залежний від іноземного попиту. У квітні 2026 року в місті було продано 1 292 квартири, що на 12,3% більше, ніж роком раніше. Грошовий обсяг ринку зріс на 27,4% і досяг $85 млн. Для порівняння, у квітні 2025 року в Батумі було продано 1 165 квартир, а у квітні 2024 року — 1 234.
Найактивніше зростав сегмент новобудов. Продажі квартир у нових проєктах збільшилися на 12,3%, тоді як угоди зі старим житлом знизилися на 5,4%. На первинному ринку зростання склало 13,3%, на вторинному ринку сучасних проєктів — 11,6%.
Середньозважена ціна квадратного метра в новобудовах Батумі в квітні зросла на 11,3% у річному вимірі та сягнула $1 351. На первинному ринку зростання цін становило 15,2%, на вторинному — 9,4%.
Головною особливістю Батумі залишається висока частка іноземних покупців. У квітні 2026 року іноземці забезпечили 47% угод зі старими та новими квартирами, а також 90% загального приросту кількості угод. Це означає, що саме закордонний попит став головним джерелом прискорення ринку.
За даними Galt & Taggart за I квартал 2026 року, частка іноземців на ринку квартир Батумі була ще вищою: громадяни Грузії придбали 37% квартир, тоді як на іноземних покупців припало 63% угод. Найбільшою групою стали покупці з європейських країн — 18% усіх продажів. Ще 16% угод забезпечили громадяни України, Росії та Білорусі. На покупців з Ізраїлю припало 10%, з Туреччини — 4%, з арабських країн — 3%, на інші країни — близько 12%.
Така структура показує, що Батумі залишається інвестиційним ринком, орієнтованим на зовнішній попит, короткострокову оренду та купівлю курортної нерухомості. На відміну від нього Тбілісі більшою мірою залишається ринком для проживання: за даними TBC Capital, у столиці близько 80% покупок здійснюється для проживання, тоді як у Батумі близько 85% покупок пов’язані з інвестиційними цілями.
У більш довгостроковій перспективі ринок Грузії продовжує нормалізуватися після сплеску 2022 року, коли попит різко зріс через міграційні потоки. За даними TBC Capital, у 2024–2025 роках зростання попиту сповільнилося до 5,6–6,0% на рік, а у 2026 році компанія прогнозує зростання ринку житлової нерухомості приблизно на 4,5%.
У 2025 році, за даними TBC Capital, у Грузії було зареєстровано 78,5 тис. угод з нерухомістю, що на 6% більше, ніж роком раніше. З них 49,2 тис. угод припало на вторинний ринок, ще 29,3 тис. — на первинний. Середня ціна житла в Тбілісі досягла $1 312 за кв. м, збільшившись на 4,1% за рік, а в Батумі — $1 395 за кв. м, що на 16,5% вище рівня попереднього року.
Для іноземних покупців Грузія залишається привабливою завдяки відносно низькому порогу входу, зростаючому туристичному потоку, простоті оформлення угод і високій прибутковості оренди порівняно з багатьма європейськими ринками. Однак швидке зростання пропозиції, особливо в Батумі, і поступове зниження прибутковості оренди можуть обмежувати подальше зростання цін.
З 1 березня 2026 року Грузія також підвищила мінімальний поріг інвестицій у нерухомість для отримання тимчасового дозволу на проживання до $150 тис. Це може змістити попит у бік дорожчих об’єктів та довгострокових інвесторів, але водночас знизити інтерес частини покупців, орієнтованих на невеликі квартири.
У 2025 році було видано 9582 дозволу на застосування праці іноземців і осіб без громадянства та 3310 було скасовано. Таким чином в країні залишилось 6272 трудових мігранта, що складає 0,14% від 4,5 млн працівників, яких необхідно залучити на ринок праці, повідомило агентству “Інтерфакс -Україна” проінформоване джерело в уряді.
Невелику частку іноземців на вітчизняному ринку праці підтверджує і Державна служба зайнятості. Згідно статистики відомства, до початку повномасштабного вторгнення роботодавці щороку отримували близько 21 тис дозволів на працевлаштування іноземців.
“Після 2022 року цей показник зменшився і досі не досяг довоєнного рівня. Наприклад, у 2024 році було видано 4 720 дозволів, у 2025 році – 7 483. Це більш ніж удвічі менше, ніж до початку повномасштабної війни”, – йдеться на сайті Служби зайнятості.
Трохи іншу статистику дає Державна міграційна служба. Станом на 31 грудня 2025 року в Україні перебувало на обліку іноземців та осіб без громадянства (тимчасові) 47 684 осіб. Із яких у 2025 році оформлено вперше 8440 посвідок на тимчасове проживання.
Але усі відомства сходяться на тому, що частка іноземців на вітчизняному ринку праці мізерна. Адже при оформленні документів, окрім згоди роботодавця, виникає безліч питань з візою, перевірками СБУ, посвідкою на проживання та інше, завдяки чому тільки частина робітників приїжджає до України.
Таким чином, незважаючи на трудову міграцію, на ринку праці все сильніше відчувається нестача робочої сили.
“Тому зараз необхідно розробити нову міграційну політику, взявши за приклад законодавство таких успішних у цьому питанні країн як Канада, Австралія або Ізраїль. Тоді не буде ніяких спекуляцій та стане вирішуватись проблема забезпечення робочих рук для українського бізнесу”, – наголосив співрозмовник агентства.
Хоча, на його думку, безумовно найкраще зробити акцент на збереження внутрішнього трудового потенціалу, щоб українці поверталися з ЄС і не виїжджали туди. І вже після цього, розуміючи скільки працівників не вистачає і в яких сферах, залучати іноземних працівників на конкретні проєкти, прописавши правила для компаній-роботодавців та налагодивши контроль за ними з боку Держпраці.
Іноземні покупці стали головним рушієм зростання ринку житлової нерухомості Батумі: у квітні 2026 року їхня частка в угодах з квартирами сягнула 47%, наблизившись до половини всього ринку. Це підтверджує, що найбільший грузинський курорт на Чорному морі дедалі більше перетворюється з локального ринку житла на міжнародний інвестиційний майданчик.
За даними платформи Recov.ge, у квітні 2026 року в Батумі було продано 1 292 квартири, що на 12,3% більше, ніж у квітні 2025 року, коли було зареєстровано 1 165 угод. Сукупний обсяг ринку за місяць зріс на 27,4% і досяг $85 млн.
Зростання супроводжувалося помітним подорожчанням квадратного метра. Середньозважена ціна в батумських новобудовах збільшилася на 11,3% у річному вимірі — до $1 351 за кв. м. На первинному ринку ціни зросли на 15,2%, на вторинному — на 9,4%. При цьому попит концентрується саме на нових і сучасних проєктах: продажі в новобудовах зросли на 12,3%, тоді як інтерес до старого житлового фонду знизився на 5,4%.
Ключовий фактор зростання — іноземний капітал. Нерезиденти забезпечили 90% чистого приросту кількості угод у квітні. Керівник відділу досліджень та аналізу даних Colliers Georgia Лео Чікава зазначає, що частка іноземних покупців в останні місяці стабільно тримається в діапазоні 44-47%, а в окремі періоди іноземці вже випереджають місцевих покупців за активністю.
Батумі помітно відрізняється від Тбілісі за структурою попиту. У столиці Грузії внутрішні покупці залишаються основною силою ринку: за даними Galt & Taggart, у січневому опитуванні девелоперів грузинські покупці забезпечували близько 77% первинних продажів у Тбілісі. У Батумі ситуація зворотна: іноземний попит має набагато більше значення, а частка закордонних покупців в опитаних проектах досягала 52%.
Серед найбільш активних іноземних покупців у Батумі виділяються громадяни Ізраїлю, Росії, країн ЄС, а також покупці з України, Білорусі та інших країн пострадянського простору. За даними Global Property Guide з посиланням на Galt & Taggart, у 2025 році покупці з ЄС та Ізраїлю забезпечували по 13% продажів в опитаних проєктах Батумі, а покупці з України, Росії та Білорусі разом — 11%. Окрема точна частка українців у цьому звіті не розкривається.
У 2025 році ринок Батумі вже подолав позначку в $1 млрд за загальною вартістю проданих квартир, а кількість угод досягла 17 053, що на 14,7% більше, ніж роком раніше.
Для іноземних покупців Батумі залишається привабливим завдяки поєднанню відносно низької початкової вартості, морського розташування, високої частки нових проєктів, можливості здачі в оренду та порівняно м’якого режиму купівлі нерухомості. На цьому тлі місто конкурує не тільки з Тбілісі, а й з курортними ринками Туреччини, Чорногорії, Болгарії та Кіпру.
Влада Балі посилює контроль за іноземцями, посилюючи перевірки дотримання візового режиму, правил перебування та трудової діяльності на острові. Рішення пов’язане зі зростанням кількості порушень з боку іноземців та переходом провінції до моделі «якісного туризму», за якої влада хоче залучати платоспроможних і законослухняних гостей, а не просто збільшувати загальний туристичний потік.
Серед зафіксованих порушень 2 026 випадків призвели до негайного анулювання посвідок на проживання та примусової депортації. Ще 1 323 іноземних громадянина отримали офіційну заборону на в’їзд і були внесені до довгострокового національного чорного списку Індонезії. Решта порушників були відправлені до центрів тимчасового утримання або отримали значні грошові штрафи.
Імміграційні органи Балі також запустили цілодобову гарячу лінію, через яку мешканці та бізнес можуть повідомляти про можливі порушення іноземцями міграційних правил. Йдеться, зокрема, про прострочення віз, незаконну роботу, порушення умов перебування та іншу діяльність, що не відповідає типу візи.
Окрему увагу влада приділяє іноземцям, які працюють або ведуть комерційну діяльність за туристичними візами. Індонезійська імміграційна служба попередила, що навіть неоплачувана рекламна або промоактивність може вважатися порушенням візового режиму, якщо вона фактично пов’язана з роботою або просуванням бізнесу. Під підвищеною увагою опинилися блогери, інфлюенсери та творці контенту.
Влада Балі також готує додаткові правила в’їзду для іноземців. З 2026 року туристів можуть перевіряти на фінансову спроможність, термін перебування та заявлені плани поїздки. Губернатор Балі Ваян Костер заявляв, що одним з елементів «якісного туризму» може стати перевірка заощаджень туристів за попередні три місяці.
Балі залишається одним із найпопулярніших туристичних напрямків Азії, однак масовий туризм створює навантаження на інфраструктуру, ринок житла, транспорт та культурні об’єкти острова. Останніми роками місцева влада дедалі частіше заявляє про необхідність захищати традиції, громадський порядок та економічні інтереси місцевих мешканців.
Для іноземців це означає, що поїздка на Балі стає більш регульованою. Туристам необхідно уважніше стежити за термінами візи, не займатися роботою без відповідного дозволу, дотримуватися місцевих правил поведінки та бути готовими до більш суворих перевірок документів і цілей перебування.
Для ринку нерухомості та релокації посилення контролю також має значення. Балі залишається популярним напрямком для віддалених працівників, підприємців та довгострокових орендарів, однак влада явно дає сигнал: проживання на острові має відповідати візовому статусу, а спроби використовувати туристичну візу для фактичної роботи чи бізнесу можуть призвести до штрафів, депортації та заборони на в’їзд.
Іноземні покупці у квітні 2026 року забезпечили 649 угод з нерухомістю на Кіпрі, або 40,3% від загальної кількості зареєстрованих продажів, повідомляє Cyprus Mail з посиланням на дані Департаменту земельних ресурсів та геодезії Кіпру. Роком раніше на іноземців припадало 552 угоди, або 39,3% ринку.
Всього у квітні на Кіпрі було зареєстровано 1 611 угод купівлі-продажу нерухомості, що на 15% більше, ніж у квітні 2025 року. За січень-квітень 2026 року загальний обсяг продажів зріс на 14% — до 6 320 угод проти 5 541 за аналогічний період минулого року. Продажі іноземцям за чотири місяці збільшилися до 2 693 угод з 2 223 роком раніше.
За даними Департаменту земель та геодезії Кіпру, у квітні серед зареєстрованих контрактів купівлі-продажу іноземцями 197 об’єктів припало на покупців із країн ЄС і 452 — на покупців із країн поза межами ЄС. За січень-квітень показник склав 872 об’єкти для громадян ЄС і 1 821 об’єкт для покупців з третіх країн.
Найактивнішим регіоном за іноземним попитом залишається Пафос. У квітні там було зареєстровано 84 об’єкти з контрактами покупців з ЄС і 141 об’єкт покупців з країн поза межами ЄС. У Лімасолі показники склали 33 і 151 об’єкт відповідно, у Ларнаці — 37 і 98, у Нікосії — 29 і 40, у Фамагусті — 14 і 22.
У довгостроковій статистиці серед найбільших іноземних покупців нерухомості на Кіпрі лідирують британці, росіяни, греки та ізраїльтяни. За даними, представленими МВС Кіпру парламенту та опублікованими Open4Business, за 2021–2024 роки іноземні покупці придбали понад 37 тис. об’єктів нерухомості. Велика Британія посіла перше місце з близько 11,8 тис. об’єктів, Росія — друге з приблизно 4,9 тис., Греція — третє з близько 4,7 тис., Ізраїль — четверте з 3,9 тис., Ліван — п’яте з 2,1 тис. об’єктів.
Українці також входять до числа помітних покупців кіпрської нерухомості. У рейтингу за 2021–2024 роки Україна зазначена на 9-му місці серед країн-покупців, при цьому українські покупці особливо помітні в Лімасолі та Пафосі. Точні кількісні дані щодо українців в опублікованому зведенні не розкриті.
Свіжі дані за національностями за період з вересня 2024 року по вересень 2025 року підтверджують домінування британців, росіян, ізраїльтян і греків. У Ларнаці найбільшою групою стали ізраїльтяни з 850 угодами, далі йшли ліванці з 723 та британці з 302. У Лімасолі лідирували росіяни з 846 угодами, за ними слідували ізраїльтяни з 571 та греки з 261. У Пафосі перше місце посіли британці з 890 угодами, далі — ізраїльтяни з 683 та росіяни з 327.
Зростання іноземного попиту посилює дискусію на Кіпрі щодо доступності житла та правил купівлі нерухомості громадянами третіх країн.
