У парламенті Кіпру розглядаються ініціативи, які можуть помітно посилити правила придбання нерухомості громадянами третіх країн і компаніями з іноземним контролем, на тлі дискусії про доступність житла і ризики неконтрольованого продажу землі.
Зокрема, партія AKEL внесла до Палати представників два законопроекти, що передбачають введення вимірюваних обмежень для покупців з країн поза ЄС. Пропонується дозволити громадянам третіх країн придбавати тільки один житловий об’єкт з обмеженням за площею (до 200 кв. м), а також один офіс (до 300 кв. м) і один магазин (до 200 кв. м). При цьому компанії з іноземними інтересами, згідно з ініціативою, повинні бути повністю позбавлені права купувати житло.
Ще один блок пропозицій стосується посилення контролю за структурами володіння: передбачається обов’язкове розкриття кінцевого бенефіціарного власника за угодою, щоб припинити покупки через кіпрські або європейські компанії, фактично контрольовані нерезидентами з третіх країн.
Також AKEL пропонує заборонити покупки нерухомості в зонах біля критичної інфраструктури, включаючи порти і аеропорти, а також в прибережних і буферних районах, і повністю заборонити продаж лісових і сільськогосподарських земель іноземним покупцям з країн поза ЄС.
У партії заявляють, що метою ініціатив є захист права на житло для місцевих домогосподарств, зниження тиску на ціни та врахування факторів безпеки. Обговорення законопроектів, як очікується, розпочнеться в профільному комітеті після свят Богоявлення.
Хто в основному купує нерухомість на Кіпрі
За даними аудиторської служби, в 2024 році 4 321 угода з 15 797 (27,4%) припала на покупців з країн поза ЄС, при цьому в звіті зазначається, що реальна частка може бути вищою через покупки через компанії, зареєстровані в ЄС або на Кіпрі.
Статистика, представлена в парламенті міністром внутрішніх справ Константіносом Іоанну за період з вересня 2024 року по вересень 2025 року, показує, що серед найбільш активних іноземних покупців фігурують британці, ізраїльтяни і росіяни, також помітні угоди громадян Греції, Лівану і Румунії. У розрізі регіонів, наприклад, в Пафосі лідирували британці (890 покупок), далі ізраїльтяни (683) і росіяни (327), а в Лімассолі найбільшими покупцями називалися росіяни (846) та ізраїльтяни (571).
Громадяни України в різні роки також фігурували в рейтингах серед топ-10 найбільш активних покупців нерухомості на Кіпрі.
В Іспанії іноземні покупці житла трохи зменшили активність, але саме вони й далі залишаються ключовою рушійною силою ринку – передусім громадяни Великої Британії, Німеччини та Нідерландів.
За даними іспанського реєстру прав власності, у III кварталі 2025 року іноземці придбали майже 23,7 тис. житлових об’єктів, що на 4% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Частка угод за участю нерезидентів знизилася до 13,6% з 14,9% роком раніше, але все ще приблизно на 36% перевищує середній показник за останні десять років.
Хто купує: топ-нації на ринку житла Іспанії
У III кварталі 2025 року найбільшими групами іноземних покупців стали:
Серед інших важливих покупців у III кварталі фіксується помірне зростання з боку Румунії та Марокко, тоді як попит із Франції, Італії, Бельгії та Польщі дещо скоротився. Інтерес покупців зі США та Марокко залишився близьким до торішнього рівня. Попит із РФ і Китаю суттєво впав – приблизно на 34% та 23% відповідно.
Повна картина за 2024 рік
Як випливає з узагальнених даних за 2024 рік, іноземці купили в Іспанії близько 93 тис. житлових об’єктів – близько 14,6% усіх угод на ринку. Це один із найвищих показників за всю історію спостережень.
За результатами 2024 року основні національні групи виглядають так:
Таким чином, першу десятку за масштабами купівель формують передусім європейці – британці, німці, марокканці, нідерландці, румуни, італійці, французи та поляки, доповнені покупцями з Китаю й України.
Регіони-магніти для іноземців
Найпопулярнішими регіонами серед іноземних покупців залишаються середземноморське узбережжя та острови: Валенсійська автономія, Андалусія, Каталонія, Балеарські та Канарські острови. На них припадає переважна частина покупок іноземців, а в окремих провінціях – таких як Аліканте чи Малага – частка іноземців у загальному обсязі угод сягає 30–40%.
Що означає корекція попиту
Невелике зниження кількості угод у III кварталі 2025 року експерти розглядають радше як технічну корекцію після рекордного 2024-го, ніж як розворот тренду. Частка іноземців залишається істотно вищою за докризовий середній рівень, а Іспанія й далі приваблює покупців поєднанням клімату, відносно доступних цін і розвиненої інфраструктури.
При цьому структура попиту поступово змінюється: позиції британців та німців лишаються сильними, але дедалі помітнішу роль відіграють покупці з Нідерландів, Центральної та Східної Європи й Північної Африки. Для місцевого ринку це означає збереження високої частки іноземної присутності, але з більшим різноманіттям національностей і джерел капіталу.
Влада Грузії проводить масштабну реформу міграційного законодавства, що передбачає посилення контролю за законністю перебування іноземців, створення бази даних порушників і введення обов’язкових дозволів на роботу (work permit) з 1 березня 2026 року.
З 1 жовтня 2025 року профільне міністерство веде спеціальний реєстр іноземців, які перебувають або раніше перебували в країні нелегально. Державні органи отримали право запитувати розширені біометричні дані (включно з відбитками пальців і долонь), а також проводити перевірки в приватних приміщеннях – житлових будинках і на робочих місцях, якщо є підозра на порушення режиму перебування.
Скарги на відмову у видачі посвідки на тимчасове проживання або на рішення про депортацію не будуть автоматично призупиняти виконання таких рішень. Нові процедури моніторингу поширюються на основні категорії посвідок на тимчасове проживання – по роботі, бізнесу, навчанню і володінню нерухомістю.
Для IT-фахівців запроваджується окремий тип посвідки на тимчасове проживання: претендент має мати щонайменше два роки документально підтвердженого профільного досвіду та річний дохід, не нижчий за 25 тис. дол. США. Така посвідка видається на три роки з можливістю продовження до 12 років.
З 1 березня 2026 року для здійснення трудової діяльності іноземцям у загальному випадку знадобиться чинний дозвіл на роботу. Експерти рекомендують іноземним громадянам і роботодавцям заздалегідь готувати пакет документів – трудові договори, підтвердження доходів, довідки про несудимість, – а також суворо дотримуватися умов уже виданих посвідок на проживання, оскільки порушення можуть призвести до додаткових перевірок, штрафів, депортації та відмов у продовженні статусу.
За даними Національного статистичного управління Грузії (Geostat), 2024 року іноземці становили близько 6,6% населення країни, тобто близько 250 тис. осіб, тоді як 2014 року їх було лише близько 22 тис. (0,6% населення). Дослідження ISET-PI та інших аналітичних центрів свідчить, що у 2015-2024 роках найбільший чистий імміграційний приплив припав на громадян Росії (приблизно 97 тис. осіб), України (приблизно 27 тис.) та Азербайджану (приблизно 14 тис.), помітні групи становлять також вихідці з Туреччини, Індії та Білорусі.
Аналітики зазначають, що подальше посилення міграційного режиму може призвести до часткового відтоку релокантів і членів їхніх сімей до інших юрисдикцій із більш передбачуваними правилами – насамперед до держав ЄС з активними програмами для IT і стартапів (Португалія, Іспанія, Німеччина, Чехія), а також до вже популярних напрямків для вихідців із Росії, України та Білорусі: Сербії, Чорногорії, Вірменії, Казахстану, ОАЕ. Під час вибору країни релокації ключовими факторами, за оцінками консультантів, стають прозорість процедур ВНП і work permit, доступність житла і стабільність політичного курсу.
У січні-червні 2025 року іноземці придбали в Іспанії 71 155 будинків, що на 2% більше, ніж роком раніше; частка угод з їхньою участю склала 19,3% всіх продажів житла, повідомили в Раді нотаріату Іспанії. Лідирують британці – 5 731 угода, за ними Марокко – 5 654 і Німеччина – 4 756, уточнюють нотаріуси.
Серед національностей, які показали історичні максимуми, – Україна: у I півріччі зареєстровано 2 165 покупок житла українськими громадянами, що стало рекордом серії спостережень. Також рекорди оновили громадяни США, Португалії, Італії, Марокко, Колумбії та Нідерландів.
За даними нотаріальної статистики, основна концентрація угод з іноземцями фіксується в прибережних провінціях і на островах – Аліканте, Балеари, Малага, Санта-Крус-де-Тенеріфе. На ринку продовжується розбіжність у цінах: американські покупці платили в середньому 3 465 євро/кв. м – максимум серед іноземців; українці – близько 1 832 євро/кв. м, марокканці – 747 євро/кв. м.
Покупки росіян, за оцінкою нотаріусів і регіональної преси, скоротилися на 17,4% і залишаються нижче докризових рівнів; у топ-національностях за кількістю угод вони не фігурували.
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії за підсумками засідання Ради національної безпеки оголосив про підготовку поправок до Закону про іноземців, які скасовують отримання посвідки на проживання за фактом володіння «сплячою» або формальною компанією і пов’язують право на проживання з повною зайнятістю у зареєстрованого роботодавця або в створеній компанії при сплаті внесків і зарплат вище мінімуму. Про це йдеться в повідомленні уряду.
За даними уряду, посилюються міжвідомчі перевірки міграції та економічної активності іноземців; власникам неактивних компаній в іноземній власності право на проживання буде припинятися.
Паралельно влада готує обмеження безвізового короткострокового перебування для громадян країн, не узгоджених з візовою політикою ЄС, з 90 до 30 днів. Відомства отримали доручення підготувати підзаконні акти за новими критеріями.
У Чорногорії довго діяла можливість відкрити фірму і на цій підставі отримувати і продовжувати ВНЖ; влада заявляє про необхідність закрити «схеми» фіктивної зайнятості і привести правила до європейських стандартів. У публічних дискусіях відзначається, що режим «компанії за 1 євро» не повинен поширюватися на іноземців.
Найбільше ризиків у іноземців, які оформили посвідку на проживання через власні компанії без реальної діяльності або без штатних співробітників і сплати внесків.
За структурою бізнесу і резидентів: лідирують власники компаній з Туреччини, Росії, Сербії та України; саме вони першими відчують вимоги щодо реальної зайнятості та сплати податків.
За відкритими оцінками, у громадян Туреччини близько 9,8 тис. компаній, у росіян близько 7,2 тис., у сербів понад 3,2 тис.; всього в країні понад 31 тис. іноземних компаній.
Географія та основні групи ризику виглядають так:
1) Туреччина – найбільша група власників компаній; крім того, за даними поліції, понад 13 тис. громадян Туреччини мають ВНЖ або ВНЖ+робота. Ризик втрати статусу за відсутності реальної зайнятості та внесків.
2) Росія – друга за кількістю фірм і одна з найбільших груп резидентів; у «паперових» компаній підвищений ризик скасування посвідки на проживання.
3) Сербія – значна група за посвідками на проживання і компаніями; формальні структури без співробітників також потраплять під перевірки.
4) Україна – помітна частка власників компаній; формальні фірми без обороту і працівників під особливою увагою.
Точні параметри будуть визначені поправками до закону і підзаконними актами.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1694
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії вніс до парламенту зміни до закону про іноземців, які передбачають більш жорсткі умови для надання тимчасового проживання та дозволів на роботу. Мета – прив’язати продовження перебування до фінансової спроможності заявників і реального економічного внеску.
За поясненнями уряду, власникам нерухомості продовження тимчасового перебування планують пов’язати з вартістю і площею об’єкта, для засновників і директорів компаній – з підтвердженням фактичної діяльності та сплати податків. Передбачається більш тісна координація МВС з іншими відомствами та міжнародними організаціями. Законопроект підтриманий профільним комітетом без голосів «проти», далі документ має розглянути Скупщина.
Контекст – на тлі зростання числа іноземців у 2024-2025 роках уряд розширював електронні процедури і спеціальні статуси (зокрема для цифрових кочівників), одночасно поступово підвищуючи економічні критерії для проживання. Після першого читання очікуються підзаконні акти з методиками оцінки нерухомості та перевірки економічної активності компаній. Конкретні пороги – вартість і площа житла, мінімальні податкові показники – оголосять окремо.
За даними МВС на 10 вересня 2025 року в країні проживає 100 867 іноземців: 71 250 – з тимчасовим і 29 617 – з постійним проживанням.
У структурі тимчасового проживання домінують громадяни Сербії, Росії та Туреччини; орієнтовно серби – 24 538, росіяни – 21 153, турки – 13 396.
За 11 місяців 2024 року видано 65 895 дозволів на тимчасове або постійне проживання та роботу.
Під тимчасовим захистом на 1 червня 2024 року перебувало майже 5 тис. громадян України; у 2025 році зафіксовано 5 463 заяви на продовження та 2 006 нових заяв.
З початку дії режиму тимчасового захисту з 11 березня 2022 року подано 13 034 заяви, з них 12 302 – схвалено (станом на 13 січня 2025 року).
За січень-серпень 2025 року в’їхало 69 826 громадян України, виїхало 67 561; з початку повномасштабної війни до 13 січня 2025 року в’їхало 293 414 і виїхало близько 292,5 тис. Частина українців перебуває з інших підстав (короткострокове, тимчасове або постійне проживання).
Джерело: https://t.me/relocationrs/1681
