У січні-червні 2025 року іноземці придбали в Іспанії 71 155 будинків, що на 2% більше, ніж роком раніше; частка угод з їхньою участю склала 19,3% всіх продажів житла, повідомили в Раді нотаріату Іспанії. Лідирують британці – 5 731 угода, за ними Марокко – 5 654 і Німеччина – 4 756, уточнюють нотаріуси.
Серед національностей, які показали історичні максимуми, – Україна: у I півріччі зареєстровано 2 165 покупок житла українськими громадянами, що стало рекордом серії спостережень. Також рекорди оновили громадяни США, Португалії, Італії, Марокко, Колумбії та Нідерландів.
За даними нотаріальної статистики, основна концентрація угод з іноземцями фіксується в прибережних провінціях і на островах – Аліканте, Балеари, Малага, Санта-Крус-де-Тенеріфе. На ринку продовжується розбіжність у цінах: американські покупці платили в середньому 3 465 євро/кв. м – максимум серед іноземців; українці – близько 1 832 євро/кв. м, марокканці – 747 євро/кв. м.
Покупки росіян, за оцінкою нотаріусів і регіональної преси, скоротилися на 17,4% і залишаються нижче докризових рівнів; у топ-національностях за кількістю угод вони не фігурували.
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії за підсумками засідання Ради національної безпеки оголосив про підготовку поправок до Закону про іноземців, які скасовують отримання посвідки на проживання за фактом володіння «сплячою» або формальною компанією і пов’язують право на проживання з повною зайнятістю у зареєстрованого роботодавця або в створеній компанії при сплаті внесків і зарплат вище мінімуму. Про це йдеться в повідомленні уряду.
За даними уряду, посилюються міжвідомчі перевірки міграції та економічної активності іноземців; власникам неактивних компаній в іноземній власності право на проживання буде припинятися.
Паралельно влада готує обмеження безвізового короткострокового перебування для громадян країн, не узгоджених з візовою політикою ЄС, з 90 до 30 днів. Відомства отримали доручення підготувати підзаконні акти за новими критеріями.
У Чорногорії довго діяла можливість відкрити фірму і на цій підставі отримувати і продовжувати ВНЖ; влада заявляє про необхідність закрити «схеми» фіктивної зайнятості і привести правила до європейських стандартів. У публічних дискусіях відзначається, що режим «компанії за 1 євро» не повинен поширюватися на іноземців.
Найбільше ризиків у іноземців, які оформили посвідку на проживання через власні компанії без реальної діяльності або без штатних співробітників і сплати внесків.
За структурою бізнесу і резидентів: лідирують власники компаній з Туреччини, Росії, Сербії та України; саме вони першими відчують вимоги щодо реальної зайнятості та сплати податків.
За відкритими оцінками, у громадян Туреччини близько 9,8 тис. компаній, у росіян близько 7,2 тис., у сербів понад 3,2 тис.; всього в країні понад 31 тис. іноземних компаній.
Географія та основні групи ризику виглядають так:
1) Туреччина – найбільша група власників компаній; крім того, за даними поліції, понад 13 тис. громадян Туреччини мають ВНЖ або ВНЖ+робота. Ризик втрати статусу за відсутності реальної зайнятості та внесків.
2) Росія – друга за кількістю фірм і одна з найбільших груп резидентів; у «паперових» компаній підвищений ризик скасування посвідки на проживання.
3) Сербія – значна група за посвідками на проживання і компаніями; формальні структури без співробітників також потраплять під перевірки.
4) Україна – помітна частка власників компаній; формальні фірми без обороту і працівників під особливою увагою.
Точні параметри будуть визначені поправками до закону і підзаконними актами.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1694
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії вніс до парламенту зміни до закону про іноземців, які передбачають більш жорсткі умови для надання тимчасового проживання та дозволів на роботу. Мета – прив’язати продовження перебування до фінансової спроможності заявників і реального економічного внеску.
За поясненнями уряду, власникам нерухомості продовження тимчасового перебування планують пов’язати з вартістю і площею об’єкта, для засновників і директорів компаній – з підтвердженням фактичної діяльності та сплати податків. Передбачається більш тісна координація МВС з іншими відомствами та міжнародними організаціями. Законопроект підтриманий профільним комітетом без голосів «проти», далі документ має розглянути Скупщина.
Контекст – на тлі зростання числа іноземців у 2024-2025 роках уряд розширював електронні процедури і спеціальні статуси (зокрема для цифрових кочівників), одночасно поступово підвищуючи економічні критерії для проживання. Після першого читання очікуються підзаконні акти з методиками оцінки нерухомості та перевірки економічної активності компаній. Конкретні пороги – вартість і площа житла, мінімальні податкові показники – оголосять окремо.
За даними МВС на 10 вересня 2025 року в країні проживає 100 867 іноземців: 71 250 – з тимчасовим і 29 617 – з постійним проживанням.
У структурі тимчасового проживання домінують громадяни Сербії, Росії та Туреччини; орієнтовно серби – 24 538, росіяни – 21 153, турки – 13 396.
За 11 місяців 2024 року видано 65 895 дозволів на тимчасове або постійне проживання та роботу.
Під тимчасовим захистом на 1 червня 2024 року перебувало майже 5 тис. громадян України; у 2025 році зафіксовано 5 463 заяви на продовження та 2 006 нових заяв.
З початку дії режиму тимчасового захисту з 11 березня 2022 року подано 13 034 заяви, з них 12 302 – схвалено (станом на 13 січня 2025 року).
За січень-серпень 2025 року в’їхало 69 826 громадян України, виїхало 67 561; з початку повномасштабної війни до 13 січня 2025 року в’їхало 293 414 і виїхало близько 292,5 тис. Частина українців перебуває з інших підстав (короткострокове, тимчасове або постійне проживання).
Джерело: https://t.me/relocationrs/1681
За останні сім років кількість іноземних громадян, які легально проживають у Португалії, збільшилася майже в чотири рази. За даними Agência para a Integração, Migrações e Asilo (AIMA), до кінця 2024 року в країні було зареєстровано близько 1 543 697 іноземних резидентів, тоді як у 2017-му ця цифра становила близько 421 802 осіб.
Частка іноземних громадян сьогодні становить приблизно 15% населення Португалії, що підтверджує прискорене зростання міграції в цій країні.
За даними AIMA, серед іноземних резидентів більшість становлять: громадяни Бразилії — близько 31,4%, Індії — близько 7,4%, Анголи — приблизно 6,9%, України — близько 5,9%. Більшість мігрантів — особи працездатного віку: 77% у віці від 18 до 44 років, а частка чоловіків становить 56,1%. Однак прямої офіційної розбивки на ці національності у відкритих джерелах не знайдено — ці дані потребують додаткової верифікації.
Португалія вважається однією з найбільш лояльних до іммігрантів країн ЄС — діє програма «Золота віза» (Golden Visa), що передбачає інвестиції від €250 000 і дає право на посвідку на проживання, а потім і громадянство. Є й інші категорії: бізнес-віза D2, візи цифрових кочівників, фінансово незалежних осіб.
Тим часом різке зростання кількості заявок створює навантаження на AIMA: в агентстві повідомляють про дефіцит кадрів, значний резерв нерозглянутих справ і затримки в обробці заявок. Низка ЗМІ фіксує, що деякі кейси перебувають на розгляді понад два роки.
Зростання кількості іноземних резидентів у Португалії свідчить про зміну демографічного ландшафту і робить країну привабливою для міжнародних інвесторів, стартаперів і трудових мігрантів.
Серед ключових факторів: порівняно низькі пороги для інвестицій, відкритість до іноземних фахівців і кліматично сприятливе середовище. Проте така динаміка супроводжується зростанням викликів: посиленням навантаження на ринок житла, соціальної інфраструктури та система міграційного управління потребує модернізації.
Для бізнесу це сигнал про те, що Португалія — перспективний ринок для релокації та створення міжнародних команд, але важливо враховувати бюрократичні затримки та зміни міграційної політики.
За даними Банку Греції (BoG), інвестиції іноземних громадян у нерухомість у Греції в 2024 році зросли до €2,75 млрд, надійшовши в основному з країн ЄС, при збереженні високих темпів зростання.
Квартальні дані також підтверджують високий інтерес, особливо в туристичних регіонах і великих містах. За перші шість місяців 2024 року на придбання нерухомості припадало 54,2% всіх прямих іноземних інвестицій (FDI) в економіку Греції — абсолютний рекорд.
Топ-10 країн — інвестори в грецьку нерухомість (дані орієнтовні)
На жаль, публічні дані BoG поки не розкривають точних цифр по кожній країні, але деякі напрямки чітко виділяються:
Українці та росіяни представлені, але їх частка не входить до топ-3 країн-інвесторів в нерухомість. Їх внесок можна порівняти з іншими інвестиціями зі Східної Європи — швидше за все, в межах 3-5-го ешелону, залежно від регіональних переваг.
Основні покупці зосереджені в Афінах, Аттиці, Салоніках, Халкідікі, а також на популярних островах, таких як Кіклади та Іонічні острови. Квартирний сегмент залишається лідером — близько 64 % інвестицій, далі йдуть вілли та таунхауси (~19 %).
Зацікавленість іноземців у придбанні житла преміум-класу в Україні з інвестиційною метою поступово відновлюється, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” забудовники.
“Зацікавленість з боку іноземних громадян відновилася й подекуди, наприклад у наших проєктах, кількість угод з іноземцями перевищує кількість угод з українцями. Серед наших клієнтів – іспанці, японці, канадці та інші, які вкладаються в бізнес- і преміум-клас з чітким розрахунком на перспективу. Вони вбачають потенціал і в довгостроковій оренді, і у зростанні вартості”, – розказала СМО Alliance Novobud Ірина Міхальова.
Як повідомила директорка департаменту продажів компанії Greenville Сусанна Караханян, іноземні клієнти розглядають як інвестиційну купівлю квартир, так і житло для себе, проте покупку відкладають до безпечніших часів.
“Зацікавленість з боку нерезидентів частково відновилася останнім часом. Відзначаємо тенденцію, що іноземці регулярно відвідують огляди квартир, але поки що не купують – відкладений попит, чекають стабілізації в Україні”, – пояснила вона.
Хоча переважно житло одеського забудовника “Два Академіка” купують місцеві жителі (до 60% клієнтів) упродовж останніх півтора року зросла частка угод з іноземними інвесторами, повідомили в компанії.
“Що стосується географії, то 55-60% – це місцеві жителі, в нашому випадку Одеса. До 30% – інші міста України. Однак за останній рік ці цифри з появою іноземних інвесторів почали змінюватися. За період 2024-2025 років 35% угод укладаються з іноземними інвесторами: ОАЕ, Словаччина, Туреччина, Італія, США, Греція, Ізраїль та Румунія”, – зазначив директор з розвитку будівельної компанії “Два Академіка” Максим Одінцов.
Крім того, попит іноземців зберігається на українські житлові проєкти, де зарубіжні компанії залучені в ролі партнера, повідомили в компанії “РІЕЛ”.
“У нас є проєкти, якими досить активно цікавляться іноземці. Наприклад, Maxima Residence традиційно цікавить іноземців, зокрема громадян Туреччини. Це зумовлено тим, що це спільний проєкт “РІЕЛ” та турецького девелопера Bosphorus Development”, – пояснила координаторка відділів продажу “РІЕЛ” у Києві Зоряна Землинська.
Водночас компанія KAN Development зазначила, що частка іноземців серед покупців залишається незначною, а попит на преміум-житло здебільшого відновлюється за рахунок людей, які інвестували і до війни.
“Частка іноземців серед покупців залишається незначною. Це переважно ті, хто розглядає інвестування з розрахунком на мінімальну вартість входу на ринок”, – повідомила пресслужба девелопера на запит агентства “Інтерфакс-Україна”.
За словами керуючого партнера групи компаній DIM Олександра Насіковського, у структурі попиту на житло преміум-класу з’явилися українці, які тривалий час мешкають за кордоном.
“Спостерігаємо таку тенденцію: частина покупців, які мають вільні кошти, навмисно не виводять їх за кордон, а “паркують” у нерухомість із прицілом на зростання цін у майбутньому та збереження вартості активів. Щодо іноземних громадян, то активності з їхнього боку ми не бачимо в силу зрозумілих для всіх причин. Проте є незначна частка з боку українців, які тривалий час мешкають за кордоном”, – зазначив бізнесмен.
