Як повідомляє проект Relocation.com.ua, за даними idealista з посиланням на Banco de Portugal, у 2025 році іноземці інвестували в португальську нерухомість 3,905 млрд євро, що стало новим рекордом і на 10,4% перевищило рівень 2024 року. На цьому тлі загальний приплив прямих іноземних інвестицій до Португалії, навпаки, скоротився на 34,9% — до 8,51 млрд євро, а частка нерухомості в загальному обсязі ПІІ зросла до 45,9%, тобто майже до половини всього зовнішнього капіталу.
Географія цього капіталу залишається досить передбачуваною. Найбільший обсяг накопичених іноземних інвестицій у Португалії зосереджений у Великому Лісабоні — 113,2 млрд євро, далі йдуть Північ країни — 37,2 млрд євро та Алгарве — 21,7 млрд євро; разом ці три регіони акумулюють 80,5% усього іноземного інвестиційного запасу.
Серед країн, звідки у 2025 році надходив капітал, виділялися Люксембург — 1,1 млрд євро, Велика Британія — близько 900 млн євро та Німеччина — 800 млн євро. При цьому сам Banco de Portugal зазначає, що такі юрисдикції, як Люксембург, Нідерланди та Іспанія, нерідко виступають проміжними майданчиками, тому кінцеві джерела грошей можуть відрізнятися від країни безпосереднього контрагента.
Але якщо дивитися вже не на інвестиційний капітал, а на реальні угоди з житлом, картина стає зрозумілішою. Остання детальна офіційна розбивка INE показує, що у 2024 році іноземні сім’ї купили в Португалії 38 552 будинки та квартири, що на 6,7% більше, ніж у 2023 році, і на 19,2% вище рівня 2019 року. При цьому іноземці все одно залишалися меншістю на ринку: загалом сім’ї придбали 134 540 об’єктів нерухомості, з них 95 988 припали на покупців португальського походження. Серед іноземних покупців лідирували бразильці — 7 694 угоди, потім ангольці — 4 054 і французи — 4 016. Окремо INE відзначав швидке зростання кількості американців: кількість їхніх покупок зросла з 537 у 2019 році до 1 707 у 2024-му.
Якщо ж розширити картину і подивитися на всі великі іноземні групи, що мешкають у Португалії, стає видно, що ринок попиту набагато ширший, ніж лише традиційні покупці з Бразилії, Франції чи Великої Британії. За даними AIMA, на кінець 2024 року в Португалії мешкали 1 543 697 іноземців.
Найбільшою громадою були бразильці — 484 596 осіб, потім індійці — 98 616, українці — 79 232, непальці — 58 086 і британці — 48 238.
Окремий штрих до цієї картини додає іпотечний ринок. За даними Banco de Portugal, у 2024 році 10,1% людей, які оформили іпотеку на основне житло, були іноземцями. Тут знову лідирували бразильці, на яких припало 38% усіх іноземних позичальників; далі йшли ангольці та британці. За сумою кредитів бразильці забезпечили 30% іноземного іпотечного обсягу, британці — 7%, американці — 6%, французи та італійці — по 5%. Це показує, що в Португалії іноземний попит вже давно йде не тільки через купівлю за власні кошти, а й через повноцінне кредитування.
Саме тому португальський ринок зараз варто розглядати у двох площинах. У першій — іноземний капітал дійсно встановив рекорд і продовжує підживлювати ринок нерухомості навіть після скасування «золотих віз» для житла. У другій — склад реального іноземного попиту стає дедалі більш змішаним: угоди, як і раніше, найактивніше укладають бразильці, ангольці, французи, британці та американці, але в демографічній структурі країни дедалі помітнішою стає роль українців, індійців, непальців та інших нових спільнот. Для ринку це означає одне: іноземна присутність на ринку португальського житла не слабшає, а змінює форму.
https://relocation.com.ua/foreigners-break-record-in-portugals-housing-market/
Іспанський ринок житла в 2025 році вийшов на максимум з 2007 року: за даними Міністерства житла та міської політики Іспанії, в країні було укладено 752 098 угод купівлі-продажу житла, що на 5% більше, ніж у 2024 році.
Іноземний попит залишається одним з ключових драйверів цього зростання. За попередніми даними іспанських реєстраторів, у 2025 році іноземці купили в Іспанії майже 97 300 будинків і квартир, що стало новим максимумом і склало 13,8% всіх угод на ринку житла. При цьому за нотаріальною статистикою за перше півріччя 2025 року іноземці забезпечили 71 155 угод, або 19,3% від загальної кількості продажів житла за цей період. Нотаріуси окремо відзначають, що зростання в 2025 році в основному забезпечили саме іноземці-резиденти, тоді як покупки з боку нерезидентів трохи знизилися.
Основні групи іноземних покупців в Іспанії зараз формують насамперед європейці та вихідці з країн з великою міграцією в саму Іспанію. За даними реєстраторів за четвертий квартал 2025 року, найбільші частки серед іноземних покупців припадали на британців (8,57%), німців (6,67%), нідерландців (5,91%), марокканців (5,30%), французів (5,28%), румунів (5,17%) та італійців (4,76%). Нотаріальна статистика за перше півріччя 2025 року також показує лідерство громадян Великої Британії – 5 731 угода, за ними йшли Марокко – 5 654 і Німеччина – 4 756.
Українці в цій структурі також вже займають помітне місце. За даними, які наводилися на основі іспанської нотаріальної статистики, в січні-червні 2025 року громадяни України здійснили 2 165 покупок житла в Іспанії, що стало рекордом для всієї серії спостережень. В офіційному огляді Notariado Україна також названа серед країн, що показали зростання в першому півріччі 2025 року: кількість покупок у українців збільшилася на 5% рік до року. Середня ціна, яку платили українські покупці, становила близько EUR1 832 за кв. м.
Росіяни, навпаки, втрачають вагу на іспанському ринку. За даними нотаріусів, у першому півріччі 2025 року покупки житла громадянами РФ скоротилися на 17,4% порівняно з тим же періодом 2024 року, і росіяни вже не входять до числа найбільших іноземних груп за кількістю угод. При цьому росіяни, як і раніше, належать до числа покупців з ціною покупки вище середньої по іноземцях.
Географічно іноземний попит найбільш помітний на узбережжі та островах. За даними реєстраторів, особливо висока частка іноземних покупців на Балеарських островах (32,8%), Валенсійському співтоваристві (29,6%), Канарських островах (24,5%), Мурсії (22,8%), Каталонії (16,5%) і Андалусії (14%). Нотаріуси також виділяють як головні зони концентрації угод з іноземцями Аліканте, Балеарські острови, Малагу і Санта-Крус-де-Тенеріфе.
Таким чином, іспанський ринок житла зараз підживлюється відразу двома іноземними потоками – покупцями-нерезидентами, особливо з Північної та Західної Європи, і мігрантами, які вже живуть і працюють в Іспанії. Саме друга група, судячи з нотаріальної статистики, в 2025 році стала головним фактором підтримки рекордного попиту на житло.
Мер Барселони Жауме Колльбоні запропонував заборонити громадянам країн, що не входять до Євросоюзу, купувати друге житло в місті, пояснюючи це боротьбою зі спекулятивним попитом на тлі затяжної житлової кризи. Йдеться насамперед про покупців, які придбавають нерухомість не для постійного проживання, а як інвестиційний актив. Сам Колльбоні в лютому говорив, що, якби це було в його повноваженнях, він би заборонив британцям, американцям та іншим громадянам країн поза ЄС купувати другі будинки в каталонській столиці.
На даний момент це саме політична ініціатива, а не прийнята норма. Паралельно на національному рівні уряд Іспанії ще в січні 2025 року оголосив про намір різко посилити умови купівлі житла для нерезидентів з країн поза ЄС, збільшивши для них податкове навантаження до 100% вартості об’єкта. Цей захід також залишається пропозицією і вимагає подальшого законодавчого оформлення.
Ініціатива Барселони вкладається в більш широку лінію міської влади щодо охолодження перегрітого ринку житла. Раніше місто вже вирішило не продовжувати після 2028 року ліцензії на короткострокову туристичну оренду, яких в Барселоні налічується близько 10,101. Влада пояснює жорсткий курс тим, що за останні десять років середня оренда в місті зросла на 68%, а вартість купівлі житла – на 38%.
За офіційними даними Idescat, на початок 2025 року в Барселоні проживало 1 713 247 осіб, з них 437 663 іноземці, або 25,55% населення. Відповідно, громадян Іспанії в місті налічувалося близько 1,276 млн. При цьому, якщо дивитися не за громадянством, а за місцем народження, то, за даними міського звіту за 2024 рік, 33,6% жителів Барселони народилися за межами Іспанії, а народжені безпосередньо в Барселоні становили всього 46,1% населення.
Найбільші діаспори в Барселоні за громадянством на початок 2025 року – італійська (50 754 особи), колумбійська (29 574), пакистанська (24 857), китайська (22 333), перуанська (22 105), марокканська (19 300) і французька (18 437). Міська влада окремо зазначала, що до статистики італійських громадян входять і багато уродженців Аргентини з італійським паспортом.
Кількість іноземців з чинним дозволом на перебування в Словаччині станом на 30 червня 2025 року склала 342 048 осіб, що на 14 676 більше, ніж роком раніше (+4,5%).
Згідно з даними Управління прикордонної та іноземної поліції (UHCP) МВС Словаччини, 287 014 з цього числа припадало на громадян третіх країн, 55 034 – на громадян ЄС.
Найбільшою групою іноземців у країні залишаються громадяни України – 201 116 осіб (близько 59% від загальної кількості іноземців з чинним перебуванням).
До числа найбільших діаспор також входять громадяни Сербії (16 240), Чехії (12 441), В’єтнаму (11 179), Угорщини (9 759), Росії (8 850), Румунії (6 411), Польщі (5 994), Індії (5 732) і Грузії (4 676).
У парламенті Кіпру розглядаються ініціативи, які можуть помітно посилити правила придбання нерухомості громадянами третіх країн і компаніями з іноземним контролем, на тлі дискусії про доступність житла і ризики неконтрольованого продажу землі.
Зокрема, партія AKEL внесла до Палати представників два законопроекти, що передбачають введення вимірюваних обмежень для покупців з країн поза ЄС. Пропонується дозволити громадянам третіх країн придбавати тільки один житловий об’єкт з обмеженням за площею (до 200 кв. м), а також один офіс (до 300 кв. м) і один магазин (до 200 кв. м). При цьому компанії з іноземними інтересами, згідно з ініціативою, повинні бути повністю позбавлені права купувати житло.
Ще один блок пропозицій стосується посилення контролю за структурами володіння: передбачається обов’язкове розкриття кінцевого бенефіціарного власника за угодою, щоб припинити покупки через кіпрські або європейські компанії, фактично контрольовані нерезидентами з третіх країн.
Також AKEL пропонує заборонити покупки нерухомості в зонах біля критичної інфраструктури, включаючи порти і аеропорти, а також в прибережних і буферних районах, і повністю заборонити продаж лісових і сільськогосподарських земель іноземним покупцям з країн поза ЄС.
У партії заявляють, що метою ініціатив є захист права на житло для місцевих домогосподарств, зниження тиску на ціни та врахування факторів безпеки. Обговорення законопроектів, як очікується, розпочнеться в профільному комітеті після свят Богоявлення.
Хто в основному купує нерухомість на Кіпрі
За даними аудиторської служби, в 2024 році 4 321 угода з 15 797 (27,4%) припала на покупців з країн поза ЄС, при цьому в звіті зазначається, що реальна частка може бути вищою через покупки через компанії, зареєстровані в ЄС або на Кіпрі.
Статистика, представлена в парламенті міністром внутрішніх справ Константіносом Іоанну за період з вересня 2024 року по вересень 2025 року, показує, що серед найбільш активних іноземних покупців фігурують британці, ізраїльтяни і росіяни, також помітні угоди громадян Греції, Лівану і Румунії. У розрізі регіонів, наприклад, в Пафосі лідирували британці (890 покупок), далі ізраїльтяни (683) і росіяни (327), а в Лімассолі найбільшими покупцями називалися росіяни (846) та ізраїльтяни (571).
Громадяни України в різні роки також фігурували в рейтингах серед топ-10 найбільш активних покупців нерухомості на Кіпрі.
В Іспанії іноземні покупці житла трохи зменшили активність, але саме вони й далі залишаються ключовою рушійною силою ринку – передусім громадяни Великої Британії, Німеччини та Нідерландів.
За даними іспанського реєстру прав власності, у III кварталі 2025 року іноземці придбали майже 23,7 тис. житлових об’єктів, що на 4% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Частка угод за участю нерезидентів знизилася до 13,6% з 14,9% роком раніше, але все ще приблизно на 36% перевищує середній показник за останні десять років.
Хто купує: топ-нації на ринку житла Іспанії
У III кварталі 2025 року найбільшими групами іноземних покупців стали:
Серед інших важливих покупців у III кварталі фіксується помірне зростання з боку Румунії та Марокко, тоді як попит із Франції, Італії, Бельгії та Польщі дещо скоротився. Інтерес покупців зі США та Марокко залишився близьким до торішнього рівня. Попит із РФ і Китаю суттєво впав – приблизно на 34% та 23% відповідно.
Повна картина за 2024 рік
Як випливає з узагальнених даних за 2024 рік, іноземці купили в Іспанії близько 93 тис. житлових об’єктів – близько 14,6% усіх угод на ринку. Це один із найвищих показників за всю історію спостережень.
За результатами 2024 року основні національні групи виглядають так:
Таким чином, першу десятку за масштабами купівель формують передусім європейці – британці, німці, марокканці, нідерландці, румуни, італійці, французи та поляки, доповнені покупцями з Китаю й України.
Регіони-магніти для іноземців
Найпопулярнішими регіонами серед іноземних покупців залишаються середземноморське узбережжя та острови: Валенсійська автономія, Андалусія, Каталонія, Балеарські та Канарські острови. На них припадає переважна частина покупок іноземців, а в окремих провінціях – таких як Аліканте чи Малага – частка іноземців у загальному обсязі угод сягає 30–40%.
Що означає корекція попиту
Невелике зниження кількості угод у III кварталі 2025 року експерти розглядають радше як технічну корекцію після рекордного 2024-го, ніж як розворот тренду. Частка іноземців залишається істотно вищою за докризовий середній рівень, а Іспанія й далі приваблює покупців поєднанням клімату, відносно доступних цін і розвиненої інфраструктури.
При цьому структура попиту поступово змінюється: позиції британців та німців лишаються сильними, але дедалі помітнішу роль відіграють покупці з Нідерландів, Центральної та Східної Європи й Північної Африки. Для місцевого ринку це означає збереження високої частки іноземної присутності, але з більшим різноманіттям національностей і джерел капіталу.
