Спілка перевізників Словаччини планує з 16:00 1 грудня 2023 року заблокувати рух вантажного транспорту перед пунктом пропуску “Вишнє Нємецьке”, суміжному з українським пунктом пропуску “Ужгород”, повідомляє Державна прикордонна служба України.
“На виїзд зі Словаччини пропускатимуть по чотири вантажівки на годину. При цьому перевезення гуманітарної та військової допомоги, живих тварин, пального та охолоджених вантажів блокуватись не буде”, – вказується в повідомленні в Телеграм-каналі.
Водіїв просять врахувати можливі ускладнення руху.
Спілка молочних підприємств України (СПМУ) та Польська молочна палата закликають уряди обох країн створити умови, які унеможливили б блокування українсько-польського кордону.
“У той час, коли Україна формує форпост на східних кордонах Євросоюзу – задля розширення принципів демократії та вільного ринку, зокрема й за активної підтримки Польщі, уряди обох країн мають узяти на себе ініціативу та відповідальність за створення умов, які унеможливили б виникнення подібних деструктивних ситуацій. Якщо такі ситуації все ж таки виникають, то уряди мають оперативно вживати необхідних заходів для їх врегулювання”, – йдеться у зверненні молочних асоціацій, опублікованому на сайті СМПУ в середу.
На думку молочних об’єднань, блокування транспортних перевезень на кордоні деякими польськими організаціями ставлять під удар повноцінні торговельні відносини між Україною та Польщею.
У СМПУ та в Польській молочній палаті наголосили на неприпустимості крайніх заходів: стаючи системними, вони починають становити загрозу розвитку українських і польських компаній.
У зверненні наведено дані Державної митної служби України, згідно з якими в січні-жовтні 2023 року Польща експортувала в Україну товарів майже на EUR5,5 млрд, зокрема молочної продукції – на EUR160 млн. Водночас Україна експортувала в Польщу молочну продукцію на EUR77 млн.
Збереження повноцінних торговельних відносин між Україною та Польщею однаково важливе для підприємців обох країн, резюмували молочні асоціації України та Польщі.
Згідно з даними речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка, станом на ранок 22 листопада на українсько-польському кордоні в напрямку трьох пунктів пропуску – “Ягодин-Дорогуськ”, “Краковець-Корчова”, “Рава-Руська-Хребене” – близько 2700 вантажних транспортних засобів.
Польські перевізники перенесли дату початку блокади руху вантажного транспорту на трьох пунктах пропуску на українсько-польському кордоні з 3-го на 6-те листопада, повідомив у четвер голова Міжнародної транспортної асоціації України Ігор Оверко у Фейсбук із посиланням на одного з організаторів протесту.
“Польські перевізники заявили, що переносять початок блокади руху вантажного транспорту, який прямуватиме в напрямку трьох пунктів пропуску, з 3-го на 6-те листопада. Про це розповів співголова блокади, організатор протесту біля пункту пропуску “Краковець-Корчова” Томаш Борковський”, – ідеться в повідомленні.
Блокада розпочнеться о 13:00 за Київським часом 6 листопада. Організатори протесту отримали офіційний дозвіл місцевої влади на його проведення до 3 січня 2024 року, вказується в повідомленні.
Блокада вантажного транспорту буде організована в напрямку трьох пунктів пропуску: “Ягодин-Дорогоуськ”, “Краковець-Корчова” і “Рава-Руська-Гребенне”.
Одна з головних вимог організаторів протестів – повернення до практики видачі дозволів для українських вантажоперевізників і зменшення їхньої кількості до довоєнного рівня, коли видавали до 200 тис. дозволів на рік. Крім того, перевізники хочуть, щоб порожні польські вантажні автомобілі, що повертаються з України до Польщі, могли проїжджати кордон без еЧерги і не чекаючи 10-12 днів. Також перевізники вимагають посилити правила перевезення за ЄКМТ (сертифікат Європейської конференції міністрів транспорту).
Раніше повідомлялося, що польські перевізники за участю 200 осіб і в присутності 100 тягачів планували провести одноденний страйк біля найбільшого на польському кордоні пункту пропуску (ПП) “Ягодин-Дорогоуськ” 3 листопада.
Мінвідновлення підтвердило, що отримало повідомлення про підготовку блокади пунктів пропуску на українсько-польському кордоні, після чого ініціювало зустріч з офіційними представниками Польщі та Єврокомісії (ЄК) для забезпечення стабільної роботи кордону.
У коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” заступник міністра Сергій Деркач заявив, що більшість вимог польських перевізників, які погрожують перекрити кордон, нездійсненні.
Державний Ощадбанк скасував комісію за конвертацію 1% під час здійснення операцій з його картками за кордоном, повідомив голова правління банку Сергій Наумов.
“Користуватися нашими платіжними засобами в інших країнах стало ще вигідніше”, – написав він у Телеграм.
Наумов додав, що банк також автоматично продовжив до 31 грудня дію карток, термін використання яких мав закінчуватися після лютого 2022 року, включно з картками для внутрішньо-переміщених осіб.
“Ці картки повністю функціональні: ними можна розраховуватися в торгово-сервісній мережі, знімати з них готівку в банкоматі тощо”, – уточнив голова правління.
Попередній раз Ощадбанк продовжив дію карток на три місяці наприкінці травня.
Як зазначив Нацбанк у звіті за 2022 рік, лідерами в Україні з емісії платіжних карток є державні ПриватБанк і Ощадбанк – відповідно 43,8% і 15,4%, а також Універсал банк (mono) – 13,2%.
Загалом, відповідно до даних НБУ, 2022 року загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні зросла на 23,2% – з 89,1 млн шт до 109,8 млн шт, тоді як роком раніше – на 21,3%.
Водночас загальна кількість активних банківських карток після досягнення історичного максимуму в 47,2 млн штук на кінець березня цього року, за даними Нацбанку, у квітні-червні скоротилася на 0,6 млн штук, або на 1,3% – до 46,6 млн штук.
74,1% українців вважає, що чоловіків віком від 16 до 25 років слід безперешкодно випускати за кордон для навчання, свідчить опитування Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології.
Зокрема, на запитання, згодні чи ні респонденти з твердженням, що молодих чоловіків віком від 16 до 25 років слід безперешкодно випускати за кордон для навчання в іноземних середніх, професійних і вищих навчальних закладах, 52,2% відповіли, що повністю згодні, 21,9% – переважно згодні, 7,7% – переважно не згодні, 10,7% – взагалі не згодні, а 7,5% не змогли відповісти.
Всеукраїнське опитування проведено в період із 3 до 17 липня 2023 року. Загалом методом face-to-face було опитано 2011 респондентів віком від 18 років, які проживали на підконтрольних Україні територіях Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської, Чернівецької областей та в Києві. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,8%.
Кількість перетинів кордону України на в’їзд четвертий тиждень поспіль перевищує кількість її перетинів на виїзд: за цей тиждень різниця між ними становила 26 тис. порівняно з 36 тис. тижнем раніше і 21 тис. – два тижні тому.
Згідно з даними Державної прикордонної служби України, оприлюдненими у Facebook, перетини на виїзд збільшилися з 360 тис. минулого тижня до 362 тис. цього, тоді як на в’їзд скоротилися з 396 тис. до 388 тис. осіб.
Кількість транспортних засобів, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, у 32-й тиждень року також зменшилася – з 143 тис. до 141 тис., як і кількість оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами – з 839 до 780.
Прикордонна служба Польщі за останні сім днів також зафіксувала деяке зниження чистого припливу в Україну – до 18,8 тис. з 28,5 тис. минулого тижня і 16,5 тис. – двома тижнями раніше.
За даними польського відомства, кількість тих, хто в’їхав за тиждень з України до Польщі, скоротилася з 231,8 тис. до 230,2 тис. осіб, тоді як тих, хто в’їхав у протилежному напрямку, – з 260,3 тис. до 249,0 тис. осіб.
Загалом від початку війни до 11 серпня 2023 року до Польщі з України прибуло 14,51 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 12,75 млн осіб.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня і становив 409 тис. осіб.
Однак із кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, однак потім знову поновилося і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни сягнуло 223 тис. осіб.
Відтоді й до сьогодні завдяки статистиці чотирьох останніх тижнів кількість перетинів кордону на в’їзд в Україну перевищила кількість перетинів на виїзд уже на 86 тис. осіб.
Як зазначив на початку березня заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Згідно з даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі на 8 серпня оцінювали в 5,882 млн, а загалом у світі – у 6,240 млн, що на 9 тис. більше, ніж тиждень тому.
У самій Україні, за даними ООН на кінець травня, було 5,088 млн внутрішньо переміщених осіб.
