Німеччина підготувала для України кредит для розвитку проєктів у сфері водневої енергетики та планує надавати подальшу фінансову допомогу у цій сфері, повідомила міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
“Ми інвестуємо як ЄС у багато проєктів в Україні. Тому востаннє я дала чітко зрозуміти, що стосується водню, ми разом будемо втілювати з німецьким бізнесом проєкти. Тому ми підготували фінансовий кредит і плануємо подальшу фінансову допомогу в цій сфері, оскільки ми як партнер стоїмо на боці України”, – сказала Бербок на пресконференції з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у Києві в понеділок.
У свою чергу Кулеба зазначив, що Україна та Німеччина домовилися про конкретні подальші кроки у цій сфері.
“Усі ми знаємо тему “Північного потоку – 2″, але не ним єдиним живуть наші країни. У нас є серйозне майбутнє, яке ми хочемо побудувати навколо відновлюваних джерел енергії. З огляду на це особливу увагу ми приділили проєктам у сфері водневої енергетики, які мають в ідеалі поєднати наші економіки та бути взаємовигідними для наших держав. Ми домовилися про конкретні подальші кроки у цій сфері”, – наголосив глава МЗС України.
Київська міськдержадміністрація, КП “Київтеплоенерго” та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) уклали кредитну угоду на EUR140 млн для розвитку теплової інфраструктури в столиці.
“Реалізація програми допоможе підвищити енергоефективність і знизити споживання енергоресурсів – природного газу, електроенергії та води. Але головне – впровадження масштабних проектів модернізації дасть змогу поліпшити якість і надійність послуг для киян”, – наводить коментар мера Києва Віталія Кличка прес-служба КМДА.
Крім кредитного фінансування, місто спрямує на реалізацію проекту EUR26 млн власних коштів.
ЄБРР висловив готовність продовжувати співпрацю з Києвом у втіленні інших інфраструктурних проектів.
“Ми також продовжуватимемо нашу подальшу співпрацю в рамках інших проектів. Це і “Зелене місто”, завдяки якому місто закуповує новий громадський транспорт, і готові допомагати в будівництві метро на Троєщину”, – наведено у прес-релізі банку слова директора ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне.
Як повідомлялося, Київрада схвалила залучення цього кредиту на термін до 13 років у квітні цього року, уповноваживши мера міста підписати договір гарантії з ЄБРР. У липні банк схвалив надання кредиту.
Наймасштабніший проект у рамках кредитної програми – встановлення на ТЕЦ-6 сучасного когенераційного обладнання. У рамках енергоефективних заходів на ТЕЦ-5 планується будівництво конденсаційного економайзера, що дає змогу використовувати залишкову енергію димових газів для виробництва тепла. Аналогічне обладнання вже три роки працює на ТЕЦ-6.
Крім того, передбачається фінансування комплексу рішень, спрямованих на впровадження системи моніторингу та управління SCADA, що дає змогу в режимі реального часу стежити за технічними параметрами роботи обладнання на всіх виробничих об’єктах.
КП “Київтеплоенерго” повністю належить Києву, є оператором системи централізованого теплопостачання міста, що складається з двох великих газових ТЕЦ, 15 великих, 168 малих і середніх котелень, 2800 км теплових мереж, понад 9400 теплових пунктів та сміттєспалювального заводу “Енергія”.
Рада виконавчих директорів Світового банку (СБ) у ніч на четвер затвердила проект вартістю $200 млн, спрямований на надання підтримки уряду України щодо поліпшення ефективності, якості й прозорості системи вищої освіти.
“Проект “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів” сприятиме поліпшенню якості у сфері вищої освіти, підвищенню рівня її відповідності потребам ринку праці, стійкості освітньої системи і безперервності навчального процесу в ситуації пандемії COVID-19″, – ідеться в прес-релізі СБ в четвер.
Згідно з ним, у межах проекту будуть профінансовані проекти, спрямовані на модернізацію вищих навчальних закладів (ВНЗ) і науково-дослідних лабораторій; цифрова інфраструктура для організації навчання у вищих навчальних закладах для забезпечення безперервності навчального процесу за допомогою методів дистанційного навчання; підтримання стійкості системи та управління змінами в довгостроковій перспективі. Ще одним завданням проекту є покращення рівня прозорості в освітньому секторі в Україні за допомогою модернізації Автоматизованої системи управління вищою освітою, впровадження Національного опитування студентів і Єдиної інформаційної системи з фінансування дослідницької діяльності вишів на конкурентній основі.
“У міру відновлення України після пандемії ми готові надати підтримку в забезпеченні найкращого технічного і цифрового оснащення системи вищої освіти для організації навчального процесу, що зазнав зміни після COVID-19”, – наведено в релізі слова регіонального директора Світового банку у справах країн Східної Європи Арупа Банерджі.
Проект “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів” впроваджуватиметься протягом п’яти років Міністерством освіти і науки України (МОН), яке відповідатиме за його загальну координацію.
У документах до проекту зазначено, що мережа з 231 державного вишу (загалом в Україні 327 вишів) занадто велика і неефективна з урахуванням населення, яке скорочується, і створює проблеми і для фінансової стійкості, і для якості послуг. Майже 60% академічних вишів навчають менше ніж 5000 студентів. В Україні також понад 300 державних коледжів і технікумів, в яких у середньому навчаються приблизно 550 студентів. Більшість вишів і коледжів/технікумів (орієнтовно 75%) юридично підпорядковані МОН.
Світовий банк зазначає, що уряд визначився з необхідністю створення стимулів для оптимізації величезної мережі вишів із використанням підходу “знизу-вгору”, й останніми роками їх кількість скоротилася на 25%, включаючи коледжі та технікуми, які були “фабриками дипломів”, але ще багато що належить зробити. Зокрема, потрібна подальша агрегація університетів із диференціацією і диверсифікацією їх типів (таких як дослідні, професійні, викладацькі) та оптимізація їх географічної зони охоплення. Для того щоб ефективно провести такі заходи із залученням самих вишів, необхідні інституційні аудити для кожного з них.
СБ також відзначає низьку прозорість системи і поганий зворотний зв’язок: 85% молоді планують отримати вищу освіту, однак цей високий попит погано відображається на інформації про доступні варіанти освіти і результатах працевлаштування, залишаючи студентів і їхні сім’ї у невіданні під час прийняття важливого рішення щодо переходу до вищого освіти.
СБ нагадує, що портфель його інвестиційних проектів в Україні нині становить понад $3 млрд у межах дев’яти проектів та Програми заради результатів і зросте приблизно до рівня $3,6 млрд уже протягом наступних двох місяців. Ці інвестиції спрямовані на підвищення якості основних державних послуг в інтересах всього населення: водопостачання, каналізація, централізоване теплопостачання, постачання електроенергії, енергоефективність, дороги, соціальний захист, охорона здоров’я, розвиток приватного сектора.
Загалом із 1992 року банк виділив Україні в межах приблизно 70 проектів і програм близько $13 млрд.
Державна програма підтримки енергоефективності стартувала лише 3 тижні тому, а понад 3800 родин вже поспішили нею скористатися та отримали в банках 154 млн грн «теплих кредитів». Майже половину цієї суми – 70,4 млн грн – залучено саме минулого тижня. З них:
· 69 млн грн – на енергоефективні матеріали та обладнання;
· 1,4 млн грн – на твердопаливні котли.
«Цьогоріч ми вирішили надати підтримку і на таке обладнання, як інтелектуальні лічильники електроенергії, системи накопичення енергії, електрозарядки для авто. Компенсація складе 35% суми кредиту. Тож усі охочі мають змогу зробити своє життя комфортним та енергоефективним, а держава підтримає», – повідомив Костянтин Гура, в.о. Голови Держенергоефективності.
Нагадаємо, що «теплі кредити» для індивідуальних приватних будинків надають Ощадбанк і Укргазбанк. Учасники отримають від держави відшкодування:
· 35% суми кредиту – на енергоефективні заходи;
· 20% – на заміну газових котлів.
Деталі – на сайті Агентства
