Асоціації гірничо-металургійних, інших промислових, видобувних підприємств, виробників будматеріалів та цементу виступили проти підвищення тарифів на вантажні перевезення та електроенергію через ризик зупинки підприємств або значного падіння виробництва.
Про це вони заявили на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» на тему «Тарифна політика державних монополій – АТ »Укрзалізниця« та НЕК “Укренерго”, їх негативний вплив на промисловість та економіку України» у вівторок.
Президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков зазначив, що споживачами послуг так званих природних монополій є підприємства ГМК, виробники цементу, будматеріалів тощо.
«Це головні клієнти таких підприємств, як “Укрзалізниця”, »Укренерго”. До війни тільки галузь гірничо-металургійного комплексу разом з феросплавними комбінатами споживала близько 60% всієї електроенергії, яка йшла на промисловість, перевозили понад 40% того трафіку, який дає «Укрзалізниця». Тому ми залежимо від діяльності цих компаній, як і вони від нас”, – констатував Каленков, висловивши надію, що в майбутньому ці ринки вдасться зробити більш конкурентними і зруйнувати монополії. Але до того часу держава повинна дбати про те, щоб ці монополії не зловживали своїм становищем, вважає він.
Глава «Укрметалургпрому» підкреслив, що в Україні найвищі тарифи на е/е в Європі. “На практиці це означає, що ми програємо конкурентну боротьбу всім підприємцям з ЄС. Я навіть не кажу про підприємства, розташовані в країнах, які все ще споживають російські енергоносії – там взагалі ціни в рази нижчі, ніж у нас, і на газ, і на е/е. І тому ми втрачаємо наші традиційні ринки”, – підкреслив Каленков.
Що стосується залізничних тарифів, то, за його словами, зараз у Польщі та Словенії вони дешевші, ніж в Україні. «Вже зараз ми перевозимо »Укрзалізницею” вантажі дорожче, ніж у Європі, на 15-20%, а є плани підвищувати тарифи ще на 37%. Це не те, що економічно нерозумно, необґрунтовано, – це тупиковий шлях«, – сказав Каленков.
На його думку, тарифна політика УЗ і »Укренерго” вимагає уваги на рівні Кабінету міністрів, Верховної Ради. В ідеалі ж повинен бути створений незалежний орган з тарифів на транспорті на зразок НКРЕКП. Для субсидування пасажирських перевезень у бюджет має бути закладено 26 млрд грн на 2026 рік, щоб не підвищувати тарифи на вантажні перевезення. Інакше через підвищення тарифів наші підприємства почнуть зменшувати виробництво або виходити з ринку.
Виконавчий директор Асоціації виробників цементу України («Укрцемент») Людмила Крипка підкреслила, що дві третини виробленого в Україні цементу, а також сировина для нього поставляється саме залізницею. Тому галузь дуже чутлива до необґрунтованих підвищень вантажних тарифів.
“Ми вже проходили цей шлях, такі дії вже мали негативні наслідки в минулому і цього разу чудес також не відбудеться. Це призведе до негативних наслідків. Виробники будуть змушені перекласти зростання тарифів на свою продукцію, тобто на кінцевого споживача. Таким чином скоротиться споживання продукції, а отже скоротиться її виробництво і перевезення”, – підкреслила Крипка.
При цьому вона вказала на необхідність розробки інструментів державної підтримки для енергоємних експортно-орієнтованих галузей як тимчасового антикризового заходу. За її словами, слід ввести техніко-економічні критерії саме для підприємств пріоритетних галузей. При цьому зекономлені від зниження тарифу на передачу е/е та диспетчеризацію кошти можна було б спрямувати на інвестування у власні відновлювані джерела.
«І ми б таким чином виконали ті завдання з декарбонізації, які перед нами ставить Європейський Союз», – констатувала Крипка.
Вона навела дані ДП «Укрпромзовнішекспертизи», згідно з якими підвищення тарифів на вантажні перевезення на 30% призведе до скорочення ВВП майже на 100 млрд грн, втрати валютної виручки в розмірі 98 млрд грн, щорічним втратам до бюджету в розмірі понад 36 млрд грн, ліквідації щонайменше 76 тис. робочих місць.
Виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергій Кудрявцев констатував, що основна маса феросплавних підприємств розташована вздовж берега Каховського водосховища, тобто в районі, наближеному до зони бойових дій, де надзвичайно складні умови для роботи. Зокрема, марганцеві комбінати простоюють вже два роки.
“Ми не можемо вивезти сировину на феросплавні підприємства, тому що зруйновані залізничні лінії. І ми не можемо платити за те, щоб обхідними шляхами вивезти сировину, яка потрібна для виробництва феросплавів. Феросплавні підприємства сьогодні працюють на 15-20% своєї потужності. Така ситуація призведе до того, що не буде феросплавного виробництва в Україні. До нас будуть везти імпортні сплави, а робочі підприємства залишаться без роботи”, – сказав Кудрявцев.
За його словами, зараз ця прифронтова зона сьогодні тримається завдяки Нікопольському заводу феросплавів (НЗФ), нікопольським трубним і металургійним підприємствам, але вона може стати «сірою», якщо люди поїдуть звідти.
“У нас сьогодні проблеми з виробництвом, логістикою, з відсутністю персоналу, з е/е. Це той регіон, який виробляв е/е, а сьогодні ми її отримуємо із Західної України. Тариф непідйомний для нас. Тому у нас така ситуація, що ми можемо зупинитися, і це вже не підлягатиме відновленню. Підприємства зараз працюють на 15%, зберігають безперервний процес. Тому що якщо зупинити феросплавну піч, то потім її треба буде півроку запускати знову”, – додав виконавчий директор УкрФА.
Джерело: https://www.youtube.com/live/ATmga3Sdn3g
вантажні перевезення, КАЛЕНКОВ, КРИПКА, КУДРЯВЦЕВ, ТАРИФ, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
Асоціації українських виробників закликають Міністерство інфраструктури України запровадити мораторій на підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення на період воєнного стану та 6 міс. після його припинення.
“Реальної дискусії між відправниками вантажу та перевізником про компромісне рішення щодо підвищення тарифів не відбулося – нас просто поставили перед фактом. Коли “Укрзалізниця” оголосила про обговорення підвищення тарифів на 70%, наказ про підвищення вже було підписано. В нас були конкретні пропозиції: запровадити мораторій на період воєнного стану та 6 місяців після підвищення тарифів у межах України, й усі супутні послуги”, – розповіла виконавчий директор асоціації “Укрцемент” Людмила Кріпка на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
За її словами, “УЗ” не врахувала в інфраструктурній складовій перевезення транспортування сировини, вугілля, наповнювачів і не включила тарифну відстань, через що собівартість кінцевої продукції збільшиться значніше, ніж у прогнозі перевізника.
“Вплив на собівартість кінцевого продукту буде значно вищим, ніж надала “УЗ”. На прикладі цементу: для нас основна сировина – це вапняк, і там найвищий показник, 55%. Інші галузі потрапили у значення 0-13%”, – зазначила Кріпка.
Крім того, з 1 серпня змінюється розрахунок за використання вагонів на фактичний замість планового, що також збільшить витрати відправників вантажу через затримки на прикордонних переїздах, зазначила експерт.
Як зазначив представник Української асоціації вапнякової промисловості Олег Місюк, рішення про підвищення тарифів відчутно вдарить по ринку вапна, який уже зазнає значного зниження обсягів виробництва.
“До війни вартість доставки з заходу України до Дніпра була 400 грн за тонну, зараз 650 грн. За ціни виробника до 300 грн/т споживач переплачує з 1 липня ще по 200-250 грн. Загалом виробництво вапна впало з довоєнних 1,2 млн тонн на місяць до 350 тис. тонн у травні-червні. Рішення “УЗ” про підвищення тарифів іще сильніше вдарить по ринку, ми очікуємо падіння ще на 30-40%”, – повідомив він.
Експерт також зазначив, що підвищення тарифів може поставити українських виробників вапна у неконкурентне становище перед закордонними компаніями, зацікавленими у виході на ринок України.
Водночас подорожчання логістики для експортерів зерна разом із блокуванням українських портів може відіграти вирішальну роль у банкрутстві більшості сільськогосподарських виробників, вважає президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.
“Із цим підвищенням тарифів логістика до порту Констанци в Румунії вже становить $180. Ціна на завантажене судно становить близько $240 за тонну. Отже, с/г виробнику потрібно продавати ячмінь з елеватора за $50-60. Собівартість його вирощування – понад $160. Він не отримає навіть третини від своїх витрат, тому ніякої посівної компанії в серпні він не проводитиме. Це призведе до банкрутства більшості сільгоспвиробників”, – повідомив він.
Проти підвищення тарифів виступила також Українська асоціація феросплавів та іншої електрометалургійної продукції.
“Феросплави – це вантаж третього тарифного класу і перевозиться залізницею лише в супроводі охорони, що оплачується погодинно. А враховуючи зміну логістики перевезень через війну, вантажі на деяких напрямках перебувають у дорозі в 9-10 разів довше, ніж у довоєнний час”, – пояснив керівник асоціації Сергій Кудрявцев.
Тим часом перевезення продукції феросплавів було рентабельним для “УЗ” навіть при тарифах до підвищення, додав він.
Металургійні підприємства наразі працюють не на повну потужність, багато з них зупинено та зруйновано, при цьому вони продовжують виплачувати працівникам заробітну плату, повідомив керівник об’єднання “Укрметалургпром” Олександр Каленков.
“Укрзалізниця” має інші можливості акумулювати фінанси. Жодне з наших підприємств не може отримати гранти, допомогу від західних партнерів або з держбюджету. Для “УЗ” така можливість зберігається”, – наголосив він.
Експерт додав, що підвищення тарифів загрожує зупиненням підприємств, що залишилися, і суттєвим затягуванням їх відновлення.
UKRMETALURGPROM, АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ВИРОБНИКІВ, ГОРБАЧОВ, ЗАЛІЗНИЧНІ ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕННЯ, КАЛЕНКОВ, КРИПКА, КУДРЯВЦЕВ, МИСЮК, МОРАТОРИЙ, ТАРИФ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ, УКРЦЕМЕНТ
