Українське промислове птахівництво залишається висококонцентрованим: у 2027 році понад 75% виробництва курячого м’яса забезпечуватимуть шість найбільших вертикально інтегрованих компаній, прогнозує Міністерство сільського господарства США (USDA).
Найбільшим гравцем залишається МХП, на яке припадає значно більше половини промислового виробництва курятини в Україні, йдеться у звіті USDA FAS Poultry and Products Annual, опублікованому 19 серпня 2026 року.
Близько 90% загального виробництва курячого м’яса в Україні у 2025 році забезпечували промислові бройлерні підприємства. Ще близько 8% припадало на домогосподарства, а близько 2% — на вибракованих курей-несучок, батьківське поголів’я та інші категорії птиці.
USDA очікує, що роль промислового виробництва продовжуватиме зростати, а частка домогосподарств поступово зменшуватиметься.
Незважаючи на домінування МХП, американське відомство характеризує український ринок як конкурентний. Кілька середніх виробників у 2025–2026 роках розпочали програми розширення та підвищення продуктивності, частина нових потужностей має вийти на ринок у 2026–2027 роках.
Вертикальна інтеграція дозволяє підприємствам одночасно займатися птахівництвом, виробництвом кормів, вирощуванням зернових та олійних культур і переробкою, що допомагає компенсувати цінові та військові ризики. Зростання галузі наразі переважно фінансується за рахунок власних коштів компаній, оскільки доступ українського бізнесу до міжнародних ринків капіталу залишається обмеженим.
Водночас найбільший виробник країни продовжує активну міжнародну експансію.
У липні 2025 року МХП придбав 92% іспанської Grupo UVESA за 270 млн євро. За оцінкою USDA, після угоди група контролює понад 10% іспанського ринку птахівництва, а придбані потужності додають близько 160 тис. тонн курячого м’яса на рік.
Обсяг продажів європейського сегменту МХП за підсумками 2025 року перевищив $1 млрд.
У травні 2026 року МХП придбав 70% найбільшого вертикально інтегрованого виробника курятини в Греції — компанії Th. Nitsiakos AVEE — з опціоном на решту 30%.
USDA зазначає, що оборот грецької компанії у 2025 році становив майже 540 млн євро, а завершення угоди передбачено кількома траншами до грудня 2028 року.
Зростає й кількість українських підприємств, що мають доступ до ринку Євросоюзу. У 2026 році кількість схвалених ЄС українських виробників, переробників, птахобійнь та холодильних підприємств збільшилася на два — до 19.
Серед найпомітніших нових учасників USDA виділяє Луцьку аграрну компанію, що входить до Avesterra Group. За даними керівництва підприємства, компанія реалізує масштабну програму розширення, розраховуючи посилити конкуренцію з МХП як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
USDA прогнозує, що виробництво курячого м’яса в Україні збільшиться з 1,386 млн тонн у 2025 році до 1,48 млн тонн у 2026-му та 1,54 млн тонн у 2027 році. Основна частина приросту очікується на промислових підприємствах центральних і західних регіонів України.
Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, Ukraine: Poultry and Products Annual, звіт UP2026-0022.
За даними Experts.news, Велика Британія у 2027 році може за обсягами закупівель українського курячого м’яса наблизитися до всього ринку Європейського Союзу, тоді як значення країн Близького Сходу для українських експортерів знижуватиметься, прогнозує київський офіс Міністерства сільського господарства США (USDA FAS).
У звіті Poultry and Products Annual, опублікованому 19 серпня 2026 року, Велику Британію названо одним із основних факторів зростання українського виробництва та експорту курячого м’яса у 2026–2027 роках.
Україна та Велика Британія 16 січня 2026 року домовилися продовжити режим безмитної торгівлі курячим м’ясом та низкою інших аграрних товарів до 31 березня 2028 року. При цьому Велика Британія до зазначеного терміну не встановлює тарифну квоту на українську курятину.
За оцінкою USDA, це фактично забезпечує українським виробникам майже два додаткові роки необмеженого доступу до одного з найпривабливіших за ціною ринків світу. У окремі місяці ціни реалізації української курятини у Великій Британії вже були навіть вищими, ніж у ЄС.
У результаті FAS/Kyiv очікує подальшого різкого збільшення поставок до Великої Британії. У 2027 році їхній обсяг може стати порівнянним з усім українським експортом курятини до ЄС.
Європейський Союз водночас залишається найбільшим преміальним ринком для галузі, однак поставки обмежені новою постійною безмитним квотою в 120 тис. тонн на рік.
Нова квота була узгоджена Україною та ЄС у жовтні 2025 року. Вона замінила довоєнну постійну квоту в 90 тис. тонн і тимчасовий режим автономних торговельних заходів, який дозволяв постачати значно більші обсяги. USDA очікує, що у 2026–2027 роках фактичний експорт до ЄС перебуватиме на рівні встановленого ліміту в 120 тис. тонн.
Розширення поставок до Великої Британії та ЄС уже змінює географію українського експорту.
Особливо помітний розворот на Близькому Сході. USDA повідомляє, що у 2026 році повністю припинилися поставки української курятини до Саудівської Аравії, яка раніше була найбільшим окремим експортним ринком України для цієї продукції.
Це сталося попри тривалі відносини МХП із Саудівською Аравією та Saudi Agricultural and Livestock Investment Company (SALIC), якій належить 13% МХП. При цьому USDA допускає повернення української продукції на саудівський ринок у наступні роки.
Поставки до Іраку, навпаки, тривають. USDA окремо зазначає, що Україна не потрапила під введену Іраком заборону на імпорт курятини з 39 великих країн-постачальників у зв’язку з ризиками високопатогенного пташиного грипу.
Українські виробники також зберігають присутність на ринках Африки та країн колишнього СРСР, однак найбільш прибуткові європейські напрямки поступово перетягують на себе частину продукції.
Експорт через Туреччину має переважно транзитний характер: за інформацією галузевих джерел USDA, більша частина української птиці, що надходить туди, згодом реекспортується до Азії чи Африки. При цьому угода про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною, яка набере чинності у 2026 році, передбачає окрему безмильну квоту на 2 тис. тонн сирої та переробленої продукції птахівництва.
Загалом експорт курячого м’яса з України, за актуальною оцінкою FAS/Kyiv, збільшиться з близько 450 тис. тонн у 2025 році до 490 тис. тонн у 2026-му та 530 тис. тонн у 2027 році.
Таким чином, однією з головних змін найближчих двох років стане подальша переорієнтація українського птахівництва на Велику Британію та ЄС за рахунок частини традиційних ринків Близького Сходу та Азії.
Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, Ukraine: Poultry and Products Annual, UP2026-0022, 19 серпня 2026 року.
Середньозважена ціна на свиней забійних кондицій за тиждень зросла на 2,9% і зупинилася на позначці 73,25 грн/кг, повідомила асоціація “Свинарі України” (АСУ).
У галузевому об`єднанні зазначили, що більшість закупівельних цін поточного тижня коливалася в межах 73-74 грн/кг. При цьому регіональна розбіжність середніх показників наразі мінімальна і не перевищує 1 грн/кг.
За прогнозами операторів ринку, на наступних торгах очікується подальше підвищення вартості до 75 грн/кг.
“Сигналами на підкріплення позитивної динаміки є подальше підвищення котирувань курятини, а також поступове відновлення цін на свинину в країнах ЄС. На додачу більш ранній цього року Великдень та покращення погодних умов мають сприяти пожвавленню ринкової активності вже незабаром”, – пояснили аналітики.
Водночас представники м’ясопереробки, за інформацією АСУ, констатують мляву торгівлю та високу конкуренцію за покупця, що змушує окремих виробників знижувати ціни для стимулювання продажів.
Експорт м’яса птиці з України в січні 2026 року становив 38,1 тис. тонн, що на 6,1% більше порівняно з груднем 2025 року, повідомила асоціація “Союз птахівників України “.
В галузевому об`єднанні уточнили, що в грошовому вимірі експорт за вказаний період скоротився на 2,1% – до $85,4 млн.
“Зростання фізичних обсягів експорту на тлі зменшення загального виторгу є наслідком зниження експортної вартості продукції через падіння світових цін на м’ясо птиці”, – зазначили в Союзі птахівників.
Основними покупцями української продукції у січні стали Нідерланди (21,9%), Велика Британія (11,8%), ОАЕ (9%) та Словаччина (8,2%). Частка країн ЄС у загальному обсязі експорту склала 37,3% (13,8 тис. тонн). Водночас у грошовому еквіваленті європейський ринок забезпечив майже половину валютної виручки – 48,7%.
Як повідомлялося, у 2025 році Україна скоротила фізичні обсяги експорту м’яса птиці на 1,8% порівняно з 2024 роком – до 458,1 тис. тонн, проте валютна виручка від його реалізації зросла на 13,7%, сягнувши $1,15 млрд. Основними ринками збуту за підсумками були країни ЄС (зокрема Нідерланди та Словаччина), Саудівська Аравія та Велика Британія.
Виробник курятини “Куріяр” залучив від Першого українського міжнародного банку (ПУМБ, Київ) кредитне фінансування обсягом 1 млрд грн для трансформації бізнесу з виробника курятини у системного інтегратора галузі, повідомила Асоціація ритейлерів України.
Згідно з повідомленням, залучені кошти будуть спрямовані на модернізацію логістики, автоматизацію процесів, розвиток глибокої переробки продукції та впровадження нових стандартів якості для виходу в національні торговельні мережі та на ринки ЄС.
“Ми інвестуємо у стандарти, які дозволять нам сертифікуватися і виходити на європейський ринок. Це логічний крок для компанії, яка планує лідерство”, — зауважив засновник компанії Андрій Кіндифора.
Стратегія розвитку підприємства, за даними асоціації, передбачає перехід до моделі зростання через кооперацію з малими та середніми виробниками. За словами СЕО “Куріяр” Івана Семена, інвестиції спрямовані не лише у власний бренд, а у створення системи, що дозволяє галузі зростати прогнозовано, попри складну демографічну ситуацію та зміщення виробничих потужностей у західні регіони країни через війну.
Співпраця з ПУМБ розпочалася з факторингового ліміту і переросла у стратегічне партнерство. Як зазначив керівник продажу середнім корпоративним клієнтам банку Ігор Копцюх, для фінустанови ця угода є інвестицією в модель бізнесу з високим потенціалом масштабування.
“Для нас ПУМБ виступає не просто кредитором, а партнером, який супроводжує компанію в усьому спектрі фінансових рішень”, — підкреслили в “Куріяр”.
ТОВ “К-Агроінвест Трейд” (ТМ “Куріяр”) засноване у 2014 році у Золочівському районі Львівської обл. на базі потужностей, що розвиваються з 2005 року. Вертикально інтегрований виробник курятини повного циклу має чотири птахофабрики, комбікормовий завод, забійний цех і логістичний центр. Спеціалізується на імпорті курчат та реалізації понад 100 найменувань м’ясної продукції. Бенефіціар підприємства — Андрій Кіндифора.
За даними Нацбанку України, станом на 1 вересня 2025 року ПУМБ із активами 193,14 млрд грн посідав 5-те місце серед 60 банків країни. Кінцевим бенефіціаром банку є Рінат Ахметов.
Страхова компанія “ІНГО” виплатила 3,4 млн грн за зіпсовану партію замороженої курячої продукції, яку перевозили з Європи до України, повідомляється на сайті компанії
Зазначається, що виплату було здійснено за договором страхування відповідальності автомобільного перевізника. Поліс передбачав покриття ризиків втрати чи пошкодження вантажу.
Пригода сталася під час перевезення 20 тонн замороженої курячої продукції з Європи в Україну. Вантаж транспортувався в рефрижераторі за температури -18°C. На території Польщі транспортний засіб з’їхав у кювет та перекинувся. За даними поліції, водій не врахував дорожню обстановку під час повороту.
Аварія призвела до поломки рефрижератора, що спричинило порушення температурного режиму та пошкодження упаковки вантажу. Перевізник організував завантаження продукції до іншого транспортного засобу, однак тепла погода призвела до її розморожування.
Страховий договір було укладено за участю компанії Aon, одного із провідних міжнародних страхових брокерів. Aon допоміг структурувати оптимальне страхове рішення з огляду на специфіку міжнародних перевезень та вимоги до безпеки вантажів, вказано у пресрелізі.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” надає страхові послуги протягом 30 років. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.
