171 підприємство та громада з 14 областей України скористались спрощеною процедурою зміни цільового призначення земельної ділянки с\г призначення на землі промисловості та енергетики для будівництва нових підприємств і електростанцій. Про це на Київському міжнародному економічному форумі повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він є автором закону, який скоротив тривалість зміни цільового призначення землі з 1-3 років до 1,5 місяців.
Рішення про зміну цільового призначення землі за спрощеною процедурою прийняті для будівництва об’єктів виробничо-складського господарства (75 ділянок), виробництво енергії з відновлювальних джерел (42 ділянки), промислового виробництва та індустріальних парків (26 ділянок), інших об’єктів (28 ділянок). Найбільше позитивних рішень прийняли в Київській, Закарпатській, Рівненській, Житомирській і Кіровоградській областях. Жодного позитивного рішення поки не прийняли в Сумській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій та Черкаській областях.
Загалом за спрощеною процедурою цільове призначення з с\г земель на землі промисловості та енергетики змінено для ділянок сумарною площею 1050 га. З них:
“Купівля землі і подальша зміна її цільового призначення тривалий час була одним з найбільш довготривалих і корупціоногенних етапів здійснення інвестицій в промисловість та енергетику. В середньому 2-3 роки бюрократії, корупції та приниження підприємців займала ця проста за своєю суттю процедура. Тепер ситуація змінилась. Спрощена процедура займає 1,5 – 2 місяці, дозволяє зекономити час та гроші на запуск нових виробництв. Але головне, інвестори, які наважуються будувати промислові чи енергетичні обʼєкти під час війни, відчувають краще ставлення з боку держави”, – відзначив Дмитро Кисилевський.
Спрощена процедура зміни цільового призначення земельних ділянок застосовується для земель с\г призначення за межами населених пунктів, де немає розробленої містобудівної документації, для розміщення визначених законом об’єктів промисловості та енергетики:
Публічні закупівлі китайських і турецьких товарів відбуваються з порушенням закону про локалізацію на шкоду українським виробникам, вважає заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«Поки українські виробники працюють під обстрілами і платять зарплату українським громадянам, публічні замовники витрачають кошти на китайські та турецькі товари, порушуючи закон про локалізацію», – написав нардеп у Facebook у суботу.
При цьому він зазначив, що кількість тендерів із грубими порушеннями в липні збільшилася до 15. У цих випадках за кошти державних компаній і платників компаній закуповували китайські та турецькі трамваї, автобуси, бульдозери та інше. Як наслідок, українські громадяни втрачають робочі місця, українські підприємства – замовлення, а бюджети держави та громад – податки. Зрештою це пряма шкода для ЗСУ в умовах війни, наголосив Кисилевський.
За його даними, до топ-5 цього «рейтингу сорому» увійшли: КП «Швидкісний трамвай» Криворізької міськради – закупило екскаватор турецького виробництва Bobcat на суму 7,56 млн грн, постачальник – ТОВ «Торговий дім “Альфатех”. Також КП «Миколаївські парки» Миколаївської міськради – закупило китайську дорожню машину МДК-5/28 на суму 7,5 млн грн, постачальник – ПП «Виробничо-комерційне підприємство “Альфатекс”.
Крім того, ДСП «Центральне підприємство з поводженням з радіоактивними відходами» закупило турецький автобус AR-TEMSA PRESTIJ SX на суму 5,49 млн грн, постачальник – ТОВ «Спецтехніка+». Також КП «Комунальне автотранспортне підприємство-072801» Ужгородської міськради« – закупило китайський бульдозер SINOMACH GTY 160 на суму 4,65 млн грн, постачальник – ТОВ “Торгова компанія ”Спецзапчастина». І виконком Курилівської сільради Куп’янської сільради Харківської області закупив турецький самоскид на шасі Ford Trucks на суму 4,65 млн грн, постачальник – ТОВ «ТЕК-ТРАНС».
«По кожному з 15 виявлених грубих порушень я направлю депутатські звернення на Міністерство економіки та ДАСУ (Державна аудиторська служба України – ІФ-У) для реагування. За моєю ініціативою аналітичний центр CMD Ukraine продовжить дослідження кожного тендера з локалізацією процедурних порушень і відвертого шахрайства. Ніхто не сподівався, що зміни даватимуться легко. Але врешті-решт здоровий глузд має перемогти. Кошти українських платників податків мають витрачатися на там, де створюються робочі місця для українських громадян, а не китайських чи турецьких», – констатував народний депутат.
За його словами, українська промисловість здатна забезпечити всі потреби держави та громад товарами високої якості та сервісу.
«Будемо боротися, поки розуміння цього не дійде до кожного чиновника», – резюмував заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку.
