Урожай малини в Україні у 2026 році, ймовірно, буде нижчим за минулорічний, однак скорочення пропозиції було компенсовано рекордно високими закупівельними цінами, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник в інтерв’ю SEEDS, опублікованому 2 вересня 2026 року.
За його словами, говорити про новий рекорд за фізичними обсягами виробництва малини поки передчасно.
«Я б не поспішав з рекордом по об’ємах, точно. Як мені видається, малини цього року менше, ніж у минулому. У грошовому виразі може бути і рекорд або повторення минулорічного, тому що ціна на малину в цьому році ще вища, ніж минулого», – зазначив Баштанник.
Найбільш показовим фактором сезону стало різке зростання вартості сировини для переробки. За даними президента УПОА, закупівельні ціни на малину для переробки та заморожування в окремі періоди досягали 193-195 грн за кг без ПДВ.
Баштанник зазначив, що такого рівня закупівельних цін український ринок раніше не фіксував. Таким чином, нижча врожайність цього сезону була значною мірою компенсована вищою ціною ягоди.
Український ринок малини при цьому залишається переважно експортно орієнтованим. За оцінкою президента УПОА, 90-95% виробленої в Україні малини спрямовується на зовнішні ринки, тоді як внутрішнє споживання залишається порівняно невеликим.
«Я б сказав, що 90-95% малини – це експорт. І, скоріше за все, тенденція збережеться», – сказав він.
Одним із головних обмежень для подальшого нарощування виробництва залишається висока потреба в ручній праці. За словами Баштанника, малину фактично збирають вручну, а можливості механізації цього процесу наразі обмежені. Це стримує швидке розширення площ навіть за високої ринкової ціни.
Високі закупівельні ціни також підтверджують дефіцит якісної сировини на європейському ринку. За даними EastFruit, Україна вже посідає перше місце у світі за нетто-експортом малини, а експортна виручка у сезоні 2025/26 досягла рекордних $250,8 млн, збільшившись приблизно на 65% порівняно з попереднім сезоном.
Таким чином, сезон 2026 року для українських виробників малини може стати рекордним не за обсягом врожаю, а за вартістю реалізованої продукції. Подальша ситуація залежатиме від урожаю в Україні та основних європейських країнах-виробниках, а також попиту з боку підприємств із заморожування та переробки ягід.
Як повідомляє Experts.news, Україна має високі шанси у сезоні 2026/27 посісти перше місце у світі вже не лише за чистим експортом, а й за загальним обсягом експорту замороженої малини на тлі різкого скорочення врожаю у основних конкурентів – Сербії та Польщі, йдеться у серпневому аналітичному звіті Асоціації «Ягодарство України».
За оцінкою асоціації, урожай малини в Сербії у 2026 році може становити близько 30 тис. тонн проти приблизно 65 тис. тонн у звичайний сезон, що стане мінімальним показником приблизно за 30 років. На виробництво вплинули весняні заморозки, хвороби рослин, спека та екстремальна посуха: у серпні в Сербії випало лише близько 7 мм опадів.
Ситуація ускладнилася й у Польщі, де весняні заморозки пошкодили ягідні плантації. Скорочення пропозиції одразу позначилося на європейських цінах: вартість сербської IQF-малини сягала близько 7 євро/кг, що приблизно на 51% вище за торішній рівень.
Для українських постачальників це створює сприятливе цінове вікно. Україна вже є світовим лідером з нетто-експорту замороженої малини, тобто за обсягом експорту за вирахуванням імпорту. У сезоні 2025/26, з червня 2025 року по травень 2026 року, країна експортувала 63,3 тис. тонн замороженої малини на рекордну суму $250,8 млн. Експортна виручка зросла на 65% за рік, а середня ціна становила 3,96 євро/кг.
Новий сезон також розпочався на високому ціновому рівні. У червні 2026 року Україна експортувала близько 2,15 тис. тонн замороженої малини за середньою ціною 4,14 євро/кг. Основними напрямками поставок стали Чехія, Польща та Німеччина.
Український сектор замороженої малини за останні кілька років суттєво зміцнив свої позиції на європейському ринку. Ще за підсумками 2024 року аналітики EastFruit оцінювали експорт України приблизно в 65,1 тис. тонн, тоді як Сербія експортувала близько 67,7 тис. тонн. Однак Сербія одночасно імпортувала близько 4,7 тис. тонн ягід для подальшого реекспорту, тому її чистий експорт становив близько 63 тис. тонн. Україна, яка практично не імпортує малину, вперше стала світовим лідером за цим показником.
Польща також залишається одним із найбільших центрів світової торгівлі замороженою малиною, однак її роль значною мірою пов’язана з переробкою та реекспортом імпортної ягоди. За оцінкою EastFruit, у 2024 році понад половину замороженої малини, що експортувалася Польщею, становила імпортна сировина, значна частина якої надходила з України. Чистий експорт Польщі оцінювався лише приблизно в 16 тис. тонн.
Водночас Україна поступово зменшує залежність від польських посередників. У 2022–2024 роках частка Польщі в українському експорті замороженої малини скоротилася з 63% до 35%, тоді як частка Німеччини, Чехії, Австрії та Франції разом зросла до 48%. За цей період прямі поставки до Німеччини збільшилися в 4,5 рази, до Чехії — у 4,2 рази, до Австрії — у 33 рази.
Головною умовою закріплення України на першому місці залишається якість переробки. Значна частина доданої вартості формується не на етапі вирощування ягоди, а під час сортування, індивідуального шокового заморожування (IQF), пакування та прямого продажу європейським мережам і промисловим споживачам. Тому подальше зростання переробних потужностей може бути не менш важливим, ніж збільшення самих плантацій.
За останніми доступними даними FAOSTAT за 2024 рік, найбільшим виробником малини у світі залишалася Росія — близько 213,8 тис. тонн, друге місце посідала Мексика — 175,5 тис. тонн, третє — Сербія — 94 тис. тонн. Далі йшли США з приблизно 82,1 тис. тонн і Польща з близько 76,9 тис. тонн. Україна виробила близько 33,6 тис. тонн. Ці показники відображають саме вирощування малини й не збігаються з експортними рейтингами, оскільки частина врожаю споживається всередині країни, а деякі держави активно імпортують ягоду для переробки та реекспорту.
У світовій торгівлі замороженою малиною головними гравцями залишаються Україна, Сербія та Польща. Україна з 2024 року лідирує за чистим експортом, а Сербія досі зберігала невелику перевагу за валовими поставками. У ширшій митній категорії HS 081120, що включає також заморожену ожину та деякі споріднені ягоди, серед великих експортерів є й Чилі, тому митні рейтинги не можна повністю ототожнювати з рейтингом саме малини.
Якщо прогноз Асоціації «Ягодарство України» підтвердиться, сезон 2026/27 може стати першим, коли Україна одночасно посяде перше місце у світі як за чистим, так і за валовим експортом замороженої малини.
У сезоні 2025/2026 Україна отримала рекордні 250,8 млн євро виручки від експорту замороженої малини, що на 65% більше, ніж у попередньому сезоні.
За період з червня 2025 року по травень 2026 року українські компанії експортували 63,3 тис. тонн замороженої малини, збільшивши фізичний обсяг поставок на 7%, свідчать дані липневого аналітичного звіту Асоціації «Ягодарство України», опублікованого 7 серпня.
Таким чином, головним чинником зростання експортних доходів стало не збільшення обсягів, а суттєве підвищення вартості української ягоди. Середня експортна ціна склала 3,96 євро за кг, що на 54% більше, ніж у попередньому сезоні.
У травні, останньому місяці сезону 2025/2026, Україна експортувала близько 2,9 тис. тонн замороженої малини за середньою ціною 3,95 євро за кг. Серед основних напрямків поставок називалися Польща, Чехія та Німеччина.
Зростання доходів продовжує тенденцію, що сформувалася ще у 2025 календарному році. Тоді експорт замороженої малини збільшився з 55,7 тис. тонн у 2024 році до 60,7 тис. тонн, або приблизно на 9%, тоді як його вартість зросла одразу з 129,3 млн євро до 216,7 млн євро.
Середня ціна української малини помітно зростала протягом усього минулого року. Якщо на початку 2025 року вона становила близько 2,78 євро за кг, то в другому півріччі перевищила 3,8 євро, а в грудні сягнула 4,29 євро за кг.
Польща залишається головним ринком
Найбільшим покупцем української замороженої малини залишається Польща, яка водночас є великим європейським переробним та реекспортним центром.
У 2025 році Україна поставила до Польщі 24,1 тис. тонн замороженої малини. На польський ринок припало 39,7% усієї експортної виручки України від цієї продукції, або 86,1 млн євро. Роком раніше частка становила 31,8%.
Другим великим ринком є Німеччина. Прямі українські поставки туди у 2025 році склали 14,1 тис. тонн проти 15,4 тис. тонн роком раніше. При цьому Асоціація «Ягодарство України» припускає, що частина німецького попиту дедалі більше задовольняється через польських посередників.
Чехія зберегла третю позицію. Україна постачала туди близько 10 тис. тонн замороженої малини на рік, а вартість поставок у 2025 році зросла з 24,1 млн євро до 39,1 млн євро переважно за рахунок підвищення цін.
Для українських виробників зберігається сприятлива цінова ситуація
Асоціація «Ягодарство України» очікує, що в сезоні 2026/2027 ситуація на європейському ринку може залишатися сприятливою для українських експортерів.
Серед факторів, що підтримують ціни, аналітики називають проблеми з урожаєм малини в Сербії та неоднорідний стан плантацій у Польщі. У липневому звіті асоціація оцінює сербський урожай 2026 року на 20–30 % нижче нормального рівня внаслідок посухи.
Це потенційно скорочує пропозицію з боку одного з традиційно найбільших європейських виробників та експортерів замороженої малини й відкриває додаткові можливості для українських постачальників.
Таким чином, Україна поступово збільшує не лише фізичні обсяги експорту ягід, а й вартість поставок. У сезоні 2025/2026 зростання ціни забезпечило значно більший ефект для експортної виручки, ніж зростання тоннажу, довівши доходи від замороженої малини до історичного максимуму — 250,8 млн євро.
Україна у 2025 році скоротила фізичні обсяги експорту органічних ягід на 12,5% порівняно з 2024 роком – до 15,4 тис. тонн, однак наростила його вартість на 8,5% – до EUR39,8 млн.
“За останні два роки основними експортними позиціями залишаються органічні малина, полуниця, порічка та лохина”, – повідомила провідний фахівець з експорту органу сертифікації органічного виробництва “Органік Стандарт” Ірина Федорченко під час презентації дослідження експорту органічних ягід та горіхів у 2024-2025 роках на форумі “Розвиток експорту ягідного і горіхового сектора України” 10 червня у Києві.
Вона зазначила, що Україна займає досить велику частку у експорті органічних ягід до ЄС. Найбільшими покупцями української продукції були Польща, Чехія, Італія, Німеччина та Австрія.
“По малині ми другі після Сербії. Україна займає близько 20% органічного імпорту малини, по ожині – 30%. Чорниця – це взагалі наш козир, бо майже вся органічна чорниця, яка експортується до ЄС, – вона з України”, – сказала Федорченко.
Наразі в Україні 55 компаній-експортерів органічних ягід, які поставляються до 18-ти країн світу.
За даними дослідження, основу поставок минулого року, як і раніше, формували дикорослі ягоди – 11,8 тис. тонн на EUR27,1 млн, тоді як культивованих ягід було експортовано 3,6 тис. тонн на EUR12,7 млн.
Сегмент культивованих ягід продемонстрував зростання вартості експорту попри зменшення обсягів. Так, експорт органічної малини скоротився на 18,7% – до 2,23 тис. тонн, однак його вартість зросла на 31% – до EUR8 млн.
Постачання органічної полуниці зменшилися на 13% – до 1,29 тис. тонн, тоді як виручка зросла з EUR3,4 млн до EUR4,2 млн. Експорт органічної лохини, навпаки, збільшився більш ніж в 11 разів – з 8,1 тонн до 91,8 тонн, а його вартість зросла з EUR0,1 млн до EUR0,5 млн.
За словами Федорченко, переважна більшість українських органічних ягід експортується у замороженому вигляді. “Свіжу ягоду нам дуже важко експортувати, особливо коли вона органічна і нічим не оброблена”, – наголосила вона.
Окремо представниця “Органік Стандарт” відзначила зміни у структурі органічного ягідництва. Площі під органічною малиною у 2025 році зросли до 842 га з 768 га роком раніше, під лохиною – до 353 га з 337 га. Натомість площі під полуницею скоротилися до 210 га з 309 га, а під вишнею – до 54 га зі 146 га. Загальна площа органічних ягідних насаджень зменшилася з 1,7 тис. га до 1,6 тис. га.
Дослідження було проведене органом сертифікації “Органік Стандарт” спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту і національним проєктом “Дія.Бізнес” за підтримки Швейцарії в межах Програми глобальної якості та стандартів (GQSP Ukraine), що реалізується UNIDO.
Україна за останні роки помітно зміцнила присутність на ринку замороженої малини Німеччини, який разом з Польщею залишається ключовим напрямком збуту українських ягід і формує експортні тренди для галузі, повідомляє асоціація «Ягідництво України».
За даними асоціації, зростання української пропозиції раніше призводило до зниження середніх імпортних цін у Німеччині майже вдвічі.
Водночас у 2025 році через скорочення врожаїв в Україні, Польщі та Сербії на європейському ринку сформувався дефіцит, що підштовхнув ціни в Німеччині вгору – до рівнів 2022 року, зазначають в асоціації, підкреслюючи чутливість ринку до збоїв виробництва у трьох ключових постачальників, включаючи Україну.
Україна за підсумками 2025 року підтвердила статус найбільшого у світі експортера замороженої малини, а в сезоні 2026-го ключовим вектором розвитку плодоовочевого сектору на тлі стагнації внутрішнього споживання залишиться нарощування експортної експансії, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
“Ми два роки поспіль є найбільшими у світі експортерами малини. Очікується, що за результатами сезону 2025 року обсяг експорту становитиме близько 80 тис. тонн проти 65 тис. тонн роком раніше. Потенціал до зростання зберігається”, — зазначив він під час конференції “Прибутковий агробізнес 2026”.
За словами експерта, аналогічна тенденція спостерігається в сегменті лохини, де виробництво щороку зростає на 15-20%. Баштанник підкреслив, що внутрішній ринок лохини досяг “стелі” споживання в близько 10 тис. тонн, тому подальший розвиток галузі можливий лише через експорт. Наразі Україна експортує близько 8-10 тис. тонн цієї ягоди, тоді як світові лідери, як-от Чилі та Перу, постачають на зовнішні ринки до 400 тис. тонн, що свідчить про значний простір для заміщення гравців на глобальному ринку.
Деталізуючи прогнози на сезон 2026 року, президент УПОА наголосив, що очікувати на дешеві овочі та фрукти не варто. Він висловив упевненість, що світ увійшов у фазу, коли можливості для виробництва продукції з низькою собівартістю вичерпані, а Україна поки залишається конкурентною лише завдяки меншим витратам порівняно з країнами ЄС.
Висока рентабельність певних культур у минулі роки (іноді до 700% вище собівартості- ІФ-У) провокує фермерів на різке розширення площ без належного аналізу. Баштанник нагадав, що це вже призвело до “просідання” цін на овочі борщового набору у 2025 році. Проте у новому сезоні ризик перевиробництва моркви чи буряка збережеться і залежатиме від термінів весняної посівної.
Ключовим гальмом у розвитку плодоовочевого сектору, за словами експерта, стане брак кваліфікованих та некваліфікованих працівників. Відтак галузь стикнеться з необхідністю або тотальної механізації або навіть залучення іноземної робочої сили.
Баштанник прогнозує, що виробники плодоовочевої продукції в сезоні-2026 традиційно відчують проблеми через екстремальні погодні умови — від посухи до аномальних злив. Це вимагатиме від аграріїв збільшення інвестицій у системи зрошення та захисту.
В умовах дорогої та довгої логістики, зокрема на ринки Близького Сходу, успіх сезону залежатиме не від обсягів зібраного врожаю, а від здатності його продати на зовнішні ринки.
“Питання перевиробництва — це не про те, скільки ми зібрали, а про те, чи змогли ми це продати. Якщо ми нормально попрацюємо на експорт, то все буде добре. Україна має перевагу в різноманітті ґрунтово-кліматичних зон, і якщо грамотно вибирати сорти, інвестувати можна в будь-яку культуру — від груші до топінамбура”, — резюмував президент УПОА.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву малини https://www.youtube.com/shorts/IHaYTp6IbCM
