Механізм підтвердження експортера як товаровиробника, який дозволяє уникнути сплати нещодавно введеного мита 10% на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку, повинен з’явитися в кінці наступного тижня, заявив заступник міністра економіки, навколишнього середовища і сільського господарства України Денис Башлик.
«Це буде максимально зручно, софт вже готовий на 90%. Кабмін ухвалить рішення наступного тижня», – сказав він на конференції Forbes Agro в Києві в п’ятницю.
Башлик констатував, що зараз виникають ситуації, коли виробники експортують і вимушено сплачують мита, тому що такого механізму підтвердження немає.
За його словами, механізм підтвердження планується реалізувати через державний аграрний реєстр, щоб це не займало дуже багато часу, не вимагало «мільйон довідок» і необхідності підтвердження кожної партії.
Що стосується вже сплачених товаровиробниками мит, то уряд готує зміни до закону про державний бюджет на 2025 рік, які дозволять повернути вже сплачені мита, повідомив заступник міністра.
В цілому він зазначив, що Мінекономіки проти скасування введеного 10% мита на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
«Ми розуміємо ризики, які можуть понести аграрії, але потрібно зазначити, що є інша сторона цієї історії — це створення окремого фонду, до якого будуть надходити сплачені мита. І тому, чи варто сьогодні на порядку денному скасування зазначених соєвих правок, так званих? Не варто», — зазначив Башлик.
Аграрії на конференції Forbes Agro розкритикували введення цього мита, тому що, на їхню думку, переробники на початку війни через проблеми з логістикою отримали високу прибутковість за рахунок агровиробників, а зараз переробка не потребує таких пільг і повинна платити ринкову ціну за сировину, конкуруючи з імпортерами. На думку спікерів, результатом цих мит стане скорочення посівів ріпаку і сої та погіршення сівозміни.
Керівник найбільшого українського виробника олії «Кернел» Євген Осипов скасував заплановане на конференції інтерв’ю, а редактор-засновник Forbes Україна Володимир Федорін, який мав брати це інтерв’ю, повідомив, що Осипову не сподобалася стаття видання з критикою цього мита.
Як повідомлялося, закон №13157, підписаний президентом 2 вересня, передбачає, що агровиробники і кооперативи, які експортують власне вирощену продукцію, будуть звільнені від сплати мита. Втім, через відсутність чітких правил документального підтвердження походження товару механізм фактично не працює, і експорт олійних культур виявився переважно заблокованим.
Низка аграрних асоціацій, зокрема Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Українська зернова асоціація (УЗА), Українська аграрна конфедерація, а також Європейська бізнес асоціація та Американська торгова палата звернулися до Кабінету міністрів і Верховної Ради із закликом якомога швидше скасувати дію закону, що встановлює 10% мито на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
Народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») 19 вересня зареєстрував відповідний законопроект №14055 про скасування «соєво-ріпакових правок».
Україна і Туреччина найближчим часом ратифікують Угоду про зону вільної торгівлі (ЗВТ), і після завершення процедури ратифікації документ набере чинності на початку 2024 року, повідомило Міністерство економіки в середу за підсумками зустрічі першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко і нового посла Туреччини Мустафи Левента Більгена, яка відбулася напередодні.
“Угода про вільну торгівлю також спростить питання логістики, сприятиме розвитку українського бізнесу в умовах воєнного часу, а також відкриє нові перспективи в Україні для наших партнерів із Туреччини”, – наводять слова Свириденко в повідомленні пресслужби.
Вона додала, що буде створено робочу групу із зерна для обговорення глобальної та двосторонньої торгівлі на цьому ринку.
“Україна високо цінує участь Туреччини в захисті ініціативи з експорту зерна, що є важливим фактором забезпечення глобальної продовольчої безпеки”, – зазначила перший віцепрем’єр.
Вказується, що сторони також готові до конструктивного діалогу з питань розширення економічного співробітництва, зокрема, створення спільних проєктів у пріоритетних галузях економіки. Стратегічно важливими секторами для відновлення та залучення приватних інвестицій є оборона, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, відновлювальна енергетика, виробництво та зберігання газу, зелена металургія, екологічний транспорт, охорона здоров’я та фармацевтика.
Свириденко додала, що українські підприємці готові налагоджувати спільний бізнес із міжнародними партнерами, тож уряд використовує будь-яку можливість для залучення додаткових ресурсів, зокрема й для післявоєнної відбудови України.
“Окремим важливим напрямком є гуманітарне розмінування. Нам потрібні важкі машини для розмінування, навчання саперів, усе, що допоможе очистити нашу землю в найкоротші терміни. Ми відкриті для співпраці і закликаємо міжнародний бізнес заходити в Україну”, – зазначила перший віце-прем’єр.
Як повідомлялося, за підсумками 12 раундів переговорів і низки експертних консультацій протягом 2011-2022 років прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш 3 лютого 2022 року підписали в Києві Угоду про ЗВТ між двома країнами. Документ набуде чинності після ратифікації парламентами обох країн та обміну ратифікаційними грамотами.
