Кабінет Міністрів України підписав рамкову угоду з урядом Франції про кредитне фінансування проектів з модернізації систем водопостачання в Києві та Луганській області на суму EUR70 млн кожен.
Згідно з проектом розпорядження Кабміну про підписання рамкового договору, концесійний казначейський кредит розміром EUR70 млн буде спрямований на реконструкцію об’єктів водопостачання Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій. Проект дасть змогу поліпшити якість води для чверті населення столиці, уточнює прес-служба уряду.
За рахунок другого кредиту на суму EUR70 млн грн буде профінансовано проект реконструкції інфраструктури видобутку та розподілу питної води КП “Попаснянський районний водоканал”. У результаті модернізації планується досягти об’ємів потоку води 135 тис. куб. м/добу, що дасть змогу забезпечити питною водою понад 20 населених пунктів.
За умовами договору кредит надається на 40 років, включно з 15-річним пільговим періодом. Ставка за кредитом становить 0,0092% річних. Умовою надання коштів є придбання у Франції товарів і послуг на суму не менше ніж 70% від суми кредиту для реалізації проекту.
Крім того, для отримання кредиту контракти між французькими постачальниками і виконавцем реалізації проекту мають бути прийняті до виконання до кінця 2022 року, а кредит вибраний до кінця 2026 року.
Як повідомила прес-служба Мінінтеграції, модернізація системи водопостачання дасть змогу забезпечити якісною водою понад 1 млн громадян. У результаті буде забезпечено безперебійне постачання якісної питної води для населення та підприємств на підконтрольній уряду території України (Попасна, Гірське, Золоте, Станиця Луганська, Нижнє, Тошківка, Врубівка, Малорязанцеве, Вовчоярівка, Новотошківське, Розквіт, Лоскутівка, Підлісне, Устинівка, села Верхня Вільхова, Нижня Вільхова, Плотина, Нижньотепле, Артема, Боброве, Золотарівка).
Міжурядова угода між Україною та Францією про кредит на модернізацію мереж водопостачання дасть змогу забезпечити якісною водою понад 1 млн громадян, повідомляє прес-служба Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій.
“Загальна кількість споживачів, яким постачає питну воду “Попаснянський районний водоканал”, досягає 1 млн громадян. Тобто понад 1 млн осіб у результаті отримають якісну питну воду”, – сказав віце-прем’єр Олексій Резніков.
“Я вдячний нашим французьким партнерам за підтримку. Адже кредит надається Україні на дуже вигідних умовах: на 40 років, з яких 15 років пільговий період, із річною ставкою кредитування 0,0092%”, – додав він.
Зазначається, що термін реалізації проекту 2022-2026 роки.
У результаті буде забезпечено безперебійне постачання якісної питної води для населення і підприємств на підконтрольній уряду території України міста Попасна, Гірське, Золоте, Станиця Луганська, селища міського типу Нижнє, Тошківка, Врубівка, Малорязанцеве, Вовчоярівка, Новотошківське, селища Розквіт, Лоскутівка, Підлісне, Устинівка, села Верхня Вільхова, Нижня Вільхова, Плотина, Нижньотепле, Артема, Боброве, Золотарівка.
Як повідомлялося, уряди України та Франції уклали чотири рамкових угоди на загальну суму понад EUR1,3 млрд. Вони передбачають реалізацію проектів із постачання 130 електровозів компанією Alstom на загальну суму до EUR900 млн із рівнем локалізації виробництва 35%, постачання спеціалізованої рятувальної техніки для роботи на висотних будівлях, 370 автодрабин на суму до EUR300 млн, поліпшення водопостачання в Луганській області на суму EUR70 млн; поліпшення водопостачання в Києві на таку саму суму.
Рада виконавчих директорів Світового банку (СБ) у ніч на четвер затвердила проект вартістю $200 млн, спрямований на надання підтримки уряду України щодо поліпшення ефективності, якості й прозорості системи вищої освіти.
“Проект “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів” сприятиме поліпшенню якості у сфері вищої освіти, підвищенню рівня її відповідності потребам ринку праці, стійкості освітньої системи і безперервності навчального процесу в ситуації пандемії COVID-19″, – ідеться в прес-релізі СБ в четвер.
Згідно з ним, у межах проекту будуть профінансовані проекти, спрямовані на модернізацію вищих навчальних закладів (ВНЗ) і науково-дослідних лабораторій; цифрова інфраструктура для організації навчання у вищих навчальних закладах для забезпечення безперервності навчального процесу за допомогою методів дистанційного навчання; підтримання стійкості системи та управління змінами в довгостроковій перспективі. Ще одним завданням проекту є покращення рівня прозорості в освітньому секторі в Україні за допомогою модернізації Автоматизованої системи управління вищою освітою, впровадження Національного опитування студентів і Єдиної інформаційної системи з фінансування дослідницької діяльності вишів на конкурентній основі.
“У міру відновлення України після пандемії ми готові надати підтримку в забезпеченні найкращого технічного і цифрового оснащення системи вищої освіти для організації навчального процесу, що зазнав зміни після COVID-19”, – наведено в релізі слова регіонального директора Світового банку у справах країн Східної Європи Арупа Банерджі.
Проект “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів” впроваджуватиметься протягом п’яти років Міністерством освіти і науки України (МОН), яке відповідатиме за його загальну координацію.
У документах до проекту зазначено, що мережа з 231 державного вишу (загалом в Україні 327 вишів) занадто велика і неефективна з урахуванням населення, яке скорочується, і створює проблеми і для фінансової стійкості, і для якості послуг. Майже 60% академічних вишів навчають менше ніж 5000 студентів. В Україні також понад 300 державних коледжів і технікумів, в яких у середньому навчаються приблизно 550 студентів. Більшість вишів і коледжів/технікумів (орієнтовно 75%) юридично підпорядковані МОН.
Світовий банк зазначає, що уряд визначився з необхідністю створення стимулів для оптимізації величезної мережі вишів із використанням підходу “знизу-вгору”, й останніми роками їх кількість скоротилася на 25%, включаючи коледжі та технікуми, які були “фабриками дипломів”, але ще багато що належить зробити. Зокрема, потрібна подальша агрегація університетів із диференціацією і диверсифікацією їх типів (таких як дослідні, професійні, викладацькі) та оптимізація їх географічної зони охоплення. Для того щоб ефективно провести такі заходи із залученням самих вишів, необхідні інституційні аудити для кожного з них.
СБ також відзначає низьку прозорість системи і поганий зворотний зв’язок: 85% молоді планують отримати вищу освіту, однак цей високий попит погано відображається на інформації про доступні варіанти освіти і результатах працевлаштування, залишаючи студентів і їхні сім’ї у невіданні під час прийняття важливого рішення щодо переходу до вищого освіти.
СБ нагадує, що портфель його інвестиційних проектів в Україні нині становить понад $3 млрд у межах дев’яти проектів та Програми заради результатів і зросте приблизно до рівня $3,6 млрд уже протягом наступних двох місяців. Ці інвестиції спрямовані на підвищення якості основних державних послуг в інтересах всього населення: водопостачання, каналізація, централізоване теплопостачання, постачання електроенергії, енергоефективність, дороги, соціальний захист, охорона здоров’я, розвиток приватного сектора.
Загалом із 1992 року банк виділив Україні в межах приблизно 70 проектів і програм близько $13 млрд.
