Аналітичний центр Experts Club проаналізував реакцію країн Європи на паливну кризу. Реакція європейських країн на паливну кризу 2026 року поки що виявилася неоднорідною. Одні уряди безпосередньо втручаються в ринок палива – обмежують експорт, вводять стелі цін і випускають резерви. Інші поки обмежуються моніторингом цін і координацією на рівні ЄС і G7, намагаючись не спровокувати дефіцит ще більш жорсткими кроками.
Сербія вибрала найбільш жорсткий формат втручання. Влада тимчасово зупинила експорт нафти, бензину і дизеля до 19 березня, пояснивши це захистом внутрішнього ринку від дефіциту і стрибків цін. Reuters при цьому зазначає, що Сербія і до цього зберігала контроль над цінами на паливо з лютого 2022 року, тобто нинішнє рішення стало продовженням більш інтервенціоністської моделі регулювання.
Угорщина пішла за змішаним сценарієм. З одного боку, Будапешт ввів цінову стелю на бензин і дизель для автомобілів з угорською реєстрацією. З іншого – уряд вирішив задіяти державні резерви, а міністр економіки, за повідомленнями угорських медіа, анонсував також зниження акцизу і заборону експорту частини нафтопродуктів. Це типовий приклад комбінованої антикризової схеми, коли влада одночасно намагається утримати роздрібні ціни і підтримати фізичну наявність палива на ринку.
Хорватія обрала більш м’який шлях – обмеження граничних роздрібних цін на двотижневий період. Уряд встановив максимум для Eurosuper на рівні EUR1,50 за літр, для дизеля – EUR1,55, для «синього дизеля» – EUR0,89, а також обмежив ціни на скраплений газ. Загреб прямо заявив, що без цього заходу дизель коштував би EUR1,72 за літр, а бензин – EUR1,55. Це означає, що Хорватія намагається не ізолювати ринок, а пом’якшити кінцевий ефект для домогосподарств і бізнесу.
Словаччина і частково Чехія зосередилися не на роздрібному регулюванні, а на підтримці фізичних поставок. Після збою поставок по «Дружбі» Словаччина схвалила використання 250 тис. тонн нафти зі стратегічних запасів для постачання переробки, а Угорщина і Словаччина почали переговори про використання резервів ще в лютому. Чехія, у свою чергу, заявляла про готовність направити до Словаччини невеликі обсяги нафти східним напрямком «Дружби».
Великобританія поки не вводить цінових стель або експортних заборон. Канцлер казначейства Рейчел Рівз заявила, що уряд уважно стежить за ситуацією і попередила роздрібні мережі, що не допустить «надмірного прибутку» на тлі нафтового шоку. Такий підхід ближче до наглядової моделі: влада сигналізує ринку, що готова посилювати контроль за поведінкою продавців, але не переходить до прямого адміністрування цін.
На загальноєвропейському рівні поки що переважає обережність. G7 і ЄС обговорюють можливі заходи, включаючи використання стратегічних резервів, податкові зміни і коригування вуглецевої ціни, проте рішення про скоординований випуск резервів поки що не прийнято. Франція як голова G7 заявляє, що «всі варіанти на столі», але визнає, що негайного дефіциту в Європі поки немає.
Єврокомісія, у свою чергу, нагадує про структурну вразливість Європи, яка імпортує понад 90% нафти і близько 80% газу.
Головний висновок для Європи зараз полягає в тому, що країни реагують по-різному залежно від власної вразливості. Балканські та центральноєвропейські держави, які залежать від імпорту та окремих маршрутів поставок, схильні діяти швидше і жорсткіше — через заборони, цінові стелі та резерви. Великі економіки Західної Європи поки що віддають перевагу координації, тиску на ринок і підготовці інструментів на випадок подальшого погіршення ситуації. Але якщо нафтовий шок затягнеться, нинішні точкові заходи можуть перерости в більш широку хвилю європейського втручання в паливний ринок.
Міністерство культури та інформаційної політики заявляє, що ЮНЕСКО посилює підтримку та здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні.
“Днями у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі під час 219 сесії ЮНЕСКО ухвалило рішення про дії та програму надзвичайної допомоги Україні. Відтепер генеральний директор ЮНЕСКО здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні в її міжнародно-визнаних кордонах з метою забезпечення безпосередньої участі ЮНЕСКО в заходах із відновлення України в рамках мандата Організації”, – йдеться в повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що рішенням передбачено здійснення генеральним директором ЮНЕСКО активного моніторингу ЮНЕСКО ситуації після підриву РФ дамби Каховської ГЕС, а результатом моніторингу має стати підготовка плану дій з подолання негативних наслідків для довкілля у зв’язку з цим екоцидом.
Крім того, на сесії директор зі стратегічного планування Секретаріату ЮНЕСКО представив доповідь генерального директора ЮНЕСКО щодо вжитих заходів з виконання “Програми дій та надзвичайної допомоги ЮНЕСКО Україні”.
Згідно з документом, ЮНЕСКО мобілізувала понад 66 млн дол. для допомоги Україні.
“Делегації підтвердили готовність продовжувати фінансову підтримку програм ЮНЕСКО для України в окремих галузях, зокрема для захисту об’єктів культурної спадщини в Одесі, Києві, Львові та інших містах, і закликали ЮНЕСКО продовжувати мобілізувати ресурси для відновлення сфер мандата Організації в Україні. Заява Групи друзів України в ЮНЕСКО на підтримку України із суворим засудженням російської агресії була оголошена делегацією Великої Британії від імені 44 держав”, – ідеться в повідомленні.
Національна служба здоров’я України (НСЗУ) у першому півріччі 2024 року проведе плановий моніторинг 63 законтрактованих медзакладів.
Як повідомляє відомство на своєму сайті, перелік медзакладів, у яких проводитиметься моніторинг, визначено за підсумками розрахунку систем індикаторів, що можуть підтвердити або спростувати факт наявності ризиків у роботі клінік.
Моніторинг буде проведено в медзакладах, законтрактованих за пакетами “Медична допомога при гострому мозковому інсульті”, “Медична допомога при гострому інфаркті міокарда”, “Медична допомога при пологах”, “Медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках”.
Моніторинг, зокрема, буде проведено в 16 клініках, законтрактованих на пакет медичної допомоги в разі гострого мозкового інсульту, в 11 клініках, які мають контракт за пакетом медичної допомоги при гострому інфаркті міокарда, у 28 медзакладах, які мають контракт за пакетом медичної допомоги під час пологів, а також у восьми клініках, законтрактованих на пакет неонатальної допомоги.
Крім того, НСЗУ повідомляє, що перелік медзакладів, де буде проведено моніторинг, буде доповнено установами, які мають контракт із реабілітації.
Київська міська система моніторингу якості повітря офіційно інтегрована до міжнародного сервісу IQAir, повідомляє Київська міська державна адміністрація.
“Офіційні дані про якість повітря у столиці доступні користувачам сайту IQAir, який формує світовий рейтинг міст за станом атмосферного повітря. У Києві діє мережа з п’яти референтних пунктів спостережень за станом атмосферного повітря європейського зразка. Вони доповнюють понад 40 індикативних постів”, – зазначається у повідомленні в “Телеграм-каналі”.
Дані з обох видів пунктів моніторингу доступні користувачам програми “Київ Цифрової”, де також можна отримувати повідомлення про високий рівень забрудненості повітря в столиці.
