Міжнародний валютний фонд (МВФ) підтримує рішення Національного банку України з 3 жовтня перейти від режиму фіксованого курсу гривні до режиму його керованої гнучкості та вважає, що це ще більше підтримає стійкість економіки і валютного ринку, заявив заступник голови місії МВФ в Україні Натан Епштейн (Natan Epstein).
“Здатність керувати обмінним курсом таким чином, щоб мінімізувати коливання, здалася нам важливим кроком уперед”, – сказав він на брифінгу в Києві в середу.
Епштейн нагадав, що в рамках програми НБУ наприкінці червня затвердив підтриману Фондом стратегію нормалізації своєї грошово-кредитної політики та валютної політики, що передбачає послаблення валютного контролю, а також поступове підвищення гнучкості обмінного курсу та, зрештою, повернення його до системи таргетування інфляції.
На думку заступника голови місії, необхідні для відмови від фіксованого курсу умови було виконано, насамперед, зниження інфляції, сильнішу позицію міжнародних резервів і стабільність на валютному ринку.
Загалом Епштейн відзначив довіру, яку вдалося завоювати Нацбанку в управлінні грошово-кредитною та валютною політикою під час війни.
Представники МВФ також висловили задоволення наявним діалогом між НБУ та Міністерством фінансів і його результатами, які не ставлять під сумнів незалежність центрального банку.
Верховна Рада в четвер підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт №9346-1 із правками до Бюджетного кодексу України про забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості, повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
За її словами, ухвалення закону дострокове означає виконання нового структурного маяка (№10) за програмою розширеного фінансування EFF із Міжнародним валютним фондом, а також запуск виконання маяка №12 – перегляд Середньострокової стратегії управління боргом із граничним терміном її публікації до кінця вересня цього року.
Підласа уточнила, що ухвалений закон наказує подавати до кожного законопроєкту про внесення змін до держбюджету експертний висновок Мінфіну і розглядати такі законопроєкти в Раді за наявності висновків Мінфіну щодо їхньої підтримки.
Крім того, він відновлює визначені статтею 52 Бюджетного кодексу більш жорсткі умови внесення змін до закону про державний бюджет, залишивши винятком в умовах воєнного стану перегляд видатків сектору безпеки та оборони, зазначила депутатка.
Ще однією нормою ухваленого закону є відновлення з 1 січня 2024 року середньострокового бюджетного планування через складання Бюджетної декларації, яке було зупинено в березні минулого року у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ, вказала Підласа.
Вона додала, що закон обмежує у 2023-2028 роках обсяг державних гарантій, що надаються за рішеннями Кабінету міністрів, 3% планових доходів загального фонду держбюджету, а граничний обсяг держгарантій, що надаються на підставі міжнародних договорів, визначатиметься законом про держбюджет.
Насамкінець документ доручає відновити цього року розробку Стратегії управління державним боргом на 2024-2026 роки, також зупинену через повномасштабне вторгнення, передбачивши її подання Мінфіном на розгляд уряду до 25 жовтня 2023 року і затвердження урядом у місячний строк із дня ухвалення закону про державний бюджет на 2024 рік.
Частка держави в банківській системі України вже дуже велика, проти її збільшення виступає Міжнародний валютний фонд, заявив заступник міністра економіки Сергій Соболєв на презентації проєкту Transparency International Ukraine та “Української правди” – онлайн-платформи “Як конфіскувати російські активи в Україні?” цього тижня в Києві.
“МВФ дуже проти збільшення цієї частки – навіть принципово, навіть на 0,5% – є такі дискусії, що це заважає приватному банківському бізнесу розвиватися: просто тому, що така динаміка, конкурувати з державою складніше, бо держава всюди”, – сказав Соболєв.
Він зазначив, що за банківський сектор у країні відповідає Національний банк України, однак за конкуренцію і зростання приватного ринку – Мінекономіки.
“Черги людей, які хочуть купити ці (націоналізовані) банки зараз немає, але попит на банківські активи існує. Тому необхідний якийсь механізм, який дозволяє швидко повертати ці банки назад, у приватний ринок. Частками чи загалом – не так важливо”, – вважає заступник міністра економіки.
За його відчуттями, Сенс-Банк (раніше – Альфа-Банк) – це не останній банк, який може бути націоналізований.
“У нас є російська власність або власність осіб, які допомагають Росії вести агресивну війну, і в інших банках. І це наше спільне завдання як побудувати так процес, щоб вони швидко поверталися назад у бізнес і не затримувалися в державі”, – заявив Соболєв.
Перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова в інтерв’ю “Економічній правді” цього тижня зазначила, кажучи про перспективи націоналізації Сенс-Банку, що НБУ виступає за скорочення частки держави в банківському секторі, “однак питання фінансової стабільності важливіше”.
Вона підтвердила, що потенційний покупець Сенс-Банку тричі в травні та червні надсилав документи до НБУ, однак вони містять недоліки. “Але навіть якби недоліків не було, не можна дати згоду на таку операцію, оскільки тоді ми будемо також учасниками механізму обходу санкцій”, – підкреслила Рожкова.
Вона зазначила, що НБУ виконуватиме закон про націоналізацію Сенс-Банку, коли буде до цього готовий.
Перша заступниця голови Нацбанку також заявила, що регулятор, як і раніше, є противником виходу на банківський ринок “Укрпошти”.
“По-перше, ми вважаємо, що кожен повинен займатися своєю справою, зокрема, “Укрпошта”. По-друге, частка держави в банківському секторі вже перевищує 50%. Її збільшення суперечить здоровому глузду”, – аргументувала Рожкова. Вона додала, що таке збільшення “абсолютно суперечить зобов’язанням і домовленостям із міжнародними партнерами, “для них це “червона лінія”.
За словами Рожкової, єдиним претендентом на передачу “Укрпошті” сьогодні є PINBank російського олігарха Євгена Гінєра, щодо якого Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення на користь держави. Однак, як вважає перша заступниця голови НБУ, PINBank не є системно важливим і може бути ліквідований без негативних наслідків для економіки. “Майно банку можна продати, а кошти віднести на користь держави. Це оптимальний шлях”, – сказала вона.
Нині чотири держбанки – Приват, Ощад, Укрексім і Укргаз – входять до п’ятірки найбільших на ринку за розміром активів. Сукупна їхня частка за активами становила на кінець квітня 52,9%, а в абсолютному вираженні – 1,511 трлн грн.
Крім того, найближчим часом може бути націоналізовано Сенс Банк (раніше Альфа-Банк), що входить до числа системних, з часткою активів 3,4%. Ухвалений восени закон, що допускав його націоналізацію, не спрацював, оскільки банк зберігає фінансову стійкість. Тому наприкінці травня було ухвалено новий закон, який дозволяє таку націоналізацію через накладення санкцій на його акціонерів. Кінцеві бенефіціари банку Михайло Фрідман – 32,8632%, Петро Авен – 12,4018% і Андрій Косогов – 40,9614% були під санкціями і раніше, а прямі акціонери банку ABH Holdings SA і ABH Ukraine Limited занесені до санкційного списку тільки цього тижня.
Зі свого боку ABH Holdings заявляє, що досяг домовленості про продаж за $1 пакета в розмірі 75,6% акцій Сенс Банку міжнародному інвестору, і вважає збереження банку в приватній власності найкращим варіантом, а в разі націоналізації погрожує Україні судом.
Джерело: https://www.facebook.com/TransparencyInternationalUkraine/videos/1235114310511662,
Доля государства в банковской системе Украины уже очень большая, против ее увеличения выступает Международный валютный фонд, заявил заместитель министра экономики Сергей Соболев на презентации проекта Transparency International Ukraine и “Украинской правды” – онлайн-платформы “Как конфисковать российские активы в Украине?” на этой неделе в Киеве.
“МВФ очень против увеличения этой доли – даже принципиально, даже на 0,5% – есть такие дискуссии, что это мешает частному банковскому бизнесу развиваться: просто потому, что такая динамика, конкурировать с государством сложнее, потому что государство везде”, – сказал Соболев.
Он отметил, что за банковский сектор в стране отвечает Национальный банк Украины, однако за конкуренцию и рост частного рынка – Минэкономики.
“Очереди людей, которые хотят купить эти (национализированные) банки сейчас нет, но спрос на банковские активы существует. Поэтому необходим какой-то механизм, который позволяет быстро возвращать эти банки назад, в частный рынок. Долями или в целом – не так важно”, – считает замминистра экономики.
По его ощущениям, Сенс-Банк (ранее – Альфа-Банк) – это не последний банк, который может быть национализирован.
“У нас есть российская собственность или собственность лиц, которые помогают России вести агрессивную войну, и в других банках. И это наше совместное задание как построить так процесс, чтобы они быстро возвращались назад в бизнес и не задерживались в государстве”, – заявил Соболев.
Первая замглавы Нацбанка Екатерина Рожкова в интервью “Экономической правде” на этой неделе отметила, говоря о перспективах национализации Сенс-Банка, что НБУ выступает за сокращение доли государства в банковском секторе, “однако вопрос финансовой стабильности важнее”.
Она подтвердила, что потенциальный покупатель Сенс-Банка трижды в мае и июне присылал документы в НБУ, однако они содержат недостатки. “Но даже если бы недостатков не было, нельзя дать согласие на такую операцию, поскольку тогда мы будем также участниками механизма обхода санкций”, – подчеркнула Рожкова.
Она указала, что НБУ будет выполнять закон о национализации Сенс-Банка, когда будет к этому готов.
Первая замглавы Нацбанка также заявила, что регулятор по-преднему является противником выхода на банковский рынок “Укрпочты”.
“Во-первых, мы считаем, что каждый должен заниматься своим делом, в частности, “Укрпочта”. Во-вторых, доля государства в банковском секторе уже превышает 50%. Ее увеличение противоречит здравому смыслу”, – аргументировала Рожкова. Она добавила, что такое увеличение “абсолютно противоречит обязательствам и договоренностям с международными партнерами, “для них это “красная линия”.
По словам Рожковой, единственным претендентом на передачу “Укрпоште” сегодня является PINBank российского олигарха Евгению Гинеру, в отношении которого Высший антикоррупционный суд принял решение о взысканы в пользу государства. Однако, как считает первая замглавы НБУ, PINBank не является системно важным и может быть ликвидирован без негативных последствий для экономики. “Имущество банка можно продать, а средства отнести в пользу государства. Это оптимальный путь”, – сказала она.
В настоящее время четыре госбанка – Приват, Ощад, Укрэксим и Укргаз – входят в пятерку крупнейших на рынке по размеру активов. Совокупная их доля по активам составляла на конец апреля 52,9%, а в абсолютном выражении – 1,511 трлн грн.
Помимо того в ближайшее время может быть национализирован входящий в число системных Сенс Банк (ранее Альфа-Банк) с долей активов 3,4%. Принятый осенью закон, допускавший его национализацию, не сработал, так как банк сохраняет финансовую устойчивость. Поэтому в конце мая был принят новый закон, который позволяет такую национализацию по причине наложения санкций на его акционеров. Конечные бенефициары банка Михаил Фридман – 32,8632%, Петр Авен – 12,4018% и Андрей Косогов – 40,9614% были под санкциями и ранее, а прямые акционеры банка ABH Holdings SA и ABH Ukraine Limited включены в санкционный список только на этой неделе.
В свою очередь ABH Holdings заявляет, что достиг договоренности о продаже за $1 пакета в размере 75,6% акций Сенс Банка международному инвестору, и считает сохранение банка в частной собственности наилучшим вариантом, а в случае национализации угрожает Украине судом.
Источник: https://www.facebook.com/TransparencyInternationalUkraine/videos/1235114310511662,
Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) завершила перший перегляд програми розширеного фінансування EFF для України і схвалила негайне виділення другого траншу 663,9 млн СПЗ (приблизно $890 млн), який буде спрямовано на підтримку бюджету.
“Офіційні органи домоглися значного прогресу у виконанні своїх зобов’язань у рамках EFF у складних умовах, виконавши всі застосовні кількісні критерії ефективності до кінця квітня і структурні контрольні показники до кінця червня, і зберігають високу прихильність програмі”, – наголошується в релізі фонду в четвер на його сайті. Водночас Фонд зазначив, що для забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності в майбутній складний період необхідні стійка відповідальність та імпульс реформ.
“Це охоплює підтримання міцної бази податкових надходжень (зокрема, шляхом утримання від заходів, які можуть підірвати податкову базу), підтримку стійкої дезінфляції та стабільності обмінного курсу, підтримання здорового банківського сектору і просування найважливіших реформ управління та боротьби з корупцією, зокрема щодо декларування активів, фінмоніторингу та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП)”, – уточнюється в релізі.
МВФ додав, що також вкрай важливо, щоб зовнішнє фінансування бюджету і проєктів реконструкції тривало на пільгових умовах, сумісних із фінансовою і борговою стійкістю.
Вказується, що у сфері податково-бюджетної політики зусилля також мають бути зосереджені на розробці Національної стратегії доходів (НСД), яка закріпить таку необхідну мобілізацію доходів для підтримки реконструкції та соціальних витрат. “Відновлення правової бази для підготовки середньострокового бюджету, довіри до бюджету та управління боргом також має вирішальне значення в поєднанні із заходами щодо підвищення фінансової прозорості та зміцнення управління державними інвестиціями”, – зазначив Фонд.
Коментуючи стратегію фінансування і стійкість боргу, МВФ констатував, що зовнішня підтримка бюджету, як і раніше, становитиме основну частину бюджетного фінансування, хоча мобілізація внутрішнього фінансування поряд з відмовою від емісії, як і раніше, є важливою.
Фонд додав, що на додаток до взятого в березні 2023 року Групою кредиторів України (ГКУ) зобов’язання щодо реструктуризації частини офіційного боргу, за оцінкою персоналу Фонду, існує процес врегулювання зовнішньої комерційної заборгованості, який заслуговує на довіру. Говорячи про грошово-кредитну та валютну політику, МВФ наголосив, що програма спрямована на подальшу підтримку стійкої дезінфляції та стабільності обмінного курсу, зокрема й за рахунок підтримання адекватного рівня валютних резервів за умови розумного управління надлишком ліквідності воєнного часу.
“Щойно дозволять умови, програма підтримає перехід до гнучкішого обмінного курсу, подальше ослаблення валютного контролю та повернення до системи таргетування інфляції”, – зазначив Фонд без будь-якої конкретизації термінів.
У фінансовому секторі МВФ закликав зберігати пильність з огляду на те, що справжній стан банківської системи залишається незрозумілим, а ризики подальших потрясінь, включно з націоналізацією банків, зберігаються. За її словами, діагностика банків, реформа банківського нагляду, управління державними банками та планування на випадок непередбачених обставин залишаються високими пріоритетами.
Фонд також наголосила на важливості реформ у сфері управління та боротьби з корупцією, необхідних для швидкого відновлення рівня життя населення і прокладання шляху до вступу в ЄС, а також зміцнення суспільної довіри та довіри донорів, зокрема в післявоєнний період.
“Також буде важливо дотримуватися комплексної стратегії критично важливих видатків під час відновлення та реконструкції, зокрема на енергію та закупівлі”, – додав МВФ. Як повідомлялося, МВФ і Україна досягли домовленості на рівні персоналу (staff-level agreement) щодо оновленого комплексу економічної та фінансової політики в рамках першого перегляду 4-річної програми EFF на $15,6 млрд 30 травня.
Зазначалося, що всі кількісні критерії ефективності на кінець квітня і структурні контрольні показники на кінець травня було виконано, що підготувало ґрунт для розгляду радою директорів МВФ виділення Україні другого траншу за програмою EFF у розмірі близько $900 млн (SDR663,9 млн).
Програму було затверджено 31 березня цього року, а перший транш $2,7 млрд виділено і на початку квітня. Плановий графік програми передбачає виділення Україні після першого траншу трьох траншів по SDR664 млн (близько $900 млн) у середині червня і жовтня цього року та наприкінці лютого наступного року за результатами першого, другого і третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець квітня, червня і грудня цього року відповідно.
Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) у п’ятницю затвердила виділення чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на SDR11,6 млрд ($15,6 млрд) у межах загального пакету підтримки для України в розмірі $115 млрд, ідеться в повідомленні Фонду.
“Програма України (на 2023-2027 рр.), підтримувана EFF, спрямована на те, щоб закріпити політику утримання фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності і підтримати відновлення економіки, одночасно покращуючи управління і зміцнюючи інститути для сприяння довгостроковому зростанню в контексті післявоєнного відновлення і шляху України до ЄС”, – зазначив МВФ.
Фонд уточнив, що рішення ради директорів дозволяє негайно виділити близько SDR2 млрд (або $2,7 млрд).
Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив журналістам, що перший перегляд програми очікується в червні-липні цього року, другий – до кінця жовтня, можливо, на початку листопада, а з 2024 року буде щоквартальним.
Згідно з релізом, очікується, що схвалення EFF залучить великомасштабне пільгове фінансування від міжнародних донорів і партнерів України, щоб допомогти розв’язати проблему платіжного балансу України, досягти середньострокової зовнішньої життєздатності та відновити стійкість боргу на перспективній основі як у базовому, так і в негативному сценарії.
МВФ зазначає, що з огляду на винятково високу невизначеність, з якою зіткнулася Україна, програма EFF передбачає двоетапний підхід. На першому етапі програми, запланованому на 2023-2024 роки, основна увага приділятиметься трьом цілям. Серед них, зокрема, зміцнення бюджету на 2023 рік і підтримка мобілізації доходів, зокрема за рахунок недопущення нових заходів, які можуть підірвати податкові надходження.
Крім того, йдеться про стійку дезінфляцію та стабільність обмінного курсу, зокрема завдяки підтримці достатніх валютних резервів, а також про сприяння довгостроковій фінансовій стабільності, зокрема через підготовку глибшої оцінки стану банківського сектору та подальше зміцнення незалежності центрального банку.
“Незалежні та ефективні інституції по боротьбі з корупцією допоможуть знизити корупційні ризики під час воєнного стану і зміцнити суспільну довіру та довіру донорів до майбутньої реконструкції”, – додає Фонд.
Він також зазначив, що в рамках програми на першому етапі будуть захищені соціальні витрати.
“Другий етап програми змістить акцент на більш амбітні структурні реформи для зміцнення макроекономічної стабільності, підтримки раннього повоєнного відновлення, а також підвищення стійкості та більш високих темпів довгострокового зростання, зокрема й у контексті цілей вступу України до ЄС”, – зазначив МВФ.
Згідно з релізом, очікується, що Україна повернеться до довоєнних засад політики, головним чином до гнучкого обмінного курсу та таргетування інфляції, одночасно підвищуючи продуктивність і конкурентоспроможність, зміцнюючи інституції та усуваючи вразливості фінансового й енергетичного секторів.
Крім того, податково-бюджетну політику буде зосереджено на найважливіших структурних реформах для гарантування середньострокових доходів за рахунок реалізації національної стратегії доходів поряд із поліпшенням управління держфінансами та впровадженням реформ управління держінвестиціями для підтримки післявоєнного відновлення.
“Ризики для програми EFF виключно високі. Успіх програми залежить від розміру, складу та термінів зовнішнього фінансування на пільгових умовах, щоб допомогти закрити дефіцит бюджету та зовнішнього фінансування і відновити стійкість боргу на перспективній основі відповідно до базового та негативного сценаріїв”, – зазначила перший заступник директора-розпорядника Гіта Гопінат.
Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив, що крім $15,6 млрд Фонду, пакет підтримки передбачає $80 млрд від багатосторонніх і двосторонніх донорів, з яких $20 млрд у вигляді грантів і $60 млрд у вигляді пільгових кредитів, а також ще $20 млрд у вигляді відтермінування виплат за зовнішнім боргом.
За його словами, базовий сценарій передбачає завершення (англ. winding down – згортання) війни в середині 2024 року, тоді як негативний – до кінця 2025 року зі збільшенням потреб у фінансуванні до $240 млрд.
Водночас представник МВФ наголосив, що на цей рахунок у програмі передбачено додаткові гарантії з боку низки акціонерів Фонду, як привілейованих кредиторів, зокрема країн G7, Бельгії, Литви, Нідерландів, Польщі, Словаччини та Іспанії.
