Імпорт охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203) у вересні перевищив 6 тис. тонн, що на 31% більше, ніж завезли місяцем раніше, та є максимальним показником з січня 2022 року, повідомила асоціація “Свинарі України” (АСУ).
“На відміну від минулого року, зовнішні постачання у 2025-му помітно пожвавилися у відповідь на слабшу внутрішню пропозицію свинини та вищі ціни, а в другому півріччі середньомісячні надходження м’яса свиней з-за кордону сягнули показників 2022 року. Водночас рекордний за останні роки показник у 6,6 тис. тонн, зафіксований у січні 2022 року, імпортери не перевершили”, — зазначили в галузевій асоціації.
Стимулом для підвищеної імпортної активності, на думку аналітиків, стали як високі котирування на українську свинину, так і вичерпання квот безмитних постачань свинини з ЄС.
“Оскільки цьогоріч сезонне зменшення внутрішньої пропозиції свинини співпало із наслідками скорочення поголів’я свиней в країні, ціни на українську свинину помітно вищі та тривалий час залишаються на стабільно високому рівні. Натомість середня митна вартість імпортованої свинини у вересні знизилася до $2,56 за кг (-2,2% проти серпня). Оскільки абсолютна більшість такої продукції надходить з країн ЄС, вичерпання квот для безмитного завезення заохочувало частину операторів формувати запаси продукції до вимушеного “здороження” через митні тарифи”, — пояснили фахівці.
В АСУ констатували, що за три квартали 2025 року Україна імпортувала 20,8 тис. тонн охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203) на $53,2 млн, з яких лише 142 тонн завезли з Канади, тоді як решта товарних партій завозили з ЄС. Тож подальші надходження свинини звідти обкладатимуться ввізним митом: охолоджена — 12%, морожена — 10%.
Водночас низка імпортерів переконана, що мита не зупинять потік свинини, допоки це економічно обґрунтовано.
“Європейські котирування на свинину послаблюються з початку липня і упродовж вересня знизилися на 6% під впливом сезонних змін, збільшення внутрішньої пропозиції, а також через складнощі із зовнішньою торгівлею, зокрема, через запровадження Китаєм 62%-х мит на завезення свинини з країн ЄС. Тож, на думку деяких операторів, ціновий тиск з боку цих факторів може компенсувати згадане підвищення вартості імпорту”, — підкреслили в асоціації.
Водночас інші гравці переконані, що на тлі помітного скорочення внутрішньої пропозиції свинини в Україні порівняно з минулим роком тиск на ціни з боку імпорту та вплив на ринок не будуть надто критичним. Так, за збереження темпів постачань на рівні третього кварталу поточного року, сукупні річні надходження імпортованої свинини не перевищать 35 тис. тонн. У такому разі це складатиме не більше 5-6% оцінюваної внутрішньої пропозиції свинини, на чверть поступатиметься імпортованому в 2022 році та на 15% — показнику 2021 року. Тож абсолютна більшість свинини на внутрішньому ринку і надалі забезпечує український товаровиробник.
“Вищі ціни на внутрішньому ринку свинини дещо уповільнили активність відвантажень української свинини за межі країни у серпні та вересні, проте сукупний експортний доробок за днв’ять місяців року перевищив 2 тис. тонн, склавши майже $6,2 млн. Ключовими напрямками торгівлі залишаються Гонконг, ОАЕ, Бахрейн та Малайзія, проте бізнес та держоргани активно співпрацюють заради відкриття низки нових ринків — Філіппіни, В’єтнам, Сінгапур, Південна Корея тощо”, — резюмували в асоціації “Свинарі України”.
Україна має потенціал для розширення двосторонньої аграрної торгівлі зі США, зокрема щодо експорту м’яса, яєць, кукурудзи та бджолиних маток, повідомила Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за підсумками робочого візиту керівника відомства Сергія Ткачука до США.
Держспродспоживслужба зазначила, що в ході візиту Ткачук провів зустрічі з представниками трьох підрозділів Міністерства сільського господарства США.
Спільно з USDA Foreign Agricultural Service (FAS) сторони обговорили збільшення обсягів двосторонньої торгівлі аграрною продукцією. Україна має потенціал заміщення російської та китайської продукції на американському ринку, запевнили у відомстві. Особливу увагу було приділено відкриттю ринку США для української птиці та яєць.
На переговорах із USDA Food Safety Inspection Service (FSIS) ішлося про доступ українського м’яса птиці та яєць до американського ринку. Держпродспоживслужба вже надала всю необхідну інформацію і висловила готовність пройти інспекції, зокрема, у форматі онлайн. Така практика успішно застосовувалась при взаємодії з Великою Британією, Канадою та ЄС.
Українська сторона підкреслила важливість руху вперед із заявкам щодо експорту свинини та яловичини, а FSIS підтвердила готовність розпочати технічні консультації.
Зустріч із USDA Animal and Plant Health Inspection Service (APHIS) була присвячена епізоотичній ситуації, процедурі оцінки стану хвороб та інспекцій.
Крім того, на зустрічах обговорювалися перспективи експорту української кукурудзи та бджолиних маток. Американська сторона позитивно оцінила динаміку щодо кукурудзи та пообіцяла розглянути питання щодо бджіл у найближчий час.
“Ці діалоги підтверджують: навіть у час війни український аграрний сектор залишається надійним та перспективним партнером. Ми відчуваємо підтримку наших американських колег і готовність рухатися вперед у відкритті нових можливостей для України”, – резюмував голова Держпродспоживслужби.
Албанія розглядає можливість імпорту з України яловичини, баранини та продуктів переробки, а також хоче збільшити експорт на український ринок ґрунтових овочів, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства за результатами зустрічі свого очільника Віталія Коваля із послом Республіки Албанія в Україні Ерналом Філо.
Міністр зауважив, що Україна 2025 року розвернула державну політику в бік тваринництва і почала нарощувати виробництво ВРХ, червоного м`яса та переробної продукції, що зацікавило Албанію, де зріс попит на м’ясну продукцію через збільшення туристів.
“Албанія зацікавлена в імпорті з України м’яса – ВРХ та баранини- і переробної продукції. Водночас вони хочуть збільшити постачання на український ринок ґрунтових овочів, особливо у лютні-травні, коли в нас стає менше власних. Для цього необхідно спростити певні торговельні процедури між країнами”, – розказав Коваль.
Сторони дійшли згоди на рівні міністерств на посольств обговорити кроки для посилення співпраці в агросекторі.
Очільник Мінагрополітики наголосив, що крім співробітництва в аграрній сфері Україна та Албанія мають багато точок дотику. Зокрема, в обох країнах агросектор формує значну частку ВВП та забезпечує зайнятість для значної кількості людей.
Для активізації співпраці Коваль запропонував провести цьогоріч установче засідання Українсько-албанської спільної комісії.
М`ясопереробні підприємства України у 2024 році збільшили закупівлю сільськогосподарських тварин для подальшої переробки на 11,5% у порівнянні з 2023 роком – до 2,107 млн тонн, повідомила Державна служба статистики.
Згідно наведених даних, переробні підприємства в 2024 році наростили переробку тварин власного виробництва на 5,4% – до 1,654 млн тонн. Водночас промислові підприємства, що спеціалізуються на тваринництві, збільшили поставки тварин на переробку на 43,1% – до 444,2 тис. тонн, тоді як домогосподарства скоротили на 18,6% – до 8,3 тис. тонн.
У структурі закупівель переробних підприємств превалювало м`ясо свинини, на частку якого прийшлося 65,7%. На частку яловичини та м`яса птиці прийшлося 16,5% і 16% відповідно.
При цьому закупівля м`яса птиці в 2024 році виросла у чотири рази – до 72,6 тис. тонн, свинини – на 38,1%, до 305 тис. тонн, а яловичини скоротилася на 8,7% – до 74,3 тис. тонн.
Вартість закупівлі яловичини у 2024 році становила 53,44 грн/кг, що на 11,2% дорожче, ніж роком раніше, свинина подешевшала на 20% – до 48,86 грн/кг, а вартість м`яса птиці залишилася незмінною – 38,51 грн/кг.
У топ-3 областей, що лідирували у поставках на переробку тварин живою вагою, увійшли Вінницька, Черкаська і Дніпропетровська області. Вони поставили переробним підприємствам 640,74 тис. тонн, 384,85 тис. тонн і 342,91 тис. тонн відповідно.
Експорт м’яса птиці приніс Україні у 2024 році майже $1 млрд, повідомив Комітет Верховної Раду з питань аграрної та земельної політики із посиланням на інформацію Державної митної служби України.
Згідно повідомлення, українська галузь птахівництва у 2024 році продемонструвала зростання обсягів експорту, які збільшились на 5,7%, а також доходів, які зросли на понад 20%.
При цьому експорт м’яса та їстівних субпродуктів птиці досяг 448,8 тис. тонн, що на 5,7% більше порівняно з попереднім роком. Загальна сума експорту склала $962,7 млн, що на 20,4% перевищує показники 2023 року.
Головними імпортерами української продукції стали Нідерланди, які закупили 23,2% всього експорту. Саудівська Аравія посіла друге місце з часткою 16,1%, а Словаччина – третє з 8,5%.
Україна у 2024 році також відправила на експорт 77,8 тис. тонн яєць, що на 59,4% більше, ніж роком раніше. У грошовому еквіваленті експорт зріс на 22,5% у порівнянні з 2023 роком – до $74,5 млн.
Головними покупцями українських яєць були Ізраїль (14,1%), Польща (11,7%) та Італія (11,1%).
Зростання експорту свідчить про високу конкурентоспроможність української продукції на міжнародному ринку та ефективність роботи вітчизняних виробників. Розширення географії постачань і збільшення попиту на українське м’ясо птиці та яйця вкотре підкреслюють її якість та відповідність світовим стандартам, зауважили народні депутати.
У ВРУ акцентували увагу на тому, що ці показники є позитивним сигналом для подальшого розвитку галузі птахівництва в Україні, зокрема для залучення нових інвестицій та розширення експортного потенціалу.
Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
“Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху” – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
“Наразі протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху”, – наголосив заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин”, – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.
