Албанія розглядає можливість імпорту з України яловичини, баранини та продуктів переробки, а також хоче збільшити експорт на український ринок ґрунтових овочів, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства за результатами зустрічі свого очільника Віталія Коваля із послом Республіки Албанія в Україні Ерналом Філо.
Міністр зауважив, що Україна 2025 року розвернула державну політику в бік тваринництва і почала нарощувати виробництво ВРХ, червоного м`яса та переробної продукції, що зацікавило Албанію, де зріс попит на м’ясну продукцію через збільшення туристів.
“Албанія зацікавлена в імпорті з України м’яса – ВРХ та баранини- і переробної продукції. Водночас вони хочуть збільшити постачання на український ринок ґрунтових овочів, особливо у лютні-травні, коли в нас стає менше власних. Для цього необхідно спростити певні торговельні процедури між країнами”, – розказав Коваль.
Сторони дійшли згоди на рівні міністерств на посольств обговорити кроки для посилення співпраці в агросекторі.
Очільник Мінагрополітики наголосив, що крім співробітництва в аграрній сфері Україна та Албанія мають багато точок дотику. Зокрема, в обох країнах агросектор формує значну частку ВВП та забезпечує зайнятість для значної кількості людей.
Для активізації співпраці Коваль запропонував провести цьогоріч установче засідання Українсько-албанської спільної комісії.
М`ясопереробні підприємства України у 2024 році збільшили закупівлю сільськогосподарських тварин для подальшої переробки на 11,5% у порівнянні з 2023 роком – до 2,107 млн тонн, повідомила Державна служба статистики.
Згідно наведених даних, переробні підприємства в 2024 році наростили переробку тварин власного виробництва на 5,4% – до 1,654 млн тонн. Водночас промислові підприємства, що спеціалізуються на тваринництві, збільшили поставки тварин на переробку на 43,1% – до 444,2 тис. тонн, тоді як домогосподарства скоротили на 18,6% – до 8,3 тис. тонн.
У структурі закупівель переробних підприємств превалювало м`ясо свинини, на частку якого прийшлося 65,7%. На частку яловичини та м`яса птиці прийшлося 16,5% і 16% відповідно.
При цьому закупівля м`яса птиці в 2024 році виросла у чотири рази – до 72,6 тис. тонн, свинини – на 38,1%, до 305 тис. тонн, а яловичини скоротилася на 8,7% – до 74,3 тис. тонн.
Вартість закупівлі яловичини у 2024 році становила 53,44 грн/кг, що на 11,2% дорожче, ніж роком раніше, свинина подешевшала на 20% – до 48,86 грн/кг, а вартість м`яса птиці залишилася незмінною – 38,51 грн/кг.
У топ-3 областей, що лідирували у поставках на переробку тварин живою вагою, увійшли Вінницька, Черкаська і Дніпропетровська області. Вони поставили переробним підприємствам 640,74 тис. тонн, 384,85 тис. тонн і 342,91 тис. тонн відповідно.
Експорт м’яса птиці приніс Україні у 2024 році майже $1 млрд, повідомив Комітет Верховної Раду з питань аграрної та земельної політики із посиланням на інформацію Державної митної служби України.
Згідно повідомлення, українська галузь птахівництва у 2024 році продемонструвала зростання обсягів експорту, які збільшились на 5,7%, а також доходів, які зросли на понад 20%.
При цьому експорт м’яса та їстівних субпродуктів птиці досяг 448,8 тис. тонн, що на 5,7% більше порівняно з попереднім роком. Загальна сума експорту склала $962,7 млн, що на 20,4% перевищує показники 2023 року.
Головними імпортерами української продукції стали Нідерланди, які закупили 23,2% всього експорту. Саудівська Аравія посіла друге місце з часткою 16,1%, а Словаччина – третє з 8,5%.
Україна у 2024 році також відправила на експорт 77,8 тис. тонн яєць, що на 59,4% більше, ніж роком раніше. У грошовому еквіваленті експорт зріс на 22,5% у порівнянні з 2023 роком – до $74,5 млн.
Головними покупцями українських яєць були Ізраїль (14,1%), Польща (11,7%) та Італія (11,1%).
Зростання експорту свідчить про високу конкурентоспроможність української продукції на міжнародному ринку та ефективність роботи вітчизняних виробників. Розширення географії постачань і збільшення попиту на українське м’ясо птиці та яйця вкотре підкреслюють її якість та відповідність світовим стандартам, зауважили народні депутати.
У ВРУ акцентували увагу на тому, що ці показники є позитивним сигналом для подальшого розвитку галузі птахівництва в Україні, зокрема для залучення нових інвестицій та розширення експортного потенціалу.
Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
“Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху” – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
“Наразі протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху”, – наголосив заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин”, – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.
Румунія розширила список товарів, імпортованих з України, для ввезення яких у країну потрібна ліцензія, на яйця і м’ясо птиці, повідомило Euractiv.ro з посиланням на інформацію румунського уряду. Видання нагадало, що румунські виробники птиці зіткнулися з «серйозною проблемою» через імпорт яєць і м’яса птиці з України, які продаються за цінами, значно нижчими за собівартість виробництва в Румунії.
За інформацією міністра сільського господарства Флоріна Барбу, після обговорень з представниками птахівничої галузі уряд прийняв рішення додати яйця і м’ясо птиці до переліку продукції, імпорт якої з України можливий тільки за наявності ліцензії. До цього списку також входять крупи, насіння, борошно і цукор.
«Наш обов’язок – захищати румунське виробництво», – заявив Барбу.
Крім того, він нагадав, що Румунія, як член Європейського Союзу, повинна дотримуватися певних виробничих вимог у секторі птахівництва, через що у румунських птахівників витрати «на 30% вищі, ніж в Україні».
Барбу також підкреслив, що заборони на імпорт українських яєць і м’яса птиці немає.
«Ми ухвалили це рішення про ліцензування, щоб гарантувати, що коли харчовій промисловості знадобляться ці продукти, а Румунія не буде повністю самодостатньою, тільки румунські переробники зможуть імпортувати їх за ліцензією», – додав він.
Після того, як Європейська комісія вирішила не поширювати заборону на імпорт українського зерна на п’ять сусідніх країн ЄС (Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину) у вересні 2023 року, Румунія запровадила імпортні ліцензії на зернові та олійні культури з України та Молдови. Цей захід, запроваджений у жовтні минулого року, було продовжено.
Згідно з цим рішенням, імпортувати сільськогосподарську продукцію з України та Молдови мають право тільки румунські компанії, що займаються виробництвом олійно-жирової продукції, борошномельною промисловістю, виробництвом кормів для тварин і тваринництвом.
Охолоджене м’ясо всіх видів на початку осені в національних торговельних мережах продовжило дорожчати в середньому на 1,9-3,3%, повідомила асоціація “Свинарі України” (АСУ).
“У вересні спостерігалося поступове підвищення цін на курятину та яловичину, тож середня ціна цих видів м’яса за підсумками місяця додала 2% і 3,3% до серпневого показника. Хоча роздрібні ціни на свинину протягом місяця змінювали напрямок руху, середня ціна кілограма за аналізований період також продемонструвала приріст на 1,9% порівняно із серпнем до 203,5 грн/кг”, – зазначили аналітики.
Водночас, за їхніми словами, це на 2,1% доступніше, ніж у вересні минулого року.
Експерти зазначили, що у вересні, на відміну від попередніх періодів, стегнова частина подорожчала на 4,6%, або майже на 7,5 грн/кг порівняно із серпнем. Приріст цін на свинячу вирізку не перевищив середньої позначки, але через вищу ціну цього напівфабрикату був більш відчутним для гаманця українських споживачів (+4,8 грн/кг). Подорожчання решти свинини обмежилося 3-4 грн/кг.
Ще однією відмінністю вересня стала неузгодженість зміни цін на свинину в закупівлі та на полицях супермаркетів.
“Якщо в серпні напрямок руху котирувань на ринку свинини відповідав подорожчанню живця свиней забійних кондицій, то на початку осені ситуація змінилася. Так, у першій половині вересня котирування на свинину живою масою помітно просіли, тоді як у роздріб продовжили зростання за інерцією. Водночас реакція магазинних цінників на позитивну корекцію закупівельних цін була більш оперативною. Якщо середня ціна на свинину в супермаркетах була на 1,9% вищою, ніж у серпні, то свиногосподарства отримали за кілограм реалізованого живця на 4,4% менше, ніж попереднього місяця”, – резюмували в галузевій асоціації.
