Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
“Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху” – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
“Наразі протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху”, – наголосив заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин”, – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.
Румунія розширила список товарів, імпортованих з України, для ввезення яких у країну потрібна ліцензія, на яйця і м’ясо птиці, повідомило Euractiv.ro з посиланням на інформацію румунського уряду. Видання нагадало, що румунські виробники птиці зіткнулися з «серйозною проблемою» через імпорт яєць і м’яса птиці з України, які продаються за цінами, значно нижчими за собівартість виробництва в Румунії.
За інформацією міністра сільського господарства Флоріна Барбу, після обговорень з представниками птахівничої галузі уряд прийняв рішення додати яйця і м’ясо птиці до переліку продукції, імпорт якої з України можливий тільки за наявності ліцензії. До цього списку також входять крупи, насіння, борошно і цукор.
«Наш обов’язок – захищати румунське виробництво», – заявив Барбу.
Крім того, він нагадав, що Румунія, як член Європейського Союзу, повинна дотримуватися певних виробничих вимог у секторі птахівництва, через що у румунських птахівників витрати «на 30% вищі, ніж в Україні».
Барбу також підкреслив, що заборони на імпорт українських яєць і м’яса птиці немає.
«Ми ухвалили це рішення про ліцензування, щоб гарантувати, що коли харчовій промисловості знадобляться ці продукти, а Румунія не буде повністю самодостатньою, тільки румунські переробники зможуть імпортувати їх за ліцензією», – додав він.
Після того, як Європейська комісія вирішила не поширювати заборону на імпорт українського зерна на п’ять сусідніх країн ЄС (Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину) у вересні 2023 року, Румунія запровадила імпортні ліцензії на зернові та олійні культури з України та Молдови. Цей захід, запроваджений у жовтні минулого року, було продовжено.
Згідно з цим рішенням, імпортувати сільськогосподарську продукцію з України та Молдови мають право тільки румунські компанії, що займаються виробництвом олійно-жирової продукції, борошномельною промисловістю, виробництвом кормів для тварин і тваринництвом.
Охолоджене м’ясо всіх видів на початку осені в національних торговельних мережах продовжило дорожчати в середньому на 1,9-3,3%, повідомила асоціація “Свинарі України” (АСУ).
“У вересні спостерігалося поступове підвищення цін на курятину та яловичину, тож середня ціна цих видів м’яса за підсумками місяця додала 2% і 3,3% до серпневого показника. Хоча роздрібні ціни на свинину протягом місяця змінювали напрямок руху, середня ціна кілограма за аналізований період також продемонструвала приріст на 1,9% порівняно із серпнем до 203,5 грн/кг”, – зазначили аналітики.
Водночас, за їхніми словами, це на 2,1% доступніше, ніж у вересні минулого року.
Експерти зазначили, що у вересні, на відміну від попередніх періодів, стегнова частина подорожчала на 4,6%, або майже на 7,5 грн/кг порівняно із серпнем. Приріст цін на свинячу вирізку не перевищив середньої позначки, але через вищу ціну цього напівфабрикату був більш відчутним для гаманця українських споживачів (+4,8 грн/кг). Подорожчання решти свинини обмежилося 3-4 грн/кг.
Ще однією відмінністю вересня стала неузгодженість зміни цін на свинину в закупівлі та на полицях супермаркетів.
“Якщо в серпні напрямок руху котирувань на ринку свинини відповідав подорожчанню живця свиней забійних кондицій, то на початку осені ситуація змінилася. Так, у першій половині вересня котирування на свинину живою масою помітно просіли, тоді як у роздріб продовжили зростання за інерцією. Водночас реакція магазинних цінників на позитивну корекцію закупівельних цін була більш оперативною. Якщо середня ціна на свинину в супермаркетах була на 1,9% вищою, ніж у серпні, то свиногосподарства отримали за кілограм реалізованого живця на 4,4% менше, ніж попереднього місяця”, – резюмували в галузевій асоціації.
Харчовий і агротехнічний холдинг МХП, найбільший в Україні виробник курятини, у квітні-червні 2024 року скоротив експорт м’яса з України на 12% – до 87,799 тис. тонн.
Згідно зі звітом холдингу на Лондонській фондовій біржі в п’ятницю, МХП наростив виробництво м’яса птиці в європейському операційному сегменті (PP) до 35,46 тис. тонн, що на 6,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
В агрохолдингу зазначили, що обсяг виробництва м’яса в Україні в зазначеному періоді залишився стабільним – 187,414 тис. тонн проти 181,69 тис. тонн за аналогічний період минулого року.
Водночас середня ціна на м’ясо птиці в Україні залишилася стабільною і відповідала торішньому показнику – $1,97 за кг (без урахування ПДВ). Середня ціна на м’ясо птиці, вироблене в європейському сегменті також залишилася практично незмінною – EUR3,54 за кг проти EUR3,64 за кг за аналогічний період минулого року.
МХП скоротив експорт м’яса птиці з України в другому кварталі 2024 року на 12% – до 87,799 тис. тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Агрохолдинг за січень-червень поточного року практично не змінив обсяг виробництва м’яса птиці в Україні – 365,901 тис. тонн проти 359,332 тис. тонн за аналогічний період 2023 року. Обсяги виробництва м’яса птиці в європейському сегменті виробництва МХП зросли на 7% в.п. – до 69,418 тис. тонн. Роком раніше в аналогічному періоді цей показник становив 65,087 тис. тонн.
Середня ціна на м’ясо птиці МХП в Україні залишилася практично незмінною – $1,98 за кг без ПДВ проти $1,92 роком раніше. Середня ціна на м’ясо птиці, вироблене в європейському сегменті також залишилася практично незмінною – EUR3,49 за кг за шість місяців 2024 року (EUR3,58 за кг за шість місяців 2023 року).
МХП за перше півріччя 2024 року скоротив експорт м’яса птиці з України на 12% – до 185,854 тис. тонн. Роком раніше за аналогічний період цей показник становив 212,106 тонн.
Загальний обсяг реалізації м’яса птиці третім особам за січень-червень 2024 року знизився на 8% у річному обчисленні до 327,215 тис. тонн переважно через значне зниження експортного продажу, пояснили в агрохолдингу.
Водночас загальний обсяг продажу переробленого м’яса птиці за перше півріччя поточного року завдяки зростанню виробництва та подальшої трансформації в кулінарну компанію збільшився на 19% – до 20,386 тис. тонн. Середня ціна продуктів з доданою вартістю зросла на 4% – до $2,90 за кг внаслідок зміни асортименту продукції продажу.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки.
Як повідомлялося, компанія 2023 року отримала $142 млн чистого прибутку порівняно з $231 млн чистого збитку роком раніше. Виручка групи минулого року збільшилася на 14% – до $3,021 млрд.
МХП у другому кварталі 2024 року отримав $29 млн чистого прибутку, що на 71% більше порівняно з другим кварталом 2023 року. Його прибуток EBITDA збільшився на 40% – до $153 млн, хоча виторг водночас скоротився на 5% – до $770 млн. Зростання рентабельності в агрохолдингу пов’язують із поліпшенням показників у секторі рослинництва.
Загалом за півріччя чистий прибуток скоротився на 33% – до $45 млн, що пов’язано з курсовими збитками $81 млн проти $5 млн у першому півріччі 2023 року.
EBITDA завдяки рослинництву зросла на 20% – до $280 млн за скорочення виручки на 4% – до $1,489 млрд.
Королівство Бахрейн відкрило доступ на свій ринок для українських виробників м’яса птиці та продуктів із нього, повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту (Держпродспоживслужба).
“Цього тижня МЗС спільно з Держпродспоживслужбою відкриває для українських виробників новий ринок у Королівстві Бахрейн. Минулого тижня ми відкрили новий ринок у Боснії та Герцеговині. Відкриття двох ринків поспіль у різних регіонах світу свідчить про системну роботу, спрямовану на підтримку українських експортерів”, – зазначив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, слова якого наводяться в повідомленні.
Зі свого боку очільник Держпродспоживслужби Сергій Ткачук наголосив, що відкриття двох ринків протягом короткого терміну часу – результат наполегливої праці, що тривала не один місяць, і навіть не один рік.
“Безпеку продуктів українського виробництва вже високо оцінили в багатьох країнах світу, і ми робимо все, щоб можливостей експорту в українського виробника щодня ставало більше”, – додав він.
Держпродспоживслужба звернула увагу потенційних експортерів на необхідність обов’язкового дотримання вимог до ввезення м’яса птиці та продуктів із нього до Королівства Бахрейн. Відповідна інформація доступна для ознайомлення на сайті відомства в розділі “Вимоги країн світу” – “Довідкова інформація щодо експорту Королівства Бахрейн”.
Сертифікат здоров’я на експорт м’яса птиці та продуктів з нього до Королівства Бахрейн оприлюднено на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво” – “Ветеринарія та безпека” – “Сертифікати на експорт з України”.
Боснія і Герцеговина відкрила свій ринок для імпорту продукції українського м’яса птиці механічного обвалювання, повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
“Дуже важливо в час війни підтримувати українських експортерів, створювати для них нові можливості, бо це підтримка економіки нашої держави. Тому МЗС спільно з Держпродспоживслужбою постійно ведуть переговори з іноземними партнерами і крок за кроком відкривають нові зовнішні ринки для українських виробників”, – зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Українському підприємцю необхідна будь-яка підтримка від держави, що надзвичайно важливо під час війни. І Держпродспоживслужба спільно з командою МЗС продовжують відкривати міжнародну торговельну арену для нашого виробника. У роботі ще близько 63 країн за майже 200 напрямками”, – наголосив голова відомства Сергій Ткачук.
Погоджену форму ветеринарного сертифіката зазначеної категорії продукції оприлюднено на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво” – “Ветеринарія та безпечність” – “Сертифікати на експорт з України”.
У відомстві нагадали, що першим кроком для здійснення експорту української продукції тваринного походження є запит оператора ринку до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування.
З початку повномасштабного вторгнення погоджено 41 форму міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з України, тобто відкрито 41 ринок для експорту української продукції, зазначили в Держпродспоживслужбі.
