Українці та іноземці з 24 лютого до 10 березня перерахували на спецрахунок, відкритий Національним банком України (НБУ) для підтримки Збройних сил України (ЗСУ), 11,1 млрд грн в еквіваленті, зокрема в інвалюті з-за кордону – еквівалент 3,2 млрд грн.
Як повідомляється на сайті НБУ в четвер, гроші надходили, зокрема, зі США, Великої Британії, Польщі, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Чехії, Китаю, Франції та Канади.
Згідно з повідомленням регулятора, залишок на спецрахунку становив 900 млн грн.
НБУ переказав на потреби Нацгвардії 950 млн грн, Нацполіції – 1,65 млрд грн, на потреби Міністерства оборони – 7,17 млрд грн, на потреби Держприкордонслужби – 420 млн грн.
Окрім того, на рахунок Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив 1 березня для гуманітарних цілей, загалом перераховано 170 млн грн в еквіваленті, зокрема 57 млн грн надійшло з-за кордону в інвалюті.
Як повідомлялося, 24 лютого Національний банк відкрив спеціальний мультивалютний рахунок UA84300001000000047330992708 для збору коштів на потреби армії у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні, збройною агресією РФ та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності.
Нацбанк уточнює, що це мультивалютний рахунок, створений і для переказу коштів від міжнародних партнерів та донорів в іноземній валюті (долари США, євро, британські фунти), і від українського бізнесу та громадян у нацвалюті.
Переказати кошти за допомогою картки можна за посиланням https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces або через банківський рахунок за реквізитами.
14 лютого 2022 року Національний банк розпочав Всеукраїнську інформаційну
кампанію з платіжної безпеки #ШахрайГудбай. Вона стане продовженням першої
подібної кампанії, яка успішно пройшла у 2020 році. Її мета – поліпшити
обізнаність громадян про кібергігієну та сприяти формуванню культури
безпечної поведінки у віртуальному просторі, а також нагадати про основні
правила безпеки безготівкових розрахунків.
Тема кібербезпеки та платіжного шахрайства залишається актуальною в усьому світі і
Україна не виняток. Зокрема, Національний банк констатує зростання активності
шахраїв у минулому році.
«Якщо говорити про рівень збитків від незаконних дій з платіжними картками в
загальному обсязі всіх таких операцій, то він залишився відносно низьким.
У минулому році на один мільйон гривень видаткових операцій із використанням
платіжних карток на незаконні дії чи сумнівні операції припадало 65 гривень. Це не
багато, але більше, ніж у 2020 році: тоді було 48 гривень, – сказав заступник
Голови Національного банку Олексій Шабан. – Саме тому ми вважаємо, що
потрібно нагадати громадянам про правила безпечних онлайн-платежів і поведінки
у віртуальному просторі. Адже головна зброя проти шахраїв сьогодні – це
обізнаність».
Найпопулярнішим методом шахрайства з платіжними картками в Україні, як і у світі,
традиційно залишається соціальна інженерія, завдяки застосуванню якої люди самі
переказують гроші аферистам або розкривають їм дані своїх карток.
Так, на один мільйон гривень видаткових операцій з використанням платіжних карток
обсяг збитків від шахрайських дій в торговельній мережі зменшився з 61 гривні (у 2020
році) до 40 гривень (у 2021 році), у банкоматах – із 33 гривень (у 2020 році) до 29
гривень (у 2021 році).
Також за минулий рік майже на 45% зменшилася середня сума шахрайської операції в
торговельній мережі – із 1984 гривень (у 2020 році) до 1086 гривень (у 2021 році). У
середньому на одну незаконну операцію у 2021 році припадало близько 1600 гривень,
що на 16% менше, ніж у 2020 році (1900 гривень).
«Водночас ми спостерігаємо, що на один мільйон гривень видаткових операцій з
платіжними картками, здійснених у мережі Інтернет, обсяг збитків збільшився з 61
гривні (у 2020 році) до 114 гривень (у 2021 році), – наголосив директор
Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного
банку Андрій Поддєрьогін. – Якщо порівнювати Україну та Європу, то в нас
показник відносних збитків від загального обсягу операцій з платіжними картками
залишається значно меншим. В Україні це 65 гривень збитків на один мільйон
гривень, а у країнах ЄС, за даними Європейського центрального банку, цей показник
у кілька разів вищий і сягав 360 євро збитків на один мільйон євро у 2019 році.
Фактично шахрайство через мережу Інтернет є світовим трендом. І у більшості
випадків люди стають жертвами шахраїв через недотримання основних правил
платіжної безпеки».
У 2021 році українці частіше обирали безготівкові платежі та покупки онлайн, що
зумовлювалося як продовженням карантинних обмежень, так і змінами у звичках
користувачів платіжних карток. Це стимулювало шахраїв, які не полишали спроб
ошукати громадян, зокрема і у віртуальному просторі.
«Забезпечення високого рівня кібербезпеки у фінансовому секторі є однією з
основних цілей Національного банку. Ми комплексно підходимо до вирішення цього
завдання, нормативно врегульовуючи ключові аспекти щодо кіберзахисту,
збільшуючи потенціал Центру кіберзахисту Національного банку, підвищуючи
компетенцію працівників підрозділів кіберзахисту банків України, – пояснив
заступник керівника Центру кіберзахисту НБУ Роман Проскуровський. –
Водночас для нас також дуже важлива тема підвищення кіберобізнаності та
безпечної поведінки громадян – клієнтів фінансових установ у віртуальному
просторі. Зокрема, надійний захист паролів до акаунтів. Особливо прив’язаних до
фінансового номеру телефону, адже це основний засіб взаємодії фінустанов та їхніх
клієнтів. Фактично він є ідентифікатором клієнта, що дає можливість громадянину
здійснити доступ до управління своїми коштами. Тому важливо дотримуватися
відповідних правил безпечного використання фінансового номера телефону».
Так, важливим напрямом кампанії стане роз’яснення простих правил, яких варто
дотримуватися під час взаємодії з кіберпростором, зокрема у фінансових питаннях.
Бажано мати окремий телефонний номер для взаємодії з фінансовою установою,
зареєструвати його та «прив’язати» до своїх паспортних даних, уважно стежити за
тим, де розміщується інформація про фінансовий номер, контролювати свій мобільний
телефон і не залишати його без нагляду.
«За 2021 рік кіберполіції вдалося задокументувати злочинну діяльність та
скерувати до суду більше 2000 кримінальних проваджень, що стосуються саме
інтернет-шахрайства, до їх вчинення були причетні 422 зловмисники. Також у
роботі на сьогодні перебуває ще понад 6600 проваджень. До речі, саме шахрайські
дії в мережі Інтернет становлять майже 70% від усіх звернень, які надходять до
кіберполіції. Найрозповсюдженішими у 2021 році шахрайськими схемами були: продаж
неіснуючих товарів, псевдовиграші, телефонні шахрайства, фішингові ресурси для
привласнення грошей або збору персональних даних, заволодіння грошима під
приводом надприбутків та прохання знайомих про допомогу в соціальних мережах. У
цілому за минулий рік, за зафіксованими Національною поліцією випадками,
кіберзлочинці ошукали громадян більше ніж на 193 мільйони гривень», – зазначив
керівник відділу протидії злочинам у сфері комп’ютерних систем
Департаменту кіберполіції Євгеній Дороганов.
Київстар підтримує Всеукраїнську інформаційну кампанію #ШахрайГудбай. У межах
кампанії оператор сприятиме поширенню інформації про загрози у кіберпросторі, про
основні правила дотримання кібергігієни та поділиться своїм експертним досвідом у
сфері безпеки.
«Користувачі мобільного телефону сьогодні стикаються з великою кількістю
ризиків та загроз. Шахрайство з використанням SIM карток, фішингових сайтів та
злочинні дії у форматі дзвінків та СМС від імені різних установ наразі лишаються
основними способами крадіжки персональних даних, відкриття доступу до
банківських платіжних карток та рахунків користувачів, акаунтів, паролів, тощо.
Інформація, яку абоненти зберігають в телефоні нині являє собою набагато більшу
цінність ніж сам гаджет, тому вкрай важливо вміти захистити свої дані. Відтак
дотримання елементарних правил кібергігієни – найкращий спосіб боротьби з
шахрайством в мережі», — коментує Юрій Прокопенко, директор з кібербезпеки
Київстар.
Інформаційна кампанія триватиме впродовж наступних трьох місяців у всіх регіонах
України. У межах кампанії Національний банк разом із партнерами інформуватимуть
громадян про те, як вберегтися від платіжного шахрайства, зокрема через оновлену
тематичну вебсторінку #ШахрайГудбай із детальною інформацією про кампанію та
правила поведінки у віртуальному просторі.
Довідка про Київстар:
Київстар – найбільший український оператор телекомунікацій, який надає послуги зв'язку та передачі даних на
базі широкого спектру мобільних та фіксованих технологій для 26,3 млн абонентів мобільного та 1,2 млн
абонентів фіксованого зв'язку. Послуги 4G Компанії доступні на території, де мешкає 90% населення України.
Акціонери Київстар – міжнародна група VEON Ltd, з офісом у Нідерландах. Акції Групи знаходяться на фондових
біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 24 роки працює в Україні, будучи найбільшим
платником податків на телевізорі, одним з найкращих роботодавців та соціально відповідальною компанією.
Додаткова інформація: pr@kyivstar.net , www.kyivstar.ua
Довідка про інформаційну кампанію #ШахрайГудбай :
Національний банк проводить Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #ШахрайГудбай разом із
Департаментом кіберполіції Національної поліції України, а також за підтримки:
• Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних
питань (SECO) та Фондом ефективного врядування Великобританії;
• Міністерства цифрової трансформації України.
Генеральні партнери: ЄМА, Mastercard, OLX.ua, Lifecell, ВАФК, ПРОСТІР, YASNO – постачальник електроенергії,
газу та рішень з енергоефективності, BlaBlaCar, Нова пошта.
Інформаційні партнери: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Альфа-Банк,
ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Універсал Банк, Міжнародний резервний банк, Креді Агріколь Банк, Кредобанк,
ПроКредит Банк, Таскомбанк, Банк Кредит Дніпро, Банк Восток, А-Банк, Акордбанк, МТБ Банк, Банк Альянс,
Мегабанк, Ідея Банк, Правекс Банк, Банк Глобус, Комерційний Індустріальний Банк, Банк Січ, Банк Львів,
Міжнародний Інвестиційний Банк, Індустріалбанк, Радабанк, РВС Банк, Кристалбанк, Банк Кліринговий Дім, Банк
інвестицій та заощаджень, Конкорд Банк, Кристалбанк,Полтава-банк, Перший Інвестиційний Банк,
УкрБудІнвестБанк, Банк Форвард, Мотор-Банк, Банк Грант, Агропросперіс Банк, Юнекс Банк, Банк Український
капітал, Асвіо Банк, Європейський Промисловий Банк, Полікомбанк, Український банк реконструкції та розвитку,
БТА Банк, Банк Траст-Капітал, Банк Портал, Visa, Київстар, ГО "ВСАД "IT-бабусі", Фокстрот, Shell, Освіторія,
Укрпошта, Aroma Kava, Пенсійний фонд України, Державна служба зайнятості, Черкаська ОДА, Сумська ОДА,
Вінницька ОДА, Житомирська ОДА, Миколаївська ОДА, Одеська ОДА, Дніпропетровська ОДА, Івано-Франківська
ОДА, Херсонська ОДА, Луганська ОДА, Донецька ОДА, Кіровоградська ОДА, Полтавська ОДА, Волинська ОДА,
Тернопільська ОДА, Львівська ОДА.
Ставки за гривневими кредитами банків після підвищення облікової ставки в квітні до 7,5% зросли порівняно з першою половиною квітня з 11,9% до 12,5%, тоді як зростання ставок за гривневими депозитами за аналогічний період було менш виразним і становило 0,2 процентних пункту (п.п.), повідомив голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин.
“Вартість гривневих корпоративних кредитів банків із 16 квітня 2021 року зросла порівняно з першою половиною квітня з 8,1% до 8,6%, за всіма кредитами в національній валюті – з 11,9% до 12,5%. Трансмісія ключової ставки НБУ у ставки банків за гривневими депозитами була менш виразною: за період після 16 квітня ставки за гривневими депозитами зросли з 4,3% до 4,5%”, – написав він у Facebook у п’ятницю.
За його словами, зростання ставок за депозитами домогосподарств, які є основним джерелом фондування банків, становило 0,1 п.п. – з 7,7% до 7,8%.
Голова Ради НБУ зазначив, що більш швидка реакція ставок за кредитами на зміну ключової ставки покращуватиме маржинальність кредитних операцій банків і сприятиме збільшенню їх процентних доходів.
Він додав, що водночас, з огляду на зниження доступності кредитних ресурсів для бізнесу та домогосподарств, це актуалізує необхідність реалізації заходів щодо поліпшення трансмісії монетарної політики та активізації кредитування.
Як повідомлялося, НБУ 15 квітня підвищив облікову ставку до 7,5% після підвищення її 4 березня до 6,5% з рівня 6%, на якому він утримував її з 12 червня 2020 року.
Грошова маса в Україні у квітні 2021 року зросла на 2% – до 1 трлн 888,6 млрд грн, свідчать попередні дані грошово-кредитної статистики на сайті Національного банку України (НБУ).
Згідно з ними, грошова база (резервні кошти) за минулий місяць збільшилася на 2,2% – до 621,935 млрд грн.
Центробанк також зазначив, що грошові кошти в обігу поза банками (M0) у квітні зросли на 3,6% – до 531 млрд грн.
За даними НБУ, депозитний портфель банків за минулий місяць збільшився на 1,3% – до 1 трлн 354,675 млрд грн, зокрема в національній валюті – на 1,7% (до 850,38 млрд грн), а в інвалюті він зріс на 0,7% (до 504,295 млрд грн).
Водночас кредитний портфель банків зріс на 1,8% – до 964,929 млрд грн, зокрема в іноземній – на 1,2% (до 337,973 млрд грн), а в нацвалюті – на 2,2% (до 626,957 млрд грн), свідчить звіт.
Згідно з даними центробанку, чисті міжнародні резерви у квітні зросли на 4,9% – до $17,564 млрд.
Як повідомлялося, у 2020 році грошова маса в Україні збільшилася на 28,7%, грошова база – на 24,8%, зокрема М0 – на 34,2%. Депозитний портфель банків за минулий рік збільшився на 26,7%, тоді як кредитний скоротився на 2,8%.
Падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2021 року проти аналогічного періоду 2020 року прискорилося до 2% з 0,7% у четвертому кварталі 2020 року, таку попередню оцінку оприлюднила Державна служба статистики в п’ятницю.
Відповідно до неї, проти четвертого кварталу минулого року ВВП у першому кварталі цього знизився (з урахуванням сезонного фактора) на 1,1%, тоді як кварталом раніше цей показник становив 0,8%.
Як повідомлялося, ВВП України в 2020 році знизився на 4%, зокрема в першому кварталі минулого року спад становив 1,2%, після чого в другому кварталі прискорився до 11,2%, а в третьому-четвертому сповільнився відповідно до 3,5% і 0,5%.
Нацбанк оцінював зниження економіки України в першому кварталі цього року в 1,5%, загалом прогнозуючи його зростання за підсумками року на 3,8%. НБУ очікує, що в другому кварталі зростання складе становитиме 8,7%, у третьому і четвертому – відповідно 4,2% і 3,6%.
За прогнозом уряду, закладеним у держбюджет, ВВП України в 2021 році збільшиться на 4,6%.
Державний і гарантований борг України після зростання минулого року з 50,3% ВВП до 60,8% ВВП у 2021 році знизиться до 55,8% ВВП, такий оновлений прогноз міститься в інфляційному звіті Національного банку.
“Дотримання зваженої фіскальної політики в умовах зростання економіки та низької волатильності обмінного курсу дасть змогу відновити зниження рівня державного та гарантованого державою боргу, а також утримувати його нижче 60% ВВП”, – зазначає НБУ.
Згідно з його оцінками, за перші два місяці цього року борг уже знизився до 58,4% ВВП і становить в абсолютному вираженні 2,55 трлн грн (36,5% – у нацвалюті й 63,5% – в іноземній валюті).
Нацбанк наголошує, що поточного року уряд усе ще зберігатиме значний дефіцит бюджету (за оцінками НБУ – 4% ВВП, 200,2 млрд грн) для пожвавлення економіки і подолання пандемії.
“Однак у подальшому в умовах стійкого зростання економіки державні стимули зменшаться, що дасть змогу поступово покращувати боргову позицію. Відповідно у 2022-2023 роках очікується скорочення дефіциту до 3% ВВП (165 млрд грн у 2022 році й 181,9 млрд грн у 2023 році)”, – зазначено у звіті.
Згідно з ним, Нацбанк не очікує у найближчі три роки фінансування НАК “Нафтогаз України” і докапіталізації держбанків. А обсяги надання держгарантій, за його оцінками, скоротяться із 80 млрд грн цього року до 34,4 млрд грн у наступному і 36,8 млрд грн – у 2023 році.
