ТОВ “Фінод”, що займалася обміном валют і днями позбулася всіх ліцензій за рішенням Національного банку (НБУ), за підсумками першого півріччя 2023 року було найбільшою фінансовою компанією України за обсягом виручки – 2 млрд 115 млн грн.
Згідно з даними на сайті НБУ, у першому кварталі лідером була платіжна система “Новапей” із 1 млрд 666 млн грн виручки, однак у таблиці за півріччя її дані відсутні, тоді як у таблиці за перший квартал не було даних “Фінод”.
Наступну трійку компаній, як і в першому кварталі, сформували такі, що надають мікрокредити, як ТОВ “Укр Кредит Фінанс” (ТМ “CreditKasa”), ТОВ “1 безпечна агенція необхідних кредитів” (ТМ “MyCredit”) та “Інвеструм” (ТМ “ЗеСredit”, “BananaCredit”), виручка яких становила від 1,16 млрд грн до 0,86 млрд грн.
При цьому “Укр Кредит Фінанс” у другому кварталі наростило виручку порівняно з першим кварталом майже в 1,5 раза, зміцнивши свої позиції, тоді як “1 безпечна агенція необхідних кредитів” на 28%, а ФК “Інвеструм” – на 5%.
“Інвеструм” із лідерів ринку має найменші витрати на оплату праці – всього 10,8 млн грн, а також близький до нуля прибуток.
Слідом із досить близькими показниками за виручкою – від 651,6 млн грн до 516,0 млн грн – ідуть ще шість компаній, що працюють на ринку мікрокредитування, а також мережа платіжних терміналів ФК “Контрактовий дім” (ТМ “Easypay”).
Зокрема, йдеться про ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (Moneyveo), яке відзвітувало про найбільші серед конкурентів витрати на зарплату, ФК “Е гроші ком”, “Авентус Україна” (ТМ CreditPlus),, , ТОВ “Мілоан” – 617,47 млн грн, а також “Лінеура Україна” (ТМ “Credit7”) і “Споживчий центр” (ТМ “ШвидкоГроші”).
Найбільшим за розміром активів і прибутку в першому півріччі стало державне ПрАТ “Укрфінжитло”, наприкінці минулого року капіталізоване за рахунок ОВДП – відповідно 55,5 млрд грн і 3,3 млрд грн.
Національний банк України (НБУ) затвердив Концепцію відкритого банкінгу, що визначає напрямки розвитку та дорожню карту для впровадження в Україні API (application programming interface) як платформи для обміну даними між постачальниками платіжних послуг.
“Впровадження в Україні відкритого банкінгу матиме позитивний вплив на ринок фінансових послуг. Зокрема, сприятиме розвитку фінтеху, впровадженню інновацій у платіжній сфері, посиленню конкуренції та, як наслідок, покращенню якості наявних і створенню нових платіжних послуг і продуктів”, – передає пресслужба регулятора слова заступника голови НБУ Олексія Шабана.
Зазначається, що відкритий банкінг передбачає структурований і безпечний обмін даними між постачальниками платіжних послуг через відкриті API.
“Йдеться про розвиток нової екосистеми, заснованої на інтерфейсі прикладного програмування (API) і призначеної для розробки платіжних продуктів і послуг – більш різноманітних і привабливих для клієнтів”, – зазначає Нацбанк.
Регулятор нагадав, що відповідно до закону “Про платіжні послуги” відкритий банкінг в Україні має запрацювати в серпні 2025 року.
Уточнюється, що відкритий банкінг передбачає, що банки та інші надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку мають відкрити свої API для надавачів нефінансових платіжних послуг із можливістю підключення до інтерфейсів їхніх сервісів із метою отримання доступу до відомостей за рахунком користувача та ініціювання платіжних операцій.
Підкреслюється, що у відкритому банкінгу тільки користувач (фізична або юридична особа) вирішує, хто має отримати доступ до його рахунку та конкретного обсягу інформації.
Ключовою перевагою такого обміну Нацбанк називає можливість користувачам фінпослуг обирати зручний і сучасний спосіб використання своїх рахунків, а для бізнесу – налагодити взаємовигідну співпрацю та отримати більше можливостей для розвитку своїх рішень. Як вважає НБУ, за допомогою відкритого банкінгу користувачі зможуть більш ефективно користуватися своїми коштами на рахунку, використовуючи консолідовану в одному платіжному застосунку інформацію про рух коштів та їх залишок на своїх рахунках, відкритих у різних фінансових установах.
На відміну від традиційного банківського обслуговування відкритий банкінг покладається на технологічну мережу фінустанов та інших постачальників нефінансових платіжних послуг, що дає їм змогу здійснювати ефективний обмін інформацією за попередньою згодою користувача.
“Завдяки відкритому банкінгу відбудеться трансформація платіжного ринку, стимулювання розвитку фінтехів, з’являться нові можливості для розвитку та масштабування екосистеми, зросте рівень конкуренції серед учасників платіжного ринку. Водночас регулятор подбає про високий рівень захисту прав користувачів і безпеки даних”, – заявив регулятор.
У повідомленні наголошується, що Нацбанк визначатиме основні засади роботи відкритого банкінгу та напрямки його подальшого розвитку відповідно до нагальних потреб ринку, а також подбає про нормативно-правове регулювання його роботи і про нагляд за дотриманням постачальниками платіжних послуг його вимог.
Як підкреслили в НБУ, технічні специфікації затверджуватимуться регулятором на основі спільних напрацювань з учасниками ринку.
Згідно з дорожньою картою впровадження концепції, у грудні-лютому поточного року робочі групи НБУ розроблять першу версію технічних специфікацій, також у четвертому кварталі 2023 року першу версію специфікацій узгодять із боку регулятора для тестування.
У першому кварталі наступного року планується сформувати вимоги зацікавлених сторін, зокрема, загальні підходи до здійснення нагляду та захисту прав користувачів, ІТ-безпеки, захисту персональних даних користувачів, а також сформувати перелік НПА (Нормативно-правових актів) та концептуальні зміни, визначити правову базу для пілотування.
Потім, у березні-червні 2024 року, у планах регулятора підготовка та проведення першого етапу тестування обмеженого набору API та його аналіз, визначення зон доопрацювання специфікацій, доопрацювання та розроблення другої версії технічних специфікацій.
За друге півріччя 2024 року НБУ збирається провести другий етап тестування API, з ширшим набором і колом учасників, у результаті якої буде підготовлено другу версію специфікацій. Також до кінця наступного року планується затвердити нормативно-правові акти, щодо авторизації зокрема, доопрацювати реєстр платіжної інфраструктури та порядок роботи відкритого банкінгу і технічні специфікації.
Національний банк України (НБУ) оштрафував ТДВ “СК “Кредо” (Запоріжжя) на суму 153 тис. грн за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу.
Як повідомляють на сайті регулятора, штраф накладено, зокрема, за неналежне виконання обов’язків розробляти та впроваджувати внутрішні документи щодо запобігання та протидії, за незабезпечення навчальних заходів для агентів установи (їхніх працівників) з метою розуміння ними покладених на них обов’язків і порядку дій.
А також за порушення положень НБУ, в частині надання до Національного банку інформації (статистичної звітності) з питань запобігання та протидії з помилками, та в частині неналежного виконання обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід.
Серед порушень також названо неналежне виконання обов’язку на постійній основі формувати та запровадити в електронному вигляді перелік клієнтів зі встановленими установою рівнями ризику ділових відносин та фактами встановлення належності клієнта до категорії політично значущих осіб, членів сім’ї або осіб, пов’язаних із політично значущою особою.
СК “Кредо” зареєстрована 2004 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
За даними компанії на початок поточного року її акціонерами є ТОВ “Стілброк” -41,984%, Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “Неон” -14,149%, Віктор Кривцун -12,287% і Віталій Чайка -33,835%.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) в перший тиждень серпня зріс до $458,3 млн із $349,3 млн в останній тиждень липня.
Згідно з інформацією НБУ на його сайті, із 31 липня до 4 серпня 2023 року купівля ним валюти дещо збільшилася – з $1,1 млн до $2,0 млн, тоді як продаж – із $350,5 млн до $460,3 млн.
Водночас на готівковому ринку долар, який подорожчав тижнем раніше одразу на 45 коп., цього тижня втратив у ціні приблизно 20 коп. і на кінець його котирувався за курсом близько 37,40 грн/$1.
Загалом з початку цього року НБУ придбав на ринку $192,4 млн, тоді як продав $14 млрд 741,4 млн.
Як повідомлялося, обсяг інтервенцій Нацбанку в липні дещо зріс – до $1,946 млрд з $1,848 млрд у червні та $1,93 млрд у травні. Однак міжнародна фінансова підтримка становила минулого місяця приблизно $4,4 млрд. Унаслідок цього міжнародні резерви, що зросли за червень на 4,5% – до нового історичного максимуму $39,00 млрд, за підсумками липня перевищать цей рекорд і, за оцінками експертів, сягнуть $41 млрд.
Національний банк України в серпневому інфляційному звіті погіршив прогноз дефіциту зведеного бюджету країни на 2024 рік з урахуванням грантів до 1281 млрд грн, або 16,8% ВВП порівняно з 811 млрд грн, або 10,5% ВВП у квітневому звіті.
“Дефіцити очікуються вищими, ніж у попередньому прогнозі, насамперед через більш тривалу тривалість безпекових ризиків, а відтак і необхідність значних видатків на сферу безпеки та оборони. З огляду на це, збільшено обсяги очікуваної міжнародної допомоги для фінансування інших видатків”, – вказує НБУ.
У новому звіті прогноз дефіциту зведеного бюджету з урахуванням грантів у 2025 році підвищено до 883 млрд грн, або 10,0% ВВП порівняно з 577 млрд грн, або 6,5% ВВП у квітневому звіті.
Минулого року, як нагадав НБУ, дефіцит зведеного бюджету з урахуванням грантів становив 845 млрд грн, або 16,3% ВВП. У II кварталі цього року він розширився до понад 233 млрд грн, а без урахування грантів у доходах – до 369 млрд грн, або понад 24% ВВП.
“У 2023 році дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах очікується на рівні попереднього року – понад 26,3% ВВП. Надалі завдяки нарощуванню доходів він звужуватиметься до майже 20% ВВП у 2024 році та 12% ВВП у 2025 році без урахування грантів у доходах”, – підсумував Нацбанк.
Він уточнив, що очікує скорочення грантів із 9,3% ВВП минулого року до 6,5% ВВП цього року, 2,9% ВВП – наступного і 1,8% ВВП – 2025 року.
“З огляду на значні дефіцити бюджету кілька років поспіль та їхнє фінансування переважно борговими коштами, а також зменшення грантової підтримки в середньостроковому періоді борг наблизиться до 100% ВВП”, – зазначив Нацбанк. Він пояснив, що збільшив співвідношення боргу та ВВП у цьому прогнозі порівняно з попереднім через перегляд припущень щодо розмірів дефіцитів у бік підвищення та грантової підтримки у бік зниження у 2024-2025 роках.
Зокрема, цього року НБУ очікує зростання держборгу з 78,4% ВП до 84,6% ВВП, наступного – до 96,6% ВВП і 2025 року – до 98,2% ВВП.
“Водночас такий високий рівень боргу матиме порівняно помірний тиск на бюджет найближчими роками, насамперед через отримання кредитних коштів на преференційних умовах – за низькими ставками та з відстроченим графіком сплати основних сум”, – вважає НБУ.
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у другому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становило 18,3% після спаду на 10,5% у першому кварталі, таку оновлену оцінку Нацбанк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті в ніч на п’ятницю.
Згідно з ним, у третьому кварталі 2023 року відновлення економіки сповільниться до 4,6%, а в четвертому – до 1,8% із невеликим прискоренням до 2,6-2,2% у першому та другому кварталах наступного року.
Наприкінці квітня Нацбанк очікував у другому кварталі цього року зростання ВВП на 15,9%, а в третьому і четвертому кварталах – відповідно на 3,9% і 3,7%.
Загалом, як повідомлялося, НБУ покращив прогноз відновлення економіки України цього року до 2,9% з 2,0% у квітні (зокрема завдяки поліпшенню оцінки спаду в першому кварталі з 13,5% до 10,5%), однак погіршив його на наступний рік до 3,5% з 4,3%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про послідовне дотримання Україною зобов’язань програми розширеного фінансування з МВФ, проведення злагоджених монетарної та фіскальної політик, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків із середини 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик та поверненню до України вимушених мігрантів”, – майже дослівно повторив Нацбанк абзац попереднього інфляційного звіту, однак переніс зменшення безпекових ризиків із початку 2024 року на його середину.
Попри це ключовим ризиком для прогнозу, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, що може загальмувати економічне відновлення та погіршити інфляційні й курсові очікування, підкреслює Нацбанк.
Серед інших ризиків регулятор назвав зниження обсягів або втрату ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури, що обмежуватиме економічну активність та експорт і призведе до підвищення імпорту та попиту на іноземну валюту.
Також НБУ вказав на ризики обмеження експортної логістики через масштабні теракти, виникнення додаткових бюджетних потреб та значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; подальші ускладнення для експорту агропродукції.
Імовірність ризику затягування війни та її ескалації, а також екотероризму окупантів Нацбанк оцінює, як і кварталом раніше, на рівні від 25% до 50%.
Щодо “зернового коридору”, який припинив роботу в червні, то, хоча Нацбанк оцінював цей ризик у межах 25-50%, тепер регулятор дає 15-25% вірогідність відновлення його роботи й такою самою величиною оцінює новий ризик продовження заборони продовольства окремими європейськими країнами, що загрожує додатковими втратами в $500 млн до кінця цього року та можливим скороченням посівів.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає також такий ризик, як посилену еміграцію та розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
Ризик відновлення енергодефіциту через пошкодження інфраструктури на шкалі Нацбанку, як і у квітні, перебуває на позначках до 15%.
Є в цьому звіті, як і в попередньому, і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, що може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, і його ймовірність центробанк зберіг на рівні 15-25%.
