Надходження від туризму можуть зрости удесятеро у разі ухвалення нового закону про туризм і забезпечення прозорості ринку, повідомила голова Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ) Мар’яна Олеськів на звітній пресконференції.
“За п’ять років існування ДАРТ ми змогли досягти значної ефективності в системному розвитку та упорядкуванні правил української туристичної галузі, спільно з народними депутатами розробили закон «Про туризм», концепцію та першу чергу Єдиного туристичного реєстру (ЄТР) і гармонізували взаємодію між учасниками. Незважаючи на війну, туризм сьогодні приносить близько 3 млрд грн до бюджету країни і створює нові ніші. Ці надходження можуть зрости удесятеро після ухвалення нового закону «Про туризм» і забезпечення прозорості цього ринку, зокрема подачі статистики щодо проживання туристів”, – повідомила вона.
Цей показник Олеськів пояснила розрахунками, заснованими на прикладі Славської громади, виходячи з рівня беззбитковості закладів (30% завантаженості – ІФ-У).
“Що якісніші дані отримує громада, то якісніше можна управляти цією сферою. Наприклад, певний сезон менш активний, тому громада може знизити туристичний збір і зробити більше промоції, щоб акціями залучати більше відвідувачів”, – пояснила вона.
За п’ять років, які Олеськів очолювала ДАРТ, надходження до держбюджету від туристичної галузі зросли з 1 млрд 852 млн грн 2020 року до 2 млрд 938 млн грн – 2024-го. За прогнозом Oxford Economics, зробленим на прохання ДАРТ, 2034 року туристична галузь країни може принести в бюджет держави до 598 млрд грн.
“Нам вдалося домогтися виключення Росії з Всесвітньої туристичної організації ООН, ми створили цілу нову нішу – маршрути пам’яті. Переорієнтували туризм з міжнародного на внутрішній і змогли зацікавити людей новими напрямками для відвідування. Нині існує цілком реальна і повністю готова стратегія розвитку галузі на наступні роки, а також професійне середовище, що демонструє єдність і високу активність взаємодії”, – каже вона.
Серед системних кроків зі створення сучасних правил управління галуззю – розроблено новий закон “Про туризм”, законопроєкти зі стимулювання інвестицій та розвитку галузі, нова система категоризації готелів, створено перше спільне комунальне підприємство у сфері туризму.
“На сьогодні створено першу чергу ЄТР, важливим елементом якої є розроблена фахівцями ДАРТ нова система категоризації, після ухвалення якої є сенс доопрацьовувати другу чергу ЄТР відповідно до нових критеріїв, що відповідають європейським”, – повідомила Олеськів.
Розробленим проєктом постанови до системи категоризації, окрім готелів від 1 до 5 зірок, додано сучасні формати (хостели, глемпінги, кемпінги тощо). Для всіх закладів розміщення передбачена добровільна реєстрація через онлайн-ресурси (адреса, базові документи, кількість місць тощо). Щодо категоризації, отримання зірок, то, на думку Олеськіва, їй, як того вимагає світова практика, мають бути передбачені перевірки відповідності критеріям на місці.
Олеськів сподівається, що і закон, і постанову про нову систему категоризації буде ухвалено цього року, що допоможе системному розвитку галузі, яка має потенціал стати драйвером розвитку економіки країни.
Гральний бізнес сплатив до державного бюджету майже 17 млрд грн податків у 2024 році, що перевищує минулорічний показник на 63% або 6,57 млрд грн, повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Телеграм-каналі в середу.
За його інформацією, найбільше надходжень від податку на доходи з азартних ігор – приблизно 10,5 млрд грн. На другому місці за обсягом надходжень ПДФО з виграшів – приблизно 4,8 млрд грн.
Окрім того, значну частку податкових надходжень складає військовий збір – приблизно 0,4 млрд, а також ПДФО з заробітної плати – понад 1 млрд грн. Решта припадає на податок на дохід від лотерей та податок на прибуток – їх сплачено менше 0,2 млрд грн.
Як повідомлялось, 6 січня президент України Володимир Зеленський підписав закон №4116-IX щодо боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та удосконалення державного регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей. Закон передбачає ліквідацію КРАІЛ, заборону реклами азартних ігор (крім винятків: на ТБ і радіо в нічний час, у медіа для осіб, старших за 21 рік, на платформах і пошукових системах із цільовою аудиторією, старшою за 21 рік), удосконалення правил розрахунків, заборону дзвінків та СМС невизначеному колу осіб від організаторів ігор.
Надходження від інвестицій після закінчення воєнних дій можуть продовжитися, так вважають 74% опитаних українців, 16% у це не вірять і ще 10% не знають, як відповісти, свідчать результати дослідження Gradus Research професійної мобільності українців на тлі кризи людського капіталу.
Згідно з ним, 84% опитаних вірять у створення нових робочих місць після закінчення воєнних дій, 13% не вірять і ще 5% вагалися з відповіддю.
«Залучення на ринок праці літніх людей – ще один стрім, який зараз обговорюється широко в бізнес-спільноті. 70% людей пенсійного віку готові розглядати роботу після настання пенсії. Причина одна: пенсії малі, недостатні, люди готові працювати стільки, скільки зможуть», – повідомила засновниця і директорка дослідницької компанії Євгенія Близнюк під час презентації дослідження на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
За її словами, основними бар’єрами, які є важливими для літніх людей, є обмежена кількість вакансій для них.
Щодо українців загалом, то більшість вважають зміну професії реальним кроком до поліпшення якості життя: понад 64% респондентів готові освоїти нову спеціальність, щоб залишитися конкурентоспроможними на ринку праці.
Крім того, 73% опитаних зазначили, що хоча б раз змінювали рід діяльності, 18% змінювали роботу більше трьох разів за останні три роки.
Більшість респондентів, які бажають змінити роботу в найближчий рік, воліють працевлаштуватися в Україні – 82%. Однак 9% розглядають можливість роботи за кордоном, що підкреслює важливість створення перспективних робочих місць усередині країни.
Найбільше значення для опитаних українців при виборі місця роботи має гідний рівень заробітної плати (67%), соціальний пакет (40%) та офіційне працевлаштування (40%), комфортні умови праці (39%).
Також 70% респондентів зазначили, що їхнім основним мотивом для зміни професії є можливість отримувати вищу заробітну плату. Серед інших важливих факторів – гнучкий графік роботи та гарантії працевлаштування після навчання. Це свідчить про прагнення українців до балансу між роботою та особистим життям.
Водночас серед основних бар’єрів, що ускладнюють опанування нової професії, опитані українці назвали високу вартість навчання (55%), складність набуття необхідних навичок (38%) і недостатній рівень навичок (34%).
Більшість опитаних громадян підтримують ідею, що жінки можуть працювати в традиційно «чоловічих» галузях (58%), проте бар’єри залишаються. Основними труднощами жінок у таких професіях є фізичні особливості професій (69%), складність поєднання роботи та сім’ї (43%), стереотипи (36%), нерівна оплата праці (30%) та відсутність відповідної інфраструктури (26%).
