Як повідомляє Сербський Економіст, ринок комерційної нерухомості Сербії в найближче десятиліття буде розвиватися навколо Белграда і коридорів швидкісних доріг і залізниць, а найбільш динамічне зростання очікується в офісному та індустріально-логістичному сегментах, йдеться в аналітичному звіті «Serbia real estate & construction outlook 2025–2035».
Згідно з документом, до 2035 року якісний офісний фонд Белграда може збільшитися до 1–1,2 млн кв. м. Основний попит буде забезпечуватися ІТ-компаніями, інженерними центрами, фінансовим сектором і міжнародними сервісними центрами, тоді як в Нові-Саді і Ніші формуються більш компактні кластери офісних площ, орієнтовані на технології та дослідження.
Найбільш швидкозростаючим сегментом у звіті названа індустріально-логістична нерухомість. Експерти прогнозують, що до 2035 року сукупний обсяг сучасних складських площ в Сербії може подвоїтися або потроїтися, а ключові логістичні вузли сформуються в зонах Белград–Панчево–Шимановці, Нові-Сад–Рума–Інђія, Крагуєвац–Кралево і Ніш–Лесковац, а також уздовж міжнародних коридорів X і XI.
Окремі галузеві огляди підтверджують стійкість індустріального сегмента: за даними консалтингової компанії iO Partners, у першому кварталі 2025 року на ринку Сербії налічувалося понад 1,2 млн кв. м складських площ класу A, при цьому вакансія залишалася близько 6,5%, а базові орендні ставки – на рівні 5 євро за кв. м на місяць, що вказує на збалансовану структуру попиту і пропозиції.
Серед ризиків для комерційної нерухомості звіт називає можливі затримки інфраструктурних проєктів, високу вартість фінансування та політичні цикли, які можуть впливати на терміни реалізації великих девелоперських програм. В якості стратегічних рекомендацій інвесторам пропонується фокусуватися на енергоефективних офісах і індустріальних парках, прив’язаних до міжнародних транспортних коридорів, а владі – прискорити гармонізацію будівельних норм з вимогами ЄС і цифровізацію процедур для комерційних проектів.
Інжинірингово-консалтингова компанія Sigma+ планує у 2026 році залучити $200 млн інвестицій у проекти нерухомості, що реалізуються в Україні, повідомила прес-служба компанії. Згідно з повідомленням, на сьогодні в роботі компанії знаходиться понад 500 тис. кв. м нерухомості, з яких 390 тис. кв. м – житло.
Компанія фокусується на залученні міжнародних інвестицій. Пріоритетом на період 2027-2030 років є реалізація 1 млн кв. м проектів, як житлових, так і комерційних. Крім того, Sigma+ планує проведення аудиту чотирьох столичних проектів для подальшого залучення фінансування і завершення будівництва, йдеться в прес-релізі.
Sigma+ – інжинірингово-консалтингова компанія, що надає повний цикл послуг – від аналітики ринку і розробки концепції до управління будівництвом, контролю собівартості, аудиту проектів, організації продажів і маркетингу.
За даними Opendatabot, власником і кінцевим бенефіціаром зареєстрованого в грудні 2024 року ТОВ «Сигма Інжиніринг Плюс» (Київ) вказана СЕО компанії Анна Лаєвська.
За даними звіту Arvio за 1-й квартал 2025 року, 7,19 % всіх угод з нерухомістю в Хорватії укладені іноземцями. З них найбільш активні:
· Словенія — близько 30,2 % від угод з іноземцями
· Німеччина — приблизно 21,1 %
· Австрія — близько 10,4 %
Покупці з України не увійшли до списку ТОП-10 найбільш активних покупців нерухомості в Хорватії, угоди з купівлі українцями нерухомості в Хорватії, але вони обчислюються десятками.
При цьому, в цілому на Балканах українські покупці досить помітні, – в Чорногорії вони опинилися на 11-му місці серед іноземних покупців нерухомості, а в Болгарії стабільно входять в ТОП-10 найактивніших інвесторів.
За останні роки кількість угод, що укладаються іноземцями в Хорватії, скорочується:
· 2022 рік — ~ 13 344 угоди
· 2023 рік — ~ 12 278
· 2024 рік — ~ 11 623 угоди
Іноземні покупці особливо активні в приморських регіонах, таких як Істрія, Кварнер, а також в районах, популярних для відпочинку і вторинного житла. Особливо затребувані нові апартаменти і будинки, що вимагають мінімального ремонту або відразу готові до проживання або здачі в оренду.
Ціни на нерухомість в деяких регіонах Хорватії демонструють стійке зростання — близько 10 % на рік. У прибережних і туристичних зонах середні ціни на нові проекти та апартаменти помітно вищі за середньоринкові.
З урахуванням поточних тенденцій прогнозується, що частка іноземних покупців у загальному обсязі угод за підсумками 2025 року залишиться в межах 8 %, можливо, трохи знизиться через зростання цін і проблеми з доступністю житла. Ціни на узбережжі, як очікується, будуть рости швидше середнього — під впливом дефіциту пропозиції, високого попиту туристів і орієнтації на нові об’єкти.
Ймовірне також посилення попиту з боку європейців із сусідніх країн (Словенія, Австрія, Німеччина) і «діаспори-поверненців». Що стосується покупок із країн за межами ЄС, тут ситуація менш визначена, і значущі потоки поки не зафіксовані в публічних джерелах.
Іноземці активно скуповують житло в Болгарії, формуючи значну частку угод на ринку нерухомості, повідомляють місцеві профільні асоціації та агентства.
За даними Болгарської асоціації нерухомості, у 2024-2025 роках найбільший інтерес виявляють громадяни Великої Британії, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Румунії та України. Найбільш затребувані об’єкти на узбережжі Чорного моря (Варна, Бургас, Несебр) і в гірських регіонах, популярних для зимового туризму (Банско, Пампорово).
ТОП-10 країн покупців нерухомості в Болгарії (2024-2025):
Велика Британія
Німеччина
Греція
Ізраїль
Румунія
Туреччина
Італія
Росія
Україна
Польща
Експерти зазначають, що попит іноземців стимулює зростання цін: за рік вартість житла на морських курортах збільшилася в середньому на 8-10%, у Софії – на 6-7%. Популярними залишаються квартири в новобудовах середнього сегмента (від €60 тис.), а також апартаменти для здачі в оренду туристам.
Українці міцно закріпилися в першій десятці іноземних покупців: їхній інтерес зумовлений як тимчасовою релокацією через війну, так і інвестиційними мотивами – можливістю здачі житла в оренду в курортних містах.
При цьому аналітики прогнозують подальше зростання попиту з боку громадян України та Ізраїлю, а також пожвавлення інтересу з країн ЄС, де ціни на житло значно вищі, ніж у Болгарії.