Центробанк Німеччини не очікує зростання ВВП країни в квітні-червні 2025 року після несподіваного підйому в першому кварталі. Економіка, «ймовірно, стагнувала», і базова тенденція, як і раніше, характеризується як «в цілому слабка», повідомляється в щомісячному звіті Бундесбанку.
ЦБ попередив, що введення 30%-х імпортних мит, нещодавно оголошене президентом США Дональдом Трампом, створить «значний ризик економічного спаду».
«У короткостроковій перспективі експортна галузь Німеччини зіткнеться з додатковими перешкодами у вигляді тарифної політики США», – йдеться в звіті Бундесбанку.
Економіка Німеччини в першому кварталі 2025 року зросла на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями. Темпи зростання ВВП стали найвищими з третього кварталу 2022 року. Однак таке піднесення значною мірою обумовлене спробами підприємств і експортерів випередити американські мита.
Попередні дані про динаміку ВВП Німеччини в другому кварталі будуть опубліковані 30 липня.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео — https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
Найнижча підтримка у Франції, Іспанії та Польщі, тоді як 21% підтримують авторитарний режим за певних обставин
Лише половина молодих людей у Франції та Іспанії вважають, що демократія є найкращою формою правління, а серед їхніх польських однолітків підтримка ще нижча, як показують результати дослідження.
Більшість представників покоління Z в Європі (57%) віддають перевагу демократії перед будь-якою іншою формою правління. Однак рівень підтримки значно різниться: у Польщі він становить лише 48%, в Іспанії та Франції – близько 51-52%, а найвищий – 71% – у Німеччині.
Більше ніж кожен п’ятий (21%) віддав би перевагу авторитарному правлінню за певних, не визначених обставин. Найвищий показник зафіксовано в Італії (24%), найнижчий – у Німеччині (15%). У Франції, Іспанії та Польщі цей показник становив 23%.
Майже кожен десятий у цих країнах заявив, що йому байдуже, чи є його уряд демократичним, а ще 14% не знають або не відповіли на це запитання.
Торстен Фаас, політолог з Вільного університету Берліна, який брав участь у дослідженні, сказав: «Серед людей, які вважають себе політично правоцентристськими і відчувають економічну незахищеність, підтримка демократії знижується до лише одного з трьох.
Демократія перебуває під тиском як зсередини, так і ззовні».
Дослідження було проведено в квітні та травні. Понад 6700 осіб віком від 16 до 26 років у Великій Британії, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Греції та Польщі взяли участь у дев’ятому щорічному опитуванні, проведеному інститутом YouGov для фонду Tui Foundation, який фінансує проекти, присвячені молоді в Європі.
48% опитаних стурбовані тим, що демократична система в їхній країні перебуває під загрозою, зокрема 61% в Німеччині, де економіка – найбільша в Європі – перебуває в кризі, а ультраправі сили досягли значних успіхів, частково завдяки зростанню підтримки з боку молодих виборців.
Повернення Дональда Трампа до Білого дому, підйом Китаю та повномасштабне вторгнення Росії в Україну, на думку респондентів, призвели до зміщення центру влади з Європи: лише 42% опитаних вважають ЄС одним із трьох провідних світових гравців.
Незважаючи на – або, можливо, саме через – Брекзит, цей показник був найвищим серед британців – 50%. З опитаних у Великій Британії 73% хотіли повернення до ЄС, а майже половина молодих європейців (47%) прагнули зміцнення зв’язків між ЄС і Великою Британією.
83% опитаних вважали США частиною трійки найвпливовіших держав, за ними йшли Китай (75%) і Росія (57%).
Зростання поляризації також штовхає молодих європейців до ідеологічних крайнощів разом із їхніми старшими, але при цьому з’явився помітний гендерний розрив.
Майже кожен п’ятий – 19% – назвав себе політично правоцентристом, порівняно з 14% у 2021 році, тоді як 33% назвали себе центристами, 32% – лівими, а 16% не визначили свою політичну приналежність.
Жінки в Німеччині, Франції та Італії частіше, ніж чотири роки тому, визнали себе прогресивними, тоді як молоді чоловіки в Польщі та Греції за той самий період стали більш консервативними.
З 2021 року підтримка жорсткіших обмежень на міграцію зросла по всьому світу – з 26% до 38%.
Більшість молодих європейців висловили надію на потенціал ЄС, а двоє з трьох переважно підтримали збереження своєї країни в складі блоку, якщо він все ще існуватиме. Однак 39% опитаних вважають ЄС не особливо демократичним, і лише 6% вважають, що уряд їхньої країни працює добре і не потребує істотних змін.
Більше половини – 53% – вважають, що ЄС надто зосереджений на дрібницях і неважливих питаннях. Вони хотіли б, щоб блок вирішив проблему високої вартості життя, посилив оборону від зовнішніх загроз і створив кращі умови для компаній з метою поліпшення економіки.
Ельке Главачек, голова фонду Tui Foundation, сказала: «Європейський проект, який протягом десятиліть приносив нам мир, свободу пересування та економічний прогрес, вважається громіздким».
Греки вважають, що найнагальнішою потребою є фундаментальна реформа їхньої політичної системи, і найскептичніше ставляться до ЄС, який Фаас описав як вкорінений у тривалій травмі боргової кризи єврозони, що довела економіку їхньої країни до межі.
Незважаючи на сильнішу підтримку захисту клімату серед молодих європейців, лише кожен третій вважає, що це питання має бути пріоритетним порівняно з економічним зростанням. Цей показник знизився з 44% у 2021 році.
Брекзит, ЄВРОПА, Європейський союз, ІТАЛІЯ, МОЛОДЬ, НІМЕЧЧИНА, Новини, ФРАНЦІЯ
Колишній державний секретар з фінансових питань і досвідчений дипломат Хайко Томс (Heiko Thoms) стане послом ФРН в Україні, він замінить Мартіна Єгера, який відтепер очолюватиме Федеральну розвідувальну службу, повідомляє Die Welt у вівторок.
«Екс-державний секретар з фінансових питань Хайко Томс в майбутньому представлятиме Німеччину як посол в Україні… Кабінет міністрів повинен затвердити це призначення в середу», – йдеться в повідомленні на сайті видання.
До зміни уряду в цьому році Томс був державним секретарем у Федеральному міністерстві фінансів. На посаді посла в Києві він замінить Мартіна Єгера, який стане новим главою
Федеральної розвідувальної служби (BND). Єгер ще приймав міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля під час його візиту в Україну цього тижня.
За інформацією, 57-річний Томс є досвідченим дипломатом. З 2020 по 2023 рік він був послом Німеччини в Бразилії, а до цього – заступником глави представництва Німеччини в НАТО.
Економічні експерти прогнозують подальше зниження інфляції в Німеччині в другому півріччі 2025 року. Основними факторами, що сприяють цьому, є:
Зниження цін на енергоносії
Зміцнення євро
Уповільнення зростання заробітних плат
Зниження зовнішнього попиту через торговельні напруження
Таким чином, інфляція в Німеччині в січні-травні 2025 року демонструє стійку тенденцію до зниження, наближаючись до цільового рівня ЄЦБ. Це створює передумови для пом’якшення грошово-кредитної політики і підтримує очікування економічної стабільності в другій половині року.
Вплив на грошово-кредитну політику
Уповільнення інфляції в Німеччині та інших країнах єврозони посилює очікування зниження процентних ставок з боку ЄЦБ. У травні 2025 року інфляція в єврозоні склала 2,1%, що відповідає цільовому рівню ЄЦБ.
Очікується, що на засіданні 4–5 червня 2025 року ЄЦБ ухвалить рішення про зниження ключової процентної ставки на 0,25 процентного пункту до 2,0%. Це буде восьме зниження ставки з червня 2024 року, коли вона становила 4,0%.
Федеральний уряд Німеччини пообіцяв Україні подальшу військову підтримку на загальну суму 5 млрд євро, повідомляє в середу NTV.
«Пакет підтримки буде фінансуватися за рахунок коштів, вже затверджених Бундестагом, як оголосило Федеральне міністерство оборони в Берліні», – йдеться в повідомленні на сайті мовника.
Обіцянка була зроблена під час візиту до Берліна урядової делегації України, яку очолює президент Володимир Зеленський, міністр оборони ФРН Борис Пісторіус також зустрівся зі своїм українським колегою Рустемом Умеровим.
На початку 2025 року ринок праці Німеччини демонструє стійкість, незважаючи на економічні виклики, включаючи уповільнення зростання ВВП і структурні зміни в промисловості. Проте, зберігаються такі проблеми, як нестача кваліфікованих кадрів, демографічні зміни та складнощі з інтеграцією мігрантів.
Ключові показники на початок 2025 року
Загальна зайнятість: За даними Федерального статистичного управління Німеччини, в березні 2025 року чисельність зайнятих склала близько 45,8 млн осіб, що на 0,1% менше в порівнянні з березнем 2024 року.
Рівень безробіття: У березні 2025 року рівень безробіття склав 3,7%, збільшившись на 0,2 процентних пункти в порівнянні з тим же місяцем попереднього року.
Середня тривалість робочого тижня: Незважаючи на високий рівень зайнятості, середня кількість відпрацьованих годин на одного працівника знизилася до рекордно низького рівня (за винятком пандемічного 2020 року), що викликає занепокоєння з приводу продуктивності праці.
Затребувані професії
У 2025 році в Німеччині зберігається високий попит на фахівців у таких галузях:
Медицина: лікарі, медсестри, фармацевти.
Інформаційні технології: розробники програмного забезпечення, фахівці з кібербезпеки, аналітики даних.
Будівництво: інженери, архітектори, кваліфіковані робітники.
Освіта: вчителі, особливо в початкових школах і з технічних дисциплін.
Сфера догляду: соціальні працівники, доглядальниці, особливо в умовах старіння населення.
Дефіцит кадрів у цих секторах обумовлений як демографічними змінами, так і недостатнім припливом кваліфікованих фахівців.
Міграція відіграє ключову роль у підтримці трудового потенціалу Німеччини:
Чисельність іноземних працівників: станом на 2024 рік, кількість іноземних працівників у Німеччині становила 6,3 млн осіб, що майже вдвічі більше, ніж десять років тому.
Основні групи мігрантів:
Україна: після початку конфлікту в 2022 році, Німеччина прийняла значну кількість українських біженців, багато з яких інтегруються в ринок праці.
Сирія, Туреччина, Афганістан: ці групи мігрантів беруть активну участь в економіці, особливо в секторах з нестачею робочої сили.
Проблеми інтеграції: незважаючи на зусилля з інтеграції, мігранти стикаються з труднощами, включаючи визнання кваліфікацій, мовні бар’єри та обмежений доступ до освітніх програм.
Середній рівень заробітної плати
Середня заробітна плата: у 2025 році середня брутто-зарплата в Німеччині становить близько 4 200 євро на місяць.
Мінімальна заробітна плата: з 2025 року мінімальна погодинна ставка збільшена до 12,82 євро.
Галузеві відмінності:
IT та технології: високий рівень заробітної плати, що відображає дефіцит кваліфікованих кадрів.
Медицина: зарплати варіюються залежно від спеціалізації та регіону.
Будівництво та догляд: зарплати залишаються конкурентоспроможними, особливо в умовах нестачі робочої сили.
Прогнози та виклики
Німеччина стикається з низкою структурних викликів на ринку праці:
Старіння населення: за прогнозами, до 2035 року близько 4,8 млн працівників покоління бебі-бумерів вийдуть на пенсію, що посилить дефіцит робочої сили.
Скорочення робочого часу: середня кількість відпрацьованих годин на одного працівника знижується, що може негативно позначитися на загальній продуктивності.
Інтеграція мігрантів: необхідні додаткові заходи для ефективної інтеграції мігрантів у ринок праці, включаючи визнання кваліфікацій та мовну підтримку.
У відповідь на ці виклики, уряд Німеччини реалізує програми із залучення кваліфікованих фахівців з-за кордону, поліпшення умов праці та стимулювання зайнятості серед жінок і літніх працівників.+
Джерело: http://relocation.com.ua/analysis-of-the-german-labor-market-at-the-beginning-of-2025-by-relocation/
