Як повідомляє проєкт Relocation.com.ua, Іспанія стала найбільшим «емітентом» перших посвідок на проживання (first residence permits) у Євросоюзі 2024 року, далі йдуть Німеччина та Польща, свідчать дані Eurostat.
Згідно зі статистикою, Іспанія видала 561,64 тис. перших ПНП, Німеччина – 544,987 тис., Польща – 488,846 тис., Італія – 346,411 тис., Франція – 342,208 тис. European Commission
Ці п’ять країн у сукупності забезпечили 65,1% усіх перших ПНП, виданих у ЄС 2024 року. Загалом 2024 року країни ЄС оформили 3,5 млн перших посвідок на тимчасове проживання громадянам країн поза ЄС, що на 8,3% менше, ніж 2023 року.
http://relocation.com.ua/spain-and-germany-lead-the-way-in-issuing-the-first-npi/
Німеччина передала Україні вже дев’ятий ракетний комплекс протиповітряної оборони IRIS-T, повідомляє Міністерство оборони України.
“IRIS-T – сучасний ракетний комплекс протиповітряної оборони. Його виготовляє німецька компанія Diehl Defense. Комплекс призначений для ураження літаків, вертольотів, безпілотників та крилатих ракет”, – вказується у повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що високотехнологічні ракети IRIS-T можуть швидко маневрувати, уражати цілі як на зустрічних курсах, так і під час переслідування та мають високочутливі інфрачервоні головки самонаведення. Вони здатні уражати сучасні літаки, долати їхні комплекси захисту, відрізняти справжні цілі від хибних.
Наразі використовуються два типи комплексів IRIS-T: SLS – малий радіус дії, дальність до 12 км, висота до 8 км, та SLМ – середній радіус дії, дальність до 40 км, висота до 20 км.
Комплекс IRIS-T можна інтегрувати у єдину систему протиповітряної оборони України, де він працює суміжно з іншими засобами ППО та ПРО.
Україна у січні-листопаді 2025 року імпортувала 44,18 тис. тонн кави і 10,21 тис. тонн чаю, що на 0,6% і 13,3% відповідно менше проти аналогічного періоду 2024 року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі імпорт кави зріс на 39,2% – до $352,18 млн проти $252,97 млн за аналогічний період роком раніше.
Основними постачальниками кави в Україну за 11 місяців поточного року стали Польща, на частку якої припало 15,5% імпорту, що у грошовому еквіваленті становило $54,67 млн, Німеччина – 13,1% і $46,24 млн, Італія – 11,9% і $41,86 млн.
Роком раніше трійка постачальників кави в Україну за відповідний період була незмінною, хіба що змінилася їхня частка у постачанні: Польща (16,2%, на $41,07 млн), Італія (15,3%, на $38,63 млн) і Німеччина (13,1%, на $33,09 млн).
Імпорт чаю упродовж січня-листопада 2025 року в грошовому виразі скоротився на 11,9% – до $38,92 млн проти минулорічних $44,19 млн.
При цьому трійка ключових постачальників чаю в Україну за 11 місяців поточного року залишилася незмінною: Шрі-Ланка (30,3% на $11,8 млн), Кенія (17,6% на $6,86 млн) і Китай (12,5% на $4,85). Торік на частку цих країн припадало 31,6%, 20,1% і 10,8%, поставки чаю в Україну принесли їм $13,96 млн, $8,87 млн і $4,791 млн відповідно.
У вересні 2025 року було зафіксовано річний пік надання тимчасового статусу громадянам України в країнах Європейського Союзу, повідомляє Євростат.
“У жовтні 2025 року країни ЄС видали 74 175 нових рішень про надання тимчасового захисту. Це другий за величиною місячний показник у 2025 році після піку, зафіксованого у вересні (79 525). Ці високі цифри є наслідком указу українського уряду, прийнятого наприкінці серпня 2025 року, який надає чоловікам віком від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України”, – вказується у повідомленні.
Станом на 31 жовтня 2025 року громадяни України становили понад 98,4% осіб, які отримали тимчасовий захист в ЄС. Дорослі жінки становили 43,8% осіб, які отримали тимчасовий захист. Неповнолітні становили майже третину (30,8%), а дорослі чоловіки – трохи більше чверті (25,5%) від загальної кількості
Загалом станом на 31 жовтня 2025 року загалом 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які втекли з України, мали статус тимчасового захисту в ЄС. Порівняно з кінцем вересня 2025 року загальна кількість осіб з України, які перебували під тимчасовим захистом, зменшилася на 6 170 (-0,1%).
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість осіб з України, що отримали тимчасовий захист, були Німеччина (1 229 960 осіб; 28,6% від загальної кількості в ЄС), Польща (965 005; 22,5%) та Чехія (393 005; 9,1%).
Вперше у 2025 році надано окрему від зерна щорічну квоту на постачання до Європейського Союзу 30 тис. тонн українського борошна, що відкриває для вітчизняного борошномельного бізнесу можливості довгострокового планування, заявив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Топ-10 підприємств, які орієнтовані на експорт, уже інвестували близько EUR17 млн в модернізацію і тепер розуміють, що ці інвестиції матимуть перспективу”, — сказав він на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві у четвер.
Він нагадав, що до 2022 року борошно експортувалося в межах спільної квоти із пшеницею. Зазвичай борошномели не встигали поставити свою продукцію в ЄС, оскільки квоту першими вибирали зернотрейдери. Лише після відкриття торговельних преференцій у 2022 році українське борошно почало активно виходити на ринок ЄС, а 2023 році експорт борошна в його країни становив 73 тис. тонн.
“Ці обсяги стали аргументом у перемовинах: якщо 73 тис. тонн успішно поставлено до ЄС, питання про невідповідність українського борошна європейським вимогам якості відпадає”, — розповів Рибчинський.
За його інформацією, сьогодні українське борошно присутнє на ринках Німеччини, Чехії, Іспанії та Італії, що є наочним доказом високої якості української продукції.
Рибчинський зауважив, що впродовж 11 місяців 2025 року Україна поставила до ЄС 26 тис. тонн цієї продукції, відтак до кінця року вітчизняні виробники зможуть повністю вибирати квоту. При цьому найбільшою проблемою для борошномелів в 2026 році, якщо оцінювати про перспективи галузі, буде дефіцит робочої сили.
Одним із найочікуваніших заходів галузі наступного року він назвав Європейський конгрес борошномелів у Франції, в ході якого українська сторона спробує знайти аргументи і налагодити контакт, зокрема, з Румунською асоціацією виробників борошна, а також спробує закласти підвалини для перегляду квот у 2028 році. За оцінкою Рибчинського, Україна спроможна поставляти на ринок ЄС 300 тис. тонн борошна.
Бундестаг Німеччини прийняв нові закони, які полегшують депортацію осіб до так званих безпечних країн походження і посилюють умови отримання громадянства, повідомляє Die Welt.
Згідно з новими нормами, уряд Німеччини зможе визначати держави як безпечні країни походження за допомогою нормативного акта без узгодження Ради федеральних земель. Це дозволить спростити депортацію осіб з таких країн, хоча Федеральне відомство з міграції та біженців (BAMF) залишає можливість отримати захист у виняткових випадках.
Крім того, закон скасовує державне фінансування обов’язкового адвоката для осіб, які перебувають у депортаційному ув’язненні. Німецька асоціація адвокатів і Федеральна палата адвокатів висловили критику цього рішення. “Позбавлення волі – одне з найсерйозніших обмежень основних прав. Досі більше половини всіх ув’язнень є незаконними. Держава повинна пройти особливо ретельну перевірку”, – зазначили в асоціації.
Також вводиться десятирічна заборона на отримання громадянства для осіб, які навмисно надають неповну або неправдиву інформацію під час процедури, зокрема у зв’язку зі скандалом з фальшивими сертифікатами про знання мови. «Хто вже намагається обдурити під час процедури отримання громадянства, той не заслуговує німецького паспорта», – заявив представник фракції Союзу з внутрішньої політики Олександр Тром (CDU).
