Бундестаг Німеччини прийняв нові закони, які полегшують депортацію осіб до так званих безпечних країн походження і посилюють умови отримання громадянства, повідомляє Die Welt.
Згідно з новими нормами, уряд Німеччини зможе визначати держави як безпечні країни походження за допомогою нормативного акта без узгодження Ради федеральних земель. Це дозволить спростити депортацію осіб з таких країн, хоча Федеральне відомство з міграції та біженців (BAMF) залишає можливість отримати захист у виняткових випадках.
Крім того, закон скасовує державне фінансування обов’язкового адвоката для осіб, які перебувають у депортаційному ув’язненні. Німецька асоціація адвокатів і Федеральна палата адвокатів висловили критику цього рішення. “Позбавлення волі – одне з найсерйозніших обмежень основних прав. Досі більше половини всіх ув’язнень є незаконними. Держава повинна пройти особливо ретельну перевірку”, – зазначили в асоціації.
Також вводиться десятирічна заборона на отримання громадянства для осіб, які навмисно надають неповну або неправдиву інформацію під час процедури, зокрема у зв’язку зі скандалом з фальшивими сертифікатами про знання мови. «Хто вже намагається обдурити під час процедури отримання громадянства, той не заслуговує німецького паспорта», – заявив представник фракції Союзу з внутрішньої політики Олександр Тром (CDU).
У Німеччині близько мільйона осіб, яким було відмовлено в наданні притулку, залишаються в країні, повідомляє Epoch Times. Здебільшого ці люди проживають у Німеччині нелегально, чекаючи на рішення за апеляціями або стикаючись із труднощами під час депортації. Влада країни визнає цю проблему й активно шукає шляхи її розв’язання, однак процес депортації ускладнюється політичними, юридичними та гуманітарними аспектами.
Відмова в наданні притулку стосується кількох категорій мігрантів. Серед них:
1) економічні мігранти – люди, які шукають поліпшення умов життя, але не мають підстав для отримання притулку за міжнародними стандартами,
2) мігранти без статусу – ті, хто не має законних підстав для перебування в Німеччині, включно з туристами і людьми з простроченими візами,
3) ті, хто відмовився від перегляду статусу, – мігранти, чиї заяви було відхилено, але вони продовжують залишатися в країні, подаючи нові апеляції.
4) ті, що відмовилися від депортації, – особи, яким було відмовлено в притулку, але які ухиляються від депортації, часто з використанням юридичних прогалин або з гуманітарних причин.
Переважно це громадяни Афганістану, Туреччини та Косово, яким часто відмовляють у наданні притулку через те, що вони не відповідають критеріям для отримання статусу біженця. Ці країни розглядаються як безпечні, з низьким рівнем насильства або політичних переслідувань.
Також до числа відмовників входять люди, які не довели свою приналежність до вразливих категорій, таких як біженці від насильства, переслідування або війни.
Це питання активно обговорюється в німецькому суспільстві, і влада вживає заходів для поліпшення міграційної політики, включно із зусиллями щодо прискорення процесів депортації та реформування системи притулку. Однак політичні та гуманітарні міркування продовжують залишатися основними перешкодами для ефективного вирішення проблеми.
Обсяг ВВП Німеччини в третьому кварталі 2025 року не змінився в порівнянні з попередніми трьома місяцями, згідно з остаточними даними Федерального статистичного агентства.
Це збіглося як з попередньо оголошеними даними, так і з консенсус-прогнозом аналітиків, опитаних Trading Economics.
Зростання економіки ФРН у третьому кварталі склало 0,3% у річному вираженні. Даний показник також не переглядався і збігся з очікуваннями експертів.
«Слабкий експорт мав стримуючий вплив на економічну активність у третьому кварталі, в той час як капітальні витрати дещо збільшилися», – заявив президент Destatis Рут Бренд.
Державні витрати в липні-вересні не змінилися відносно попередніх трьох місяців, капвкладення зросли на 0,3%. При цьому споживчі витрати скоротилися на 0,3% – перше зниження за сім кварталів.
Експорт товарів і послуг зменшився на 0,7%, тоді як обсяг імпорту не змінився.
У другому кварталі ВВП Німеччини зменшився на 0,2% кв/кв і збільшився на 0,3% р/р.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про світові тенденції в економіці та про перспективи основних економік світу до кінця 2025 року – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=LnQWU3r2Kd5HesPh
Джерело: http://relocation.com.ua/germanys-gdp-remained-unchanged-in-the-third-quarter/
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у січні-жовтні 2025 року склав майже $4,82 млрд, що на 32,6% більше за показник аналогічного періоду 2024 року ($3,63 млрд) та на 10% більше, ніж за весь 2024 рік.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, таким чином темп приросту імпорту легковиків ще прискорився – за підсумками дев’яти місяців він складав 27,4% до аналогічного періоду 2024 року.
У жовтні цього року в Україну ввезено легкових авто на $647,8 млн, що на 81% більше, ніж у жовтні торік.
До трійки найбільших постачальників авто в Україну у січні-жовтні поточного року ввійшли Німеччина, США і Китай, тоді як торік це були США, Німеччина та Японія. Зокрема, поставки авто з Німеччини зросли на 52% – до $841,3 млн, а їхня частка в структурі імпорту автомобілів становила 17,45% проти 15,23% роком раніше.
Із США в Україну ввезено автомобілів на $839,7 млн (на 25,4% більше), а з Китаю – на $663 млн (13,8% імпорту легкових). Торік з Японії, що входила до трійки лідерів, імпорт становив майже $430 млн (11,8%).
З інших країн весь імпорт легкових авто за вказаний період становив $2,476 млрд проти $1,981 млрд за січень-жовтень-2024.
Водночас за 10 місяців цього року Україна експортувала такі транспортні засоби лише на $7,17 млн, зокрема в ОАЕ , Канаду та США, тоді як рік тому в аналогічний період країна постачила їх на зовнішні ринки на $9,33 млн, здебільшого до Канади, Німеччини та США.
За даними Держмитслужби, у загальній структурі імпорту товарів в Україну у січні-жовтні 2025 року частка легкових авто становила 7,1% (торік 6,3%), в структурі експорту – 0,02% (0,03%).
Як повідомлялося, 2024 року в Україну ввезено легкових авто на $4,385 млрд – на 8% більше, ніж роком раніше, експортовано на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Обсяг імпорту в Україну тракторів у січні-жовтні 2025 року становив $703,83 млн, що на 6,6% більше, ніж за аналогічний період 2024 року ($660,51 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, переважно трактори ввозили зі США (22% загального імпорту цієї техніки, або $154 млн), Китаю (17,2% або $121,1 млн) та Німеччини (16,4%, або $115,6 млн), тоді як торік лідером була Німеччина ($101,5 млн), другим Китай ($91,6 млн), США посіли третє місце ($86,9 млн).
При цьому імпорт з інших країн у січні-жовтні скоротився на 17,7% – до $313,1 млн.
У жовтні цього року імпорт тракторів в Україну збільшився на 9,1% до жовтня-2024 – до $73,8 млн, що теж незначно більше показника вересня-2025.
Від початку поточного року, як повідомлялось, обсяги імпорту тракторів в Україну демонстрували від’ємну динаміку: в січні вони були меншими на третину порівняно з січнем-2024, але вже за підсумками першого півріччя показники майже зрівнялися з минулорічними.
Згідно зі статистикою Держмитслужби, цьогоріч на експорт у січні-жовтні було поставлено тракторів на $5,1 млн, здебільшого до Румунії (25%), Бельгії та Німеччини, тоді як торік за цей період експорт становив $4,6 млн, переважно до Молдови (25,6%), Чехії та Казахстану.
Як повідомлялось, обсяг імпорту тракторів в Україну 2024 року становив майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
За підсумками січня-жовтня 2025 року найбільшими напрямками експорту України залишаються Польща, Туреччина і Німеччина. Обсяг поставок до Польщі склав $4,2 млрд, до Туреччини – $2,2 млрд, до Німеччини – $2,0 млрд, повідомила Державна митна служба.
У структурі експорту лідирують продовольчі товари – $18,2 млрд, метали та вироби з них – $3,9 млрд, машини, обладнання та транспорт – $3,1 млрд. За оформлення товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 950,7 млн грн.
Згідно з даними ДМС, загальний експорт за 10 місяців знизився на 4,05% – до $33,2 млрд.
