Найбільшими постачальниками пива до Китаю у першому півріччі 2026 року були Німеччина (на 53,2 млн доларів), Нідерланди (на $45,8 млн), Іспанія (на $41,5 млн), як повідомляється в матеріалах Державного митного управління (ДМУ) КНР.
У січні-червні Китай закуповував пиво у 54 країнах, при цьому експортував своє пиво до понад 100 країн світу.
Обсяг імпорту тракторів в Україну у січні-червні 2026 року становив $434,7 млн, що на 3,2% більше показника аналогічного періоду 2025 року ($421 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, зокрема, у червні ввіз тракторів зріс на 14,4% порівняно з червнем минулого року, і на 11% порівняно з травнем поточного – до $72,7 млн.
У січні-червні 2026 року трактори ввозили переважно з Німеччини (19,4%, або $84,3 млн), Китаю (19,16%, або $83,3 млн) та США (майже 18,4%, або $79,9 млн), тоді як торік лідером були США ($79,7,1 млн), другим – Китай ($73,8 млн), а третє місце посідала Німеччина ($73,1 млн).
Згідно зі статистикою Держмитслужби, за перше півріччя на експорт було поставлено тракторів на $4,93 млн, здебільшого до Бельгії (25,3%), а торік експорт становив $2,93 млн, переважно постачання були до Румунії (38%).
Як повідомлялося, обсяг імпорту тракторів в Україну в 2025 році склав $845,7 млн, на 7,9% перевищивши показник 2024 року, основними постачальниками були США ($179,7 млн), Німеччина ($145 млн) та Китай ($142,8 млн).
Експорт становив $6,6 млн проти $5,4 млн 2024 року, здебільшого він здійснювався до Румунії, Бельгії та Німеччини.
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні-червні 2026 року становив $2,18 млрд, що на 14,6% менше за показник першого півріччя 2025 року ($2,554 млрд).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, зокрема, у червні імпорт легкових авто скоротився на 6,8% порівняно з червнем минулого року, однак порівняно з травнем-2026 зріс на 16,9%– до $468,12 млн.
До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за січень-червень стабільно входять США, Німеччина та Японія, тоді як за попередній рік це були ці самі країни, але найбільшим експортером була Німеччина, далі йшли США та Японія.
Зокрема, поставки авто зі США скоротились незначно – до $417,9 млн, з Німеччини зменшились на 26,7% – до $347,6 млн, тоді як з Японії зросли на 3,4% – до $302,5 млн.
З інших країн весь імпорт легкових авто за цей період становив $1,11 млрд – на 18,7% менше за показник торік.
Водночас за шість місяців Україна експортувала такі транспортні засоби тільки на $1,38 млн, тоді як торік сумарно на $3,49 млн були поставки до ОАЕ, Польщі та Чехії.
В загальному імпорті товарів в Україну в першому півріччі частка легкових авто склала 4,43%, тоді як торік за цей період – 6,67%, в загальному експорті відповідно 0,01% та 0,02%.
Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року. До трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто в останні місяці 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів, тоді як з початку поточного року їх імпорт значно скоротився. Натомість з березня почалось повільне, але поступове відновлення ринку легкових авто, зокрема і електромобілів.
IMPORT, АВТОМОБІЛЬ, ДМС, НІМЕЧЧИНА, США
Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) отримала від Німеччини 10 комплектів оснащення для проведення аварійно-рятувальних робіт, повідомляє ДСНС у вівторок.
“Обладнання дозволяє фахівцям ДСНС швидше деблокувати людей з-під завалів, розрізати металеві конструкції та транспортні засоби. Це обладнання суттєво посилить спроможності наших підрозділів та допоможе врятувати ще не одне людське життя”, – зазначив заступник Голови ДСНС України Володимир Демчук.
Оснащення було закуплено Урядом Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ).
“Це приклад ефективної співпраці і свідчення справжнього партнерства й дружби між Німеччиною та Україною”, – підкреслила тимчасова повірена у справах Німеччини Катрін Бухгольц.
Обладнання передане у рамках проєкту “Підтримка державного та муніципального управління надзвичайними ситуаціями в Україні”, який реалізується за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини і є частиною програми допомоги для розвитку в перехідний період.
Це не перша допомога ДСНС в межах проєкту, коли українські рятувальники отримують сучасну техніку та спеціалізоване обладнання і проходять навчання.
Як повідомляє Relocation, ціни на житлову нерухомість у Німеччині в першому кварталі в середньому зросли на 1,4% порівняно з тим самим періодом 2025 року, йдеться у звіті статистичного управління.
Вартість квартир у семи найбільших містах країни (Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Штутгарт і Дюссельдорф) зросла на 0,3%, в інших великих містах – на 2,9%. У густонаселених сільських районах ціни знизилися на 0,4%, тоді як у малонаселених – зросли на 3,6%.
Будинки на одну-дві сім’ї в мегаполісах подорожчали на 1,4%, в інших великих містах – на 1,2%. У малонаселених сільських районах покупці в середньому платили на 0,8% менше, ніж рік тому.
Ціни на житлову нерухомість загалом у січні-березні зросли на 0,3% порівняно з попередніми трьома місяцями.
Як повідомляє Experts.news, уряд канцлера Фрідріха Мерца представив пакет із 34 реформ, який має повернути найбільшій економіці Європи конкурентоспроможність після кількох років слабкого зростання, високої вартості енергії, зниження темпів розвитку промисловості та тиску на експортну модель.
За даними Reuters, ключові заходи охоплюють пенсії, податки, ринок праці, промислову політику, енергетику, інфраструктуру, житло, торговельний захист та скорочення бюрократії. Уряд розраховує ухвалити основні елементи пакету в парламенті до кінця 2026 року.
Один із центральних блоків — податкові пільги для домогосподарств приблизно на 10 млрд євро на рік. Для працюючої сім’ї з двома дітьми ефект може становити понад 600 євро завдяки підвищенню податкових відрахувань та пом’якшенню прогресії для середніх доходів. Частково це планується профінансувати за рахунок підвищення верхньої ставки податку на доходи з 45% до 47% для найвищих доходів — від 280 тис. євро на рік.
Ринок праці також хочуть зробити більш гнучким. Серед заходів — відмова від оформлення лікарняного по телефону, вимога медичного підтвердження з першого дня хвороби, розширення можливостей строкових контрактів до 48 місяців для нових працівників до 2030 року та більш гнучкі механізми компенсаційного звільнення для високооплачуваних співробітників.
Промисловий блок орієнтований на підтримку автомобільної галузі, хімії, фармацевтики, машинобудування, чистих технологій, батарей, напівпровідників та штучного інтелекту. Також планується розширити інвестиційний механізм Deutschlandfonds, прискорити підключення промислових об’єктів до електромереж та скоротити терміни реалізації мережевих проєктів приблизно вдвічі.
Для Німеччини це спроба виправити одразу кілька системних проблем. Єврокомісія у травневому прогнозі зазначала, що після двох років рецесії та зростання лише на 0,2% у 2025 році економіка Німеччини у 2026 році може зрости лише на 0,6%, а у 2027 році — на 0,9%. Серед причин слабкості вказувалися високі енерговитрати, слабкий експорт, конкуренція з боку Китаю, тарифні ризики та затримка відновлення інвестицій.
Пакет може надати Німеччині новий імпульс, але не стане швидким ліком. За оцінкою економістів, наведеною Reuters, за умови повної та швидкої реалізації реформи можна підвищити довгостроковий темп зростання економіки приблизно з 0,4% до 0,7% на рік. Це покращення, але не повернення до старої моделі сильного промислового зростання.
Головний ефект для німецької економіки може проявитися через три канали: зниження адміністративних витрат для бізнесу, зростання внутрішнього попиту за рахунок податкових пільг та прискорення інвестицій в інфраструктуру, енергетику та технологічні галузі. Але слабке місце залишається тим самим — Німеччина залежить від експорту та глобальних промислових ланцюгів, а вони зараз перебувають під тиском геополітики, тарифів та конкуренції з боку Китаю.
Для основних торговельних партнерів Німеччини наслідки будуть різними. Китай у 2025 році знову став найбільшим торговельним партнером Німеччини з оборотом 251,8 млрд євро. США посіли друге місце з 240,5 млрд євро, Нідерланди — третє з 209,1 млрд євро. При цьому США залишилися головним ринком для німецького експорту, хоча поставки автомобілів, причепів та напівпричепів до США скоротилися на 17,8%.
Для Китаю реформи Німеччини означають посилення конкуренції в промисловості, особливо в секторах електромобілів, акумуляторів, машинобудування та clean tech. Берлін окремо заявляє про намір зміцнювати антидемпінгові та антисубсидійні інструменти ЄС і розглядати вимоги щодо трансферу технологій у стратегічних секторах для неєвропейських інвестицій. Це може зробити німецько-китайські економічні відносини більш жорсткими.
Для США ефект є двояким. З одного боку, сильніша Німеччина — це більший попит на американські технології, енергію, фінансові послуги та промислове обладнання. З іншого боку, Німеччина намагатиметься зберегти власну промислову базу та зменшити залежність від зовнішніх постачальників у стратегічних секторах, зокрема у сфері напівпровідників, акумуляторів та інфраструктури штучного інтелекту.
Для Нідерландів та інших країн ЄС пакет реформ може бути скоріше позитивним. Якщо німецька промисловість і споживання почнуть відновлюватися, виграють європейські логістичні хаби, постачальники комплектуючих, машинобудівні компанії, хімічні виробники та країни, інтегровані в німецькі виробничі ланцюги.
Головний ризик реформ — політичний і часовий. Частина заходів може зіткнутися з опором профспілок, медичної спільноти та регіонів, а економічний ефект проявиться не відразу. Reuters зазначає, що бізнес та економісти загалом схвально оцінили пакет як необхідний, але наголошували, що все залежатиме від швидкості та якості реалізації.
У підсумку пакет Мерца можна розглядати як спробу перебудувати німецьку модель зростання: менше бюрократії, більше інвестицій, більше гнучкості на ринку праці та більше захисту стратегічних галузей. Але Німеччина не зможе повернутися до колишньої ролі європейського локомотива лише за рахунок одного пакету реформ. Для цього їй доведеться одночасно вирішити проблеми дорогої енергії, демографії, технологічного відставання, слабкого внутрішнього попиту та залежності від зовнішніх ринків.
