Обсяг імпорту тракторів в Україну в січні 2026 року становив $33,3 млн, що на 24,2% менше, ніж за той самий місяць 2025 року ($43,9 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, порівняно з груднем минулого року ввіз тракторів скоротився у 2,5 раза.
Минулого місяця трактори ввозили переважно з Китаю (31,2% загального імпорту цієї техніки, або $10,4 млн), США (13,3%, або $4,4 млн) та Німеччини (11,8%, або $3,9 млн), тоді як торік лідером також був Китай ($9,34 млн), другою – Німеччина ($5,5 млн), а третє місце посідали США ($3,7 млн).
Згідно зі статистикою Держмитслужби, минулого місяця на експорт було поставлено тракторів на $0,4 млн, здебільшого до Бельгії (31,8%), а торік експорт становив $0,56 млн, переважно постачання були до Замбії (41,4%).
Як повідомлялося, обсяг імпорту тракторів в Україну в 2025 році сягнув $845,7 млн, на 7,9% перевершивши показник 2024 року, основними постачальниками були США ($179,7 млн), Німеччина ($145 млн) та Китай ($142,8 млн). Експорт становив $6,6 млн проти $5,4 млн 2024 року, здебільшого він здійснювався до Румунії, Бельгії та Німеччини.
Посол Німеччини в Україні з липня 2019 року по липень 2023 року Анка Фельдгузен з 1 лютого 2026 року вступить на посаду бізнес-омбудсмена замість екс-посла Канади в Україні Романа Ващука, який був затверджений Кабінетом Міністрів України на цю посаду 9 грудня 2021 року, повідомила Рада бізнес-омбудсмена у Facebook у четвер.
Відповідне рішення наглядової ради Ради бізнес-омбудсмена від 25 листопада 2025 року про призначення Фельдгузен Кабінет Міністрів затвердив розпорядженням №9 від 7 січня, яке опубліковано на урядовому порталі.
“Кращої наступниці, ніж Анка Фельдгузен, я не міг би собі уявити. Особиста зануреність в Україну ще з середини «лихих дев’яностих», цілісне ознайомлення зі структурами влади та бізнесу, емпатія до щоденних військових (і не тільки…) викликів українського життя: залишається тільки побажати їй і знаменитій команді Ради бізнес-омбудсмена подальших успіхів!”, – написав Ващук у Facebook у четвер.
Рада бізнес-омбудсмена нагадала, що Фельдгузен має значний досвід дипломатичної роботи в Україні, тому що до призначення послом у 2010-2015 роках була заступником глави місії в Києві, а в 1994-1997 роках керувала відділом преси та протоколу посольства.
В цілому вона має більш ніж тридцятирічний досвід роботи у Федеральному міністерстві закордонних справ Німеччини, у 2016-2019 роках працювала головою департаменту в Адміністрації федерального президента Німеччини. У 2015-2016 роках очолювала регіональний департамент Східної Африки, Африканського Рогу та Судану в МЗС Німеччини. У 2002-2005 роках була заступником глави місії в столиці Куби Гавані.
Фельдгузен володіє німецькою (рідною), англійською, українською, французькою мовами, а також іспанською та російською.
“Для мене велика честь повернутися в Україну в ролі захисниці прав підприємців, стійкість і цілеспрямованість яких підтримує економіку і обороноздатність країни в ці складні часи. Вірю, що робота над усуненням бар’єрів і недобросовісних практик з боку державних органів є основою для розвитку бізнесу і залучення інвесторів, незважаючи на триваючу повномасштабну війну”, – прокоментувала майбутня бізнес-омбудсмен своє призначення.
Рада бізнес-омбудсмена (РБО) створена відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо Української антикорупційної ініціативи, підписаного в 2014 році урядом України, п’ятьма бізнес-асоціаціями, ЄБРР та ОЕСР. З 2015 року СБО діє як незалежний постійний консультативно-дорадчий орган Кабінету міністрів, до складу ради входять понад 30 фахівців.
Місія ради полягає у сприянні створенню прозорого бізнес-середовища шляхом розгляду скарг компаній на порушення або корупцію з боку посадових осіб. СБО на чолі з бізнес-омбудсменом виступає нейтральним, позасудовим механізмом і сприяє конструктивному діалогу між бізнесом і владою.
Фінансування СБО забезпечує Багатосторонній донорський рахунок, яким керує Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Серед донорів: Австрія, Данія, ЄС, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія та США.
До Ващука бізнес-омбудсменом був екс-мер Варшави Марчин Свенчицький, призначений у 2019 році, а першим цю посаду обійняв у 2014 році Альгірдас Шемета – колишній міністр фінансів Литви, європейський комісар з питань бюджету та фінансового планування (2009-2010) та з питань оподаткування, митного союзу, аудиту та боротьби з шахрайством (2010-2014).
Як раніше повідомляв Олексій Долгих – керуючий партнер компанії Boyden Ukraine, яка спеціалізується на пошуку керівників вищої ланки і була відібрана ЄБРР для проведення відбору нового бізнес-омбудсмена, серед претендентів були відсутні українці. «Нуль кандидатів на бізнес-омбудсмена українців. Вони не вірять», – сказав Долгих на Міжнародному форумі корпоративних директорів, що проводився Професійною асоціацією корпоративного управління (ПАКУ) на початку грудня 2025 року в Києві.
Долгих уточнив агентству «Інтерфакс-Україна», що було відібрано три сильні кандидатури, серед яких Рада бізнес-омбудсмена зробила остаточний вибір.
Як повідомляє проєкт Relocation.com.ua, Іспанія стала найбільшим «емітентом» перших посвідок на проживання (first residence permits) у Євросоюзі 2024 року, далі йдуть Німеччина та Польща, свідчать дані Eurostat.
Згідно зі статистикою, Іспанія видала 561,64 тис. перших ПНП, Німеччина – 544,987 тис., Польща – 488,846 тис., Італія – 346,411 тис., Франція – 342,208 тис. European Commission
Ці п’ять країн у сукупності забезпечили 65,1% усіх перших ПНП, виданих у ЄС 2024 року. Загалом 2024 року країни ЄС оформили 3,5 млн перших посвідок на тимчасове проживання громадянам країн поза ЄС, що на 8,3% менше, ніж 2023 року.
http://relocation.com.ua/spain-and-germany-lead-the-way-in-issuing-the-first-npi/
Німеччина передала Україні вже дев’ятий ракетний комплекс протиповітряної оборони IRIS-T, повідомляє Міністерство оборони України.
“IRIS-T – сучасний ракетний комплекс протиповітряної оборони. Його виготовляє німецька компанія Diehl Defense. Комплекс призначений для ураження літаків, вертольотів, безпілотників та крилатих ракет”, – вказується у повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що високотехнологічні ракети IRIS-T можуть швидко маневрувати, уражати цілі як на зустрічних курсах, так і під час переслідування та мають високочутливі інфрачервоні головки самонаведення. Вони здатні уражати сучасні літаки, долати їхні комплекси захисту, відрізняти справжні цілі від хибних.
Наразі використовуються два типи комплексів IRIS-T: SLS – малий радіус дії, дальність до 12 км, висота до 8 км, та SLМ – середній радіус дії, дальність до 40 км, висота до 20 км.
Комплекс IRIS-T можна інтегрувати у єдину систему протиповітряної оборони України, де він працює суміжно з іншими засобами ППО та ПРО.
Україна у січні-листопаді 2025 року імпортувала 44,18 тис. тонн кави і 10,21 тис. тонн чаю, що на 0,6% і 13,3% відповідно менше проти аналогічного періоду 2024 року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі імпорт кави зріс на 39,2% – до $352,18 млн проти $252,97 млн за аналогічний період роком раніше.
Основними постачальниками кави в Україну за 11 місяців поточного року стали Польща, на частку якої припало 15,5% імпорту, що у грошовому еквіваленті становило $54,67 млн, Німеччина – 13,1% і $46,24 млн, Італія – 11,9% і $41,86 млн.
Роком раніше трійка постачальників кави в Україну за відповідний період була незмінною, хіба що змінилася їхня частка у постачанні: Польща (16,2%, на $41,07 млн), Італія (15,3%, на $38,63 млн) і Німеччина (13,1%, на $33,09 млн).
Імпорт чаю упродовж січня-листопада 2025 року в грошовому виразі скоротився на 11,9% – до $38,92 млн проти минулорічних $44,19 млн.
При цьому трійка ключових постачальників чаю в Україну за 11 місяців поточного року залишилася незмінною: Шрі-Ланка (30,3% на $11,8 млн), Кенія (17,6% на $6,86 млн) і Китай (12,5% на $4,85). Торік на частку цих країн припадало 31,6%, 20,1% і 10,8%, поставки чаю в Україну принесли їм $13,96 млн, $8,87 млн і $4,791 млн відповідно.
У вересні 2025 року було зафіксовано річний пік надання тимчасового статусу громадянам України в країнах Європейського Союзу, повідомляє Євростат.
“У жовтні 2025 року країни ЄС видали 74 175 нових рішень про надання тимчасового захисту. Це другий за величиною місячний показник у 2025 році після піку, зафіксованого у вересні (79 525). Ці високі цифри є наслідком указу українського уряду, прийнятого наприкінці серпня 2025 року, який надає чоловікам віком від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України”, – вказується у повідомленні.
Станом на 31 жовтня 2025 року громадяни України становили понад 98,4% осіб, які отримали тимчасовий захист в ЄС. Дорослі жінки становили 43,8% осіб, які отримали тимчасовий захист. Неповнолітні становили майже третину (30,8%), а дорослі чоловіки – трохи більше чверті (25,5%) від загальної кількості
Загалом станом на 31 жовтня 2025 року загалом 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які втекли з України, мали статус тимчасового захисту в ЄС. Порівняно з кінцем вересня 2025 року загальна кількість осіб з України, які перебували під тимчасовим захистом, зменшилася на 6 170 (-0,1%).
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість осіб з України, що отримали тимчасовий захист, були Німеччина (1 229 960 осіб; 28,6% від загальної кількості в ЄС), Польща (965 005; 22,5%) та Чехія (393 005; 9,1%).
