Мер Києва Віталій Кличко звернувся до федерального міністра економічного співробітництва та розвитку Німеччини передати Києву як допомогу генератори та мобільні пункти обігріву, повідомляється на сайті міського голови української столиці у середу.
“Спілкуюся з німецькими партнерами про допомогу українській столиці та киянам пройти цей опалювальний сезон, який буде дуже складним в умовах військового стану. Зокрема, звернувся до Федерального міністра економічного співробітництва та розвитку Німеччини надати Києву як допомогу генератори та мобільні пункти обігріву”, – написав Кличка у Telegram-каналі.
Мер Києва також повідомив, що українська столиця придбає мобільні пересувні котельні як резервне джерело теплопостачання на випадок позаштатних ситуацій під час опалювального сезону. Вони забезпечуватимуть теплом лікарні, дитсадки, школи, працюватимуть у пунктах обігріву, які розгорне місто.
Федеральна рада Німеччини оприлюднила рішення про зміну правил перебування на території країни громадян України з 1 вересня 2022 року.
Згідно з рішенням уряду, з 1 вересня для громадян України розпочинається облік часу перебування у країні. Враховуватимуться всі дні перебування, починаючи з 24 лютого. Ті українці, які перебувають у Німеччині понад 90 днів, мають отримати статус тимчасового захисту або залишити країну на наступні 90 днів.
При цьому українці, які прибудуть на територію Німеччини після 1 вересня 2022 року, також матимуть змогу легально перебувати в країні протягом 90 днів без необхідності подавати заяву на реєстрацію статусу тимчасового захисту.
Реєстрацію для громадян України буде відкрито протягом усього часу війни.
Обсяг економіки Німеччини у другому кварталі не змінився порівняно з попередніми трьома місяцями, свідчать попередні дані Федеральної статистичної агенції ФРН (Destatis).
У річному вираженні зростання ВВП з поправкою на кількість робочих днів становило 1,4%.
Аналітики в середньому очікували на підвищення першого показника на 0,1% і другого на 1,7%, повідомляє Trading Economics.
У першому кварталі ВВП зріс на 0,2% у поквартальному вираженні та підвищився на 3,8% за рік.
Обсяг німецької економіки все ще на 0,2% нижче, ніж у четвертому кварталі 2019 року – тобто в останньому кварталі до пандемії коронавірусу, йдеться в повідомленні Destatis.
Destatis опублікує остаточні дані про динаміку економіки країни у другому кварталі 25 серпня.
При цьому в повідомленні статистичного відомства зазначається, що через кризу COVID-19 і російське вторгнення в Україну дані схильні до більшої невизначеності, ніж зазвичай. Це свідчить про можливість сильнішого перегляду показників проти спочатку оголошеними.
Німеччина поставить Україні 16 танків-мостоукладачів Biber, повідомило Міністерство оборони Німеччини.
“Продовжуємо підтримувати! Для подальшої підтримки сухопутних військ України міністр Ламбрехт ухвалила рішення доставити партію з 16 броньованих мостоукладачів Biber. Їх можна використовувати для подолання водних чи інших перешкод у бою”, – йдеться у повідомленні міністерства у Twitter у п’ятницю.
Прем’єр-міністр України Денис Шмігаль, заявляє, що українська влада очікує восени провести в Німеччині міжнародну експертну конференцію з питань відновлення України.
“Цінуємо внесок Німеччини у забезпечення єдності Євросоюзу у підтримці України та заходи протидії повномасштабній російській агресії. Хочу також подякувати німецькій стороні за те, що за результатами саміту Групи семи канцлер ФРН Олаф Шольц анонсував скликання міжнародної експертної конференції з питань відновлення України та створення в рамках німецького головування в G7”, — цитує Шмигаля прес-служба уряду за результатами зустрічі з Федеральним міністром внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезером і федеральним міністром праці та соціальних справ Німеччини Губертусом Гайлем.
Прем’єр підкреслив, що Україна очікує на проведення такої конференції вже восени в Німеччині, і за його словами, Європейська комісія також висловила готовність приєднатися до заходу.
Крім того, Шмігаль подякував Німеччині за виділення Україні 1 млрд євро грантової фінансової допомоги.
Сторони обговорили розвиток проектів у соціальній сфері, а також питання про визнання українських документів у додатку «Дія».
У свою чергу Федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер повідомила, що ФРН готова допомогти в розмінуванні українських територій і робитиме все від себе залежне, щоб допомогти Україні у війні.
відновлення України, МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ, НІМЕЧЧИНА, Прем'єр-міністр України
Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок повідомила, що підтримує пропозицію Єврокомісії щодо призначення центрального координатора в особі ЄС, який викупить готівкове в Україні зерно і раціонально розподілятиме його експорт існуючими логістичними каналами.
Відповідну заяву вона зробила 18 липня після відвідин румунського порту Констанца, який перевалює значні обсяги сільгоспсировини з України в умовах блокади українських морпортів, повідомляється на сайті видання Spiegel.
“Слід подумати про те, чи не скуповувати все (українське – ІФ-У) зерно, щоб потім мати можливість розподіляти його логістично набагато швидше”, – цитує видання німецького міністра.
Бербок нагадала, що через російську блокаду українських портів в Україні накопичилося 18 млн тонн готової до експорту агропродукції. Після чотиристоронніх переговорів між Україною, ГО, Туреччиною та РФ з’явилася надія на деблокаду української експортної інфраструктури у Чорному морі, проте досі важливо шукати альтернативні зернові маршрути, наприклад, через Констанцу.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України 28 червня схвалив проект угоди із Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП) ООН про поновлення роботи її офісу в країні, що дозволить організації, зокрема, закуповувати продукцію АПК в українських компаній для виконання міжнародних гуманітарних програм.
Участь ЗПС передбачається у закупівлі сільськогосподарських та продовольчих товарів у українських компаній для потреб міжнародних гуманітарних проектів ООН.
Народний депутат Дмитро Соломчук у червні написав, що невизначеність з експортом українських зернових, що веде до світової продовольчої кризи та зростання цін на продовольство, можна вирішити шляхом викупу в України торішнього та нинішнього врожаїв на загальну суму $30-35 млрд через спеціально створений фонд. Це сприятиме розвитку експорту з країни та її внутрішньої переробки до АПК, а також забезпечить український агросектор обіговими коштами та можливістю продовжувати роботу в умовах військового вторгнення РФ.
