Як повідомляє Сербський Економіст, сербська нафтогазова компанія NIS повідомила про укладення контракту на імпорт перших партій нафти по Адріатичному нафтопроводу (JANAF) для НПЗ в Панчево і підготовку до відновлення переробки після зупинки на початку грудня 2025 року через дефіцит сировини на тлі санкційних обмежень.
За даними Reuters, перша поставка включає близько 85 тис. тонн нафти Iraqi Kirkuk, потім очікується менша партія лівійської Es Sider. Ці обсяги забезпечують роботу заводу як мінімум на кілька днів, а президент Сербії Олександр Вучич прогнозував, що НПЗ зможе вийти в операційний режим 17-18 січня, а випуск нафтопродуктів може початися 25-26 січня.
Відновлення імпорту стало можливим після видачі Управлінням з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) тимчасової ліцензії, що дозволяє NIS продовжувати діяльність до 23 січня 2026 року. Reuters також повідомляв, що окрема ліцензія видана і оператору JANAF на транспортування нафти для NIS на той же термін.
Ситуація навколо NIS залишається пов’язаною з переговорами про зміну структури власності. США очікують переговорів про виведення російської частки, при цьому термін для переговорного процесу продовжено до 24 березня 2026 року, а одним з учасників обговорень називається угорська MOL.
NIS – ключовий гравець сербського паливного ринку: компанія володіє єдиним в країні НПЗ (Панчево) і найбільшою мережею АЗС, тому будь-який збій в поставках сировини безпосередньо впливає на баланс ринку нафтопродуктів і імпортні потреби Сербії.
IMPORT, NAFTA, NIS, нафтопровід, НПЗ
Як повідомляє Сербський Економіст, Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) видало сербській нафтокомпанії NIS, що перебуває під контролем російських акціонерів, тимчасову ліцензію на продовження роботи до 23 січня 2026 року, повідомила міністерка гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ганданович.
За її словами, рішення означає відновлення роботи НПЗ у Панчево після 36-денної паузи. Обмеження США, що набули чинності восени, раніше заблокували постачання нафти за єдиним маршрутом імпорту сировини для заводу – через хорватського оператора трубопроводу JANAF.
NIS управляє НПЗ потужністю 4,8 млн т на рік і найбільшою в Сербії мережею АЗС (327 станцій), забезпечуючи близько 80% споживання палива на внутрішньому ринку.
Раніше OFAC надав NIS термін до 24 березня для переговорів про продаж частки російських власників; у структурі капіталу компанії Gazprom володіє 11,3%, Gazprom Neft – 44,9%, державі Сербії належить 29,9%. Президент Сербії Александр Вучич повідомляв, що Gazprom веде переговори з угорською MOL про можливу угоду.
https://t.me/relocationrs/2042
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія не отримала спеціальну ліцензію від OFAC США для продовження роботи компанії NIS, яка потрапила під американські санкції. Про це заявив президент Сербії Александр Вучич. Він також повідомив, що Сербія ухвалила рішення про повне зупинення нафтопереробного заводу в Панчево.
З 25 листопада НПЗ NIS працює в режимі зниженої циркуляції через брак нафти. Вучич зазначив, що NIS вирішить, коли завершити зупинку заводу.
Раніше повідомлялося, що сербський парламент готує поправку, яка дасть змогу Сербії стати власником NIS. Також розглядається можливий продаж 56,15% акцій NIS угорським партнерам.
NIS, дочірня компанія «Газпром нафти», була занесена в американський SDN List у 2025 році.
https://t.me/relocationrs/1865
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич підтвердив, що нафтопереробний завод NIS в Панчево переведений в режим зниженої циркуляції через брак нафти, викликаний американськими санкціями і невизначеністю з ліцензією OFAC.
Що сказав Вучич: «Завод поки не зупинений, але перейшов в режим циркуляції. Це більш низький режим роботи в порівнянні зі звичайним».
За словами Вучича, без продовження спецліцензії OFAC, що дозволяє роботу NIS, до повної зупинки НПЗ залишається близько 4 днів.
Він також повідомив, що запропонував уряду ще 50 днів для пошуку покупця на NIS, а не сценарій націоналізації.
Процес, за заявами NIS, йде за сербським законодавством, внутрішніми регламентами і «суворими екологічними та безпековими стандартами».
Завод буде підтримуватися в стані, готовому до запуску відразу після появи доступу до нафти.
При цьому NIS підкреслює:
поставки палива на внутрішній ринок Сербії зараз йдуть безперебійно – за рахунок заздалегідь сформованих запасів.
Компанія сподівається на якнайшвидше відновлення звичайної роботи НПЗ, «важливого не тільки для Сербії, але і для регіональних ринків».
Окремо зазначається: зупинка НПЗ вдарить і по HIP Petrohemija, яка також почне підготовку до зупинки виробництва.
На початку 2025 року NIS, як «дочка» «Газпром нафти», потрапила в американський SDN-список. OFAC видав спецліцензію до 13 лютого 2026 року, дозволивши переговори акціонерів про зміну структури власності.
Минулого тижня NIS подала в OFAC новий запит на спецліцензію, щоб забезпечити нормальну роботу на період переговорів.
Міністр енергетики Дубравка Джедович-Ханданович заявляла, що російські власники погодилися продати 56,15% NIS третій стороні, ім’я потенційного покупця не розкривається – «йдуть переговори між серйозними компаніями».
NIS – єдина компанія в Сербії, яка займається розвідкою і видобутком нафти і газу, володіє великим НПЗ в Панчево, домінує на ринку нафтопродуктів в країні, має мережу з більш ніж 400 АЗС в Сербії, БіГ, Болгарії та Румунії.
З 2009 року в модернізацію панчевського НПЗ, за заявами компанії, вкладено понад €900 млн.
Якщо ліцензія OFAC не буде продовжена і поставки нафти не відновляться, Сербія може залишитися без власної переробки і сильніше залежати від імпорту готових нафтопродуктів; під ударом – не тільки енергетична безпека, але і промисловий ланцюжок (NIS + HIP Petrohemija).
Успішна угода з виведення російського капіталу і прихід третього інвестора може зберегти НПЗ як регіональний центр переробки і знизити санкційні ризики.
Для «Сербського Економіста» це ключовий кейс на найближчі тижні, – від рішення OFAC і готовності сторін закрити угоду по NIS залежить, якою буде карта нафтового ринку Балкан вже в 2026 році.
Як повідомляє Сербський економіст, в Naftna industrija Srbije (NIS) розглядається можливий продаж контрольного пакета акцій (56,15%) російською стороною компанії ADNOC з Об’єднаних Арабських Еміратів.
За даними видання, офіційних підтверджень ще немає ні від російської сторони, ні від ADNOC. Однак експерти вважають, що варіант продажу «арабському гравцеві» є найбільш імовірним і логічним. Серед інших згадуваних претендентів фігурує угорська група MOL Group.
Глава парламенту Сербії з питань енергетики Мілун Бабіч зазначив, що угода з арабським інвестором є кращим варіантом, ніж ризик блокування поставок через санкції, але оптимальним варіантом він назвав би передачу управління російській стороні на 20 років. «Продаж арабам — можлива опція… але вона не ідеальна», — зазначив він.
Президент Сербії Олександр Вучич у свою чергу підтвердив, що Росія веде переговори щодо продажу пакета NIS трьом інвесторам і сербська сторона не зможе скористатися правом переважного викупу.
Якщо угода відбудеться, експерти бачать такі можливі наслідки для Сербії:
1) посилення інвестицій у модернізацію нафтової галузі, включаючи можливе розширення виробництв і логістики в регіоні;
2) зростання геополітичної незалежності від російських активів і зниження ризику санкцій;
3) зміцнення ролі країни як енергетичного хаба Балкан.
За словами експерта Браніміра Йовановича, новий інвестор здатний експортувати нафту Сербії та регіону або вкластися в модернізацію НПЗ в Панчеві.
Naftna industrija Srbije (NIS) – найбільша нафтогазова компанія Сербії, контрольована російським «Газпром нафтою». Статутний капітал і стратегічне значення компанії роблять її ключовим елементом енергетичного сектора країни. Передача частки впливає на майбутнє управління, інвестиції та міжнародні відносини Сербії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1793
Як повідомляє Сербський Економіст, Хорватія висловила готовність розглянути можливість купівлі сербської нафтогазової компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), якщо це допоможе врегулювати наслідки американських санкцій проти компанії, заявив міністр економіки Хорватії Анте Шушняр.
«Наша рука простягнута – якщо це рішення, ми готові і до такого варіанту», – сказав міністр, коментуючи ситуацію після набуття чинності санкцій США проти NIS.
За словами Шушняра, у разі реалізації такого сценарію Хорватія гарантує стабільність роботи нафтопроводу Jadranski naftovod (JANAF), який уже понад 40 років співпрацює з NIS, водночас без втручання в роздрібний ринок палива Сербії.
«Це спростило б ситуацію і для нас, і для Сербії», – наголосив міністр, який представляє партію Domovinski pokret, що входить до коаліції з правлячою партією HDZ прем’єр-міністра Андрея Пленковича.
Міністр зазначив, що панчевський нафтопереробний завод NIS забезпечує до 20% ринку нафтопродуктів Боснії і Герцеговини, а нинішня ситуація із санкціями створює додаткові виклики для всього регіону.
«До кінця місяця ми завершимо модернізацію НПЗ у Рієці, що дасть нам змогу збільшити переробні потужності й у такий спосіб допомогти Боснії і Герцеговині, а частково й Сербії», – заявив Шушняр.
Він також наголосив, що санкції проти NIS не вплинуть на позицію Хорватії в переговорах з угорською MOL про постачання нафти. За його словами, країна готова забезпечити достатні обсяги палива для Угорщини, Словаччини та Сербії, коли це буде можливо з точки зору геополітичних умов.
Експерти зазначають, що можлива участь Хорватії в долі NIS може стати компромісним варіантом для стабілізації енергетичного ринку Балкан і забезпечення безперебійної роботи нафтопроводу JANAF, який є ключовою ланкою постачання нафти в регіон.
