Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія не отримала спеціальну ліцензію від OFAC США для продовження роботи компанії NIS, яка потрапила під американські санкції. Про це заявив президент Сербії Александр Вучич. Він також повідомив, що Сербія ухвалила рішення про повне зупинення нафтопереробного заводу в Панчево.
З 25 листопада НПЗ NIS працює в режимі зниженої циркуляції через брак нафти. Вучич зазначив, що NIS вирішить, коли завершити зупинку заводу.
Раніше повідомлялося, що сербський парламент готує поправку, яка дасть змогу Сербії стати власником NIS. Також розглядається можливий продаж 56,15% акцій NIS угорським партнерам.
NIS, дочірня компанія «Газпром нафти», була занесена в американський SDN List у 2025 році.
https://t.me/relocationrs/1865
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич підтвердив, що нафтопереробний завод NIS в Панчево переведений в режим зниженої циркуляції через брак нафти, викликаний американськими санкціями і невизначеністю з ліцензією OFAC.
Що сказав Вучич: «Завод поки не зупинений, але перейшов в режим циркуляції. Це більш низький режим роботи в порівнянні зі звичайним».
За словами Вучича, без продовження спецліцензії OFAC, що дозволяє роботу NIS, до повної зупинки НПЗ залишається близько 4 днів.
Він також повідомив, що запропонував уряду ще 50 днів для пошуку покупця на NIS, а не сценарій націоналізації.
Процес, за заявами NIS, йде за сербським законодавством, внутрішніми регламентами і «суворими екологічними та безпековими стандартами».
Завод буде підтримуватися в стані, готовому до запуску відразу після появи доступу до нафти.
При цьому NIS підкреслює:
поставки палива на внутрішній ринок Сербії зараз йдуть безперебійно – за рахунок заздалегідь сформованих запасів.
Компанія сподівається на якнайшвидше відновлення звичайної роботи НПЗ, «важливого не тільки для Сербії, але і для регіональних ринків».
Окремо зазначається: зупинка НПЗ вдарить і по HIP Petrohemija, яка також почне підготовку до зупинки виробництва.
На початку 2025 року NIS, як «дочка» «Газпром нафти», потрапила в американський SDN-список. OFAC видав спецліцензію до 13 лютого 2026 року, дозволивши переговори акціонерів про зміну структури власності.
Минулого тижня NIS подала в OFAC новий запит на спецліцензію, щоб забезпечити нормальну роботу на період переговорів.
Міністр енергетики Дубравка Джедович-Ханданович заявляла, що російські власники погодилися продати 56,15% NIS третій стороні, ім’я потенційного покупця не розкривається – «йдуть переговори між серйозними компаніями».
NIS – єдина компанія в Сербії, яка займається розвідкою і видобутком нафти і газу, володіє великим НПЗ в Панчево, домінує на ринку нафтопродуктів в країні, має мережу з більш ніж 400 АЗС в Сербії, БіГ, Болгарії та Румунії.
З 2009 року в модернізацію панчевського НПЗ, за заявами компанії, вкладено понад €900 млн.
Якщо ліцензія OFAC не буде продовжена і поставки нафти не відновляться, Сербія може залишитися без власної переробки і сильніше залежати від імпорту готових нафтопродуктів; під ударом – не тільки енергетична безпека, але і промисловий ланцюжок (NIS + HIP Petrohemija).
Успішна угода з виведення російського капіталу і прихід третього інвестора може зберегти НПЗ як регіональний центр переробки і знизити санкційні ризики.
Для «Сербського Економіста» це ключовий кейс на найближчі тижні, – від рішення OFAC і готовності сторін закрити угоду по NIS залежить, якою буде карта нафтового ринку Балкан вже в 2026 році.
Як повідомляє Сербський економіст, в Naftna industrija Srbije (NIS) розглядається можливий продаж контрольного пакета акцій (56,15%) російською стороною компанії ADNOC з Об’єднаних Арабських Еміратів.
За даними видання, офіційних підтверджень ще немає ні від російської сторони, ні від ADNOC. Однак експерти вважають, що варіант продажу «арабському гравцеві» є найбільш імовірним і логічним. Серед інших згадуваних претендентів фігурує угорська група MOL Group.
Глава парламенту Сербії з питань енергетики Мілун Бабіч зазначив, що угода з арабським інвестором є кращим варіантом, ніж ризик блокування поставок через санкції, але оптимальним варіантом він назвав би передачу управління російській стороні на 20 років. «Продаж арабам — можлива опція… але вона не ідеальна», — зазначив він.
Президент Сербії Олександр Вучич у свою чергу підтвердив, що Росія веде переговори щодо продажу пакета NIS трьом інвесторам і сербська сторона не зможе скористатися правом переважного викупу.
Якщо угода відбудеться, експерти бачать такі можливі наслідки для Сербії:
1) посилення інвестицій у модернізацію нафтової галузі, включаючи можливе розширення виробництв і логістики в регіоні;
2) зростання геополітичної незалежності від російських активів і зниження ризику санкцій;
3) зміцнення ролі країни як енергетичного хаба Балкан.
За словами експерта Браніміра Йовановича, новий інвестор здатний експортувати нафту Сербії та регіону або вкластися в модернізацію НПЗ в Панчеві.
Naftna industrija Srbije (NIS) – найбільша нафтогазова компанія Сербії, контрольована російським «Газпром нафтою». Статутний капітал і стратегічне значення компанії роблять її ключовим елементом енергетичного сектора країни. Передача частки впливає на майбутнє управління, інвестиції та міжнародні відносини Сербії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1793
Як повідомляє Сербський Економіст, Хорватія висловила готовність розглянути можливість купівлі сербської нафтогазової компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), якщо це допоможе врегулювати наслідки американських санкцій проти компанії, заявив міністр економіки Хорватії Анте Шушняр.
«Наша рука простягнута – якщо це рішення, ми готові і до такого варіанту», – сказав міністр, коментуючи ситуацію після набуття чинності санкцій США проти NIS.
За словами Шушняра, у разі реалізації такого сценарію Хорватія гарантує стабільність роботи нафтопроводу Jadranski naftovod (JANAF), який уже понад 40 років співпрацює з NIS, водночас без втручання в роздрібний ринок палива Сербії.
«Це спростило б ситуацію і для нас, і для Сербії», – наголосив міністр, який представляє партію Domovinski pokret, що входить до коаліції з правлячою партією HDZ прем’єр-міністра Андрея Пленковича.
Міністр зазначив, що панчевський нафтопереробний завод NIS забезпечує до 20% ринку нафтопродуктів Боснії і Герцеговини, а нинішня ситуація із санкціями створює додаткові виклики для всього регіону.
«До кінця місяця ми завершимо модернізацію НПЗ у Рієці, що дасть нам змогу збільшити переробні потужності й у такий спосіб допомогти Боснії і Герцеговині, а частково й Сербії», – заявив Шушняр.
Він також наголосив, що санкції проти NIS не вплинуть на позицію Хорватії в переговорах з угорською MOL про постачання нафти. За його словами, країна готова забезпечити достатні обсяги палива для Угорщини, Словаччини та Сербії, коли це буде можливо з точки зору геополітичних умов.
Експерти зазначають, що можлива участь Хорватії в долі NIS може стати компромісним варіантом для стабілізації енергетичного ринку Балкан і забезпечення безперебійної роботи нафтопроводу JANAF, який є ключовою ланкою постачання нафти в регіон.
Як повідомляє Сербський економіст – Сербська NIS знову подала до Міністерства фінансів США новий запит на продовження спеціальної ліцензії, що дозволяє відкласти повне застосування санкцій і продовжити операційну діяльність компанії після 26 вересня 2025 року, коли закінчується термін дії попереднього дозволу.
Як повідомили в компанії, відповідне звернення було направлено 18 вересня. Раніше, 14 березня, NIS також направила до американського відомства клопотання про виключення зі списку SDN (Specially Designated Nationals), однак цей процес є тривалим і складним.
З 2022 року застосування санкцій до NIS вже шість разів відкладалося на підставі спеціальних ліцензій, виданих Управлінням з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC).
Президент Сербії Олександр Вучич в інтерв’ю телеканалу Blic TV висловив стурбованість, що подальших відстрочок може не бути.
«Боюся, що відстрочок більше не буде і ми опинимося у виключно важкій ситуації», — заявив він.
За словами Вучича, під час візиту до США, включаючи зустріч з державним секретарем Марко Рубіо, він має намір домагатися допомоги у вирішенні цієї проблеми.
NIS — найбільша енергетична компанія Сербії, контрольована російською «Газпром нафтою» (56,15%) і урядом Сербії (29,87%). Компанія забезпечує левову частку переробки нафти і виробництва палива в країні, володіє мережею з більш ніж 400 автозаправних станцій в Сербії і сусідніх країнах, а також відіграє ключову роль в енергетичній безпеці регіону.
Будь-які обмеження проти NIS безпосередньо зачіпають сербський ринок палива, державні доходи і транзитні зв’язки на Балканах, що робить питання санкцій критично важливим як для Белграда, так і для всієї Південно-Східної Європи.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1439
США в останній раз відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS: ключова компанія може опинитися під загрозою
Сполучені Штати вп’яте і востаннє відстрочили введення санкцій проти сербської нафтової компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), яка контролюється російським «Газпромом». Як повідомляє Reuters, новий термін дії виключення з санкційного списку продовжено до кінця серпня. Після цього подальше продовження не планується.
Міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович зазначила, що Белград прагне зберегти поставки нафтопродуктів стабільними, і назвала «виключення NIS з санкцій OFAC пріоритетом». За її словами, важливою умовою для цього залишається діалог між США і Росією.
Компанія NIS — стратегічно важливе підприємство для сербської економіки. Вона управляє єдиним нафтопереробним заводом країни — в місті Панчево (недалеко від Белграда), а також найбільшою мережею автозаправок і логістичною інфраструктурою в паливному секторі.
Згідно зі структурою власності:
• 44,9% акцій NIS належать «Газпром нафті» (Росія),
• 11,3% — «Газпрому»,
• 29,9% — уряду Сербії,
• решта — міноритарним інвесторам.
Саме російський контроль над більшістю акцій став причиною потрапляння NIS під санкції Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Спочатку компанія мала бути повністю заблокована в січні 2025 року, але з того часу чотири рази отримувала тимчасові ліцензії на продовження роботи.
У липні 2025 року NIS вп’яте звернулася за тимчасовою ліцензією — і отримала її терміном на один місяць, до кінця серпня. У цей період «Газпром нафті» знову нагадали про вимогу вийти з числа акціонерів сербської компанії.
Як зазначають аналітики, якщо санкції все ж будуть введені в повному обсязі, це може дестабілізувати ринок палива в Сербії, створити логістичні збої і викликати зростання цін на нафтопродукти.
Альтернативою може стати перехід контролю від російських акціонерів до європейських або близькосхідних інвесторів — однак поки що переговори з цього питання офіційно не підтверджені.
NIS займає провідні позиції на ринку нафтопродуктів в Сербії і активно розвиває свою діяльність в Румунії, Болгарії та Боснії і Герцеговині. Компанія також бере участь у розвідці та видобутку нафти і газу, виробництві мастильних матеріалів і генерації електроенергії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1228
