Уряд Норвегії в межах Програми підтримки Нансена планує виділити 250 млн норвезьких крон для інвестицій Norfund в Україні, повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
“Ці кошти допоможуть знизити ризики для компаній, що інвестують в Україну, зокрема норвезьких. Приватний капітал – ключ до оновлення. Вдячна партнерам за це рішення”, – написала вона в соцмережі Х (раніше – Tвіттер) у п’ятницю.
За словами Свириденко, це рішення також підтримує зусилля Мінекономіки в реалізації спільної стратегії із залучення державних і приватних інвестицій обсягом до EUR40 млрд у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та агентствами розвитку.
Згідно з інформацією на сайті Мінекономіки, уряд також планує продовжити цю ініціативу в наступні роки.
Як уточнили у відомстві, Norfund надає інвестиції в акціонерний капітал, що пов’язано з більш високими ризиками, ніж позики і гарантії, які пропонують агентства розвитку і багатосторонні банки. Norfund як інвестиційний фонд також працює над створенням робочих місць і підтримкою “зеленого” переходу шляхом інвестування в компанії, що сприяють сталому розвитку.
За словами міністерки міжнародного розвитку Норвегії Анне Беате Крістіансен Твіннерейм, Norfund має досвід роботи на ринках із високими ризиками, тож стане важливим інструментом для залучення інвестицій приватного сектору в проєкти відновлення. Зокрема, це також допоможе знизити розрив між нагальними потребами України у відновленні та обсягами доступного фінансування.
Програма підтримки Нансена (Nansen Support Programme for Ukraine) – норвезька цивільна та військова програма підтримки на суму 75 млрд норвезьких крон на період 2023-2027 рр. Розподіл між цивільною та військовою підтримкою визначається щорічно відповідно до потреб України.
У 2023 році з Програми підтримки Нансена було розподілено близько 19,9 млрд норвезьких крон: 8,9 млрд – на цивільну та гуманітарну підтримку, 11 млрд – на військову.
Уряд Норвегії виділив кошти на придбання безпілотників і засобів протиповітряної оборони для України в межах спільного проєкту Великої Британії, Нідерландів, Литви та Норвегії.
“Норвегія внесла 570 мільйонів норвезьких крон (48,2 млн євро – ІФ-У) у цю пожертву. Придбання здійснюється через очолюваний Великою Британією Міжнародний фонд для України”, – повідомляє пресслужба уряду Норвегії.
Зазначається, що метою фонду, очолюваного Великою Британією, є надання Україні військових матеріалів шляхом закупівель у промисловості. Норвегія раніше внесла до фонду загалом 1,8 млрд норвезьких крон із 2022 року. Разом із Великою Британією, Нідерландами, Данією, Швецією, Литвою, Австралією, Новою Зеландією та Ісландією було виділено загалом понад 12,5 млрд норвезьких крон.
“Україна гостро потребує більшої кількості військової техніки для захисту від російської агресивної війни. Разом із іншими країнами Норвегія зробить усе можливе, задля внеску”, – прокоментував міністр оборони Норвегії Бйорн Аріль Грам.
Раніше Норвегія зробила свій внесок у закупівлю, серед іншого, засобів ППО, обладнання для розмінування, артилерійських боєприпасів, транспортних машин, інженерних машин, асфальтоукладальників, запасних частин та обладнання для обслуговування українських платформ і малих катерів.
Підтримка фінансується через програму Нансена.
Уряд Норвегії додатково виділить 1 мільярд норвезьких крон на фінансування протиповітряної оборони України, повідомляє пресслужба уряду.
“Українцям потрібно більше протиповітряної оборони, щоб захистити населення від російських бомб і ракет. Жорстокі напади, які ми спостерігали минулого тижня, показують, чому українцям так важливо отримати захист від російських атак з повітря. Восени разом із Німеччиною Норвегія передасть Україні повну зенітну батарею IRIS-T”, – прокоментував рішення прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде зазначив, що підтримка протиповітряної оборони довгий час була однією з найбільш пріоритетних потреб України.
“Українці краще за всіх знають потреби, і саме тому ми маємо тісний контакт із Україною, коли вирішуємо, як організувати підтримку України”, – зазначив він.
Зазначається, що виділені кошти є частиною норвезької програми Нансена.
У переглянутому національному бюджеті уряд запропонував використати до 4 млрд норвезьких крон із програми Нансена на заходи протиповітряної оборони до 2024 року.
Більша частина цих коштів йде на німецьку ініціативу протиповітряної оборони Immediate Action for Air Defense. Нові заходи включені до фондів, визначених через RNB (переглянутий національний бюджет).
Україна і Норвегія погодили можливість виконання перевезень українськими перевізниками без дозволів до 30 вересня 2024 року, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
У серпні 2024 року відбудеться засідання профільної комісії, на якому буде обговорено пролонгацію “транспортного безвізу” з Норвегією на триваліший термін, написав у середу у фейсбуці заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач.
“Наша мета та завдання – забезпечити можливість виконувати перевезення без дозволів для українських перевізників до якомога більшої кількості країн. Наразі ми домовились з Норвегією про продовження попередньої угоди, розраховуємо що незабаром термін “транспортного безвізу” буде пролонгований”, – наголосив Деркач.
За його словами, лібералізація перевезень допоможе Україні не тільки збільшувати обсяги вантажоперевезень, а й інтегруватися в європейську та світову транспортну систему.
Лібералізація вантажних перевезень можлива для транспортних засобів стандарту екологічності Євро-5 і вище. Під час виконання перевезень на борту вантажівки водії повинні мати сертифікат, що підтверджує екологічний клас вантажівки, зазначив заступник міністра.
Дія “транспортного безвізу” з Норвегією закінчилася 30 червня 2024 року – ліберальний режим для перевізників діяв протягом року із серпня 2023 року.
Українським перевізникам також доступний “транспортний безвіз” із 37 державами, включно з країнами Євросоюзу. За останній рік, окрім Норвегії, Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України вдалося домовитися про лібералізацію вантажних перевезень іще з Північною Македонією, Туреччиною, Молдовою, Грузією та Чорногорією, зазначили в Мінвідновлення.
Державна інспекція ядерного регулювання України (Держатомрегулювання, ДІЯРУ) та Норвезька агенція радіаційної та ядерної безпеки (DSA) працюють над реалізацією 18 спільних проєктів із протидії викликам, спричиненим воєнною агресією Росії, зокрема у сфері розроблення політики та процедур для відновлення регуляторного контролю над ядерними об’єктами, що постраждали від окупації та бойових дій.
Як повідомило Держатомрегулювання в середу, спільні проєкти українського ядерного регулятора та DSA, розпочаті після 24 лютого 2022 року, охоплюють також такі напрямки, як обстеження територій, що постраждали від ворожої військової окупації; управління критичними знаннями, необхідними для захисту персоналу, населення та довкілля під час ядерних або радіаційних інцидентів, спричинених бойовими діями; а також забезпечення обладнанням радіаційної розвідки на раніше окупованих територіях.
“Вдячний за активну участь DSA у проєктах, спрямованих на розв’язання нагальних проблем, що постали перед Держатомрегулюванням після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року. За останні два роки було ініційовано 25 проєктів з протидії викликам, спричиненим військовою агресією Росії. На сьогоднішній день з них реалізується 18 проєктів”, – зазначив процитований ГІЯРУ її голова Олег Коріков.
Коріков і генеральний директор DSA Пер Странд обговорили стан реалізації спільних проєктів і подальше співробітництво, плани щодо якого передбачені Дорожньою картою співробітництва між DSA і Держатомрегулювання на 2024-2028 рр., на зустрічі під час Сьомої конференція Європейської групи регуляторів ядерної безпеки (ENSREG), яка відбулася в Брюсселі 24-25 червня.
“За десятиліття нашої співпраці з 2014 року ми створили стійкий механізм планування, координації та своєчасної реалізації спільних проєктів. Ця стратегія включає регулярну оцінку регуляторних загроз і викликів, з якими стикається Держатомрегулювання, і які відображаються у Звітах про оцінку загроз”, – доповнив Коріков.
Норвегія заявила, що вже ухвалено рішення про те, що 120 мільйонів крон з 1,1 мільярда крон підуть на ремонт у Харківській області, яка останнім часом особливо сильно постраждала від російських атак.
Норвегія виділить Україні 1,1 мільярда крон (103 мільйони доларів) на ремонт енергетичної інфраструктури та забезпечення електропостачання країни перед наступною зимою, оголосила країна в неділю, 16 червня. “Росія проводить масовані, систематичні атаки, щоб паралізувати енергосистему, але українці працюють день і ніч, щоб забезпечити населення електроенергією”, – йдеться в заяві прем’єр-міністра Йонаса Гара Сторе.
За новими оцінками, понад 50 % потужностей з виробництва електроенергії в Україні було зруйновано, заявив уряд. “Ми ведемо тісний діалог з Україною про те, як вона може найефективніше використовувати ці кошти. Самі українці краще за всіх розуміють, що потрібно”, – сказав Сторе, додавши, що важливо почати ремонт інфраструктури до настання зими.
Норвегія повідомила, що вже ухвалено рішення про те, що 120 мільйонів крон підуть на ремонт у районі Харкова, який останнім часом особливо сильно страждає від російських атак. Сонячні панелі встановлять у семи пологових будинках та операційних у Харківській області, йдеться в заяві Сторе, яку опублікували під час його участі в мирному саміті щодо України у Швейцарії.
У 2022 році Норвегія виділила українському енергетичному сектору 2,1 мільярда крон, а минулого року – 1,9 мільярда крон. Скандинавська країна взяла на себе зобов’язання надати Україні 75 мільярдів крон у вигляді військової та цивільної допомоги на п’ятирічний період 2023-2027 років, причому кошти виділятимуть щороку відповідно до потреб України.
