Державна інспекція ядерного регулювання України (Держатомрегулювання, ДІЯРУ) та Норвезька агенція радіаційної та ядерної безпеки (DSA) працюють над реалізацією 18 спільних проєктів із протидії викликам, спричиненим воєнною агресією Росії, зокрема у сфері розроблення політики та процедур для відновлення регуляторного контролю над ядерними об’єктами, що постраждали від окупації та бойових дій.
Як повідомило Держатомрегулювання в середу, спільні проєкти українського ядерного регулятора та DSA, розпочаті після 24 лютого 2022 року, охоплюють також такі напрямки, як обстеження територій, що постраждали від ворожої військової окупації; управління критичними знаннями, необхідними для захисту персоналу, населення та довкілля під час ядерних або радіаційних інцидентів, спричинених бойовими діями; а також забезпечення обладнанням радіаційної розвідки на раніше окупованих територіях.
“Вдячний за активну участь DSA у проєктах, спрямованих на розв’язання нагальних проблем, що постали перед Держатомрегулюванням після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року. За останні два роки було ініційовано 25 проєктів з протидії викликам, спричиненим військовою агресією Росії. На сьогоднішній день з них реалізується 18 проєктів”, – зазначив процитований ГІЯРУ її голова Олег Коріков.
Коріков і генеральний директор DSA Пер Странд обговорили стан реалізації спільних проєктів і подальше співробітництво, плани щодо якого передбачені Дорожньою картою співробітництва між DSA і Держатомрегулювання на 2024-2028 рр., на зустрічі під час Сьомої конференція Європейської групи регуляторів ядерної безпеки (ENSREG), яка відбулася в Брюсселі 24-25 червня.
“За десятиліття нашої співпраці з 2014 року ми створили стійкий механізм планування, координації та своєчасної реалізації спільних проєктів. Ця стратегія включає регулярну оцінку регуляторних загроз і викликів, з якими стикається Держатомрегулювання, і які відображаються у Звітах про оцінку загроз”, – доповнив Коріков.
Норвегія заявила, що вже ухвалено рішення про те, що 120 мільйонів крон з 1,1 мільярда крон підуть на ремонт у Харківській області, яка останнім часом особливо сильно постраждала від російських атак.
Норвегія виділить Україні 1,1 мільярда крон (103 мільйони доларів) на ремонт енергетичної інфраструктури та забезпечення електропостачання країни перед наступною зимою, оголосила країна в неділю, 16 червня. “Росія проводить масовані, систематичні атаки, щоб паралізувати енергосистему, але українці працюють день і ніч, щоб забезпечити населення електроенергією”, – йдеться в заяві прем’єр-міністра Йонаса Гара Сторе.
За новими оцінками, понад 50 % потужностей з виробництва електроенергії в Україні було зруйновано, заявив уряд. “Ми ведемо тісний діалог з Україною про те, як вона може найефективніше використовувати ці кошти. Самі українці краще за всіх розуміють, що потрібно”, – сказав Сторе, додавши, що важливо почати ремонт інфраструктури до настання зими.
Норвегія повідомила, що вже ухвалено рішення про те, що 120 мільйонів крон підуть на ремонт у районі Харкова, який останнім часом особливо сильно страждає від російських атак. Сонячні панелі встановлять у семи пологових будинках та операційних у Харківській області, йдеться в заяві Сторе, яку опублікували під час його участі в мирному саміті щодо України у Швейцарії.
У 2022 році Норвегія виділила українському енергетичному сектору 2,1 мільярда крон, а минулого року – 1,9 мільярда крон. Скандинавська країна взяла на себе зобов’язання надати Україні 75 мільярдів крон у вигляді військової та цивільної допомоги на п’ятирічний період 2023-2027 років, причому кошти виділятимуть щороку відповідно до потреб України.
Українці, які мали в Норвегії дозвіл на тимчасовий колективний захист від війни, але в яких цей дозвіл було відкликано або не продовжено, не можуть згодом знову його отримати.
Відповідне посилення до правил захисту ухвалило 31 травня Міністерство юстиції та громадської безпеки Норвегії, повідомляється у пресрелізі відомства.
«Норвегія витрачає багато грошей на прискорене опрацювання та розселення українських прохачів притулку за спеціальною схемою. Центристська партія і Лейбористська партія в уряді вважають неправильним, що прохачі притулку, які добровільно повернулися або порушили правила, повинні знову отримувати особливий режим”, – сказала міністерка юстиції та громадської безпеки Норвегії Емілі Енгер Мель (Emilie Enger Mehl).
За даними Директорату у справах імміграції, близько 2 тис. українців, які мають тимчасовий колективний захист, не отримали продовження річного дозволу на перебування в Норвегії. У багатьох випадках йдеться про людей, які переїхали назад в Україну або в інші країни Європи. Ці люди більше не зможуть отримати колективний захист у Норвегії, якщо знову звернуться по нього; натомість вони будуть направлені на звичайну індивідуальну процедуру надання притулку.
Міністр також не виключає можливості подальшого посилення правил надання тимчасового колективного захисту в Норвегії.
«Імміграція має бути стійкою. Тому ми розглядаємо можливість подальшого посилення схеми тимчасового колективного захисту”, – зазначила Мель.
Як повідомлялося, 11 березня 2022 року уряд Норвегії запровадив схему тимчасового колективного захисту для переміщених осіб з України. Ця схема означає, що особам, які підпадають під її дію, надається посвідка на проживання за спрощеною процедурою і без індивідуальної оцінки.
Згідно з даними Євростату, на кінець березня цього року в Норвегії значилося 70,69 тис. громадян зі статусом тимчасового захисту від війни в Україні, для порівняння на кінець серпня 2023 року їх було 52,61 тис., а на кінець 2023 року – 66,94 тис.
Загалом статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 березня 2024 року мали 4 млн 211,5 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року. на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту.
Згідно з даними Євростату, на кінець березня 2024 року основними країнами ЄС, які прийняли бенефіціарів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 301,79 тис. осіб; 30,9% від загальної кількості), Польща (955,52 тис. осіб; 22,7%) і Чехія (364,38 тис. осіб; 8,7%). Сумарна частка цих трьох країн становить 62,3%.
Норвегия присоединилась к коалиции по поддержке Украины в области противовоздушной обороны, сообщает пресс-служба норвежского правительства.
“Для Норвегии совершенно естественно быть частью такой коалиции по противовоздушной обороне. Норвежский NASAMS каждый день вносит свой вклад в спасение жизней украинцев и защиту критически важной инфраструктуры”, – заявил министр обороны Норвегии Бьорн Арильд Грам.
В пресс-релизе отмечается, что норвежское правительство уже присоединилось к трем коалициям, которые оказывают военную поддержку Украине. Это морская коалиция, которую Норвегия возглавляет совместно с Великобританией, коалиция F-16, в рамках которой норвежское правительство предоставит Украине истребители F-16 и обучит ВСУ их управлению, а также коалиция ПВО, возглавляемая Германией и Францией.
“Мы заявили, что будем оказывать поддержку там, где она наиболее необходима. ПВО находится в списке приоритетов Украины. Она абсолютно необходима для защиты военных ведомств, городов и критической инфраструктуры, необходимой для поддержания жизнедеятельности общества”, – подчеркнул глава норвежского Минобороны.
Как сообщалось, 14 февраля Франция и Германия запустили в Брюсселе коалицию по поддержке украинской противовоздушной обороны в рамках Контактной группы по обороне Украины.
Україна отримала $760 млн грантових коштів від Японії та Норвегії, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Грошові кошти надійшли через механізм Світового банку PEACE in Ukraine. Вони будуть спрямовані на покриття першочергових видатків держбюджету”, – написав Шмигаль у телеграмі в середу.
За його словами, 2024 року Україна розраховує на відчутну фінансову підтримку з боку Японії. “З цього питання провели чимало перемовин у Токіо й отримали вагомі результати. Дякую партнерам за беззастережну підтримку”, – написав Шмигаль.
Норвегія виділить 200 млн норвезьких крон (приблизно EUR17 млн) Всесвітній продовольчій програмі, включно з програмою “Зерно з України”, також 50 млн норвезьких крон (приблизно EUR4 млн) буде передано до Фонду України Світового банку, йдеться в заяві уряду Норвегії.
“Норвегія продовжуватиме підтримувати народ України. Водночас ми не випускаємо з уваги й інші кризи у світі. Програма Нансена (5-річна програма підтримки України – ІФ-У) – один із прикладів того, як нам вдається об’єднати ці зусилля”, – наводяться в повідомленні слова міністра закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
Крім цього, зазначається, що ще 150 млн норвезьких крон (близько EUR12 млн) буде виділено Всесвітній продовольчій програмі у відповідь на її заклик до надання надзвичайної допомоги Україні.
“Окрім надання продовольчої допомоги поблизу лінії фронту, ці кошти будуть використані для розмінування сільськогосподарських земель, що дасть змогу фермерам якнайшвидше повернутися до виробництва продуктів харчування”, – йдеться в повідомленні.
