Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Торгівля паливом, енергетика, тютон: які компанії стали лідерами українського опту під час великої війни?

Як повномасштабна війна змінила топ-10 українських оптовиків?

Згідно з даними Індексу Опендатабота, майже половина з топ-10 найуспішніших українських оптовиків — це бізнеси, які займаються торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

До топ-10 Індексу в сфері оптової торгівлі потрапили компанії Окко, WOG, Вест Петрол Маркет (паливо) та ДТЕК Трейдінг, який здійснює торгівлю енергетичними продуктами. У переліку також наявні бізнеси, що продають тютюн (Тедіс Україна та Філіп Морріс сейлз енд дистриб’юшн). Лише дві компанії з переліку продають продукти: МХП (м’ясо) та Кернел Трейд (зерно). До Індексу також потрапили фармкомпанія Кернел Трейд та Метінвест-СМЦ. Разом ці бізнеси торік заробили 458,95 млрд грн.

Незмінним лідером оптової торгівлі другий рік поспіль є Кернел Трейд, яка входить до групи Кернел Андрія Веревського. У 2022 році дохід компанії склав 67,92 млрд грн — на 21% менше порівняно з 2021 (85,79 млрд грн).

З доходом у 67,29 млрд грн до 2 позиції рейтингу просунулася ОККО (Антонов Віталій Борисович, Універсальна інвестиційна група — УІГ). Заробітки компанії зросли в 1,6 разів за рік у 2022.

Топ-3 замикає тютюнова компанія Тедіс Україна  Бориса Кауфмана. Торік компанія збільшила свій дохід на 7% та заробила 64,95 млрд грн. Варто зазначити, що водночас дохід ще однієї компанії Індексу, яка спеціалізуються на оптовій торгівлі тютюном — Філіп Морріс сейлз енд дістріб’юшн (українська філія міжнародного виробника тютюнової продукції Phillip Morris International) — скоротився на 15% у 2022.

Четверте місце Індексу посідає компанія МХП  Юрія Косюка. Ця компанія спеціалізується на оптовій торгівлі м’ясом та м’ясними продуктами. Її дохід у 2022 році склав 46,73 млрд грн та майже не змінився порівняно з 2021 (46 млрд грн).

На п’ятому місці переліку опинилась компанія Оптіма Фарм  Андрія Губського. У 2022 році доходи компанії зменшилися на 4% й склали 44,34 млрд грн.

Найбільший приріст доходу — в 1,8 рази за рік — отримала компанія ДТЕК Трейдінг Ріната Ахметова. Дохід цієї компанії у 36,68 млрд грн дозволив піднятися з 18 місця у рейтингу 2021 на 7 у рейтингу 2022.

А ось в іншої компанії Ахметова з топ-10 —  Метінвест-СМЦ доходи скоротилися на 42% (2021 — 51,39 млрд грн, 2022 — 29,86 млрд грн). ,

Кого повномасштабна війна витіснила з топ-10 українських оптовиків?

Варто зазначити, що у 2022 топ-10 українських оптовиків зазнав суттєвих змін порівняно з 2021.

Торік з переліку вибули 2 компанії, які спеціалізуються на торгівлі енергетичними продуктами.

Йдеться про пов’язану з Коломойським компанію Юнайтед Енерджі, яка до початку повномасштабної війни була другою за заробітками в країні. Торік Юнайтед Енерджі отримала дохід у 3,6 рази менше порівняно з 2021 (17,24 млрд грн) та втратила 19 пунктів рейтингу.

Також до топу не потрапив Хім-Трейд  (Дмитро Фірташ). Зменшивши в 1,4 рази свій дохід, компанія опустилася на 12 позицію у рейтингу.

Також з десятки вибули два бізнеси, що спеціалізуються на оптовій торгівлі зерном:

  • Нібулон (Андрій Вадатурський).. Доходи компанії у торік зменшилися у 2,7 рази до 2021, а значна частка потужностей та обладнання досі перебуває в окупації.
  • АДМ-Юкрейн (дочірнє підприємство міжнародної агропромислової корпорації Archer Daniels Midland Company): їх дохід скоротився у 1,5 рази до 2021.

Варто зазначити, що сукупний дохід компаній топ-10 оптової торгівлі у 2022 зменшився на 10% у порівнянні з топ-10 у 2021 року.

Індекс Опендатаботу — аналітичний інструмент для оцінки реального становища та географії українського бізнесу, який базується на даних із державних реєстрів, реєстрів Опендатабота, фінансовій звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційні списки та решті аналітичних інструментів Опендатабот.

https://opendatabot.ua/analytics/index-wholesale-2023

, , , , , , , , , , , ,

“ОККО” восени планує запуск нових проєктів

Група компаній “ОККО” (OKKO Group) планує восени 2023 року розпочати практичну реалізацію в західних областях України проєкту розширення заводу з агропереробки та проєкту відновлюваної “зеленої” енергетики вартістю близько $120 млн і $200 млн відповідно, повідомив СЕО Василь Даниляк.

“Ми не відмовилися від великих проєктів із великими інвестиціями, які раніше планували. Ми їх продовжуємо. Хочемо стартанути великий проект з агропереробки вже восени”, – сказав він в організованих медіахолдингом NV “Діалогах про бізнес” у Києві в четвер у четвер.

Даниляк уточнив, що у 2021-2022 роках у цьому аграрному проєкті, який безпосередньо пов’язаний із бізнесом групи, проводили необхідну роботу з консультантами, українськими та міжнародними проєктантами, і він ще не потребував інвестицій.

CEO уточнив, що географічно підприємство розташоване в Тернопільській області, де “ОККО” раніше мала величезний виробничий майданчик і змогла його трансформувати під цей проєкт.

За його словами, проєкт у сфері відновлюваної “зеленої” енергетики був куплений у партнерів на стадії Ready To Build.

“Географічні “стопи” на інвестиції ми собі поставили, географічне safety хочемо отримати”, – пояснив Даниляк вибір західної України для реалізації цих проєктів.

До складу OKKO Group входить понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. У сільському господарстві працює структурний підрозділ “ОККО-Агротрейд” і концерн “Хлібпром”. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”.

Мажоритарним акціонером компанії є Віталій Антонов. Серед міноритарних акціонерів – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).

,

Українським мережам АЗС вдалося освоїти європейський ринок моторного палива після втрати російського та білоруського – СЕО “ОККО”

Українським мережам АЗС вдалося освоїти європейський ринок моторного пального після втрати російського і білоруського з початком повномасштабного вторгнення РФ завдяки пропозиції конкурентної ціни і швидких контрактів, зазначив СЕО групи компаній “ОККО” Василь Даниляк.

“Українські компанії зайшли не на свій ринок поставок, де давним-давно все було законтрактовано. Відповідно, вони могли перебивати ціною і швидкими контрактами. Незважаючи на неприйнятність ціни, ми почали контрактувати 100% можливих ресурсів у всіх куточках Європи”, – сказав він на Київському міжнародному економічному форумі в четвер.

При цьому Даниляк зазначив, що такі рішення ухвалювалися, зокрема, й емоційно, хоча не завжди були економічно виправданими.

Він пояснив, що європейські ланцюжки поставок істотно довші за ті, що були зі східного та північного напрямків, коли “трубні поставки становили 3-4 дні, залізницею з найближчих білоруських заводів у середню нафтобазу паливо їхало максимум сім днів”.

“А в Європі ланцюжок міг розтягнутися на два місяці або більше. Наприклад, ми купили в регіоні Амстердам-Антверпен досить недешевий ресурс. Логістика поставок складна: спочатку невеликими (через низький рівень Рейну) баржами в Німеччину, потім зливається у великі термінали, а потім ти чекаєш на вікна відвантажень, бо там черги. Отже, у середині квітня ми зробили передоплату, а остання партія надійшла, якщо не помиляюся, у жовтні”, – описав ситуацію Даниляк.

Водночас він зазначив, що навіть якби компанія заздалегідь знала, якою складною буде поставка, то все одно, найімовірніше, уклала б цей контракт.

“Був такий дефіцит, що рішення було очевидним. Про те, що воно буде не дуже вигідним, тоді не думали”, – запевнив СЕО “ОККО”.

Він також наголосив, що зміна логістики нафтопродуктів із початком війни була найбільшим викликом не лише для “ОККО”, а й для всієї галузі.

“Це був найбільший виклик у перший місяць війни, на якому сфокусувалися компанії. Весь ринок зіткнувся з тим, що в один день обнулилися всі поставки, кожен зафіксував свої збитки на момент 24 лютого, хто мав попередні оплати, до кого товар не доїхав у великій кількості. Відповідно, всі почали переорієнтуватися на західні поставки. І вже приблизно за три місяці, у червні, споживачі відчули суттєве покращення, а в липні все було так, ніби нічого й не відбувалося”, – зазначив Даниляк.

Крім того, він висловив думку, що розосереджений бізнес має більшу гнучкість у кризових ситуаціях.

“Великі і в одному місці – це не завжди добре, хоча, можливо, ефективніше за витратами. Наш бізнес, де багато малого, виявився більш стійким до стресу, ніж, наприклад, металургійний, коли втрата двох ключових підприємств забрала відсотків сімдесят бізнесу”, – аргументував він свою думку.

У зв’язку з цим Даниляк наголосив, що “ОККО” й надалі дотримуватиметься політики диверсифікації, що, у принципі, дозволяє сама суть бізнесу компанії.

Він також звернув увагу, що досвід війни навчить багато компаній суворо дотримуватися правил протипожежної безпеки згідно з усіма вимогами, на які певною мірою “раніше дивилися крізь пальці”.

, , ,