Мережа АЗК ОККО замовила на заводі “ТАС Полтаввагон” виробництво 100 нових вагонів-цистерн, у липні отримала перші 20 од., повідомила пресслужба компанії.
За її даними, повністю всю партію група отримає на початку 2025 року.
Новий рухомий склад суттєво посилить логістичну маневреність ОККО, дасть змогу швидше та вигідніше імпортувати нафтопродукти в Україну, а також надавати транспортні послуги іншим учасникам ринку.
“Досі ми мали в експлуатації 45 власних цистерн. Частина з них використовується, частина була призначена для перевезень бітуму, але зараз перепрофільована під дизельне паливо. Крім того, понад 400 вагонів-цистерн компанія орендує. Додавши ще 100 нових од., компанія стане потужним приватним оператором вагонів-цистерн для перевезення нафтопродуктів в Україні. Більший парк тільки в “Укрзалізниці”, – зазначив директор департаменту логістики ОККО Денис Громов.
У компанії уточнили, що виробника цистерн відібрано на тендері серед трьох українських підприємств. Розглядали можливість залучення іноземних компаній, але їхня продукція потребувала б додаткової сертифікації в Україні, а це могло б зайняти більш тривалий час.
З моменту підписання контракту з “ТАС Полтаввагон” до випуску першої партії минуло пів року. Йдеться про вагони-цистерни для нафтопродуктів моделі 15-1755 вантажопідйомністю 68 тонн і терміном служби 32 роки.
“Для “ТАС Полтаввагон” це не перший досвід співпраці з ОККО. Раніше наше підприємство вже постачало резервуари для зберігання пального на АЗК групи. Поточний контракт дає нам можливість разом із партнером долучитися до зміцнення паливної безпеки України, відновити статус підприємства-виробника нафтоналивних цистерн і довести своє лідерство на цьому ринку”, – сказав генеральний директор заводу Юрій Писаревський.
В ОККО також нагадали, що у 2022-23 рр. група суттєво оновила власний автопарк для перевезення пального. “Компанія продовжує розвивати транспортно-логістичний напрям і далі – інвестиції в залізничні цистерни за розміром будуть у кілька разів більшими. Лише аванс за поточним контрактом склав 100 млн грн”, – уточнюють у пресрелізі.
Раніше, у червні 2024 року, віцепрезидент ОККО Юрій Кучабський зазначав, що після останніх ворожих атак на нафтобази групи “ухвалено рішення перейти на роботу “з коліс”, тобто без накопичення палива на нафтобазах”. Також розглядаються варіанти оренди терміналів у сусідніх з Україною державах.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом ОККО, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Група компаній “ОККО” (OKKO Group) планує восени 2023 року розпочати практичну реалізацію в західних областях України проєкту розширення заводу з агропереробки та проєкту відновлюваної “зеленої” енергетики вартістю близько $120 млн і $200 млн відповідно, повідомив СЕО Василь Даниляк.
“Ми не відмовилися від великих проєктів із великими інвестиціями, які раніше планували. Ми їх продовжуємо. Хочемо стартанути великий проект з агропереробки вже восени”, – сказав він в організованих медіахолдингом NV “Діалогах про бізнес” у Києві в четвер у четвер.
Даниляк уточнив, що у 2021-2022 роках у цьому аграрному проєкті, який безпосередньо пов’язаний із бізнесом групи, проводили необхідну роботу з консультантами, українськими та міжнародними проєктантами, і він ще не потребував інвестицій.
CEO уточнив, що географічно підприємство розташоване в Тернопільській області, де “ОККО” раніше мала величезний виробничий майданчик і змогла його трансформувати під цей проєкт.
За його словами, проєкт у сфері відновлюваної “зеленої” енергетики був куплений у партнерів на стадії Ready To Build.
“Географічні “стопи” на інвестиції ми собі поставили, географічне safety хочемо отримати”, – пояснив Даниляк вибір західної України для реалізації цих проєктів.
До складу OKKO Group входить понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. У сільському господарстві працює структурний підрозділ “ОККО-Агротрейд” і концерн “Хлібпром”. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”.
Мажоритарним акціонером компанії є Віталій Антонов. Серед міноритарних акціонерів – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Українським мережам АЗС вдалося освоїти європейський ринок моторного пального після втрати російського і білоруського з початком повномасштабного вторгнення РФ завдяки пропозиції конкурентної ціни і швидких контрактів, зазначив СЕО групи компаній “ОККО” Василь Даниляк.
“Українські компанії зайшли не на свій ринок поставок, де давним-давно все було законтрактовано. Відповідно, вони могли перебивати ціною і швидкими контрактами. Незважаючи на неприйнятність ціни, ми почали контрактувати 100% можливих ресурсів у всіх куточках Європи”, – сказав він на Київському міжнародному економічному форумі в четвер.
При цьому Даниляк зазначив, що такі рішення ухвалювалися, зокрема, й емоційно, хоча не завжди були економічно виправданими.
Він пояснив, що європейські ланцюжки поставок істотно довші за ті, що були зі східного та північного напрямків, коли “трубні поставки становили 3-4 дні, залізницею з найближчих білоруських заводів у середню нафтобазу паливо їхало максимум сім днів”.
“А в Європі ланцюжок міг розтягнутися на два місяці або більше. Наприклад, ми купили в регіоні Амстердам-Антверпен досить недешевий ресурс. Логістика поставок складна: спочатку невеликими (через низький рівень Рейну) баржами в Німеччину, потім зливається у великі термінали, а потім ти чекаєш на вікна відвантажень, бо там черги. Отже, у середині квітня ми зробили передоплату, а остання партія надійшла, якщо не помиляюся, у жовтні”, – описав ситуацію Даниляк.
Водночас він зазначив, що навіть якби компанія заздалегідь знала, якою складною буде поставка, то все одно, найімовірніше, уклала б цей контракт.
“Був такий дефіцит, що рішення було очевидним. Про те, що воно буде не дуже вигідним, тоді не думали”, – запевнив СЕО “ОККО”.
Він також наголосив, що зміна логістики нафтопродуктів із початком війни була найбільшим викликом не лише для “ОККО”, а й для всієї галузі.
“Це був найбільший виклик у перший місяць війни, на якому сфокусувалися компанії. Весь ринок зіткнувся з тим, що в один день обнулилися всі поставки, кожен зафіксував свої збитки на момент 24 лютого, хто мав попередні оплати, до кого товар не доїхав у великій кількості. Відповідно, всі почали переорієнтуватися на західні поставки. І вже приблизно за три місяці, у червні, споживачі відчули суттєве покращення, а в липні все було так, ніби нічого й не відбувалося”, – зазначив Даниляк.
Крім того, він висловив думку, що розосереджений бізнес має більшу гнучкість у кризових ситуаціях.
“Великі і в одному місці – це не завжди добре, хоча, можливо, ефективніше за витратами. Наш бізнес, де багато малого, виявився більш стійким до стресу, ніж, наприклад, металургійний, коли втрата двох ключових підприємств забрала відсотків сімдесят бізнесу”, – аргументував він свою думку.
У зв’язку з цим Даниляк наголосив, що “ОККО” й надалі дотримуватиметься політики диверсифікації, що, у принципі, дозволяє сама суть бізнесу компанії.
Він також звернув увагу, що досвід війни навчить багато компаній суворо дотримуватися правил протипожежної безпеки згідно з усіма вимогами, на які певною мірою “раніше дивилися крізь пальці”.