Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Експерти проаналізували вибори у ключових країнах світу, що мають відбутись у 2025 році

Світ у 2025 році входить у фазу політичних змін. У різних країнах відбуватимуться важливі вибори, результати яких можуть суттєво вплинути як на геополітику, так і на внутрішні процеси держав. Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній у новому відео на YouTube проаналізували головні політичні події року та можливі наслідки для України.

Після скандального скасування результатів президентських виборів у грудні 2024 року в Румунії заплановано повторне голосування. Вибори принесли несподівані результати, а кампанія переможця першого туру велася виключно через TikTok. Це викликало дискусії у світі, адже вперше соціальна мережа відіграла ключову роль у політичному процесі. Проте Конституційний суд країни скасував результати виборів через виявлений російський вплив, а нове голосування призначено на травень 2025 року.

“Ситуація в Румунії є безпрецедентною, адже Конституційний суд анулював перший тур виборів. Це може викликати політичну турбулентність, що вплине на зовнішню політику країни”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.

У свою чергу, Олександр Позній підкреслив, що цей випадок доводить, що технології впливу змінюються, а соціальні мережі, такі як TikTok, можуть стати ключовим інструментом мобілізації виборців.

“Це небезпечний сигнал і для України, адже ми бачимо, що політичні сили починають використовувати цю платформу як спосіб маніпуляції громадською думкою”, – додав Позній.

23 лютого відбудуться позачергові вибори до Бундестагу після розпаду коаліції у 2024 році. Головна боротьба розгорнеться між Християнсько-демократичним союзом (CDU) та Соціал-демократичною партією Німеччини (SPD), але важливу роль може зіграти і права партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD), яка має антиміграційну та проросійську риторику.

“Боротьба між ХДС і СДПН буде напруженою. Якщо AfD отримає друге або навіть перше місце, це може змінити політику Німеччини щодо України. Поки що основні партії не готові створювати з ними коаліцію, але їхній вплив зростає”, – вважає Максим Уракін.

Парламентські вибори в Молдові також визначать зовнішньополітичний курс країни.

“Молдова стоїть перед вибором між європейським шляхом та проросійським вектором. Цей вибір суттєво вплине на регіональну політику. Вибори мають вирішити, чи продовжить країна європейський курс під керівництвом президента Маї Санду, чи натомість соціалісти, які представляє Ігор Додон, зможуть повернути владу”, – зазначає Олександр Позній.

Він також підкреслив, що Молдова — парламентська республіка, і навіть якщо Санду перемогла на президентських виборах, це не гарантує, що її політична сила збереже більшість.

18 травня поляки обиратимуть нового президента, оскільки Анджей Дуда не може балотуватися втретє. Експерти вважають, що це одні з найважливіших виборів для України, адже польська підтримка є стратегічною. Напружене протистояння між “Правом і справедливістю” та опозицією визначить майбутнє польсько-українських відносин. Українське питання відіграватиме важливу роль, але виборці більше зосереджуються на внутрішніх проблемах, таких як ситуація з польськими фермерами, які незадоволені українським імпортом зерна.

“Кандидати будуть змушені маневрувати між підтримкою України та захистом національних інтересів.”, – зазначає Олександр Позній.

Сербія — одна з небагатьох країн Європи, що продовжує балансувати між ЄС і Росією. Президент Александр Вучич двічі натякав на можливість позачергових виборів у 2025 році, особливо на тлі протестів та загострення ситуації з Косово.

У жовтні також відбудуться вибори в Канаді та Аргентині, які можуть змінити зовнішньополітичні курси цих країн. 8 вересня голосуватимуть у Норвегії, а 16 листопада – у Чилі.

“Для України важливими є вибори в Канаді, оскільки від них залежатиме подальша допомога. Також варто стежити за процесами в Норвегії, яка підтримує європейську безпеку”, – підсумовує Максим Уракін.

2025 рік обіцяє бути насиченим важливими політичними подіями, які можуть змінити міжнародний порядок денний. Україна має враховувати можливі наслідки виборів у стратегічних для себе країнах та готуватися до нових викликів на світовій арені.

Більш детально про вибори, що відбудуться цього року, можна подивитись у відео:

Підписатись на канал Experts Club можна тут:

https://www.youtube.com/@ExpertsClub

, , ,

Результати спільного дослідження Active Group та Experts Club щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу

В регіоні Південно-східної Азії найбільш позитивне ставлення в українців зберігається до Японії та Південної Кореї. Про це свідчать результати спільного дослідження аналітичного центру Experts Club та дослідницької компанії Active Group, представлене на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.

“Наше дослідження показало, що у Східній Азії українці найбільше підтримують Японію та Південну Корею. Ставлення до цих країн значною мірою залежить від їхньої підтримки України після початку війни. У кавказькому регіоні зберігається позитивне ставлення до Грузії. Також більше 50% українців позитивно ставляться до Казахстану. Найменший рівень підтримки під час дослідження зафіксовано щодо таких країн, як КНДР, Сирія Ірак”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.

Також, за словами експерта, досить красномовним є, вочевидь, негативне ставлення українців до КНР.

“Позитивно до Китаю ставляться 4% громадян, здебільшого позитивно — 16,7%, негативно — 58,8%, і ще 20% не визначилися. Зараз позиція Китаю є не зовсім однозначною по відношенню до України, що й відображається у ставленні українців”, – підкреслив Позній.

В свою чергу, засновник аналітичного центру Experts Club та заступник директора Інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін представив аналіз зовнішньої торгівлі України з рядом азійських країн, сформований на підставі даних Державної митної служби за 2023 рік.

“Найбільшим ринком збуту українських товарів в Азії є Китай — понад 2 мільярди доларів. Друге місце займає Індія, далі Казахстан, Грузія, Ірак та Індонезія. Щодо імпорту, найбільшим імпортером до України є також Китай — понад 10 мільярдів доларів. Далі йдуть Індія, Японія, Корея, В’єтнам. За показником загального обсягу торгівлі між Україною та цими країнами також лідирує Китай — майже 13 мільярдів доларів. Друге місце займає Індія — 2,5 мільярда, далі Японія — майже мільярд”, – розповів Уракін.

За його словами, аналіз економічних даних свідчить про значні торговельні зв’язки України з країнами Близького Сходу та Східної Азії. При цьому Китай залишається одним з найбільших торговельним партнером нашої країни як за експортом, так і за імпортом.

“Залишається проблема дефіциту торгівлі, оскільки Україна витрачає значні кошти на імпорт, при цьому мало заробляючи на експорті. Це реальна проблема. За 2023 рік дефіцит торгівлі України з усіма країнами складає понад 27 мільярдів доларів. Дефіцит з Китаєм — 8 мільярдів доларів. Позитивне сальдо серед представлених сьогодні країн спостерігаємо лише з Іраком — майже 200 мільйонів доларів на користь України, Грузією — 100 мільйонів та Вірменією — 54 мільйони”, – додав Уракін.

Голова Українсько-арабської ділової ради, член Ради національних спільнот України доктор Емад Абу Алруб підкреслив, що важливість відносин України з країнами Азії та арабського світу не можна переоцінити, і наразі Україна робить важливі кроки для розвитку цих відносин.

“Україна має значні можливості на ринках арабських країн, що загалом мають понад 550 мільйонів населення. Арабські країни є постійним ринком для наших товарів. Після 2014 року відкрилися нові ринки для нашої країни, особливо в Азії. Українська арабська ділова рада активно працює для розвитку цих відносин. Нам потрібно створити стратегічний план для покращення відносин на рівні економіки, політики та культури. Ми маємо значні шанси на успіх, але потрібна краща комунікація та маркетинг”, – підкреслив доктор Абу Алруб.

Він також додав, що Саудівська Аравія зацікавлена в співпраці з Україною через інвестування не лише у торгівлю, але й у сільське господарство, технології та інші проекти. Інші цікаві країни — ОАЕ, Катар, Єгипет. Всі вони також мають великий потенціал для інвестицій в Україну.

На завершення, Максим Уракін закликав посольства іноземних країн більш активно налагоджувати комунікацію з українським суспільством.

“Якщо можна, то будь-ласка надавайте інформацію журналістам про те, що ви тут робите, як допомагаєте в гуманітарній сфері. Через ці зв’язки ми будемо поглиблювати нашу співпрацю, адже те як громадяни України відносяться до ваших країн залежить також і від вашої роботи”, – підсумував він.

, , , , , , , ,

Більшість громадян не мають банківських вкладів або суттєво зменшили їх за останні рік – опитування

За результатами дослідження, проведеного компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club, виявлено ставлення громадян до різних аспектів суспільно-економічного життя в Україні, серед яких ініціатива повернення частини вартості товарів українського виробництва, вплив влади на бізнес, рівень довіри до правоохоронних органів, фінансова стабільність громадян, а також прогнози щодо курсу гривні.

Значна частина опитаних (44%) чула про ініціативу повернення коштів за покупку українських товарів, при цьому думки розділились щодо її впливу на рівень життя. Більшість респондентів вважають, що для фінансування цієї ініціативи держава збільшить податки.

Як зазначив засновник дослідницької соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко це викликає побоювання серед населення, оскільки більшість не готова до збільшення фіскального навантаження.

Дослідження також виявило глибоку недовіру до державних інституцій (на рівні 57% громадян) та правоохоронних органів (62%) в контексті відносин з бізнесом, зокрема через відсутність прозорості та ефективності їхньої роботи. Більшість опитаних вважає, що держава більше заважає, ніж допомагає бізнесу розвиватись, і ця тенденція збільшилась порівняно з попередніми місяцями.

Значна частина українців (до 60%) відчуває фінансові труднощі, зокрема, збільшення рівня боргів та відсутність заощаджень “на чорний день”. Респонденти також висловили занепокоєння щодо майбутнього курсу гривні, де більшість (55%) очікує його падіння.

В контексті комунальних платежів, переважна більшість (67%) учасників опитування вважає рівень тарифів завищеним, що ще більше підкреслює загальне невдоволення фінансовим станом та державною політикою в цій сфері.

За словами директора Active Group Олександра Познія, ці результати свідчать про серйозні виклики, з якими стикається українське суспільство в умовах війни та економічної ситуації, що склалась.

Нагадаємо, що раніше засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначав, що у 2024 році державний борг України може вперше перевищити ВВП, що створює значні ризики для економічної стабільності в державі.

Детальніше дивіться у відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=8hkvHhyzGLQ

Підписатись на канал Experts Club можна тут:

https://www.youtube.com/@ExpertsClub

, , , , , , , ,