Понад 14,6 млн жителів України потребують гуманітарної допомоги, крім того, допомога необхідна й українським біженцям, які залишили країну через війну, повідомляють на сайті ООН 9 січня.
“Цього року, за оцінками ООН, понад 14,6 мільйона жителів України – 40 відсотків населення країни – потребуватимуть гуманітарної допомоги. В ООН також нагадують, що допомоги потребують 6,3 мільйона українців, які втекли за кордон”, – ідеться в публікації.
Зазначається, що наступного понеділка Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП) спільно з Управлінням ООН у справах біженців (УВКБ) презентуватиме в Женеві план реагування на 2024 рік для України, а також для українських біженців і країн, що їх приймають, у регіоні.
В УВКБ висловлюють стурбованість у зв’язку з тим, що багато хто з українських біженців залишаються без необхідної підтримки.
В ООН вітають рішення Євросоюзу продовжити заходи тимчасового захисту українських біженців до березня 2025 року, і водночас наголошують, що пріоритетом мають бути зусилля, спрямовані на інтеграцію переселенців у національні системи країн, що їх приймають.
Організація об’єднаних націй (ООН) просить виділити для України $435 млн на гуманітарну допомогу для проходження зимового періоду, повідомляє Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України з посиланням на Офіс ООН.
“У зв’язку з коригуванням Плану реагування на гуманітарні виклики ООН просить партнерів виділити для України допомогу в розмірі $435 млн. Про це йдеться на сайті Офісу ООН з координації гуманітарних питань (OCHA Ukraine), – йдеться в повідомленні Мінреінтеграції в Телеграм-каналі у вівторок.
В ООН вважають, що зазначені кошти дадуть змогу забезпечити протягом зимового періоду гуманітарною допомогою понад 1,7 млн осіб по всій Україні до березня 2024 року.
Як зазначається, відповідний План реагування на гуманітарні виклики реалізується в рамках підтримки зусиль уряду України, а також національних, регіональних та місцевих органів влади. Надалі він буде доповнений регулярною програмою, яка покликана задовольнити потреби понад 11 млн українців.
У межах заходів реагування на 2023-2024 рр. підтримку надаватимуть насамперед громадам, де велися або ведуться активні бойові дії, а саме в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Луганській, Миколаївській, Сумській та Запорізькій областях.
Для надання допомоги мирним громадянам по всій Україні необхідно виділити близько $435 млн до березня 2024 року, ідеться на сайті Офісу ООН із координації гуманітарних питань.
“ООН і партнери закликають виділити близько 435 млн. дол. США для надання допомоги в зимовий період більш ніж 1,7 млн. осіб по всій Україні до березня 2024 року”, – підкреслюється в повідомленні.
Зазначається, що тільки цьогоріч ООН і партнери доставили 14 автоколон у прифронтові райони Запорізької області, надавши необхідну допомогу більш ніж 30 тис. осіб, які проживають поблизу південного фронту. З початку року в прифронтові райони було доставлено 96 гуманітарних конвоїв.
Зокрема, як повідомляють 3 листопада, міжвідомчий гуманітарний конвой доправив життєво важливі вантажі для 1600 осіб, що залишаються в прифронтовому місті Оріхів Запорізької області. До складу допомоги увійшли медикаменти, предмети побуту, гігієнічні набори, ковдри, матраци, сонячні лампи та спальні мішки.
Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель зазначає, що події в Україні загрожують глобальній продовольчій безпеці, і ЄС обговорить з генсеком ООН перспективу відновлення “зернової угоди”.
“Це зачіпає всі країни, але особливо найслабші та найбідніші. У серпні 2022 року ООН зіграла вирішальну роль у пом’якшенні цих страждань за допомогою чорноморської зернової ініціативи. Однак у липні Росія вирішила відмовитися від цієї угоди”, – написав Боррель у своєму блозі, зважаючи на тиждень високого рівня Генеральної асамблеї ООН, який відкривається в Нью-Йорку.
“Ми обговоримо з генеральним секретарем ООН Гутеррішем шляхи і засоби її (угоди) відродження. Цілі сталого розвитку – у центрі уваги ГА ООН”, – повідомив високий представник ЄС із закордонних справ.
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 10 вересня 2023 року становили 27 149 осіб (станом на 27 серпня – 26 717), зокрема 9 614 загиблих (9 511), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН).
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 4 461 чоловік, 2 672 жінки, 289 хлопчиків і 236 дівчаток, тоді як стать 29 дітей і 1 927 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 17 535 поранених 516 хлопчиків і 378 дівчинка, а також 286 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 27 серпня загинуло п’ятеро дітей і ще 14 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня 2022 року воно стало щотижневим, а з кінця травня 2023 року – за кожні два тижні. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, за 10 днів вересня ООН зафіксувала смерті 55 цивільних. У серпні кількість нових смертей у звітах знизилася до 147 зі 161 у липні, 186 – у червні, 174 – у травні, 182 – у квітні, 181 – у березні, 144 – у лютому.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень минулого року – щонайменше 4 168 загиблих. У квітні 2022 року, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 823, у травні – до 550, у червні – до 429 і в липні – до 386. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 375 осіб, у серпні минулого року – 340, у вересні – 408, у жовтні – 310, у листопаді – 188, у грудні – 206 і в січні цього року – 201.
Кількість поранених за 10 днів вересня становила 237 порівняно з 565 у серпні, 688 – у липні, 679 – у червні, 685 – у травні, 492 – у квітні, 592 – у березні, 457 – у лютому, 538 – у січні цього року, 617 – у грудні та 541 – у листопаді минулого року. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 983 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 921. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1 131, червень – 1 109, травень – 1 139, квітень – 1 896, березень – 3 001. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 469 осіб.
УВКПЛ ООН уточнює, що від початку вересня від зброї вибухової дії було зафіксовано загибель 54 осіб і ще 170 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни помер один і було поранено 16 осіб (6%).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, за перші 10 днів вересня припало 79% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити тільки на випадки після 27 серпня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Джерело: https://www.ohchr.org/en/news/2023/09/ukraine-civilian-casualty-update-11-september-2023
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав людей перевіряти факти, перш ніж ділитися контентом в інтернеті, щоб таким чином запобігти поширенню фейків.
“Ми всі маємо відігравати певну роль у припиненні поширення шкідливої неправдивої та дезінформації. Зупиніться і перевірте факти, перш ніж ділитися вмістом в Інтернеті”, – написав він у мікроблозі Твіттер.
Він також додав низку запитань, про які слід замислитися перед розповсюдженням контенту в інтернеті, а саме: “Хто є автором вмісту?”, “Що є джерелом інформації?”, “Звідки взялася ця інформація?”, “Чому Ви її розповсюджуєте?” і “Де вона була опублікована?”.
