Україна за підсумками 2025 року підтвердила статус найбільшого у світі експортера замороженої малини, а в сезоні 2026-го ключовим вектором розвитку плодоовочевого сектору на тлі стагнації внутрішнього споживання залишиться нарощування експортної експансії, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
“Ми два роки поспіль є найбільшими у світі експортерами малини. Очікується, що за результатами сезону 2025 року обсяг експорту становитиме близько 80 тис. тонн проти 65 тис. тонн роком раніше. Потенціал до зростання зберігається”, — зазначив він під час конференції “Прибутковий агробізнес 2026”.
За словами експерта, аналогічна тенденція спостерігається в сегменті лохини, де виробництво щороку зростає на 15-20%. Баштанник підкреслив, що внутрішній ринок лохини досяг “стелі” споживання в близько 10 тис. тонн, тому подальший розвиток галузі можливий лише через експорт. Наразі Україна експортує близько 8-10 тис. тонн цієї ягоди, тоді як світові лідери, як-от Чилі та Перу, постачають на зовнішні ринки до 400 тис. тонн, що свідчить про значний простір для заміщення гравців на глобальному ринку.
Деталізуючи прогнози на сезон 2026 року, президент УПОА наголосив, що очікувати на дешеві овочі та фрукти не варто. Він висловив упевненість, що світ увійшов у фазу, коли можливості для виробництва продукції з низькою собівартістю вичерпані, а Україна поки залишається конкурентною лише завдяки меншим витратам порівняно з країнами ЄС.
Висока рентабельність певних культур у минулі роки (іноді до 700% вище собівартості- ІФ-У) провокує фермерів на різке розширення площ без належного аналізу. Баштанник нагадав, що це вже призвело до “просідання” цін на овочі борщового набору у 2025 році. Проте у новому сезоні ризик перевиробництва моркви чи буряка збережеться і залежатиме від термінів весняної посівної.
Ключовим гальмом у розвитку плодоовочевого сектору, за словами експерта, стане брак кваліфікованих та некваліфікованих працівників. Відтак галузь стикнеться з необхідністю або тотальної механізації або навіть залучення іноземної робочої сили.
Баштанник прогнозує, що виробники плодоовочевої продукції в сезоні-2026 традиційно відчують проблеми через екстремальні погодні умови — від посухи до аномальних злив. Це вимагатиме від аграріїв збільшення інвестицій у системи зрошення та захисту.
В умовах дорогої та довгої логістики, зокрема на ринки Близького Сходу, успіх сезону залежатиме не від обсягів зібраного врожаю, а від здатності його продати на зовнішні ринки.
“Питання перевиробництва — це не про те, скільки ми зібрали, а про те, чи змогли ми це продати. Якщо ми нормально попрацюємо на експорт, то все буде добре. Україна має перевагу в різноманітті ґрунтово-кліматичних зон, і якщо грамотно вибирати сорти, інвестувати можна в будь-яку культуру — від груші до топінамбура”, — резюмував президент УПОА.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву малини https://www.youtube.com/shorts/IHaYTp6IbCM
Україна в 2025 році імпортувала овочів “борщового набору”, зокрема моркви, буряку, капусти та цибулі, на $89,54 млн, а разом із картоплею – на $164,36 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), Україна у 2025 році наростила імпорт цибулі у 2,4 раза, до 43,18 тис. тонн. На її закупівлю було витрачено $22,66 млн, що в 2,6 раза більше порівняно з $8,61 млн у 2024 році. У трійці постачальників цибулі в Україну були Китай та Єгипет, на які припало 21,2% і 17,44% імпорту, що в грошовому еквіваленті становило $4,80 млн і $3,95 млн відповідно. Замикали трійку Нідерланди із часткою 16,33% ($3,70 млн).
Капусти у цей період Україна імпортувала на 68,9% більше ніж торік — 45,66 тис. тонн проти 27,03 тис. тонн відповідно. Витрати на її закупівлю зросли на 62,3% і склали $34,31 млн (проти $21,14 млн у 2024-му). Основними постачальниками стали Польща (27,45% поставок на $9,42 млн), Македонія (22,96% на $7,88 млн) та Нідерланди (14,48% на $4,97 млн).
Імпорт моркви, буряків та селери у 2025 році Україна наростила на 4,9 раза— до 48,01 тис. тонн (проти 9,85 тис. тонн у 2024-му). На ці потреби було витрачено $32,57 млн, що в 5,1 раза більше ніж у 2024 році ($6,37 млн). Основними постачальниками цих коренеплодів в Україну торік стали Польща, Молдова та Нідерланди, на які припало відповідно 46,31%, 12,9% та 11,54% ввезених обсягів. У грошовому еквіваленті вони заробили на цих поставках $15,08 млн, $4,20 млн та $3,76 млн відповідно.
Як повідомлялося, Україна в 2025 році імпортувала 138,41 тис. тонн картоплі, що у 5,3 раза більше ніж у 2024 році. У грошовому вимірі імпорт картоплі зріс у 4,9 раза, до $74,82 млн проти $15,21 млн рік тому.
Сумарно Україна в 2025 році імпортувала овочів “борщового набору” 275,26 тис. тонн.
Імпорт овочів “борщового набору” в Україну (2025р. проти 2024р.)
| Товарна позиція | Вага, тис. тонн (2025) | Динаміка ваги (%) | Вартість, млн $(2025) | Динаміка вартості (%) | ТОП-3 країни-постачальники (частка, $) | |
| Картопля | 138,41 | +431,3% | 74,82 | +391,9% | Польща (38,2%), Єгипет (14,1%), Нідерланди (10,8%) | |
| Капуста | 45,66 | +68,9% | 34,31 | +62,3% | Польща (27,5%), Македонія (23,0%), Нідерланди (14,5%) | |
| Морква, буряк, селера | 48,01 | +387,4% | 32,57 | +410,8% | Польща (46,3%), Молдова (12,9%), Нідерланди (11,5%) | |
| Цибуля | 43,18 | +138,4% | 22,66 | +163,2% | Китай (21,2%), Єгипет (17,4%), Нідерланди (16,3%) | |
| УСЬОГО | 275,26 | +239,7% | 164,36 | +218,6% | Польща — ключовий партнер |
Дані: Державна митна служба
Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз врожаю овочевих культур у 2025 році на 11,5% – до 7,6 млн тонн, плодово-ягідних – на 11,1%, до 1,8 млн тонн, картоплі – на 3,4%, до 19,4 млн тонн.
«Погодні умови навесні 2025 року виявилися несприятливими для врожаїв. Весняні заморозки охопили значну частину території країни, особливо завдавши шкоди озимим, плодово-ягідним і овочевим культурам», – наголошується в оновленому
Інфляційному звіті Національного банку, опублікованому цього тижня.
Водночас, порівняно з минулорічним урожаєм, за оцінками Нацбанку, цього року овочів буде зібрано більше на 11,5%, або на 0,8 млн тонн, картоплі – на 10,7%, або 1,9 млн тонн.
Але з плодово-ягідними ситуація гірша, і їх урожай буде на 12,4%, або 0,2 млн тонн менше торішнього.
Нацбанк також погіршив прогнози врожаю овочевих культур на 2026 рік у порівнянні з попереднім квітневим Інфляційним звітом на 9,1% – до 8,0 млн тонн, а плодово-ягідних – на 4,0%, до 1,9 млн тонн.
Одночасно НБУ дещо поліпшив очікування щодо врожаю картоплі в наступному році – на 0,7%, до 20,0 млн тонн.
Україна в січні-червні 2025 року імпортувала овочів “борщового набору”, зокрема картоплі, моркви, буряку, капусти та цибулі, на суму $152,018 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), Україна у цей період наростила імпорт картоплі в 7,9 раза, до 121,606 тис. тонн, придбавши її на $65,145 млн, що в 6,9 раза більше проти аналогічного періоду 2024 року.
Зазначається, що в першому півріччі 36,49% ринку ввезеної в Україну картоплі належало Польщі, яка змогла заробити від її реалізації $23,77 млн. Водночас Єгипет постачив 13,73% імпортованих обсягів на $8,945 млн, Нідерланди – 11,66% на $7,594 млн.
Україна у січні-червні 2025 року дещо скоротила імпорт цибулі – на 1,1%, до 15,747 тис. тонн, на закупівлю якої витратила $17,69 млн проти $15,5 млн рік тому.
У трійці постачальників цибулі в Україну були Китай та Єгипет, на які припало 26,96% і 21,55% імпорту, що в грошовому еквіваленті становило $4,769 млн і $3,812 млн відповідно. Замикали трійку Нідерланди із часткою 18,85%, постачивши цього товару на $3,335 млн.
Капусти у цей період Україна імпортувала в 2,5 раза більше ніж рік тому – 47,252 тис. тонн проти 18,969 тис. тонн відповідно, витративши на її закупівлю в 2,4 раза більше, ніж у першому півріччі 2024 року – $42,075 млн проти $17,804 млн. Її основними постачальниками стали Македонія (33,3% поставок на $14,022 млн), Польща (24,9% на $10,481 млн) і Нідерланди (13,47% на $5,668 млн).
Імпорт моркви, буряків і селери у січні-червні 2025 року Україна наростила у 7,9 раза відносно аналогічного періоду торік – до 43,065 тис. тонн, на що витратила $27,108 млн проти $4,36 млн відповідно.
Основними постачальниками цих товарів стали Польща, Молдова та Нідерланди, на які припало відповідно 47,04%, 13,53% і 11,93% ввезених обсягів. У грошовому еквіваленті ці країни заробили на поставках коренеплодів в Україну $12,752 млн, $3,667 млн і $3,235 млн відповідно.
Албанія розглядає можливість імпорту з України яловичини, баранини та продуктів переробки, а також хоче збільшити експорт на український ринок ґрунтових овочів, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства за результатами зустрічі свого очільника Віталія Коваля із послом Республіки Албанія в Україні Ерналом Філо.
Міністр зауважив, що Україна 2025 року розвернула державну політику в бік тваринництва і почала нарощувати виробництво ВРХ, червоного м`яса та переробної продукції, що зацікавило Албанію, де зріс попит на м’ясну продукцію через збільшення туристів.
“Албанія зацікавлена в імпорті з України м’яса – ВРХ та баранини- і переробної продукції. Водночас вони хочуть збільшити постачання на український ринок ґрунтових овочів, особливо у лютні-травні, коли в нас стає менше власних. Для цього необхідно спростити певні торговельні процедури між країнами”, – розказав Коваль.
Сторони дійшли згоди на рівні міністерств на посольств обговорити кроки для посилення співпраці в агросекторі.
Очільник Мінагрополітики наголосив, що крім співробітництва в аграрній сфері Україна та Албанія мають багато точок дотику. Зокрема, в обох країнах агросектор формує значну частку ВВП та забезпечує зайнятість для значної кількості людей.
Для активізації співпраці Коваль запропонував провести цьогоріч установче засідання Українсько-албанської спільної комісії.
Національний банк України (НБУ) очікує суттєвого зростання врожаю зернових, олійних та овочевих культур у 2025 році – в межах 10-17%.
“Щодо зернових ми очікуємо зростання врожаїв на 12%, олійних – на 10%, овочів і картоплі – на 17%”, – сказав заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук на пресбрифінгу в четвер.
За його словами, весняні заморозки та потенційно тривалі періоди посухи можуть негативно вплинути на врожайність окремих культур і спричинити певний тиск на ціни, і це розглядається як ризик.
Водночас, відповідно до оперативної інформації від Мінагрополітики, значних пошкоджень посівів від заморозків не спостерігається, зазначив заступник голови НБУ.
“Тому ще раз хотів би повторити нашу тезу, що значне сповільнення продовольчої інфляції в другому півріччі є одним із важливих факторів загального сповільнення інфляції в другому півріччі. І, власне, це наш базовий сценарій”, – підкреслив Ніколайчук.
На його думку, після того, як ціни на сільгосппродукцію торік зросли досить суттєво, потенціал подальшого зростання цін, навіть у випадку реалізації негативних ризиків, буде обмежуватися відповідним імпортом.
Заступник голови НБУ додав, що поточний прогноз врожаю не сильно відрізняється порівняно з оприлюдненим прогнозом у січні.
Ніколайчук наголосив, що за оперативними даними, які надходять від Мінагрополітики, серйозних пошкоджень посівів через заморозки наразі не зафіксовано.
Як повідомлялося, цьогоріч посівна на 20,6% відстає від торішньої. Україна станом на 11 квітня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами понад 1 млн га.
