“Державний оператор тилу” за рік закупив майже 163 тис. бронежилетів, цього було б достатньо, щоб повністю забезпечити армії кількох країн НАТО разом узятих; також поставлено 11 тисяч вагонів палива, повідомив генеральний директор ДОТ Арсен Жумаділов.
“Ми закупили 162 тисячі бронежилетів. Майже 163 тисячі. Цього було б достатньо, щоб одягнути армії кількох країн НАТО”, – сказав він під час заходу “DOT. Рік реформи забезпечення” у Києві у суботу.
Як зазначили у ДОТ, цього вистачило б, щоби повністю забезпечити армії Угорщини, Нідерландів, Болгарії, Бельгії, Швеції разом узятих.
“Це дуже багато. Я дуже вдячний виробникам, які включилися та нарощують свої здатності з виробництва”, – додав Жумаділов.
Також він поінформував, що було поставлено 11 тисяч вагонів палива. Як зазначили у ДОТ, за кількістю це як “залізнична колона цистерн із пальним від Києва до Житомира”.
За словами Жумаділова, на сьогодні можна говорити про наявність певного рівня прогнозованості закупівель та постачання для ЗСУ. Зокрема, зимовий одяг закуповується влітку; постачальників на 2025 рік контрактують у 2024 році; терміни поставок за контрактами із постачальниками загалом становлять 3-6 місяців.
Державний оператор тилу (ДОТ) – державне агентство, що забезпечує потреби Збройних сил України. Міністр оборони України Рустем Умєров 30 жовтня 2023 року підписав контракт та указ про призначення Арсена Жумаділова гендиректором ДП “Державний оператор тилу”
БРОНЕЖИЛЕТ, ДОТ, ЗСУ, ПАЛИВО
ПАТ “Укрнафта” 2024 року наростила обсяги і розширила географію імпортних постачань пального від світових виробників у країну, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
За її даними, якщо торік підприємство імпортувало пальне зі США, Швеції, Польщі та Греції, то у 2024-му також розпочалося завезення великооптових партій із Данії, Словаччини та Туреччини.
“Усе пальне виробництва таких потужних компаній як Orlen, HELLENiQ ENERGY, Marathon Petroleum Company та інших, має відповідні сертифікати та завдяки своїм оптимальним характеристикам гарантовано зберігає ресурс двигуна. Запрошуємо на АЗК “Укрнафти” та гарантуємо: ваш автомобіль буде задоволений нашою якістю”, – наголошується в повідомленні.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Нині 30-40% цукрових заводів України перейшли на використання альтернативних джерел палива: вугілля, пелети, мазут, торф, повідомила галузева асоціація “Укрцукор”.
“Вартість газу в поточному році не зросла. У попередні роки ціна блакитного палива була досить високою. Наша Асоціація неодноразово зверталася до Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства економіки та Міністерства енергетики з проханням щодо надання пільг на газ. Через відсутність пільг при високих цінах на блакитне паливо собівартість цукру зростала. У результаті деякі цукрові заводи до повномасштабної війни проводили певну модернізацію та переходили на інші види палива”, – процитувала пресслужба асоціації в.о. голови правління “Укрцукру” Назара Михайловина.
За його інформацією, деякі заводи з моменту запуску працювали на альтернативному паливі, наприклад, торфі або мазуті.
“Є ті, що працюють на пелетах і паралельно спалюють жом, який є другою сировиною переробки цукрових буряків”, – уточнив Михайловін.
Як повідомлялося, експорт цукру 2022 року сягнув 3% усього аграрного експорту України. У 2023-2024 маркетинговому році очікується, що він становитиме 650 тис. тонн.
Голова фінкомітету Верховної Ради Данило Гетманцев вважає, що скасування податкових пільг на моторне паливо з 1 липня несуттєво позначиться на роздрібній ціні, зі свого боку директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн прогнозує поступове підвищення палива на 3-8 грн/л.
“Як це позначиться на ціні бензину – це залежатиме від співвідношення попиту і пропозиції, від цін на зовнішніх ринках. Ми зараз не можемо чітко спрогнозувати. Але я думаю, що частину цього податку візьме на себе виробник і нафтотрейдер, тому що там досить висока маржа у них, вони дуже непогано заробляють на літрі, а частину візьме споживач. Тому, можливо, ціни зміняться, але несуттєво”, – сказав Гетманцев у коментарі “Енергореформі” після засідання ТСК з питання нелегального обігу пального у вівторок.
Народний депутат Ярослав Железняк не став прогнозувати рівень зміни ціни на пальне, але зазначив, що повернення на певному рівні акцизів на нього у вересні минулого року не спровокувало підвищення цін, а навпаки вони впали через ситуацію на міжнародних ринках.
“Український ринок конкурентний. Якщо він таким і залишатиметься, то мережі за ціною і якістю будуть конкурувати”, – вважає нардеп.
Зі свого боку Куюн переконаний, що ціни не підніматимуться одразу з 1 липня, але зростатимуть поступово.
“Думаю, що протягом липня нові податки повністю вже наповнять ціну пального на ринку, і до кінця липня побачимо нову картину. На 11 грн/л зросте податкове навантаження на бензин, на 8 грн/л – на дизпаливо, на 3 грн/л – на скраплений газ. Якусь частину, мінімум 2-3 грн/л, на себе заберуть мережі, але дизпаливо додасть стовідсотково 5 грн/л, бензин – 7-8 грн/л. По газу на ті самі 3 грн/л ціна і підвищиться”, – прогнозує в коментарі Енергореформі директор А-95.
Водночас експерт зазначив, що також усе залежатиме від закупівельної вартості нафтопродуктів, більша частина яких імпортується (за словами Куюна, імпорт бензину становить 80-85%, дизеля – 100%, газу – 60-70%).
“Якщо світові ціни проваляться, то відповідно будуть передумови для того, щоб вони компенсували підвищення податкового навантаження. Завдання з багатьма невідомими”, – сказав Куюн.
При цьому він акцентував, що оператори ринку вдаватимуться до будь-яких способів підвищення своєї конкурентоспроможності.
“Споживання пального впало, а охочих працювати на ринку менше не стало. Відповідно, буде боротьба без правил. Кожен оператор підвищуватиме свою конкурентоспроможність будь-якими способами, і ухилення від оподаткування буде одним із найпопулярніших”, – вважає директор А-95.
За його словами, повернення старих податків при тому, що “механізмів контролю більше не стало”, створює ризики того, що держава не отримає очікуваного збільшення податкових надходжень.
Як повідомлялося, у середині березня 2022 року Рада ухвалила закон про додаткові податкові стимули для підтримки бізнесу під час війни, спрямований, зокрема, на утримання цін на паливо. Згідно з ним, тимчасово, на період дії воєнного стану, на паливо встановлювали нульовий акциз і ПДВ у 7% замість 20%.
21 вересня 2022 року Рада ухвалила законопроєкт №7668-д про повернення акцизів на моторне пальне, встановивши їх на бензин і дизель у розмірі EUR100 (тут і далі за 1000 літрів), на скраплений газ, бутан та ізобутан – EUR52, на альтернативне моторне пальне і біодизель – EUR100.
ПДВ для всіх видів палива залишився на рівні 7%.
Але згідно з цим законом, з 1 липня 2023 року рівень податків на пальне повертається на довоєнний рівень: ПДВ – до 20%, акциз на бензин – до EUR213, на дизпаливо – до EUR140 за 1000 л.
Динаміка цін на паливо, грн/літр
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Динаміка цін на паливо, грн/літр
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
