Уряд Румунії затвердив надзвичайну постанову, якою оголосив кризову ситуацію на ринку нафти та нафтопродуктів на період з 1 квітня по 30 червня 2026 року та запровадив пакет заходів щодо захисту економіки та населення. Ключовий захід стосується контролю ціноутворення через обмеження комерційних націнок. Максимальна сукупна націнка по ланцюжку для бензину, дизеля та частини сировини для їх виробництва обмежується 50%, а за перевищення лімітів передбачені санкції у розмірі від 0,5% до 1% річного обороту компанії.
Румунська влада пояснює, що кризовий режим вводиться на тлі зростання світових цін на нафту, збільшення страхових і логістичних ризиків, а також високої імпортної залежності країни.
Станом на 27 березня в Бухаресті ціни на паливо становили:
бензин: 9,19–9,23 лея за літр (близько 1,85–1,86 євро);
дизельне паливо: 10,26–10,36 лея за літр (близько 2,06–2,08 євро).
Економіст Адріан Негреску попередив, що за умови збереження зовнішнього тиску ціни на преміальний дизель можуть зрости до 12–13 леїв за літр (близько 2,4–2,6 євро).
Ескалація війни навколо Ірану вже вийшла за межі регіонального конфлікту і перетворилася на фактор глобальної інфляції. 9 березня Brent протягом дня піднімалася вище $119 за барель – максимум з 2022 року, а глава МВФ Крісталіна Георгієва попередила, що стійке підвищення цін на нафту на 10% здатне додати близько 0,4 п.п. до світової інфляції. Масштаб ризику пояснюється і логістикою: через Ормузьку протоку в 2024 році проходило близько 20 млн барелів нафти на добу, тобто приблизно 20% світового споживання рідких вуглеводнів.
Для України найшвидший канал передачі такого шоку – ринок палива. Після втрати значної частини власної переробки країна спирається на імпорт: у 2024 році Україна ввезла близько 1,2 млн тонн бензину, а в січні-вересні 2025 року імпорт нафтопродуктів досяг 5,67 млн тонн. Навіть до нинішнього стрибка цін ринок залишався чутливим до логістики та зовнішньої кон’юнктури: НБУ відзначав прискорення зростання цін на бензин, дизель і скраплений газ через перебої в поставках, а Reuters повідомляв, що в січні 2026 року імпорт бензину зріс на 70% рік до року через брак внутрішнього виробництва. Це робить бензин, дизель і автогаз найімовірнішою першою групою товарів, які відреагують на затяжний нафтовий шок.
“Якщо конфлікт навколо Ірану затягнеться, Україна практично відразу відчує це через зростання вартості палива, а потім – через подорожчання логістики, імпорту і частини продовольства. Для нашої економіки це не тільки зовнішній шок, але й додатковий інфляційний тиск на внутрішній ринок”, – вважає засновник аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Друга вразлива група – імпортні продукти з довгою логістикою і високою часткою транспортних витрат. У 2025 році Україна збільшила імпорт агропродовольства на 13%, до $9,12 млрд, причому частка ЄС перевищила 53,9%. У структурі закупівель найбільшими позиціями були фрукти, ягоди та горіхи на $1 млрд, риба та морепродукти на $999 млн, алкогольні та безалкогольні напої на $870 млн, какао-продукти на $640 млн, кава, чай та спеції на $471 млн, а також овочі на $467 млн. Саме ці категорії – від бананів і цитрусових до кави, шоколаду і морепродуктів – найбільш чутливі до подорожчання фрахту, палива, охолоджувальної логістики і доларових сировинних котирувань.
“Найбільш помітно споживач відчує подорожчання там, де велика частка імпорту і транспортної складової. Перш за все мова йде про пальне, каву, шоколад, рибу, морепродукти, фрукти, а трохи пізніше – про товари, в ціну яких закладаються більш дорогі добрива, газ і упаковка”, – зазначив Уракін.
Третя зона ризику – добрива і потім продовольство українського виробництва. Вже фіксується зростання цін не тільки на нафту і газ, але і на цукор, добрива і сою після ескалації навколо Ірану. Одночасно європейські ціни на газ на початку березня підскочили на 35-40%, а ЄС скликав координаційну групу з газових поставок. Для України це відчутно подвійно: НБУ раніше оцінював потребу в імпорті газу в 2026 році в $1,1 млрд після $2,9 млрд в 2025 році, а імпорт добрив в 2025 році зріс до 3,285 млн тонн.
За оцінкою GIZ, залежність України від імпорту азотних добрив вже перевищила 60%. Це означає, що при тривалому збереженні високих цін на нафту і газ через кілька місяців тиск може перейти на собівартість зерна, овочів закритого ґрунту, молока, м’яса та інших продуктів харчування.
Окремо варто виділити товари, пов’язані з нафтохімією та металами. Нафта є базовою сировиною для широкого кола хімічної продукції, а Reuters на тлі нинішнього конфлікту вже відзначав зростання цін на алюміній до чотирирічного максимуму. Це підвищує ризик подорожчання пластикової упаковки, побутової хімії, фарб, окремих видів косметики, шин, ПВХ-матеріалів і частини будівельних товарів. Те саме стосується бітуму – прямого нафтопродукту, імпорт якого в Україну, за даними галузевих оцінок, залишається значним і в 2026 році.
Додатковим підсилювачем може стати валютний фактор. На тлі війни інвестори йдуть в долар як в захисний актив. Для України це важливо тому, що нафта, газ, кава, какао, добрива і значна частина іншого імпорту номіновані саме в доларах, а ЄС залишається найбільшим торговельним партнером країни з часткою понад 50% в торгівлі товарами. Навіть без фізичного дефіциту це підвищує ризик більш дорогого імпорту в гривні.
При цьому не всі товари відреагують однаково швидко. Базові продукти, де Україна залишається великим виробником – перш за все пшениця, кукурудза і соняшникова олія, – менше залежать від негайного імпорту, а врожай пшениці і кукурудзи в 2025 році виявився кращим за ранні очікування.
Тому в короткостроковому періоді найсильніше можуть подорожчати паливо, імпортні фрукти та морепродукти, кава і шоколад, добрива, хімія і частина будівельних матеріалів. Але якщо енергетичний шок затягнеться, зростання витрат на логістику майже неминуче почне просочуватися і в ціни на товари українського виробництва.
Джерело: https://expertsclub.eu/vijna-v-irani-pidnime-cziny-na-palyvo-ta-import-analiz-tovariv/
EXPERTS CLUB, IMPORT, IRAN, URAKIN, анализ, ВІЙНА, ПАЛИВО, ТОВАР
Водіям необхідно утриматися від заправки своїх авто на АЗК з відверто демпінговими цінами і так званих «бочках», оскільки є сумніви в якості пального з вимогою обов’язкового додавання 5% біоетанолу до бензину (Е5) з 1 травня, вважає директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
«Рекомендації: мінімум травень і червень утриматися від купівлі «дешевого» бензину. Він вам таким потім не здасться. Точно не заправлятися на «бочках» – там точно ніхто нічого (підлаштовувати інфраструктуру до особливостей бензину з біоетанолом – ЕР) робити не буде», – написав він на своїй фейсбук-сторінці в середу.
Куюн також закликав водіїв зберігати чеки і звертатися на АЗК у разі виникнення якихось відхилень щодо якості палива.
Експерт пояснив, що через гігроскопічність біоетанолу, що згодом може призвести до розшарування пального на спирт, воду та низькооктановий бензин, треба зачистити резервуари на нафтобазах та АЗС, бензовози, а також постійно моніторити надалі, використовуючи спеціальні маркери води.
«У великих мережах ця робота тривала останній місяць щонайменше. Створено штаби оперативного регулювання на різні ситуації. Тобто без уваги жодне питання не залишиться. Чесно, не знаю, що роблять так звані економ-мережі та інші периферійні гравці», – зазначив директор А-95.
Він також уточнив, що ключові мережі обрали варіант закупівлі готового продукту на європейських НПЗ, і тут ризику неякісного палива, на його думку, немає.
Водночас занижену ціну на бензин він пов’язує, зокрема, і з відсутністю систем контролю якості, відповідного обладнання та персоналу, а також із тактикою виробництва спиртового бензину на нафтобазах.
«Що з цього буде, не знаю. Також не знаю, як там із технологічною культурою, чи зачищає хтось ті резервуари, чи покладається на «авось пронесе»», – підкреслив Куюн.
Водночас він укотре наголосив, що підвищення цін на пальне не очікується, додавши, що насправді бензин із 5% біоетанолом, який маркується Е5, уже є на багатьох АЗС, і продемонстрував чек «Укрнафти».
Як повідомлялося, обов’язкове додавання до бензинів з октановим числом менше ніж 98 з 1 травня передбачено законом №3769-IX від 4 червня 2024 року (за винятком пального для потреб Міноборони, Державного резерву та для створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів).
Власник і генеральний директор Групи компаній «Паралель» Олександр Дубінін (мережа АЗК Parallel) у бліц-інтерв’ю «Енергореформі» зазначив, що ця вимога суттєво не вплине на ціну пального на АЗС. Утім, він звернув увагу, що ініціатива щодо додавання біоетанолу, хоч і декларує підтримку національного агровиробника, проте більша частина товарного бензину з біоетанолом постачатиметься вже готовою продукцією з європейських НПЗ, а українська інфраструктура поки що для цього недостатньо розвинена.
Зі свого боку СЕО групи компаній «OKKO» Василь Даниляек запевнив, що жодного колапсу на АЗС з 1 травня у зв’язку з вимогою додавання 5% біоетанолу до бензинів не буде.
«Не буде ніякого колапсу. Ми будемо спочатку завозити готовий нафтопродукт із біоетанолом, а потім, крок за кроком, усі оператори будуть самі це робити», – сказав Даниляк у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Державний оператор тилу” за рік закупив майже 163 тис. бронежилетів, цього було б достатньо, щоб повністю забезпечити армії кількох країн НАТО разом узятих; також поставлено 11 тисяч вагонів палива, повідомив генеральний директор ДОТ Арсен Жумаділов.
“Ми закупили 162 тисячі бронежилетів. Майже 163 тисячі. Цього було б достатньо, щоб одягнути армії кількох країн НАТО”, – сказав він під час заходу “DOT. Рік реформи забезпечення” у Києві у суботу.
Як зазначили у ДОТ, цього вистачило б, щоби повністю забезпечити армії Угорщини, Нідерландів, Болгарії, Бельгії, Швеції разом узятих.
“Це дуже багато. Я дуже вдячний виробникам, які включилися та нарощують свої здатності з виробництва”, – додав Жумаділов.
Також він поінформував, що було поставлено 11 тисяч вагонів палива. Як зазначили у ДОТ, за кількістю це як “залізнична колона цистерн із пальним від Києва до Житомира”.
За словами Жумаділова, на сьогодні можна говорити про наявність певного рівня прогнозованості закупівель та постачання для ЗСУ. Зокрема, зимовий одяг закуповується влітку; постачальників на 2025 рік контрактують у 2024 році; терміни поставок за контрактами із постачальниками загалом становлять 3-6 місяців.
Державний оператор тилу (ДОТ) – державне агентство, що забезпечує потреби Збройних сил України. Міністр оборони України Рустем Умєров 30 жовтня 2023 року підписав контракт та указ про призначення Арсена Жумаділова гендиректором ДП “Державний оператор тилу”
БРОНЕЖИЛЕТ, ДОТ, ЗСУ, ПАЛИВО
ПАТ “Укрнафта” 2024 року наростила обсяги і розширила географію імпортних постачань пального від світових виробників у країну, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
За її даними, якщо торік підприємство імпортувало пальне зі США, Швеції, Польщі та Греції, то у 2024-му також розпочалося завезення великооптових партій із Данії, Словаччини та Туреччини.
“Усе пальне виробництва таких потужних компаній як Orlen, HELLENiQ ENERGY, Marathon Petroleum Company та інших, має відповідні сертифікати та завдяки своїм оптимальним характеристикам гарантовано зберігає ресурс двигуна. Запрошуємо на АЗК “Укрнафти” та гарантуємо: ваш автомобіль буде задоволений нашою якістю”, – наголошується в повідомленні.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Нині 30-40% цукрових заводів України перейшли на використання альтернативних джерел палива: вугілля, пелети, мазут, торф, повідомила галузева асоціація “Укрцукор”.
“Вартість газу в поточному році не зросла. У попередні роки ціна блакитного палива була досить високою. Наша Асоціація неодноразово зверталася до Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства економіки та Міністерства енергетики з проханням щодо надання пільг на газ. Через відсутність пільг при високих цінах на блакитне паливо собівартість цукру зростала. У результаті деякі цукрові заводи до повномасштабної війни проводили певну модернізацію та переходили на інші види палива”, – процитувала пресслужба асоціації в.о. голови правління “Укрцукру” Назара Михайловина.
За його інформацією, деякі заводи з моменту запуску працювали на альтернативному паливі, наприклад, торфі або мазуті.
“Є ті, що працюють на пелетах і паралельно спалюють жом, який є другою сировиною переробки цукрових буряків”, – уточнив Михайловін.
Як повідомлялося, експорт цукру 2022 року сягнув 3% усього аграрного експорту України. У 2023-2024 маркетинговому році очікується, що він становитиме 650 тис. тонн.
