Топ країн, громадяни яких стають підприємцями в Україні
Понад 1,6 тисячі фопів відкрили іноземці в Україні за 9 місяців 2025 року за даними Єдиного державного реєстру. Це майже на 10% менше, ніж за аналогічний період торік. Водночас чистий приріст між відкриттями та закриттями цьогоріч склав 490 фопів-нерезидентів. Найчастіше підприємцями в Україні стають громадяни Азербайджану, Росії та Узбекистану.
1 648 фопів зареєстрували іноземці цьогоріч в Україні. Це на 10% менше, ніж за той самий період торік. Загалом лише 0,7% від загальної кількості нових підприємців цьогоріч складають нерезиденти України.
Водночас 1158 фопів-іноземців за цей самий час припинили свою діяльність. Чистий приріст склав 490 підприємців-нерезидентів. Загалом понад 213 тисяч підприємців закрилися в Україні за цей період, тож частка іноземців складає лише 0,5%.
На відміну від фопів громадян, в іноземців більше справ розпочинають чоловіки: 69% проти 31% підприємиць.
Варто зазначити, що нерезиденти-фопи доволі стійкі: медіанний час роботи такого підприємця в Україні складає 3.1 роки. Рекордсменкою стала жінка з громадянством РФ, фоп якої пропрацював 30 років та закрився на початку поточного року. До порівняння, фопи українців живуть навіть дещо менше: 2.5 роки.
“Відкриття фопів іноземцями — абсолютно нормальна й законна практика. Люди, які мають посвідку на тимчасове або постійне проживання в Україні, отримують РНОКПП (податковий номер), тож можуть офіційно вести підприємницьку діяльність і сплачують податки нарівні з громадянами України. Що стосується громадян рф — вони не є винятком із цього правила. Лише ті, хто законно проживає на території України, можуть відкрити власну справу. У цьому випадку процедура не відрізняється від відкриття фопу будь-яким іншим нерезидентом“, — зауважує Денис Попов, керівник юридичного департаменту Опендатаботу, адвокат, арбітражний керуючий
Найбільше серед нових підприємців походять з Азербайджану — 229 фопів (14%), наслідують громадяни Російської Федерації — 222 (14%), Узбекистану — 160 (10%), Молдови — 125 (8%) та Вірменії — 95 (6%).
Натомість частіше за інших бізнес припиняють громадяни Росії — 241 фоп (21%), Азербайджану — 157 (14%), Молдови — 102 (9%), Узбекистану — 91 (8%) та Білорусі — 69 (6%).
Переважна більшість іноземців обирає бізнес у сфері торгівлі — майже кожен третій бізнес. До слова, ця сфера має попит й серед фопів українців. Наслідують громадське харчування (14%), оптова торгівля (9%), комп’ютерне програмування (6%) та надання інформаційних послуг (4%).
Закриттів багато у тих самих сферах: роздрібна торгівля (37%), комп’ютерне програмування (10%) та громадське харчування (9%).
Кожен третій іноземець розпочинає свою справу у Києві: 544 фопи цьогоріч. Далі йдуть Одещина із 300 фопами (18%), Київщина — 138 (8%), Харківщина — 104 (6%) та Львівщина — 83 (5%). Найменше іноземних підприємців зареєстровано у Волинській, Чернігівській, Сумській, Донецькій і Херсонській областях — від 2 до 17 фопів.
Переважно, закриваються бізнеси іноземців у тих самих регіонах: в Києві — 297 (26%), далі — в Одеській (17%), Харківській (9%), Київській (8%) та Дніпропетровській (5%) областях.
https://opendatabot.ua/analytics/fops-foreigners-2025
Гранти на старт і розвиток бізнесу отримали 18 тис. підприємців на суму 8,5 млрд грн за два роки дії урядової програми “єРабота”.
“Два роки тому уряд дав старт програмі “єРабота”. Це безповоротні гранти для українців, які вирішили відкрити власний бізнес або розширити вже створений. За ці два роки програма стала справжнім успіхом. Тисячі нових бізнесів по всій країні. Десятки тисяч нових робочих місць. Підтримка власної громади. Підтримка української армії”, – повідомила пресслужба уряду.
Зазначається, що за два роки дії програми “єРабота” 18 тис. підприємців отримали гранти на старт і розвиток бізнесу на суму 8,5 млрд грн.
Згідно з повідомленням, завдяки грантам отримувачі створять 55 тис. нових робочих місць.
Як повідомлялося, урядовий проєкт “єРабота” включає грантові програми, спрямовані на підтримку підприємницької діяльності та створення робочих місць. Серед цих програм є мікрогранти для розвитку власного бізнесу, гранти для створення та розвитку переробних підприємств, садівництва та виноградарства, а також гранти для тепличного господарства. Подати заявку на отримання гранту можуть як досвідчені підприємці, так і особи без досвіду підприємництва. Подати заявку можна через портал “Дія”.
Запрошуємо долучитись до KIEF TALKS на тему «Захист прав українських підприємців та інвесторів».
Найбільші глобальні іноземні інвестори готові долучитись до післявоєнної відбудови України за умови антикорупційних реформ. Більшість глобальних бізнес-лідерів готові співпрацювати з Україною після війни.
Однак вони вважають впровадження найкращих світових антикорупційних нормативів ключовим для залучення інвестицій. Проте війна триває, і Україні вже зараз потрібні додаткові кошти. Для цього необхідно захистити локальних інвесторів, які вже присутні на ринку і готові брати на себе воєнні ризики та додатково інвестувати за сприятливих умов. Це допоможе підтримати економіку. Під час панельної дискусії обговоримо ключові проблеми, з якими стикаються інвестори в Україні, та розглянемо можливі шляхи покращення інвестиційного клімату.
СПІКЕРИ:
• Юлія Свириденко, Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр економіки України (очікуємо на підтведження)
• Андрій Пащук, Заступник Директора Бюро економічної безпеки України
• Руслан Магомедов, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України
• Роман Ващук, Бізнес-омбудсмен в Україні
• Олександр Комаров, Президент компанії Київстар
• Олександр Соколовський, Засновник групи компаній «Текстиль-Контакт»
• Представник Офісу Генерального прокурора України
МОДЕРАТОР: Тарас Козак, Засновник та президент інвестиційної групи УНІВЕР
Дата: 3 липня
Час: 17:00-19:00
Початок реєстрації та Welcome Drink о 16:00
Місце проведення повідомимо після реєстрації
Реєстрація обов’язкова за посиланням: https://forms.gle/xeGYnTBSR9NiXXSp8
Кількість місць обмежена
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Понад 4 тисячі компаній заснували 14 українців за останні чотири роки за даними Єдиного державного реєстру (ЄДР). На кожного з цих серійних підприємців припадає понад 100 компаній. Рекордсмен посеред серійних підприємців України відкриває 3-4 нових компанії на день у 2024 році. А найбільшим масовим засновником компаній є ТОВ “ТАЙКУН АП” — 532 компанії.
4003 компанії були створені 14 масовими засновниками в Україні за останні чотири роки. Масовими засновниками Опендатабот вважає фізичних та юридичних осіб, на яких відкрито 100+ компаній. Варто зазначити, що на одну компанію може припадати більше одного масового засновника, а з часом компанії можуть змінювати засновників.
Рекордну кількість компаній створив Ільницький Віталій Павлович — 1399 бізнесів від початку 2020 року. Варто зазначити, що цей бізнесмен впевнено підтримує своє лідерство й цьогоріч. Від початку року він відкриває приблизно 3-4 компанії на день: 507 компаній за пʼять місяців.
На другому місці Секо Сергій Олександрович — за даними ЄДР, він є засновником 810 компаній. Замикає трійку серійних підприємців Третяк Віталій Валентинович: 436 компаній за останні 4 роки.
Майже половина масових засновників реєструють компанії у Києві — 1766 бізнесів або 44,1% від загальної кількості. Запитаними серед серійних підприємців також є Львівщина (8,4%), Київщина (7,6%), Одещина (5.8%) та Дніпропетровщина (4,3%).
30,7% компаній, створеними масовими засновниками, відкриваються у сфері оптової торгівлі. Ще 6% — у сфері наземного та трубопровідного транспорту і 5,5% у сфері охоронної служби.
Серійними підприємцями бувають не лише люди, але й інші компанії. Так, наприклад, 7 компаній створили ще 2019 бізнесів за той самий період. Лідером серед юридичних масових засновників є ТОВ “ТАЙКУН АП” — 532 компанії.
ТОВ “АЛЬТОН ОБДЖЕКТ” стало ще одним масовим засновником серед юридичних осіб — 332 компанії. На третій сходинці — ТОВ “БІЗНЕС ІННОВАЦІЯ”: 305 компаній.
77% таких компаній відкриваються у Києві та на Київщині.
Серед таких компаній найпопулярнішими сферами є також оптова торгівля (46,5%) та будівництво (7,5%).
Адвокат Денис Попов зазначає, що велика кількість зареєстрованих бізнесів на одній людині або компанії може бути тривожною ознакою — варто перевірити репутацію та інформацію про таку компанію перед взаємодією.
“Будь-який громадянин або компанія за законом може реєструвати необмежену кількість бізнесів. Водночас це дає змогу недобросовісному бізнесу реєструвати компанії на підставних осіб, які у подальшому не будуть нести відповідальність за зобовʼязання компанії. Найчастіше така тенденція зустрічається в бізнесах, що заздалегідь готуються до банкрутства або в компаніях-одноденках, які не мають на меті реально вести бізнес”, — коментує Денис Попов, адвокат, арбітражний керуючий, юридичний інженер Опендатабот
Всі посилання на компанії та підприємців: https://opendatabot.ua/analytics/mass-beneficiaries-2024
Понад 8 тисяч підприємців протягом минулого року отримали компенсацію в розмірі 181 млн грн за працевлаштування понад 14,4 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО), повідомила прес-служба Міністерства економіки у вівторок.
Відомство зазначило, що оскільки компенсацію встановлено в розмірі мінімальної заробітної плати, то з 1 січня цього року вона збільшилася з 6700 грн до 7100 грн, а з 1 квітня підвищиться до 8000 грн.
“Крім того, збільшено тривалість виплати компенсації – з двох до трьох місяців, а за працевлаштування ВПО з числа осіб з інвалідністю роботодавець зможе отримувати таку компенсацію шість місяців”, – наводяться в релізі слова заступниці міністра Тетяни Бережної.
Як повідомлялося, у квітні 2022 року уряд запровадив програму компенсацій для роботодавців з метою стимулювання підприємців брати на роботу внутрішніх переселенців.
Українська спілка промисловців і підприємців виступає за відправку законопроєкта №8087 “Про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та обʼєктів критичної інформаційної інфраструктури”, який розширює повноваження Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації та зобовʼязує приватні компанії мати офіцера з кібербезпеки, на повторне друге читання.
Про це заявив президент УСПП Анатолій Кінах на громадському обговоренні законопроекту, що відбулося в УССП.
“Я б дуже просив, щоб за підсумками нашої дискусії врахували ту пропозицію, яка має абсолютну підтримку в контексті повернення законопроекту №8087 на повторне друге читання для суттєвого доопрацювання”, – сказав Кінах.
Він підкреслив, що недоліки, закладені в текст законопроєкту не відповідають європейським стандартам, особливо щодо державного контролю в цій сфері, недопустимість монополізації функцій такого контролю, що несе за собою, в тому числі й корупційні ризики.
“Я впевнений в тому, що на сьогодні у нас є сформований на серйозному фаховому і державницькому рівні перелік пропозицій, зауважень. Я маю надію, що сьогоднішні слухання також будуть враховані в ході регламентних процедур у Верховній Раді при подальшому розгляді законопроекту”, – додав Кінах.
Під час обговорення експерти та керівництво УСПП, зокрема віцепрезидент Спілки Іван Пєтухов, експерт Ігор Дядюра та член Ради адвокатів Київської області Олег Чорнобай розкритикували занадто широку сферу застосування цього закону, на відміну від європейських аналогів, що зачіпають максимум середній бізнес.
Законопроект №8087 стосується також будь-яких дій щодо зберігання персональних даних, або іншої інформації з обмеженим доступом в цифровому вигляді, і таким чином, за словами Чорнобая, навіть окремий адвокат, що веде базу даних клієнтів та зберігає інформацію, що підпадає під дію адвокатської таємниці, повинен наймати спеціаліста (офіцера) з кібербезпеки.
“Є красива назва законопроекту, але коли ми дивимося на конкретику, то бачимо, що ним вносяться зміни, які стосуються не тільки державних інформаційних ресурсів і не тільки обʼєктів критичної інфраструктури, але й стосуються приватного сектору. Таким чином мета законопроекту є одна, а реалізація його є зовсім інша”, – додав Чорнобай.
Пєтухов зазначив, що навіть малий бізнес, що веде базу даних співробітників або клієнтів теж може підпадати під дію закону і нести додаткові витрати.
За його словами, також порушуються права бізнесу, щодо оскаржування неправомірних приписів державних органів. Якщо зараз він не повинен його виконувати, якщо йде адміністративне оскарження рішення, то згідно з законопроєктом №8087 цей припис треба виконати, а потім, постфактум, вже можна його оскаржити.
Заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віталій Дейнега теж розкритикував законопроект.
“Цифровізувати армію і в умовах бойових дій розгорнути цифрову інфраструктуру нам цей закон може завадити”, – підкреслив він.
Дейнега зазначив, що міністерство повинно зберегти самостійність щодо визначення умов і критеріїв постачання товарів, робіт та послуг для функціонування інформаційно-комунікаційних систем збройних сил.
Як повідомляло агентство, законопроект №8087 був розроблений групою народних депутатів на чолі з Олександром Федієнко.
12 січня був прийнятий у першому читання, профільний комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує його схвалити і в другому читанні
