Україна більше не є головним пріоритетом США за президента Дональда Трампа. Оскільки він, схоже, зближується з Росією Владіміра Путіна, адміністрація Трампа, швидше за все, захищатиме Тайвань та Ізраїль, аніж Україну.
Насуваються торговельні війни з Китаєм і Європою, тарифні суперечки з сусідами Канадою і Мексикою, війна в Газі, падіння фондових ринків і протести проти масових звільнень: Президент США Дональд Трамп зараз воює на багатьох (частково власних) фронтах одночасно.
На тлі цих криз виникає ще одне питання. Чи дадуть США Україні впасти? Здається, що відповідь «так» є лише питанням часу.
Після низки невдалих спроб нав’язати тимчасове припинення вогню між Києвом і Москвою є багато факторів, які, здається, вказують на цей загрозливий сценарій.
Трамп: Україна «може не вижити
Нещодавно Трамп сам звернувся до цього питання. В інтерв’ю американському телеканалу Fox News після сварки зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським у Білому домі 27 лютого ведуча Марія Бартіромо запитала президента США, чи «комфортно» йому з думкою про те, що Україна «може не пережити» війну з Росією.
«Ну, вона може не вижити в будь-якому випадку, – сказав Трамп в інтерв’ю Fox News. «Для цього потрібні двоє. Послухайте, цієї війни не повинно було статися, але вона сталася. Отже, тепер ми застрягли в цьому безладі».
Марко Рубіо, новий держсекретар США, також дав зрозуміти, що Україна не є пріоритетом для адміністрації Трампа під час слухань у Сенатському комітеті у закордонних справах 15 січня.
Рубіо заявив, що США продовжуватимуть підтримувати своїх найближчих союзників, прямо згадавши Тайвань та Ізраїль. Щодо України, він сказав, що настав час бути «реалістами» і припустив, що обидві сторони повинні будуть піти на «поступки».
«Але в кінцевому підсумку, за президента Трампа, головним пріоритетом Державного департаменту США будуть Сполучені Штати», – сказав він. «Гроші американських платників податків повинні витрачатися тільки на просування інтересів США, і кожна копійка повинна бути ретельно перевірена, щоб забезпечити її щирість і ефективність».
У нещодавній статті для The Guardian Стефан Вертхайм, експерт з питань зовнішньої політики США з Фонду Карнегі за міжнародний мир, зазначив, що «жоден з попередників Трампа ніколи не брав на себе зобов’язання боротися за Україну. Джо Байден прямо виключав можливість відправки американських військ, коли бачив, що наближається повномасштабне вторгнення Росії».
Він додав, що жоден з союзників по НАТО не став на безпосередній захист України. «Причина очевидна: це означало б війну з Росією, перспективу, яку союзники по НАТО все ще можуть стримувати, незалежно від того, що відбувається в Україні».
«Якщо Україна і Європа продовжать наполягати на сильних американських гарантіях безпеки, – продовжив він. «У них є невеликий шанс досягти успіху і більший шанс створити постійний розрив з Трампом. Президент може дійти висновку, що його союзники відмовляються слухати і, що ще гірше, продовжують намагатися заманити його в пастку».
Чи є Україна пішаком у відносинах між Росією та США?
Штефан Майстер, керівник Центру порядку та управління в Східній Європі, Росії та Центральній Азії при Німецькій раді з міжнародних відносин, дуже критично ставиться до відмови Трампа надати Україні гарантії безпеки.
Президент США «вже значно погіршив свою переговорну позицію і позицію України», – сказав він в інтерв’ю німецькій телерадіокомпанії SWR. «Чому Москва повинна йти на якісь компроміси, коли президент США вже пропонує половину того, що вимагає Росія?»
Він сказав, що він стурбований тим, що Україна може просто опинитися на узбіччі, оскільки відносини між Росією і США перебудовуються. «У мене таке враження, що Трампу, зрештою, начхати на Україну», – сказав він, пояснивши, що Україна може бути просто “пішаком”, який віддають Росії в обмін на “інші речі”.
Ці «інші речі» можуть бути пов’язані з темами, про які говорив Рубіо. Ізраїль і мир на Близькому Сході, відносини з Китаєм, відносини з Іраном і зближення між Вашингтоном і Москвою.
Американський оглядач Роберт Каган не має ілюзій. «Президент Трамп чітко дав зрозуміти, що США більше не готові захищати Європу», – сказав колишній республіканець, який консультував кількох американських президентів, в інтерв’ю німецькому тижневику Die Zeit.
Каган зазначив, що ідея відстоювати демократію в інших регіонах світу є чужою для Трампа. «Він, здається, не має жодних сумнівів щодо укладення «угоди» зі злочинним режимом Путіна через голови європейців».
https://www.dw.com/en/how-much-will-trump-white-house-back-ukraine/a-71933259
Опитування YouGov показало, що припинення війни з Росією шляхом переговорів є бажаним варіантом у чотирьох з семи країн
Готовність підтримувати Україну «до перемоги» різко впала в Західній Європі у критичний для неї час, свідчать результати опитування, оскільки майбутнє повернення Дональда Трампа до Білого дому ставить під сумнів майбутнє військової допомоги США Києву.
Грудневе опитування YouGov у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Швеції, Данії та Великій Британії показало, що бажання громадськості підтримувати Україну до перемоги – навіть якщо це означає продовження війни – різко знизилося в усіх семи країнах за останні 12 місяців.
Підтримка альтернативного вирішення конфлікту – припинення бойових дій шляхом переговорів, навіть якщо це залишило б Росію під контролем на частині території України – зросла в кожній країні, як показало опитування, а в чотирьох з них цей варіант є найбільш бажаним.
Існувало певне невдоволення ідеєю нав’язаного врегулювання, яке передбачало б передачу Україною частини території Росії, а також поширене переконання, що новий президент США залишить Україну після своєї інавгурації 20 січня.
Трамп похвалився, не надаючи деталей, що може закінчити війну «за 24 години», а його посол в Україні Кіт Келлогг має відвідати європейські столиці на початку січня. Аналітики висловлюють сумніви, що президент Росії Володимир Путін піде на переговори на умовах, які будуть прийнятними для Києва.
Президент України Володимир Зеленський привітав перемогу Трампа на тлі розчарування поступовою політикою і стратегією «управління ескалацією» адміністрації Байдена, що йде у відставку.
Ці дані з’явилися майже через три роки після повномасштабного вторгнення Путіна і в критичний момент для України. Цього року Росія просувалася найшвидшими темпами з весни 2022 року, коли її колони здійснили невдалу спробу захопити Київ.
Російські війська захопили кілька міст на сході Донбасу, а Збройні сили України намагаються захистити населені пункти в умовах нестачі передових сил і постійної військової переваги Росії.
Київ визнає, що тактика Кремля виявилася ефективною, включаючи використання авіації для нанесення ударів по оборонних позиціях за допомогою планерних бомб, а потім застосування артилерійських обстрілів і невеликих груп піхоти. Росія також вправно виявляє слабкі українські бригади.
Опитування показало, що готовність підтримувати Україну до перемоги над Росією залишається високою у Швеції (50%) і Данії (40%), а у Великій Британії – 36%, але ці рівні знизилися на 14 пунктів порівняно з січневими показниками 57%, 51% і 50%.
За той самий період відсоток тих, хто віддає перевагу досягненню миру шляхом переговорів, зріс до 55% з 45% в Італії, 46% (38%) в Іспанії, 43% (35%) у Франції та 45% (38%) у Німеччині, що супроводжувалося відповідним падінням готовності підтримувати Україну до її перемоги.
Було незрозуміло, чи ця зміна відображає зниження інтересу, чи зростаючу втому. У Франції, Німеччині та Швеції частка тих, хто бажає Україні перемоги – і вболіває за її перемогу, – залишається стабільною з початку 2023 року, хоча в інших країнах вона знизилася.
Менш ніж за місяць до повернення Трампа більшість або майже більшість у всіх країнах, крім однієї, вважали ймовірним, що новообраний президент США припинить підтримку України: 62% німців, 60% іспанців, 56% британців, 52% французів і 48% італійців.
Вони були менш впевнені в тому, що Трамп виведе США з оборонного альянсу НАТО: данці, німці, італійці, іспанці та шведи більш схильні вважати, що цього не станеться, тоді як британці та французи розділилися порівну.
Люди також розділилися в думках щодо того, як вони ставляться до мирного врегулювання, яке залишило б Росію під контролем принаймні над деякими частинами України, які вона незаконно захопила після вторгнення в лютому 2022 року, як це, за повідомленнями, може планувати Трамп.
Більшість у Швеції (57%), Данії (53%) та Великій Британії (51%), а також значна меншість (43%) в Іспанії заявили, що поставилися б до такої угоди дуже або скоріше негативно, порівняно з лише 37% у Франції та 31% у Німеччині та Італії.
Незрозуміло, як може бути укладена будь-яка угода щодо України. Минулого тижня Путін підтвердив свої максималістські цілі, включаючи російський контроль над Кримом і чотирма «анексованими» українськими регіонами, а також демілітаризацію України і вето на її членство в НАТО.
Зеленський не бажає передавати окуповані території Росії. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розкритикував розмови Заходу про мирний процес як передчасні, заявивши, що Україна повинна отримати те, що їй потрібно, щоб зупинити перемогу Путіна.
Опитування показало, що більшість західноєвропейців вважають, що союзники України роблять недостатньо, як з точки зору економічних санкцій проти Москви, так і з точки зору військової та іншої допомоги Києву, щоб запобігти перемозі Росії у війні.
Близько 66% данців, 63% шведів та іспанців, 59% британців, 53% німців та італійців і 52% французів сказали, що загальна допомога Україні була або недостатньою, або майже недостатньою. Однак мало хто вважає, що їхня країна повинна збільшити підтримку.
Меншість – від 29% у Швеції до 21% у Великій Британії та Німеччині, до 14% у Франції і лише 11% в Італії – вважали, що їхній уряд повинен збільшити допомогу Україні, при цьому більша частка опитаних у кожній країні говорила, що її слід або зберегти, або зменшити.
Що стосується конкретних заходів, таких як посилення санкцій, постачання більшої кількості зброї, відправка більшої кількості військ на підтримку членів НАТО в Східній Європі або координація авіаударів по російських цілях в Україні, то підтримка була стабільною або нижчою, ніж раніше.
На запитання, якою, на їхню думку, буде ситуація через рік, мало хто з західноєвропейців вважав, що переможе або Росія, або Україна, більшість вважала, що обидві країни або продовжуватимуть воювати, або буде досягнуто мирного врегулювання.
Врегулювання конфлікту вважали більш імовірним у Данії (47%), Німеччині (40%), Великій Британії та Франції (38%) та Італії (36%), тоді як продовження бойових дій вважали дещо більш імовірним сценарієм в Іспанії (36%) та Швеції (35%).
Джерело: https://www.theguardian.com/world/2024/dec/26/support-for-ukraine-russia-war-yougov-poll-survey
Європа повинна буде переглянути свою підтримку України, якщо Дональд Трамп буде обраний президентом США, заявив у неділю прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, оскільки континент «не зможе самотужки нести тягар війни».
Орбан виступає проти військової допомоги Україні і дав зрозуміти, що вважає, що Трамп поділяє його погляди і буде вести переговори про мирне врегулювання для України.
Він підтримує колишнього президента Трампа, кандидата від Республіканської партії, який переможе кандидата від Демократичної партії Камалу Гарріс на виборах у США у вівторок.
«Ми (в Європі) повинні усвідомити, що якщо в Америці буде президент, який виступає за мир, в що я не тільки вірю, але і читаю цифри, … якщо станеться те, чого ми очікуємо, і Америка стане за мир, тоді Європа не може залишатися про-військовою», – сказав Орбан.
За його словами, Україна буде на порядку денному зустрічі європейських лідерів у Будапешті наступного тижня, маючи на увазі засідання Європейського політичного співтовариства та більш неформальну зустріч лідерів ЄС, яка відбудеться наступного тижня.
«Європа не може нести тягар [війни] самотужки, і якщо американці переключаться на мир, то нам також потрібно адаптуватися, і саме це ми будемо обговорювати в Будапешті», – сказав Орбан.
Європа хвилюється, як результат виборів у США вплине на війну в Україні та безпеку на континенті.
Орбан розлютив Брюссель своїми тісними зв’язками з Росією і протидією наданню допомоги Україні.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив у липні, що угорський уряд бачить у Трампі «шанс для миру» в Україні.
У липні Орбан заявив, що його команда допомагає помічникам Трампа в питаннях політики щодо сімей та міграції. У четвер він зателефонував Трампу, щоб побажати йому удачі перед виборами у вівторок.
Британський уряд підтримуватиме Україну, пообіцяв у суботу новий прем’єр країни Кір Стармер.
“Я наголошу, як уже зробив це вчора під час розмови з президентом України Зеленським, що ми будемо разом із союзниками підтримувати його країну”, – сказав він, кажучи про саміт НАТО, який відбудеться наступного тижня у Вашингтоні.
За повідомленням The Guardian, Стармер зазначив, що вже провів низку телефонних розмов з іноземними лідерами, щоб “установити стосунки і провести важливе обговорення щодо України та інших ключових тем”.
Стармер – глава лейбористської партії, яка перемогла на виборах. У п’ятницю він очолив уряд, а в суботу новий британський кабінет міністрів провів перше засідання.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” від початку повномасштабної війни спрямувала на допомогу Україні та її громадянам $209 млн, з яких на потреби армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова – 57%, на допомогу співробітникам – 23%, на гуманітарні та інші проєкти – 17%, на медичну допомогу – 4%.
Згідно з презентацією “Метінвесту” на Barclays ESG Emerging Markets Corporate Day, датованою 26 червня поточного року, на підтримку військових група надала захисне обладнання особового складу ЗСУ, Нацгвардії, Сил Тероборони та Нацполіції.
Водночас було закуплено і направлено військовим 370 мобільних укриттів-сховищ, 150 тис. бронежилетів, більшість з яких виготовлено з використанням пластини з броньової сталі “Метінвесту”, 25 тис. шоломів, 2000 тепловізорів та інше обладнання. Компанія виготовила і поставила захисникам України 250 несправжніх цілей військової техніки, 80 тис. протитанкових їжаків і шипованих ланцюгів, 70 мобільних баггі та 5000 польових печей.
Військовим також було відправлено понад 4900 дронів-розвідників. Для захисту України на воді група пожертвувала 10 високошвидкісних човнів і 800 самонадувних рятувальних жилетів.
Українські активи “Метінвесту” надали 520 автомобілів, 100 машин швидкої допомоги та 1,4 млн літрів пального на передову. Група також інвестувала в будівництво протимінного центру для навчання фахівців з розмінування територій після бойових дій.
У рамках гуманітарних та інших проєктів “Метінвест” спільно з іншими компаніями СКМ і за сприяння Фонду Ріната Ахметова, зокрема, створив і фінансує центр гуманітарної допомоги “Рятуємо життя” з наданням продуктів харчування та інших предметів першої необхідності.
У рамках меддопомоги компанія постачає життєво необхідні ліки, обладнання та витратні матеріали для місцевих лікарень. Група профінансувала розвиток медпослуг і реконструкцію лікарень. Спільно з благодійним фондом “Пульс” група сприяє розвитку тактичної медицини.
Серед соціальних проєктів – підтримка своїх співробітників та їхніх родин шляхом надання психологічних послуг, запровадження додаткового бонусу для працівників, розробка програми для ветеранів ЗСУ. У 2023 році чисельність персоналу групи скоротилася на 7% порівняно з попереднім роком, у військах оборони пройшло службу близько 6000 співробітників на кінець минулого року.
В умовах війни група зосередила свою увагу на підвищенні безпеки на виробництві – у 2023 році витрати на охорону здоров’я та безпеку зросли на 16% порівняно з 2022 роком.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Норвегия присоединилась к коалиции по поддержке Украины в области противовоздушной обороны, сообщает пресс-служба норвежского правительства.
“Для Норвегии совершенно естественно быть частью такой коалиции по противовоздушной обороне. Норвежский NASAMS каждый день вносит свой вклад в спасение жизней украинцев и защиту критически важной инфраструктуры”, – заявил министр обороны Норвегии Бьорн Арильд Грам.
В пресс-релизе отмечается, что норвежское правительство уже присоединилось к трем коалициям, которые оказывают военную поддержку Украине. Это морская коалиция, которую Норвегия возглавляет совместно с Великобританией, коалиция F-16, в рамках которой норвежское правительство предоставит Украине истребители F-16 и обучит ВСУ их управлению, а также коалиция ПВО, возглавляемая Германией и Францией.
“Мы заявили, что будем оказывать поддержку там, где она наиболее необходима. ПВО находится в списке приоритетов Украины. Она абсолютно необходима для защиты военных ведомств, городов и критической инфраструктуры, необходимой для поддержания жизнедеятельности общества”, – подчеркнул глава норвежского Минобороны.
Как сообщалось, 14 февраля Франция и Германия запустили в Брюсселе коалицию по поддержке украинской противовоздушной обороны в рамках Контактной группы по обороне Украины.
