Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у серпні 2023 року своїм наказом посилив митний контроль у регіоні під час експорту сільгосппродукції на експорт, водночас на ринку експорту агропродукції з’явилося приблизно 40 компаній з ознаками фіктивності, повідомило hromadske в розслідуванні “Зерновий барон”.
Видання зазначило, що через порти Одеси 2023 року пройшло 85% відсотків агроекспорту країни.
Під час аналізу даних української митниці, доступ до якої надано міжнародним сервісом ImportGenius, журналісти виявили 40 компаній з ознаками фіктивності, які вийшли на ринок експорту агропродукції після встановлення Одеською ОВА “ручного контролю” над ним.
Ці компанії почали експортувати зерно після серпня 2023 року. Вони ніколи не займалися експортом раніше, були засновані або змінили власників у 2023 році, не входять до відомих агрохолдингів і не мають власної землі.
“Найбільша за обсягом експорту з цих фірм має такий самий номер телефону, як ще 139 юридичних осіб. А на другому місці – компанія, засновником якої, ймовірно, є психолог з Узбекистану, на якого за останні два роки в Україні було зареєстровано 20 юридичних осіб”, – ідеться в розслідуванні.
“Підозрілі” компанії за останній квартал 2023 року вивезли через порти Одеської області приблизно 800 тис. тонн агропродукції загальною вартістю приблизно $150 млн, або 6 млрд грн, стверджує видання і нагадує, що голова Одеської ОВА пояснював установлення ручного контролю необхідністю боротися з компаніями-одноденками і так званим “чорним експортом”.
Подібні компанії-одноденки експортують зерно і не повертають валютну виручку в країну, не платять податки, мають підставного директора і не мають офісу. Після кількох операцій із бюджетом у кілька мільйонів доларів, підприємство зникає.
Голова Всеукраїнської аграрної спілки “Аграрна рада” Дмитро Кохан звернув увагу, що будь-який ручний контроль має підвищені ризики корупції.
Одеська обласна військова адміністрація відмовилася коментувати виявлені журналістами факти.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального фонду державного бюджету України, за оперативними даними, у квітні становили 153,6 млрд грн порівняно зі 164,3 млрд грн у березні та 184,8 млрд грн у лютому, такі оперативні дані (на 16:00 30 квітня) повідомило Міністерство фінансів у вівторок.
За його даними, найбільше скоротилися надходження платежів від Державної податкової служби – до 59,7 млрд грн зі 105,7 млрд грн у березні та 107,4 млрд грн у лютому, що пов’язано з високими виплатами в попередні місяці податку на прибуток, зокрема, банками, а також авансом.
Зазначається, що у квітні надходження від податку на прибуток становили лише 3,2 млрд грн проти 60,1 млрд грн у березні та 61,0 млрд грн у лютому, однак у квітні частину свого прибутку в розмірі 38,64 млрд грн до бюджету перерахував Нацбанк, хоча Мінфін і не згадує його у зведенні.
Що стосується інших податків, то податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у квітні збільшилися до 16,5 млрд грн (15,7 млрд грн), рентна плата – до 5,5 млрд грн (1,4 млрд грн), акцизний податок – до 11,5 млрд грн (9,2 млрд грн).
Податок на додану вартість також зріс до 22,8 млрд грн (18,0 млрд грн): зібрано 34,8 млрд (29,0 млрд грн), відшкодовано – 12,0 млрд грн (11,1 млрд грн).
Надходження від Державної митної служби зросли у квітні до 48,9 млрд грн із 45,8 млрд грн у березні та 39,8 млрд грн у лютому. Як зазначив у вівторок голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев, від розблокування польського кордону за останній тиждень додатково надійшло близько 2,5 млрд грн.
Мінфін зазначив, що місячний розпис доходів загального фонду держбюджету, за оперативними даними, перевищили на 29,5% (+35 млрд грн), зокрема Держподатслужбою – на 7,9% (+4,4 млрд грн), тоді як Держмитслужбою – на 14,5% (+6,2 млрд грн).
Крім того, загальний фонд держбюджету отримав у квітні 2,7 млрд грн міжнародної допомоги у вигляді грантів порівняно з 3,1 млрд грн у березні і 31 млрд грн – у лютому.
«Загалом, згідно з оперативними даними, за підсумками квітня 2024 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 200,8 млрд грн (у березні – 225,9 млрд грн, у лютому – 229,0 млрд грн) податків, зборів та інших платежів. Крім того, близько 40,1 млрд грн (у березні – 39,0 млрд грн) у вигляді ЄСВ надійшло до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування”, – додало міністерство, подякувавши платникам податків за ваш внесок у підтримку української армії та фінансової стабільності країни.
Дані про витрати у квітні поки що відсутні.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП. Доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливу грантову допомогу), витрати – 3,36 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.
Доходи держбюджету-2023 становили 2,67 трлн грн, з яких грантова допомога – 0,43 трлн грн. Касові видатки держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, а дефіцит становив 1,33 трлн грн за середньорічного курсу близько 36,6 грн/$1.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, БЮДЖЕТ, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Міністерство фінансів, ПОДАТКИ, у квітні знизилися, УКРАЇНА
Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводять розслідування за фактом ухилення від сплати понад 1 млрд грн податків відомим організатором азартних ігор казино в мережі інтернет, йдеться в повідомленні бюро у вівторок.
“Слідством встановлено, що компанія виплатила гравцям 4,5 млрд виграшів, з яких не сплатила податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на загальну суму 1,1 млрд грн. Згадувані виплати були відображені не як виграші, а як повернення коштів, тобто депозитів, фізичним особам, які нібито не були використані під час участі в азартних іграх”, – стверджують правоохоронці.
БЕБ не розкриває назву організатора азартних ігор, однак, за даними агентства “Інтерфакс-Україна”, ідеться про он-лайн казино “Космолот”, співвласник якого Арнульф Дамерау нещодавно заявив Financial Times, що нібито корумповані чиновники у силових відомствах України та адміністрації президента намагаються вимагати в нього десятки мільйонів євро.
БЕБ додає, що аналізується понад 5 млн банківських транзакцій, а сума завданих державі збитків підтверджується, зокрема, і матеріалами документальної перевірки Державної податкової служби.
“Для всебічного та повного розслідування детективи вже допитали як співробітників компанії, так і гравців та контрагентів, провели обшуки, надіслали численні запити до банківських та інших установ, отримали низку ухвал про тимчасовий доступ до речей і документів”, – зазначається в повідомленні.
Згідно з ним, у межах кримінального провадження було накладено арешт на банківські рахунки діючого й сьогодні підприємства, однак ухвалою суду йому дозволено сплачувати всі необхідні платежі до бюджету, а також виплачувати заробітну плату.
“Водночас у момент оголошення однієї з ухвал посадові особи компанії переказали 100 млн на рахунки контрагента, ці кошти згодом також було заарештовано”, – уточнюється в релізі.
БЕБ також заявляє, що посадові особи товариства під час розслідування всіляко протидіють детективам, зокрема, вони проігнорували ухвалу слідчого судді про надання тимчасового доступу до документів, відмовляються надавати інформацію під час допитів, а також приховують первинну господарську документацію.
“На даний час досудове розслідування триває. Детективи БЕБ продовжують збирати докази, які надалі будуть використані як для судової економічної експертизи, покликаної підтвердити розмір завданих бюджету України збитків, так і для доведення протиправної діяльності”, – ідеться в повідомленні правоохоронців.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один із найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, незважаючи на складнощі через російську воєнну агресію, у 2023 році перерахував до бюджетів усіх рівнів понад 225 млн грн податків і зборів.
За даними компанії, середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві становить близько 800 осіб, майже 14% співробітників мобілізовано до лав Збройних сил України. З початку повномасштабного вторгнення вісім військовослужбовців-працівників “Запоріжкоксу” віддали своє життя за свободу України.
“Незважаючи на повномасштабну війну, “Запоріжкокс” стабільно працює, підтримує економіку нашої країни і рідного міста. Лише за минулий 2023 рік завод виробив близько 1 млн тонн валового коксу, що становить майже 30% від усього виробленого в Україні”, – зазначив генеральний директор заводу Олександр Бехтер, якого цитує пресслужба.
При цьому констатується, що за 90-річну історію “Запоріжкокс” виробив майже 120 млн тонн валового коксу. Підприємство системно оновлює виробничі потужності, зокрема, коксові батареї, підвищує якість і розширює асортимент хімічної продукції.
Зокрема, 2019 року запущено в експлуатацію нову лінію грануляції електродного пеку. У 2020 році “Запоріжкокс” ввів у дослідно-промислову експлуатацію нову міні-градирню для охолодження технічної води цеху смолоперегінного виробництва. Підприємство успішно реалізує проєкти з енергозбереження, зокрема проєкт з обміну вторинними газами з комбінатом “Запоріжсталь”.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
За результатами дослідження, проведеного компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club, виявлено ставлення громадян до різних аспектів суспільно-економічного життя в Україні, серед яких ініціатива повернення частини вартості товарів українського виробництва, вплив влади на бізнес, рівень довіри до правоохоронних органів, фінансова стабільність громадян, а також прогнози щодо курсу гривні.
Значна частина опитаних (44%) чула про ініціативу повернення коштів за покупку українських товарів, при цьому думки розділились щодо її впливу на рівень життя. Більшість респондентів вважають, що для фінансування цієї ініціативи держава збільшить податки.
Як зазначив засновник дослідницької соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко це викликає побоювання серед населення, оскільки більшість не готова до збільшення фіскального навантаження.
Дослідження також виявило глибоку недовіру до державних інституцій (на рівні 57% громадян) та правоохоронних органів (62%) в контексті відносин з бізнесом, зокрема через відсутність прозорості та ефективності їхньої роботи. Більшість опитаних вважає, що держава більше заважає, ніж допомагає бізнесу розвиватись, і ця тенденція збільшилась порівняно з попередніми місяцями.
Значна частина українців (до 60%) відчуває фінансові труднощі, зокрема, збільшення рівня боргів та відсутність заощаджень “на чорний день”. Респонденти також висловили занепокоєння щодо майбутнього курсу гривні, де більшість (55%) очікує його падіння.
В контексті комунальних платежів, переважна більшість (67%) учасників опитування вважає рівень тарифів завищеним, що ще більше підкреслює загальне невдоволення фінансовим станом та державною політикою в цій сфері.
За словами директора Active Group Олександра Познія, ці результати свідчать про серйозні виклики, з якими стикається українське суспільство в умовах війни та економічної ситуації, що склалась.
Нагадаємо, що раніше засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначав, що у 2024 році державний борг України може вперше перевищити ВВП, що створює значні ризики для економічної стабільності в державі.
Детальніше дивіться у відео за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=8hkvHhyzGLQ
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, URAKIN, АНДРІЙ_ЄРЕМЕНКО, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ПОДАТКИ, ПОЛІТИКА, СОЦИОЛОГИЯ, ЭКОНОМИКА
Підприємства групи “Нафтогаз” за результатами минулого місяця виплатили 5,3 млрд грн податків, що на 17,8% більше, ніж у лютому 2023 року.
Згідно з повідомленням на сайті “Нафтогазу”, у т.ч. до державного бюджету надійшло 4,8 млрд грн, до місцевих – 0,5 млрд грн.
Загалом із початку 2024 року група сплатила державі 11,4 млрд грн податків.
Як повідомлялося, підприємства групи “Нафтогаз” у 2023 році сплатили 90,2 млрд грн податків, 83,4 млрд грн з яких – до державного бюджету і 6,8 млрд грн – до місцевих бюджетів.
