Експорт зернових культур через чотири основні польські морські порти у 2022-2023 МР (липень 2022-червень 2023) перевищив 6,6 млн тонн, що на 70% більше, ніж у попередньому МР, коли було експортовано майже 3,9 млн тонн, повідомив заступник глави Національного центру підтримки сільського господарства Польщі (KOWR) Марчін Вроньскі.
“Дуже велике зростання експорту зерна морем – на 70% – у сезоні-2022/2023 стало можливим завдяки тому, що для розв’язання проблеми надлишку зерна на внутрішньому ринку польський уряд вжив заходів, спрямованих на поліпшення логістичних і транспортних можливостей”, – процитувало Марчіна Вроньскі польське видання farmer.pl.
Велику роль зіграли також фінансові стимули для фермерів у вигляді субсидій на зернові, що позначилося на обсягах експорту через причали Балтійського моря, які зростали з місяця в місяць, пояснив заступник голови KOWR.
За його інформацією, в сезоні-2022/2023 через національні морські порти в основному експортувалася пшениця – понад 4,4 млн тонн порівняно з майже 2,1 млн тонн роком раніше, а також кукурудза – понад 2 млн тонн проти приблизно 1,3 млн тонн у попередньому сезоні. Через балтійські порти також було поставлено 74 тис. тонн тритикале, 68 тис. тонн жита, 64 тис. тонн ячменю і 16 тис. тонн вівса.
Вроньскі зазначив, що зерно експортувалося переважно через морський порт у Гдині – 52%, або 3,5 млн тонн. Ще 31% обсягу, або 2 млн тонн було відправлено через порт Гданськ. Експорт через морський порт Щецин-Свіноуйсьце склав 17% – близько 1,1 млн тонн зернових.
“Травень і червень (2023 року – ІФ-У) стали рекордними місяцями для експорту зерна морем: у травні ми експортували 882 тис. тонн зернових через порти в Гдині, Гданську, Свіноуйсьце та Щецині, а в червні цей показник сягнув 937 тис. тонн. Такого результату, як у червні, у нас ще не було”, – підкреслив заступник голови KOWR.
Він додав, що експорт зерна також здійснювався через дрібніші порти, такі як Колобжег, тому сумарний експорт зернових через порти в червні наблизився до 1 млн тонн.
За підрахунками KOWR, загалом у сезоні-2022/2023 експорт зернових морськими, автомобільними та залізничними каналами склав понад 11 млн тонн, що стало рекордним результатом в історії польської торгівлі зерном.
Україна в січні-червні поточного року збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 26,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 799,692 тис. тонн. Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $309,146 млн (зниження на 7,9%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (66,02% поставок у грошовому виразі), Іспанії (15,82%) і Чехії (8,13%).
За шість місяців 2023 року Україна імпортувала 37 тонн чавуну на $52 тис. з Німеччини (61,54%) і Бразилії (38,46%), водночас у червні ввезення чавуну не здійснювалося.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
У Польщі з’явилася онлайн-платформа для захисту прав українців, яка допоможе зорієнтуватися на ринку праці або отримати юридичну консультацію, повідомило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
“Це один із розділів сайту Міжнародного комітету порятунку (IRC). У ньому українським шукачам притулку роз’яснюються їхні права. Зокрема, щоб орієнтуватися на ринку праці та вберегтися від недобросовісних роботодавців. Також тут можна отримати додаткові відомості або юридичну підтримку від партнерів”, – ідеться в повідомленні Мінреінтеграції в неділю в Телеграм-каналі.
Як повідомляється, також проконсультувати можуть у Центрах підтримки та інтеграції.
Вони розташовані: м. Познань: вул. Товарова, 35/3A, 61-896, м. Катовіце: вул. Хожовська, 6 (перший поверх), 40-101.
Президенти України та Польщі – Володимир Зеленський і Анджей Дуда – зустрілися в Луцьку (Волинська область).
Фото президентів у костелі святих Петра і Павла в Луцьку опублікував телеграм-канал “Суспільного”.
На сайті канцелярії президента Польщі також опубліковано фото з костелу з президентами. “Разом ми віддаємо данину пам’яті всім невинно загиблим на Волині! Нас об’єднує пам’ять! Разом ми сильніші”, – написали там.
У телеграм-каналі президента України також опубліковано фото зустрічі Зеленського і Дуди з аналогічним написом: “Разом вшановуємо всіх невинних жертв Волині! Пам’ять нас об’єднує! Разом ми сильніші!”.
Раніше повідомлялося, що в липні Україна і Польща проведуть низку заходів у 80-ті роковини Волинської трагедії.
Світові центробанки, за попередніми даними, у травні 2023 року продали 27,4 тонни золота із золотовалютних резервів, підрахував World Gold Council (WGC).
Для порівняння, у квітні, за уточненими даними, продажі становили 69,4 тонни.
Найбільшим держпродавцем золота в травні була Туреччина (62,8 тонни), також знизили запаси Узбекистан (10,9 тонни), Казахстан (2,4 тонни) і Німеччина (1,8 тонни).
Закуповували золото в резерви Польща (19,9 тонни), Китай (15,9 тонни), Сінгапур (3,9 тонни), Росія (3,1 тонни), Ірак (2,3 тонни), Індія (1,9 тонни), Чехія (1,8 тонни) і Киргизія (1,5 тонни).
Польща вивчає можливість створення експериментального контрольно-пропускного пункту, на якому буде прискорено проходження вантажних автомобілів за рахунок спільного контролю вантажів польськими та українськими прикордонниками, повідомив член правління Польського агентства інвестицій і торгівлі (ПАІТ) Ґжеґож Осташ під час конференції, присвяченій питанням розвитку транспортного сполучення між Україною та Польщею.
“Польща стала хабом для поставок важливих вантажів для України. Влада може збільшити пропускну здатність прикордонних переходів. Ми запропонували таке рішення – зробити експериментальний КПП, на якому польські та українські прикордонники спільно проводили б контроль вантажівок”, – цитує Осташа прес-служба ПАІТ у релізі, переданому агентству “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За словами Осташа, зараз в Україні ведуть бізнес 870 польських компаній, і Польща зацікавлена в розвитку співпраці з українським бізнесом. “Ми збираємо пропозиції та зауваження від польського бізнесу щодо того, як можна було б спростити ведення бізнесу в Україні. Усі пропозиції українській владі передасть урядова уповноважена з питань розвитку польсько-українського співробітництва Ядвіга Емілевич”, – сказав Осташ.
Як повідомляють у пресрелізі ПАІТ, агентство створило реєстр польських компаній, які планують виходити на український ринок і брати участь у програмах із відновлення країни – на сьогодні зацікавленість у співпраці з українським бізнесом висловили понад 2500 підприємств та організацій.
