У неділю Європейська комісія закликала Польщу, Угорщину та Словаччину до конструктивності після того, як вони в односторонньому порядку заявили, що продовжать заборону на імпорт зерна з України, незважаючи на рішення Комісії щодо припинення заборони, передає Reuters із посиланням на спікера Єврокомісії.
“Ми знаємо про заяви деяких держав-членів щодо односторонніх заходів. Зараз важливо, щоб усі країни працювали в дусі компромісу і вели конструктивну взаємодію”, – заявила представниця Комісії.
За її словами, зараз у Брюсселі зосереджені на тому, “щоб ввести в дію і змусити працювати нову систему, про яку щойно було оголошено”.
Зокрема, пише Reuters, у понеділок відбудеться зустріч із представниками всіх зацікавлених країн ЄС, яка дасть змогу обговорити питання імпорту українського зерна детальніше.
Агентство зазначає, що Україна була одним із провідних світових експортерів зерна до того, як вторгнення Росії 2022 року скоротило її можливості з доставки сільськогосподарської продукції на світові ринки через порти Чорного моря. Відтоді українські фермери покладаються на експорт зерна через сусідні країни.
Однак наплив зернових і олійних культур у сусідні країни вплинув на доходи місцевих фермерів і призвів до того, що уряди заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом до сусідніх країн.
Дії Польщі щодо українського зерна є помилковими, неправомірними і шкідливими для польських, українських і всіх фермерів Європейського Союзу, заявив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
“Нарешті Польща сказала правду з приводу українського зерна. Йдеться не про цей сезон, а про умови вступу України до ЄС. Про це дуже чітко заявив міністр аграрної політики Телюс”, – прокоментував він у Facebook одностороннє продовження Польщею ембарго на експорт української агропродукції.
Торгпред України зазначив, що в такий спосіб “фактично почалися вступні переговори щодо сільського господарства” з “настільки агресивної бойової розвідки і з повного антагонізму з боку Польщі”.
“Фактично Польща бореться за liberum veto в Україні без будь-яких пояснень”, – написав він і наголосив, що Україна буде до кінця стояти на тому, що дії Польщі щодо українського зерна є хибними, неправомірними і шкідливими для польських, українських і всіх фермерів ЄС.
Низка громадських діячів під постом торгпреда України долучилися до обговорення політичного вчинку Польщі. Зокрема, віце-директор науково-освітнього інституту Центр Мєрошевського Лукаш Адамські вказав на неготовність України інтегруватися до Європейського Союзу через “ментальний фактор – нездатність українських високопосадовців робити висновки з механізмів політики, що окреслюють політику ЄС та її держав”.
Він вказав заступнику міністра на емоційність риторики, що є “об’єктивно контрпродуктивною” для України, та створює імідж держави, яка “хоч і перебуває в дуже складному становищі, проте не є членом ЄС, а лише намагається увійти (до нього – ІФ-У), і вже оскаржує щоразу сильніше за свого найближчого та випробовуваного союзника у веденні війни (торговельної – ІФ-У) та (…) блокуванні транзиту”.
“Просте емоційне нав’язування своєї позиції без можливості нормальної розмови це і є проблема, яку створив аграрний блок польського уряду. З усією повагою, я хочу нормальної розмови. Те, що пропонується – погодитися на аграрне упокорення, тому що вам так треба. Це нонсенс у будь-якому контексті”, – парирував Качка.
Екс-голова Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа зауважив, що “дещо дивною” видається теза про нездатність українських урядовців осягнути механізми політики ЄС за умов, коли ЄС у даному питанні на боці України.
“Тут скоріше йдеться про нездатність Польщі дотримуватися принципів загальної політики ЄС, якщо це суперечить поточним політичним інтересам місцевих еліт”, – констатував він.
Президент Української зернової асоціації Микола Горбачов подякував торговельному представнику України за озвучену позицію і співпрацю та висловив упевненість, що після перемоги України, якій Польща допомагає, питання буде знято, оскільки “відкриті українські порти здатні розв’язати означену проблему”.
“ДТЕК Енерго” планує імпортувати близько 210 тис. тонн вугілля з Польщі для надійнішого проходження тепловою генерацією осінньо-зимового періоду, повідомляють у прес-релізі енергохолдингу в середу.
У рамках контракту на імпорт палива досягнуто домовленості про постачання енергетичного вугілля протягом усього опалювального сезону, починаючи з вересня 2023 року і до березня 2024 року.
Як зазначили в компанії, перші партії вугілля очікуються вже цього тижня.
“В умовах війни, непрогнозованих дій ворога та підвищеного навантаження, що їх несуть теплоелектростанції компанії останніми місяцями, додаткові обсяги імпортного палива дадуть змогу “підстрахувати” й надати додатковий запас міцності для стійкішого проходження тепловою генерацією найближчого опалювального сезону”, – заявив процитований у пресрелізі генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв.
Як повідомлялося, ТЕС “ДТЕК Енерго” за останні чотири місяці наростили відпуск е/е на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зі свого боку, в серпні, коли через спеку споживання трималося на рекордних для літа позначках, енергетики згенерували в енергосистему на 35% більше е/е, ніж у серпні 2022 року.
Загалом за вісім місяців цього року теплоелектростанції “ДТЕК Енерго” відпустили майже 9,9 млрд кВт-год е/е, що еквівалентно середньому споживанню близько 3,3 млн сімей протягом року.
Варшава у вівторок довела до відома Європейської комісії (ЄК) про рішення в односторонньому порядку продовжити ембарго на ввезення зернових з України до Польщі, якщо таких заходів не ухвалять у Брюсселі, передає польське радіо.
“По завершенні засідання уряду канцелярія прем’єра поінформувала, що кабінет міністрів закликав ЄК продовжити заборону на імпорт зерна з України, яка закінчується 15 вересня”, – повідомляє радіо.
“В іншому випадку Польща самостійно запровадить таку заборону на державному рівні”, – наголошується в повідомленні.
“Уряд ухвалив рішення про продовження заборони на постачання українського зерна до Польщі, – повідомив раніше у вівторок в ефірі польського телебачення міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус. – Це послужить на благо сільгоспвиробникам, економіці Польщі та Європейській солідарності”.
Польське телебачення нагадує, що заборона на ввезення зерна з України в п’ять прифронтових країн ЄС, які є сусідами з нею, – Польщу, Болгарію, Угорщину, Румунію та Словаччину, діє до п’ятниці. Усі згадані країни направили керівництву ЄС запит про продовження ембарго до кінця року. Рішення з цього питання поки що не ухвалено.
Європейська комісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику українського походження в Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину з 2 травня. 5 червня було ухвалено рішення про продовження цих заходів до 15 вересня.
У Брюсселі тоді заявили, що ці “виняткові та тимчасові превентивні заходи” необхідні з огляду на переповнення складів і складнощі через існуючі серйозні “вузькі місця” в логістиці, з якими зіткнулися ці держави.
Єврокомісія також повідомила, що транзит цих товарів через зазначені п’ять прифронтових країн далі в ЄС або інші держави за його межами зберігається.
Польща після 15 вересня не дозволить імпорт зерна з України, оскільки інтерес польських фермерів для уряду країни важливіший за будь-які правила ЄС щодо цього, заявив міністр сільського господарства і розвитку села Польщі Роберт Телуш.
“Ми знаємо, що могло б статися, якби зерно (з України) потрапило до Польщі після 15 вересня. Тим паче що наразі ціна на зерно низька, а зерносклади вже заповнені. Ми знаємо, що це в наших інтересах і будемо це захищати. Ось чому я їду з цим посланням до Іспанії на саміт міністрів сільського господарства”, – цитує його виступ під час Національної сільськогосподарської виставки в Ченстохові минулої неділі польське видання farmer.pl.
Телуш поінформував громадськість, що в понеділок відвідає Іспанію, де з представниками інших прифронтових країн – Угорщини, Болгарії, Словаччини, Румунії – переконуватиме країни Європейського Союзу продовжити після 15 вересня заборону на імпорт зерна з України в ЄС до кінця 2023 року.
“Коли почалася війна в Україні, польське суспільство, зокрема й фермери, стали рятівниками української справи. (…) Польське суспільство стало паличкою-виручалочкою. Ми сьогодні в Брюсселі голосно заявляємо: мертвий рятувальник – поганий рятувальник. Ми не дозволимо польському фермеру програти через довільні рішення чиновників із Брюсселя”, – сказав заступник міністра сільського господарства Кшиштоф Цецора.
За інформацією державного секретаря Мінсільгоспу Польщі Януша Ковальські, польський уряд підтримав польських фермерів на суму EUR3,181 млрд, тоді як сума фінансової підтримки з боку Європейської комісії становить лише EUR63,614 млн.
Польща, у разі необхідності, введе односторонню заборону на імпорт українського зерна після 15 вересня, водночас транзит товарів буде збережено, заявив на прес-конференції у вівторок у Polsat News міністр сільського господарства Роберт Телуш.
Він спростував інформацію ЗМІ про розкол у коаліції країн, які забороняють імпорт українського зерна, і про те, що кількість країн-членів Європейського Союзу, які виступають проти позиції Польщі щодо продовження обмежувальних заходів після 15 вересня, збільшилася з 13 до 20.
“Уперше чую, що більше країн проти. Я розмовляв із цього приводу з багатьма міністрами з Європейського Союзу. Я бачу розуміння того, що потрібно будувати коаліцію. Ми повинні побудувати механізм. Я переконаний, що Румунія входить до коаліції”, – процитувало слова Телуша польське видання farmer.pl.
Він також повідомив, що наступного тижня проведе переговори з представниками Словаччини, щоб разом визначити, “в якому напрямку ми будемо рухатися”.
“На даний момент я не сумніваюся, що коаліція є”, – запевнив Телуш.
Польський міністр підкреслив, що збереження заборони на ввезення українського зерна тільки до 15 вересня є “політичним аргументом для подальшої дестабілізації ситуації в Польщі”.
“Ми цього не допустимо”, – запевнив він.
Польський уряд хоче, щоб це питання було врегульовано “полюбовно в Європейському Союзі, щоб не було необхідності ламати двері”.
“Якщо необхідно (…) запровадити односторонні заборони, ми їх запровадимо, тому що нас хвилюють інтереси аграріїв (…), і на цю тему не ведеться дискусія”, – констатував Телуш.
Відповідаючи на запитання про можливі ризики накладення штрафних санкцій на Польщу, якщо вона порушить правила єдиного ринку, міністр заявив, що “не хочу слухати, як нас, поляків, лякають штрафами (…)”, і додав, що Польща “проводитиме жорстку політику в інтересах поляків”.
Телуш повідомив, що Польща веде діалог з Україною, Литвою і Латвією для здійснення транзиту зерна через Польщу.
“Ми ведемо діалог з Україною, а також з Литвою і Латвією, щоб використовувати їхні порти”, – сказав він і запевнив, що зерно, яке йде з Польщі, назад не повертається.
“Якщо ми говоримо про продовольчу безпеку Польщі, продовольчу безпеку Європи, то зерно має текти в Європу і має текти за межі Європи. Допоможемо в дорозі”, – заявив глава польського аграрного міністерства.
За його інформацією, до введення заборони на ввезення до Польщі (українського зерна – ІФ-У) транзитом в’їхало близько 114 тис. тонн зерна, а в червні – 260 тис. тонн. При цьому з Польщі “пішло” близько 6 млн тонн зерна. У Польщі залишилося близько 3-4 млн тонн зерна, “але це запас, який має бути завжди”, адже щомісячна потреба в ньому становить 2,5 млн тонн, пояснив міністр сільського господарства Польщі.
Єврокомісія 5 червня дала згоду на продовження до 15 вересня обмежень експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. “Обмеження не означають заборони на транзит цих товарів через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину”, йшлося в документі, підписаному главою ЄК Урсулою фон дер Ляєн.
