Транзит зерна через Польщу з січня по травень істотно скоротився через втрату поточних ринків збуту в Європі та за її межами, а також зміну вектора збуту українського зерна, яке на 90% здійснюється через Чорноморський канал і Румунію, заявив віце-прем’єр-міністр Польщі Владислав Косиняк-Камиш на зустрічі з представниками Народного національного фермерського протесту в п’ятницю.
“Із січня по травень транзит (зерна через Польщу) скоротився вдвічі”, – поінформував учасників зустрічі міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський, повідомляється на офіційному сайті Мінсільгоспу Польщі.
За інформацією віцепрем’єра, однією з причин проблем на зерновому ринку є втрата Польщею поточних ринків збуту в Європі та за її межами.
“Понад 90% транзиту зерна з України здійснюється через Чорноморський канал і Румунію”, – звернув увагу Косиняк-Камиш.
Він також заявив про підтримку ідеї розширення агропортів і зернових терміналів, повідомивши при цьому про рішення уряду розблокувати водний шлях до порту в Ельблонгу.
Як сказав Косиняк-Камиш, рішення Європейського Союзу про доступ України на ринок спільноти є останнім можливим рішенням у чинній формулі.
“Діалог Євросоюзу з Україною має тривати довгі роки. Точно так само, як і наші переговори про вступ”, – упевнений він.
Водночас віце-прем’єр висловився за значне посилення прикордонного контролю, щоб запобігти ввезенню в Польщу продукції, яка не відповідає високим європейським стандартам.
Джерело: https://www.gov.pl/web/rolnictwo/trzeba-wrocic-do-ochrony-rynku-europejskiego
Парламент Польщі в середу ухвалив поправки до закону про допомогу громадянам України, які, зокрема, передбачають продовження легальності перебування українців у країні, повідомляють на сайті польського каналу RFT24.
“Ухвалення цих поправок було рекомендовано парламентським комітетом з адміністрації та внутрішніх справ. Відповідно до рекомендації комітету депутати відхилили низку поправок Конфедерації та поправку ПіС. Ухвалені поправки стосуються продовження на чотири місяці терміну подачі заяв на право займатися професією лікаря, стоматолога, медсестри та акушерки, а також визнання сертифікатів у громадян країни, яка припинила дію міжнародної угоди про їх взаємне визнання”, – ідеться в повідомленні.
Поправка до Закону про допомогу громадянам України передбачає, серед іншого, продовження до 30 вересня 2025 року легальності перебування для українців, яким присвоєно номер Ukr Pesel, збереження виплат наступного року та обов’язкову шкільну освіту для українських дітей. Закон також передбачає введення нових правил підтвердження особи громадянина України, який претендує на отримання номера Pesel. Єдиний спосіб підтвердити свою особу – пред’явити дійсний проїзний документ.
Поправка також вказує максимальний 36-місячний період, протягом якого студенти можуть відвідувати додаткові безкоштовні уроки польської мови. Рішення поширюватиметься на учнів, які почали відвідувати заняття у 2022/23 та 2023/24 роках. Постанова також розширює доступ до медичних, сімейних і соціальних допомог, допомог і можливість проживання в колективних місцях розміщення.
“Постанова також передбачає, що з 1 липня фінансування проживання та харчування для біженців з України, які перебувають в особливо складній ситуації, буде можливе тільки на підставі підписаного договору з місцевим воєводою або органом місцевого самоврядування, що діє на підставі наказ воєводи. Зміняться і правила участі у витратах на проживання та харчування в центрах колективного розміщення, завдяки чому виплати належних субсидій стануть ефективнішими, ніж зараз”, – ідеться в повідомленні.
Закон також передбачає скасування пільг, пов’язаних із компенсацією витрат на проживання та харчування біженців, понесених власниками приватних приміщень. З 1 липня також припиняється виплата одноразових грошових допомог у розмірі 300 злотих.
Під час засідання комітету заступник міністра освіти Іоанна Муха зазначила, що поправка пов’язана з нещодавнім припиненням у Білорусі видачі документів, що підтверджують складання випускного іспиту, своїм громадянам, які перебувають за кордоном. Вона розповіла, що біженці з Білорусі не можуть навчатися в Польщі без підтвердження про закінчення середньої школи. Вона додала, що в такій ситуації перебувають близько п’яти тисяч громадян Білорусі, але це може стосуватися і громадян інших країн.
Закон, за винятком деяких положень, набуде чинності 1 липня. Тепер його обговорюватиме Сенат (верхня палата польського парламенту).
Польські фермери планують пропускати через пункт пропуску “Рава-Руська – Гребенне” на в’їзд до Польщі вантажівки, крім тих, що переміщують товари 1-24 групи УКТЗЕД (сільськогосподарську продукцію).
Як повідомляють у Телеграм-каналі Держприкордонслужби України в суботу, попередньо рух вантажівок має розпочатися о 8:00 21 квітня.
Раніше повідомлялося, що рух вантажівок у пунктах пропуску “Шегині-Медика” і “Краковець-Корчова” на польсько-українському кордоні було відновлено в суботу вранці після того, як польські фермери завершили акцію протесту перед ними. Оформлення та пропуск через кордон вантажних транспортних засобів за двома напрямками здійснюється у звичайному режимі.
Польщі доцільно зберегти блокаду на імпорт українського зерна, однак транзит варто дозволити, коли в польських портах будуть вільні потужності з перевалки, заявила президентка Зернової та кормової палати Польщі Моніка Пьонтковська в інтерв’ю farmer.pl.
“Сьогодні було б краще, якби блокада імпорту зерна зберігалася, а коли справа доходить до транзиту, ми могли б певною мірою реалізувати її і таким чином допомогти Україні, коли у нас будуть вільні потужності з переробки в польських портах”, – сказала вона.
Пентковська зазначила, що в першому кварталі 2024 року польські порти не були завантажені на 100%.
“Ми маємо зробити висновки, що наша портова інфраструктура, а й залізнична інфраструктура неефективні. Зараз саме час її розширити. Я вважаю, що ми проспали останні два роки в цьому контексті. Румунія отримала кошти від Євросоюзу, розширює свою інфраструктуру, а Польща досі цього не зробила”, – наголосила громадська діячка.
Вона впевнена, що Польща має показати і Україні, і міжнародній спільноті, що хоче ефективно допомагати, але, з іншого боку, твердо захищає інтереси польського фермера. Ці дві мети, на її думку, потрібно поєднати.
“Що швидше ми дійдемо порозуміння, що швидше розробимо механізми, то менш складною буде атмосфера, яка може стати на заваді нашій ширшій співпраці не тільки з Україною, а й на європейській арені”, – резюмувала президент Зернової палати Польщі.
Торгова інспекція з якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) у Познані видала рішення про заборону обігу на польському ринку партії морозива в ріжках загальною вагою 7,13 тонн, імпортованих з України.
Як повідомила інспекція в соцмережі X у понеділок, рішення було ухвалено через неправильне маркування.
Рішення було негайно виконано.
Як повідомлялося, IJHARS 12 квітня заборонила доступ до польського ринку для двох партій бісквітних тістечок загальною вагою 10,55 тис. тонн, імпортованих з України, а 9 квітня трьох партій українських бубликів загальною вагою 5,34 тонн. Раніше в Любліні було вилучено три партії українського морозива загальною вагою 8,48 тонн через його розморожування.
Торгова інспекція Польщі на початку квітня заявила про найбільший в її історії штраф у 1,5 млн злотих (близько $380 тис.), накладений на компанію-імпортера за ввезення на польський ринок з України 11,5 тис. тонн технічного ріпаку та кормової пшениці як контрафакту через подальше їх використання як продовольчих. Крім того, було ухвалено рішення про заборону імпорту з України партії томатної пасти 57,66 тонн через наявність цвілі.
Головний інспектор IJHARS Пшемислав Рзодкевич (Przemysław Rzodkiewicz) у березні заявив, що за останній рік 1,4% партій продукції з України, що піддалися огляду комісією на кордоні, були забраковані.
Торгова інспекція з якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) у Жешуві видала рішення про заборону обігу на польському ринку двох партій бісквітних тістечок загальною вагою 10,55 тис. тонн, імпортованих з України.
Як ідеться в повідомленні інспекції в понеділок у соцмережі X, рішення було ухвалено через неправильне маркування.
Рішення було негайно виконано.
Як повідомлялося, IJHARS 9 квітня в Жешуві видала рішення про заборону обігу на польському ринку трьох партій баранок загальною вагою 5,34 тис. тонн, імпортованих з України.
Кількома днями раніше в Любліні з польського ринку було вилучено три партії морозива загальною вагою 8,48 тонн, імпортованого з України, у зв’язку з розморожуванням.
Торгова інспекція Польщі на початку квітня заявила про найбільший в її історії штраф у 1,5 млн злотих (близько $380 тис.), накладений на компанію-імпортера за ввезення на польський ринок з України 11,5 тис. тонн технічного ріпаку та кормової пшениці як контрафакту через подальше їхнє використання як продовольчих. Крім того, було ухвалено рішення про заборону імпорту з України партії томатної пасти 57,66 тонн через наявність цвілі.
Головний інспектор IJHARS Пшемислав Рзодкевич (Przemysław Rzodkiewicz) у березні заявив, що за останній рік 1,4% партій продукції з України, що піддалися огляду комісією на кордоні, були забраковані.
