Міністр сільського господарства та розвитку села Роберт Телуш запевнив Сейм, що після 15 вересня буде продовжено заборону на імпорт українського зерна до Польщі, повідомляє polskieradio.pl.
“Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький і віце-прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качинський чітко заявили: після 15 вересня українське зерно не в’їде до Польщі. Ми оберігатимемо польське сільське господарство”, – повідомив Телуш.
У середині вересня припиняє діяти заборона на імпорт пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку з України в Польщу, Словаччину, Болгарію, Румунію та Угорщину.
П’ять сусідніх з Україною країн виступають за продовження заборони щонайменше до кінця року.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща збереже існуючу заборону навіть без згоди Єврокомісії.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вважає намір Польщі й надалі блокувати експорт українського зерна в умовах агресії РФ “недружнім і популістським кроком”, який “сильно вдарить по світовій продовольчій безпеці та економіці України”. Він закликав Європейську Комісію забезпечити безперешкодний експорт українського продовольства до ЄС.
Перший віцепрем’єр – міністр економіки і торгівлі Юлія Свириденко зі свого боку припустила, що Україна може запровадити дзеркальні заходи проти деяких продуктів із Польщі.
Кількість жителів Польщі з червня минулого року зменшилася на 130 тис., це одне з найвищих річних скорочень населення за десятиліття, повідомляє Associated Press (AP) з посиланням на звіт польського Центрального статистичного управління.
“У попередньому звіті Центрального статистичного управління йдеться, що наприкінці червня в країні ЄС було приблизно на 130 тис. поляків менше, ніж роком раніше. Це одне з найвищих скорочень населення в Польщі з 2010 року”, – інформує AP.
Згідно з попередніми даними, у першій половині цього року зафіксували приблизно на 14 тис. народжень менше, порівнюючи з тим самим періодом у 2022 році. AP зазначає, що такі показники відзначаються на тлі заходів, що захищають сім’ю, та низький рівень безробіття, який у червні становив близько 5%.
Також у першому півріччі 2023 року на кожні 10 тис. осіб припадало на 34 випадки смертей більше, ніж народжень. Минулого року цей показник становив 21.
Наразі в Польщі проживає близько 37,7 млн осіб, що на 800 тис. менше, ніж 2010 року.
Східне міжрегіональне головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомило про запровадження обмежень на ввезення в Україну інкубаційних яєць, птиці та продуктів із неї з Республіки Польща через реєстрацію в країні хвороби Ньюкаса, повідомили у пресслужбі відомства.
Згідно з розпорядженням головного державного ветеринарного інспектора України від 13 липня 2023 року, заборона не поширюється на продукти, що пройшли обробку методом, який гарантує знищення збудника цього захворювання згідно з вимогами щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження і продуктів їхньої обробки, переробки, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №553 від 16 листопада 2018 року.
Хвороба Ньюкасла відома як псевдочума птахів, або азіатська чума – заразне і смертельне вірусне захворювання, що вражає всі види птахів (курей, голубів, індичку та ін.). Одна з найзаразніших хвороб домашньої птиці у світі, що викликається вірусом сімейства Paramyxoviridae, за якої багато птахів помирають, не проявляючи жодних симптомів. Псевдочума може спричинити смерть навіть у вакцинованої свійської птиці.
Згідно з повідомленнями польських ЗМІ, захворювання було виявлено вперше за 50 років на птахофабриці Білостоцькому районі, де утримується 43,41 тис. курей на забій.
Експорт зернових культур через чотири основні польські морські порти у 2022-2023 МР (липень 2022-червень 2023) перевищив 6,6 млн тонн, що на 70% більше, ніж у попередньому МР, коли було експортовано майже 3,9 млн тонн, повідомив заступник глави Національного центру підтримки сільського господарства Польщі (KOWR) Марчін Вроньскі.
“Дуже велике зростання експорту зерна морем – на 70% – у сезоні-2022/2023 стало можливим завдяки тому, що для розв’язання проблеми надлишку зерна на внутрішньому ринку польський уряд вжив заходів, спрямованих на поліпшення логістичних і транспортних можливостей”, – процитувало Марчіна Вроньскі польське видання farmer.pl.
Велику роль зіграли також фінансові стимули для фермерів у вигляді субсидій на зернові, що позначилося на обсягах експорту через причали Балтійського моря, які зростали з місяця в місяць, пояснив заступник голови KOWR.
За його інформацією, в сезоні-2022/2023 через національні морські порти в основному експортувалася пшениця – понад 4,4 млн тонн порівняно з майже 2,1 млн тонн роком раніше, а також кукурудза – понад 2 млн тонн проти приблизно 1,3 млн тонн у попередньому сезоні. Через балтійські порти також було поставлено 74 тис. тонн тритикале, 68 тис. тонн жита, 64 тис. тонн ячменю і 16 тис. тонн вівса.
Вроньскі зазначив, що зерно експортувалося переважно через морський порт у Гдині – 52%, або 3,5 млн тонн. Ще 31% обсягу, або 2 млн тонн було відправлено через порт Гданськ. Експорт через морський порт Щецин-Свіноуйсьце склав 17% – близько 1,1 млн тонн зернових.
“Травень і червень (2023 року – ІФ-У) стали рекордними місяцями для експорту зерна морем: у травні ми експортували 882 тис. тонн зернових через порти в Гдині, Гданську, Свіноуйсьце та Щецині, а в червні цей показник сягнув 937 тис. тонн. Такого результату, як у червні, у нас ще не було”, – підкреслив заступник голови KOWR.
Він додав, що експорт зерна також здійснювався через дрібніші порти, такі як Колобжег, тому сумарний експорт зернових через порти в червні наблизився до 1 млн тонн.
За підрахунками KOWR, загалом у сезоні-2022/2023 експорт зернових морськими, автомобільними та залізничними каналами склав понад 11 млн тонн, що стало рекордним результатом в історії польської торгівлі зерном.
Україна в січні-червні поточного року збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 26,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 799,692 тис. тонн. Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $309,146 млн (зниження на 7,9%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (66,02% поставок у грошовому виразі), Іспанії (15,82%) і Чехії (8,13%).
За шість місяців 2023 року Україна імпортувала 37 тонн чавуну на $52 тис. з Німеччини (61,54%) і Бразилії (38,46%), водночас у червні ввезення чавуну не здійснювалося.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
У Польщі з’явилася онлайн-платформа для захисту прав українців, яка допоможе зорієнтуватися на ринку праці або отримати юридичну консультацію, повідомило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
“Це один із розділів сайту Міжнародного комітету порятунку (IRC). У ньому українським шукачам притулку роз’яснюються їхні права. Зокрема, щоб орієнтуватися на ринку праці та вберегтися від недобросовісних роботодавців. Також тут можна отримати додаткові відомості або юридичну підтримку від партнерів”, – ідеться в повідомленні Мінреінтеграції в неділю в Телеграм-каналі.
Як повідомляється, також проконсультувати можуть у Центрах підтримки та інтеграції.
Вони розташовані: м. Познань: вул. Товарова, 35/3A, 61-896, м. Катовіце: вул. Хожовська, 6 (перший поверх), 40-101.
