Вантажообіг порту Колобжег у липні-вересні поточного року зріс на 52% через відновлення перевалки української агропродукції, повідомляє польське видання Rynek Infrastruktury.
Згідно з повідомленням, Колобжег раніше не був включений до постанови уряду Польщі про транзит українського зерна. У третьому кварталі порт відновив прийом української агропродукції, що і допомогло збільшити вантажообіг.
У третьому кварталі польський порт обробив понад 73 тис. тонн вантажів, що на 52% більше за аналогічний період 2022 року, коли було оброблено 48 тис. тонн. Серед вантажів – зерно, колоди, вапняк, пелети та добрива. На частку зерна припадає половина перевалок. Із зернових у Колобжезі перевантажували переважно кукурудзу, а також ячмінь.
Порт тимчасово зупиняв роботу у квітні поточного року. Тоді влада Польщі заборонила імпорт українського зерна, але дозволила його транзит. Колобжег спочатку не потрапив до списку портів, які можуть обробляти українське зерно, але згодом уряд Польщі дозволив підприємству обробляти українські вантажі.
“Ми продемонстрували, що ми непередбачувані у своїх діях як країна, тому побудова довгострокових ділових відносин сприймається як ризикована, оскільки одна постанова може перевернути все з ніг на голову”, – зазначив голова адміністрації порту Артур Лієвський.
Через тиждень після введеної польським урядом заборони помилку було виправлено: Колобжег включили до списку морських портів, через які можливий транзит зерна з України. Однак відновлення довіри зайняло багато часу, і якийсь час у Колобжезі не з’являвся жоден вантажний потяг із продукцією українського виробництва. Після тримісячної перерви наприкінці липня в морський порт Колобжег прибув перший поїзд із кукурудзою з України, розповіло видання.
У неділю, 15 жовтня, у Польщі відбуваються вибори до Сейму, Сенату, а також загальнонаціонального референдуму, голосування розпочалося о 7.00 і триватиме до 21.00, повідомляє Polskie Radio.
Зазначається, що громадянам створено умови для голосування в Польщі, за кордоном і навіть на кораблях. За словами голови Національної виборчої комісії Сильвестра Марциняка, створено понад 31 тис. виборчих округів.
“Є 29 тисяч 292 стаціонарні округи, 1701 окремі округи, а крім того, було створено 417 округів за кордоном, однак, один був ліквідований в Ізраїлі, а також створено 8 округів для голосування на кораблях”, – наголосив Марциняк.
Як передає Polskie Radio, право голосу на виборах і референдумі мають 29 млн. громадян Польщі. Видано понад 391 тис. посвідчень на право голосу, які дозволяють голосувати не за місцем проживання.
Зазначається, що поляки обиратимуть 460 депутатів і 100 сенаторів. А на референдумі мають відповісти на чотири запитання: чи підтримують вони усунення огорожі на кордоні з Білоруссю, чи підтримують приватизацію держпідприємств, чи підвищують пенсійний вік до 60 років для жінок та до 65 років для чоловіків, а також чи згодні вони прийняти тисячі нелегальних мігрантів із Близького Сходу й Африки, згідно з механізмом примусового переселення, що діє в ЄС.
Як повідомляє DW, згідно з останніми опитуваннями громадської думки, правляча національно-консервативна партія “Право і справедливість” (ПіС) віцепрем’єра Ярослава Качинського з результатом 34% голосів лише незначною мірою випереджає опозиційну ліберально-консервативну партію “Громадянська платформа” (ГП) екс-прем’єра Польщі та колишнього голови Європейської ради Дональда Туска, за яку готові голосувати 32% виборців.
Підкреслюється, що в разі перемоги кожному із суперників доведеться шукати партнерів для створення урядової коаліції.
Перший зерновий порт у Польщі побудують у Гданську, зокрема для експорту українських агротоварів, повідомив на зустрічі з виборцями в Пшисусі міністр сільського господарства та розвитку села Роберт Телус, пише polskieradio24.pl.
Згідно з повідомленням, RSSI (Агропродовольча інвестиційна компанія – ІФ-У) підписала з портом Гданськ угоду для реалізації цього проєкту.
“Державне бюджетне підприємство RSSI у вівторок підписало договір з портом Гданськ про створення зернового порту. У нас є зерновий порт”, – сказав міністр і додав, що це винятково важлива подія.
Він зазначив, зерновий порт поліпшить транспортування зерна, зокрема з України.
Створення подальших “коридорів солідарності”, що дають змогу транспортувати українське зерно морським шляхом, є дуже важливим, пояснив він, водночас наголосивши, що відсутність постачань агротоварів до країн Африки вигідна президенту РФ Володимиру Путіну.
Як повідомлялося, Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про впровадження механізму ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
Україна отримала від Польщі перші відремонтовані на заводі Бумар-Лабенди танки Leopard, повідомила компанія Польська збройова група (PGZ).
“Поки інші роблять заяви про майбутнє, ми діємо за погодженням з українською стороною. Перші танки Leopard, що пройшли спеціальну модернізацію в Бумар-Лабендах, були отримані українською стороною. Триває робота над наступними машинами”, – йдеться в повідомленні компанії в соціальній мережі Х (раніше – Твіттер).
“Це наочно демонструє, що нашим пріоритетом є надання реальної допомоги українським військовим на лінії фронту”, – йдеться в повідомленні.
PGZ також зазначила, що постійно розширює співпрацю у сфері постачання боєприпасів, запчастин і сервісного обслуговування техніки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив упевненість у тому, що Польща і Словаччина продовжать підтримувати Україну після майбутніх виборів, незважаючи на нещодавні різкі висловлювання на адресу Києва, повідомляє Reuters у п’ятницю, 29 вересня.
“Я очікую і впевнений, що Україна і Польща знайдуть спосіб вирішити ці питання без негативного впливу на військову підтримку України”, – сказав Столтенберг в інтерв’ю Reuters.
Зазначається, що Польща, член НАТО, до недавнього часу вважалася одним із найвірніших союзників України в її війні з Росією, але відносини з нею зіпсувалися після рішення Польщі продовжити заборону на імпорт українського зерна.
Словаччина, що входить до НАТО, також є союзником України, постачаючи військову техніку, включно з винищувачами МіГ-29 і зенітно-ракетними комплексами С-300. Однак лідер опозиції і колишній прем’єр-міністр Роберт Фіцо, який лідирує в опитуваннях перед виборами, пообіцяв припинити цю військову підтримку, підкреслює Reuters.
“Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо засідати на зустрічах НАТО, – сказав Столтенберг, – і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку – як ми робили це після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни”.
Президент Польщі Анджей Дуда називає правильним рішення зберегти заборону на продаж українського зерна на польському ринку, водночас заявив про наміри наростити його транзит через Польщу, щоб допомогти Україні та країнам, які потребують цього зерна, повідомляється в Х (колишній Твіттер) Канцелярії президента в неділю.
“Вважаю, що це правильне рішення, що польський уряд зберіг заборону на продаж українського зерна на польському ринку. Однак потрібно при цьому зробити все можливе, щоб транзит був якомога вищим”, – сказав Дуда в коментарі польському телеканалу TVP1.
За його словами, у Польщі вже підготовлено транзитні коридори, завдяки яким українське зерно може прослідувати територією Польщі та експортуватися туди, де воно необхідне. “Намагаємося допомагати Україні й тим країнам, які цієї допомоги потребують”, – наголосив глава Польської держави.
“Завдяки праці наших фермерів ми забезпечуємо себе самостійно. Ми не потребуємо зерна з України. Їхні чудові врожаї під час війни майже не дійшли до країн, які дійсно їх потребували”, – зазначив Дуда.
