Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів Болгарії, Естонії, Індії та Німеччини та привітав їх із початком місії в Україні.
“Поінформував про дипломатичну роботу для наближення миру та важливість підтримки України на тлі посилення російських обстрілів і підготовки до зими”, – йдеться в телеграм-каналі президента.
Як повідомляється, обговорили спільні пріоритети: розвиток торговельно-економічних відносин та окремих сфер співпраці – “все, що може зробити наші народи сильнішими”.
“Вдячний усім партнерам, які дійсно допомагають Україні”, – наголосив Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський продовжує оновлення дипломатичного корпусу, яке поступово охоплює як країни Європейського Союзу та Західних Балкан, так і держави Азії та Близького Сходу.
6 серпня президент звільнив з посад одразу чотирьох послів: Василя Кириліча в Хорватії, Володимира Шкурова в Албанії, Олега Герасименка в Чорногорії та Маркіяна Чучука в Пакистані.
Відповідні кадрові рішення оформлені указами №709/2026–№712/2026.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, одночасна заміна керівників чотирьох дипломатичних місій виглядає частиною ширшої перебудови зовнішньополітичного апарату України, а не окремою кадровою акцією.
Зеленський ще 18 травня повідомив про необхідність «замін і коригувань» у дипломатичному корпусі, а 15 липня прямо заявив, що обговорює з першим заступником керівника Офісу президента Сергієм Кислицею та міністром закордонних справ Андрієм Сибігою список українських послів, яких необхідно замінити.
Ротація розпочалася ще до серії рішень, ухвалених у серпні. Зокрема, 26 червня президент звільнив з посад послів України в Омані, на Кіпрі, а також у В’єтнамі та Камбоджі. Одночасно відбувалися й нові призначення на інших дипломатичних напрямках.
Таким чином, йдеться про послідовне оновлення мережі українських закордонних представництв протягом кількох місяців.
Троє з чотирьох послів працювали понад шість років
Терміни перебування дипломатів на посадах також дають підстави розглядати серпневі рішення насамперед у контексті ротації.
Василь Кирилич був призначений послом України в Хорватії 24 грудня 2019 року і пропрацював у Загребі понад шість з половиною років.
Володимир Шкуров очолив українське посольство в Албанії 13 квітня 2020 року і також перебував на посаді понад шість років.
Маркіян Чучук був призначений послом України в Пакистані 17 квітня 2020 року. Його дипломатична місія тривала понад шість років.
Олег Герасименко очолював українське посольство в Чорногорії з 4 травня 2022 року — трохи більше чотирьох років.
Сам факт тривалого перебування трьох із чотирьох дипломатів на своїх посадах є додатковим аргументом на користь версії про планову кадрову ротацію. В опублікованих указах причини звільнень окремо не вказуються.
Особливо показово, що три з чотирьох серпневих рішень стосуються Південно-Східної Європи — Хорватії, Албанії та Чорногорії.
Experts Club звертає увагу, що значення цього регіону для української дипломатії помітно зросло.
Хорватія входить до ЄС і НАТО та залишається одним із послідовних партнерів України. Для Києва важливий також хорватський досвід післявоєнного відновлення, розмінування, повернення населення та інтеграції територій після конфліктів 1990-х років.
Албанія також є членом НАТО й активно підтримує Україну на міжнародних майданчиках. Саме Тирана приймала один із попередніх самітів у форматі «Україна — Південно-Східна Європа».
Чорногорія представляє інший інтерес. Вона є членом НАТО і водночас найперспективнішим кандидатом на вступ до ЄС серед країн Західних Балкан. Тому відносини з Подгорицею стають для Києва важливими й у контексті власної європейської інтеграції.
15 липня в Києві відбувся вже п’ятий саміт «Україна — Південно-Східна Європа», у якому взяли участь представники Албанії, Хорватії та Чорногорії. Учасники знову підтвердили підтримку України та необхідність розширення регіональної взаємодії.
На цьому тлі майже одночасна заміна трьох українських послів у балканських державах може свідчити про прагнення Києва надати цьому напрямку додаткової динаміки.
З трьох балканських призначень найцікавішим може стати Чорногорія.
Подгориця розраховує завершити переговори про вступ до Євросоюзу та стати одним із наступних нових членів ЄС. Для України, яка також веде переговори про членство, досвід Чорногорії може мати практичне значення.
Крім того, Україна поступово вибудовує окрему мережу відносин із країнами Адріатичного регіону — Хорватією, Чорногорією, Албанією та сусідньою Сербією.
Останній приклад — офіційний візит Зеленського до Белграда 8 серпня та переговори з президентом Сербії Александром Вучичем, під час яких обговорювалися питання вільної торгівлі, енергетики, сільського господарства, відновлення України та політичного співробітництва.
Таким чином, Балкани поступово перетворюються з другорядного напрямку української дипломатії на самостійний регіональний трек.
Зовсім інше завдання ставить заміна посла в Пакистані.
Ісламабад важливий для України як один із найбільших центрів Південної Азії та представник так званого Глобального Півдня. Населення Пакистану наближається до 250 млн осіб, країна має значний регіональний політичний вплив і є ядерною державою.
При цьому зовнішня політика Пакистану ґрунтується на складній системі відносин із Китаєм, США, Туреччиною, Саудівською Аравією, Індією, РФ та державами Перської затоки.
Для України розширення контактів із Пакистаном може мати значення одразу в кількох напрямках — продовольча торгівля, промисловість, міжнародні організації та формування підтримки Києва серед держав Азії та мусульманського світу.
В умовах, коли зовнішня політика України дедалі менше зосереджується виключно на ЄС і США, посольства в таких країнах, як Пакистан, Індія, держави Перської затоки, Індонезія та країни Африки, набувають більшого значення.
Саме тому заміна посла в Ісламабаді після понад шестирічної місії виглядає логічною частиною оновлення азіатського напрямку.
Серпневі звільнення, ймовірно, не є завершенням процесу.
Ще 15 липня Зеленський публічно говорив про формування «пулу послів», яких планується замінити. Це дозволяє припустити появу нових кадрових указів протягом наступних тижнів.
При цьому нинішня дипломатична ротація збігається з більш масштабними кадровими змінами в українській системі влади, які відбувалися в липні й торкнулися уряду, силового блоку та інших державних інститутів.
На думку Experts Club, найважливішим буде не кількість звільнених дипломатів, а те, кого Київ призначить на їхнє місце.
Якщо на ключові напрямки призначатимуться не лише кар’єрні дипломати, а й колишні міністри, представники Офісу президента, економічні переговірники чи відомі державні діячі, це може свідчити про перехід України до моделі так званої політичної дипломатії, коли посольства отримують більш конкретні економічні, інвестиційні та переговорні завдання.
Станом на 10 серпня 2026 року президентські укази про призначення нових послів України в Хорватії, Албанії, Чорногорії та Пакистані не опубліковано.
Experts Club вважає, що майбутні призначення дозволять точніше зрозуміти логіку нинішньої ротації.
Якщо до Загреба, Тирани та Подгориці будуть направлені дипломати з значним європейським та економічним досвідом, це підтвердить посилення балканського напрямку. Призначення до Ісламабаду фахівця з питань Азії, торговельної дипломатії або відносин із Глобальним Півднем, у свою чергу, може стати сигналом розширення української активності за межами традиційного західного кола партнерів.
Загалом нинішня ротація свідчить про перехід української дипломатії до нового етапу: після чотирьох років повномасштабної війни від посольств вимагається вже не лише забезпечення міжнародної підтримки України, а й робота над членством у ЄС, відновленням країни, експортом, залученням інвестицій та формуванням довгострокових регіональних союзів.
Заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко прийняв копії вірчих грамот від новопризначеного посла Республіки Індія в Україні Анжані Кумара. Як повідомляє прес-служба МЗС України, сторони наголосили на важливості подальшого розвитку двостороннього співробітництва та підтримання регулярного політичного діалогу на всіх рівнях.
Заступник міністра наголосив на очікуваннях української сторони щодо більш активної ролі Індії у сприянні відновленню справедливого та тривалого миру в Україні та притягненні держави-агресора до відповідальності за скоєні злочини.
«Сторони обговорили порядок денний найближчих заходів високого рівня, зокрема в контексті реалізації домовленостей, досягнутих під час візиту прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України 23 серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
Окрему увагу приділили розвитку міжпарламентського співробітництва та подальшому зміцненню взаємодії в гуманітарній сфері. Сторони також обговорили шляхи активізації двостороннього економічного співробітництва та відновлення позитивної динаміки контактів між представниками бізнесу двох країн.
«За результатами зустрічі сторони домовилися продовжувати активну взаємодію та сприяти подальшому розвитку українсько-індійських відносин у сферах взаємного інтересу. Олександр Міщенко побажав послу Республіки Індія успіхів у його дипломатичній місії в Україні та досягнення вагомих результатів на користь обох країн та їхніх народів», – додали в МЗС.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ольги Стефанишини з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України у США.
Відповідний указ № 696/2026 опубліковано на сайті президента.
У дописі на Facebook Стефанишина повідомила, що прийняла рішення скласти повноваження посла України у Сполучених Штатах Америки у зв’язку з особистими обставинами.
«Це моє власне рішення, продиктоване особистими обставинами, про які йшлося раніше», – зазначила вона.
За словами Стефанишиної, представляти Україну у Вашингтоні під час повномасштабної війни було найбільшою честю в її житті.
Водночас дипломатка наголосила, що основні завдання, з якими вона приїхала до Вашингтона, виконано. Зокрема, за її словами, вдалося збільшити постачання американської зброї та зберегти підтримку України в період змін політичної ситуації в США, закріпити її на законодавчому рівні, а також змінити роль України «з країни, якій допомагають, на країну, в яку інвестують і чиї технології купують».
Стефанишина також повідомила, що окремо й публічно прокоментує питання, які останнім часом порушувалися в ЗМІ, і запевнила, що продовжуватиме працювати на благо України «там, де буде корисна».
Ольга Стефанишина народилася 29 жовтня 1985 року в Одесі. У 2008 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «юрист-міжнародник», перекладач з англійської мови, у 2016 році отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «фінанси та кредит» в Одеському національному економічному університеті.
У 2006–2007 роках займалася приватною юридичною практикою. З 2007 року працювала в Міністерстві юстиції України, де обіймала посади в підрозділах, що курують питання європейської інтеграції та міжнародного права. У 2017–2019 роках очолювала Офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України.
У червні 2020 року Верховна Рада призначила Стефанишину віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також включила її до складу РНБО.
У 2021 році Стефанишину включили до складу політради партії «Слуга народу».
У 2024 році Верховна Рада призначила Стефанишину міністром юстиції України після звільнення Дениса Малюськи. При цьому вона зберегла посаду віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
У липні 2025 року Стефанишина втратила посади міністра юстиції та віцепрем’єр-міністра у зв’язку з відставкою уряду Дениса Шмигаля. Після цього президент Володимир Зеленський призначив її уповноваженою президента України з питань розвитку співпраці зі США, а в серпні 2025 року — Надзвичайним і
Повноважним Послом України в США.
23 липня 2026 року Зеленський повідомив, що він пропонував Юлії Свириденко посаду посла США в Україні.
Італія була, є і залишатиметься поруч з Україною у її боротьбі за свободу, суверенітет і європейське майбутнє, заявив посол Італії в Україні під час урочистого прийому з нагоди 80-річчя незалежності Італії.
Захід відбувся у Києві на майданчику КВЦ «Парковий» за участю представників української влади, дипломатичного корпусу, італійської громади, бізнесу та партнерів посольства.
На початку виступу посол закликав присутніх ушанувати хвилиною мовчання пам’ять тих, хто втратив життя у війні, яку не обирав.
Дипломат нагадав, що 80 років тому італійці виходили з фашизму, війни та окупації і мали відповісти на фундаментальне питання – якою країною вони хочуть бути після пережитого.
«Вони розуміли у найконкретніший спосіб, що втрачається, коли відбирається свобода. І саме із цього розуміння, а не з абстрактної ідеї, народилася наша Республіка», – сказав посол.
Він наголосив, що Конституція Італії відкидає війну, а у 1946 році жінки вперше взяли участь у голосуванні не як поступка, а як основоположний акт творення нової держави.
«Свобода для італійців 1946 року не була даром – це був здобуток, виборений ціною жертв», – зазначив дипломат.
За його словами, сьогоднішня Україна нагадує Італії її власний історичний досвід.
«Подібно до наших дідів і батьків, ви проходите через момент, коли свобода перестає бути лише словом і перетворюється на вибір. Щоденний, конкретний, дорогий. Вибір, який підтверджується знову з дня у день, під бомбами, із почуттям гідності, яке тим, хто не тут, важко навіть уявити», – сказав посол.
Він підкреслив, що Україна захищає не лише себе, а й принципи, важливі для всієї Європи.
«Україна захищає не тільки себе, вона бореться за те, що стосується усіх нас: за принцип, згідно з яким груба сила не може бути аргументом. За те, що суверенітет не підлягає обговоренню. За те, що народ має право обирати власне майбутнє», – заявив дипломат.
Посол наголосив, що саме ці принципи лежать в основі Італійської Республіки, тому Італія підтримує Україну з першого дня російської агресії.
«Італія поруч із вами з першого дня російської агресії – не з великодушності, а через послідовність і глибоку відданість нашим цінностям», – сказав він.
Дипломат запевнив, що Італія продовжить підтримувати Україну на політичному, економічному, військовому та гуманітарному рівнях, а також докладатиме зусиль для того, щоб Україна повноправно посіла своє місце в Європейському Союзі.
Він подякував українським партнерам за співпрацю і дружбу, італійській громаді в Україні – за гідне представлення Італії, співробітникам італійської держави в Україні – за роботу, а також спонсорам, які зробили можливим проведення урочистостей.
Посол також зазначив, що ввечері Монумент Незалежності на Майдані Незалежності у Києві підсвічується кольорами італійського триколора.
«Та колона, що нагадує колони, які стародавні римляни зводили на згадку про визначні подвиги, сьогодні вночі осяюється нашими кольорами. На знак великої шани, але перш за все як визнання глибокої спільності наших цінностей», – сказав він.
Окрему частину промови дипломат присвятив Леону Гінзбургу, який народився в Одесі і став одним із найвидатніших інтелектуалів антифашистської Італії.
«В одній людині він був й українцем, й італійцем. В одній людині він уособлював все, про що ми говоримо сьогодні ввечері», – зазначив посол.
Він процитував слова Гінзбурга: «У тебе є твої крила. Я не знаю точно, наскільки вони великі, але вони в тебе є. Спробуй злетіти. Ти не впадеш. А якщо й впадеш, то, падаючи, навчишся літати».
«Україна вже розправила крила. Світ про це знає. Італія є та буде поруч із нею, поки Україна летить назустріч мирному та квітучому майбутньому, на яке вона заслуговує», – сказав посол.
Італія визнала незалежність України 28 грудня 1991 року, дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 29 січня 1992 року. За даними посольства Італії, італійське посольство в Києві було відкрито того ж року, а з початку 2000-х років працює на вул. Ярославів Вал. Посольство України в Італійській Республіці було засноване у Римі у 1993 році.
Президент України Володимир Зеленський провів церемонію прийняття вірчих грамот від нових дипломатичних представників іноземних держав та обговорив питання міжнародної безпеки і підтримки України.
Новопризначені посли, які передали Зеленському свої вірчі грамоти, – Алжиру Ахмед Уаіл, Філіппін Алан Денієга, Австралії Джефф Бован та Молдови Віктор Кіріле. Президент привітав їх із початком дипломатичної місії та подякував за підтримку незалежності України.
Під час зустрічі обговорювали війну Росії проти України, захист громадян, а також ситуацію на Близькому Сході і в регіоні Затоки. За словами Зеленського, партнери відзначають важливість безпекової місії України та співпраці з країнами, які зараз перебувають під ударами іранського режиму.
“Наша мета абсолютно чітка: маємо всюди додавати безпеки й робити все можливе, щоб закінчити війну та гарантувати надійний захист. Дуже розраховуємо на координацію та взаємну підтримку. Україна відкрита до співпраці з усіма, хто дійсно цінує мир”, – наголосив президент.
