Всесвітній фонд природи Україна (WWF-Україна) вперше представив комплексний план заходів, спрямованих на підготовку та пом’якшення наслідків посух — так званий План управляння посухами (ПУП). Цей проект є надзвичайно важливим кроком у адаптації України до зміни клімату та гарантування водної безпеки нашої країни. Перші проєкти ПУП були розроблені для суббасейнів річки Тиса, а також річок Прут та Сірет.
В низинних районах суббасейнів у вегетаційний період майже щороку спостерігаються посушливі періоди, які відрізняються інтенсивністю і тривалістю. Наприклад, 2003, 2013, 2015 роки були дуже посушливими, а 2022 — був найпосушливішим за всю історію спостережень з 1945 року!
За весь період спостережень встановлено, що посушливість території збільшується, і особливо великі зміни відбулися у високогірній частині Закарпаття.
За даними щорічного моніторингу посух та маловоддя, 2000-2023 роки — це період значного підвищення температур та посилення засушливих та маловодних явищ.
“Посухи в басейні Дунаю стають частішими, інтенсивнішими і тривалішими, виходячи за межі літніх місяців. Вони спостерігались у 2003, 2007, 2012, 2015, 2017 та 2020-2023 роках. Прогнози зміни клімату вказують скоріше на погіршення сценаріїв, ніж на позитивну тенденцію. Ці прогнози вказують на нагальну потребу в активному, інтегрованому та поетапному підході до управління посухами в масштабах всього Дунайського басейну. При цьому така робота має бути скоординована між країнами придунайського регіону.
Посухи вже призвели до значного зниження рівня води в Дунаї та його притоках, що має негативний вплив на судноплавство, виробництво гідроелектроенергії та водопостачання для промисловості та населення”, — зауважує керівниця напряму “Вода” Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна), кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.
Посухи та дефіцит води — глобальні проблеми
Посуха — це природне явище, яке повʼязане з дефіцитом вологи. Це тривалий посушливий період у природному кліматичному циклі, який може статися в будь-якій точці світу. Як правило, це повільне явище, спричинене нестачею опадів. Посуха має значний вплив на продовольчу безпеку, здоров’я та переміщення населення і міграцію.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, 55 мільйонів людей у світі щороку страждають від посух. Це явище несе серйозну загрозу для худоби та сільського господарства ледь не в кожній частині світу. Посухи призводять до втрати засобів до існування (люди позбавляються можливості вирощувати їжу та годувати худобу). Вони призводять до ризику хвороб і смерті, а також стимулюють масову міграцію. Дефіцит води вже сьогодні зачіпає 40% населення світу, а до 2030 року ця цифра може зрости до 700 мільйонів людей, які ризикують залишитися без домівки через посуху.
60% усіх смертей, спричинених екстремальними погодними явищами, відбуваються через посуху, хоча вона становить лише 15% стихійних лих. За період з 1998 по 2017 роки посуха завдала світовій економіці збитків на суму 124 мільярди доларів США.
Це одне з найстрашніших стихійних лих, що спустошує родючі землі, руйнує екосистеми, позбавляє людей та інших живих істот засобів для існування.
Посуха виникає, коли регіон стикається з дефіцитом води через нестачу опадів або виснаження поверхневих та підземних водних ресурсів. Цей дефіцит може тривати тижнями, місяцями або навіть роками.
Тривалі періоди безводдя ставлять під загрозу не лише добробут людей, але й екосистеми, як природні, так і штучні. У серйозних випадках посуха може призвести до руйнівних наслідків, таких як голод, масове переселення людей та навіть соціальні конфлікти.
Сильна посуха несе за собою не лише небезпеку для врожаю та ґрунту, але й шкодить якості повітря. Вона стає каталізатором масштабних лісових пожеж та пилових бур, що суттєво погіршує стан атмосфери.
Це, в свою чергу, негативно впливає на здоров’я людей, які вже мають проблеми з дихальною системою, наприклад, астму або хронічну обструктивну хворобу легень (ХОЗЛ), а також людей з серцево-судинними захворюваннями.
Система раннього попередження посух
Конвенція ООН по боротьбі з опустелюванням у 2018 році заснувала відповідну ініціативу. Вона покликана допомогти країнам і громадам розробити план заходів, який дозволить запобігти, а також підготуватися до посух.
Більше того, розробка Планів управління посухами (ПУП) — є однією з вимог Європейського Союзу.
Наразі 34 країни мають напрацювання власних національних планів дій щодо боротьби з посухою, серед них — Україна.
Проте процес розробки Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням в Україні було призупинено. Тому, на жаль, поки законодавчо в Україні не передбачено розробку планів управління посухами.
WWF-Україна вперше представив проєкти Планів управління посухами для басейнів річки Тиса та річок Прут і Сірет.
Основна мета ПУП — мінімізація негативного впливу на економіку, соціальне життя та довкілля при виникненні посухи, а також спрямованість на розширення критеріїв та цілей Водної рамкової директиви (ВРД) для реалізації управління посухами.
“Серед головних завдань Плану управління посухами — створення системи раннього попередження. Така система дозволить виявити посуху на ранній стадії, вчасно здійснити реактивне реагування та пом’якшити наслідки”, — уточнює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна Оксана Коноваленко.
Які рішення передбачає ПУП:
На сьогодні WWF-Україна розроблено перші плани для 2 річкових басейнів, які дозволяють оцінити забезпечення їх складання, наявну гідрологічну та метеорологічну інформацію і стануть хорошим прикладом для інших басейнів. Також це дозволить почати розробку національних нормативно-правових актів.
Ознайомитись із Планом управління посухами можна за посиланням.
Через посуху, що спостерігається в Україні, вже частково втрачено осінні озимі посіви, водночас тривала відсутність опадів активізує темпи збиральної кампанії та сприяє високим показникам якості зерна кукурудзи, повідомляють в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Прогнозна модель не показує опадів в Україні найближчим часом. Тому вологість зерна кукурудзи залишається низькою, в середньому 17-20%, тоді як минулого сезону – 30-35%. Це сприятиме зниженню собівартості зерна кукурудзи, оскільки для зібраного врожаю достатньо одного циклу сушіння”, – розповіли аналітики.
Вони зазначили, що на початку жовтня аграрії активізують збирання кукурудзи, бо завершать збирання соняшнику та сої.
При цьому наголошується, що обстріли портів Одеси та Придунав’я гальмують експорт кукурудзи. Водночас ця продукція користується попитом з боку Китаю виключно на базисі СIF з поставкою в жовтні-грудні за умовною ціною 250$/тонна.
“За всіма базисами щотижня цінники на українську кукурудзу втрачають 3-5$/тонна. Пропозиція її зерна висока, але логістичні проблеми є і надалі будуть фактором падіння цін, особливо під час розгортання збиральної кампанії”, – пояснили у ВАР і додали, що вже за тиждень можна очікувати наступний рівень цін на 1 тонну кукурудзи: СРТ річкові порти – 140-150$, DAP кордон – 145-155$.
Французький міністр екологічних перетворень Крістоф Бешю повідомив в ефірі Franceinfo про скликання в четвер комітету із запобігання посухи, за яким у понеділок відбудеться нарада всіх префектів національної території.
“Нинішня зима найбільш посушлива з 1959 року”, – нагадав міністр, відповідаючи в середу на запитання каналу.
Він заявив про те, що Франція перебуває в стані “тривожного попередження” про посуху. Протягом 31 дня в країні не було жодного значного дощу, хоча опади й очікуються в деяких місцях, починаючи з 22 лютого.
На нараді з префектами передбачається “розглянути територію за територією, які справи”, зазначив Бешю.
Він підтвердив, що в понеділок можуть бути оголошені суворі обмежувальні заходи щодо використання води, які почнуть діяти з березня, “щоб уникнути катастрофічних ситуацій цього літа”.
У зв’язку з такою перспективою міністр закликав “уже зараз” докласти зусиль щодо економії води. На сьогодні на частині території восьми департаментів країни вже діють обмеження. У чотирьох департаментах здійснюється надзвичайний контроль за витратою води.
Кліматологи дуже стурбовані недостатнім рівнем підземних резервів води. За словами Бешю, у водоносних горизонтах Франції “двомісячне запізнення, з точки зору заповнення”. “Це можна виправити, але нам потрібен дощовий березень, у нас попереду два місяці”, – пояснив міністр.
Він повідомив, що найближчими днями буде презентовано “великий план щодо водних ресурсів”, що включає близько п’ятдесяти заходів. Французів, зокрема, спонукатимуть стримати використання питної води для технічних і сільськогосподарських цілей. Міністр також висловився за більш активне застосування оброблених стічних вод у сільському господарстві.
Влітку 2022 року багато регіонів Франції пережили історичну посуху.
Ряд регіонів ЄС ще три місяці переживатимуть небувалу посуху, повідомляє Associated Press з посиланням на доповідь Євросоюзу.
“Засуха та високі температури повітря очікуються у західному Середземномор’ї аж до листопада 2022 року”, – йдеться у доповіді.
Зазначається, що особливо це торкнеться Португалії та Іспанії.
Наразі майже у половині країн ЄС діє попередження про посуху. Крім того, погіршення ситуації спостерігається у Бельгії, Франції, Німеччині, Угорщині, Ірландії, Люксембурзі та інших.
Раніше повідомлялося, що, на думку Об’єднаного дослідницького центру Європейської комісії, нинішня посуха видається, можливо, найсильнішою за останні 500 років. Остаточні дані наприкінці сезону можуть підтвердити цю попередню оцінку.
Країни Європи, які цього літа страждають від природних пожеж, пов’язаних з аномальною спекою та посухою, у 2022 році побили сумний рекорд: вогнем спустошено 662,8 тис. га.
Серед найбільш зачеплених пожежами нинішнього року держав – Іспанія (246 тис. га згорілих лісів), Румунія (150 тис. га), Португалія (75 тис. га) та Франція (61 тис. га).
Ситуація із посухою у багатьох регіонах Європи залишається серйозною, випливає з оприлюдненої у Брюсселі у вівторок останньої доповіді Об’єднаного дослідницького центру (JRC) Європейської комісії (ЄК) “Посуха в Європі – серпень 2022 року”.
“Поєднання сильної посухи та аномальної спеки створило безпрецедентне навантаження на рівень води в усьому ЄС. В даний час ми відзначаємо, що інтенсивність сезону лісових пожеж помітно вища за середню і надає серйозний вплив на врожайність. Зміна клімату, безсумнівно, з кожним роком все помітніша”, – прокоментувала доповідь член ЄК з інновацій та досліджень Марія Габріель.
“Розвиток та наслідки тривалої посухи в ЄС підтверджують тривожну ситуацію липня 2022 року: 47% території Євросоюзу все ще перебувають в умовах (кризового) попередження, що означає, що опадів випадає менше, ніж зазвичай, а вологи в ґрунті не вистачає, і 17% території ЄС перебуває у стані тривожного повідомлення, що означає, що рослинність та сільськогосподарські культури також схильні до негативних наслідків посухи”, – цитується доповідь у комюніке Єврокомісії.
Те, що в сукупності 64% території ЄС перебувають у цих кризових режимах, сприяє поширенню пожежонебезпечних зон по всьому союзу, наголошується в доповіді.
У ньому повідомляється, що поточні прогнози врожайності кукурудзи на зерно, сої та соняшнику по Євросоюзу відповідно на 16%, 15% і 12% нижчі від середнього показника останніх п’яти років.
Серйозний дефіцит опадів торкнувся майже всіх річок у країнах ЄС, позначившись на річковому транспорті та на енергетичному секторі як для виробництва гідроелектроенергії, так і для систем охолодження інших електростанцій.
Декілька держав-членів ЄС вжили заходів щодо обмеження використання води, оскільки водопостачання найближчими тижнями може виявитися ще складнішим.
На думку експертів JRC, нинішня посуха є можливо найсильнішою за останні 500 років. Остаточні дані наприкінці сезону підтвердять цю попередню оцінку, повідомляють у Європейській комісії.
Приблизно 22 млн жителів Ефіопії, Кенії та Сомалі перебувають на межі голоду, переважно через багаторічну посуху в цьому регіоні, заявили у п’ятницю у Всесвітній продовольчій програмі (ВПП) ООН.
“Від початку року ще дев’ять мільйонів людей опинилися в умовах гострої нестачі продовольства по всій Ефіопії, Кенії, Сомалі. Таким чином, 22 мільйони людей стикаються з проблемою забезпечення достатньою кількістю продовольства”, – йдеться в пресрелізі ВПП.
За інформацією ВПП, у країнах регіону гине худоба, населення відчуває гостру нестачу води. Через посуху 1,1 млн осіб були змушені залишити свої будинки.
“Люди тут роками чекають на дощ, але вони більше не можуть чекати життєво необхідної продовольчої допомоги. Світ має зараз вжити заходів, щоб захистити найбільш уразливі групи населення від загрози масового голоду на півострові Африканський Ріг”, – заявив директор ВПП Девід Біслі.
При цьому посуха в регіоні, як очікується, триватиме найближчими місяцями.
Як нагадали у ВПП, ще на початку 2022 року організація попереджала про те, що 13 млн жителів Ефіопії, Кенії та Сомалі перебувають на межі голоду. Однак до середини року, коли до регіону знову не прийшли дощі, кількість потребуючих продовольства зросла до 20 млн, а потім і до 22 млн.
“Ця кількість зростатиме, і серйозність проблеми голоду посилюватиметься у разі, якщо наступний сезон дощів не допоможе, а вразливі групи населення не отримають гуманітарної допомоги”, – йдеться у заяві ВВП.
В організації також запевнили, що оскільки посуха в регіоні поки що не закінчується, потрібно ще близько $418 млн для задоволення потреб місцевого населення у наступні шість місяців.
