Business news from Ukraine

Українці найбільш позитивно сприймають Німеччину, Францію, Британію та Литву, тоді як Китай і Угорщина мають помітно гірші оцінки, попри свою вагу у зовнішній торгівлі України, свідчать результати спільного дослідження Active Group та Experts Club.

«Сучасна міжнародна економіка – це не лише цифри зовнішньої торгівлі, а й репутація, довіра, політична близькість, гуманітарна присутність і відчуття партнерства на рівні суспільства. Саме в цій логіці варто оцінювати як торговельні зв’язки України, так і роботу іноземних посольств в українському інформаційному та суспільному просторі», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.

Уракін також навів загальні показники зовнішньої торгівлі України за 2025 рік. За його даними, загальний товарообіг сягнув понад $125 млрд, з яких майже $85 млрд припало на імпорт і близько $40 млрд – на експорт, тоді як негативне сальдо торгівлі товарами становило близько $44,5 млрд. Він зазначив, що це свідчить про збереження високої відкритості української економіки навіть в умовах війни, але водночас і про її істотну залежність від зовнішніх поставок.

Найбільшим торговельним партнером України за обсягом товарообігу, як зазначалося під час презентації, залишається Китай. Водночас, саме китайський напрям формує для України найбільший торговельний дисбаланс, адже з $20 млрд загального товарообігу близько $19 млрд припадає на імпорт, тоді як український експорт становить лише близько $1,8 млрд.

«По суті майже 39-40% усього річного дефіциту торговельного балансу України – це саме Китай. Це класичний приклад асиметричної торгівлі: Україна продає ресурси, а купує товари з високою доданою вартістю», – наголосив Уракін.

Інший тип взаємодії, за його словами, Україна має з Польщею. Вона залишається ключовим сусідом, логістичним хабом, важливим політичним союзником і водночас найбільшим ринком для українського експорту. Загальний обсяг торгівлі з Польщею перевищує $13 млрд, однак і тут сальдо для України залишається від’ємним – майже мінус $3 млрд. При цьому Польща, як зазначали учасники пресконференції, є не просто ринком збуту, а простором економічного стику між українським виробником та ринком Євросоюзу.

Схожа ситуація спостерігається у торгівлі з Німеччиною, Туреччиною та США. За наведеними на пресконференції даними, товарообіг із Німеччиною становить близько $9 млрд, із Туреччиною – майже $9 млрд, зі США – майже $6 млрд, причому в усіх трьох випадках Україна має негативне сальдо. Уракін наголосив, що особливо важливим є американський напрям, оскільки значення США для України визначається не лише обсягами торгівлі, а й роллю Сполучених Штатів як безпекового, фінансового, технологічного та політичного партнера.

Водночас найбільш вигідними для України з погляду позитивного торговельного сальдо, як було зазначено під час презентації, є Єгипет, Молдова, Нідерланди, Іспанія, Ліван, Алжир, Ірак, Лівія, Казахстан та Об’єднані Арабські Емірати.

«Найкращі результати Україна має там, де сильними є її позиції в аграрному секторі та де українська експортна пропозиція є зрозумілою для відповідного ринку. Майбутнє поліпшення торговельного балансу лежить у переході до продукції з більшою доданою вартістю на тих ринках, де Україна вже має свою присутність і доводить, що вона є стабільним партнером», – сказав він.

Соціологічна частина дослідження, представлена на пресконференції, показала, що найвищі рівні позитивного ставлення українці демонструють до Німеччини – 77,4%, Литви – 75%, Франції – 74%, Великої Британії – 74%, Швеції – 72,5%, Японії – 71,8%, Італії – 70% та Чехії – 67%. Високими також залишаються оцінки Іспанії, Греції, Болгарії, Польщі та Туреччини. При цьому до Польщі позитивно ставляться 56% опитаних за 14,7% негативних оцінок, а до Туреччини – 55% за 5,6% негативних.

Натомість Китай має іншу картину сприйняття: позитивне ставлення до нього висловили 23% респондентів, тоді як негативне – 42%. Ще більш критичними виявилися оцінки Угорщини: лише 18,6% позитивного ставлення проти 52% негативного. До США позитивно ставляться 44,1% опитаних, негативно – 24,7%.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що дослідження вже є другим у цій серії, що дає змогу відстежувати динаміку громадських оцінок. За його словами, йдеться не лише про емоційне сприйняття інших держав, а й про фактор, який дедалі більше пов’язаний із зовнішньоекономічними відносинами, безпекою та образом країни-партнера в українському суспільстві.

«Показники окремих країн дещо погіршилися порівняно з попереднім дослідженням. У випадку США, на це могли вплинути зміни в американській політиці після приходу нового президента та відповідне інформаційне тло», – зауважив Позній.

Окрему увагу учасники пресконференції звернули на випадки, коли економічна важливість країни не збігається з її емоційним сприйняттям в Україні. Відповідаючи на запитання глядачів, Позній навів як приклад Китай, який сприймається досить негативно, але залишається найбільшим торговельним партнером України. Аналогічно, за його словами, є випадки, коли країна, наприклад, Ірак, має позитивне для України торговельне сальдо, але ставлення до неї залишається стриманим або негативним.

Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова наголосила, що громадська думка під час війни є особливо чутливою до зовнішніх чинників, а тому такі вимірювання треба розглядати в конкретному часовому контексті. «Ставлення до країни слід розглядати як ставлення до країни загалом, і воно формується на основі бачення українцями цієї країни як стратегічного партнера в досягненні миру в Україні. Друга складова — це ставлення до її представників і громадян, яке базується або на власному досвіді, або на досвіді друзів, колег і членів родини», – пояснила вона.

За словами Безрукової, важливу роль у формуванні цих оцінок відіграють соціальні медіа, політичний контекст, культурні стереотипи та повсякденні уявлення, засвоєні у процесі соціалізації. Саме цим, зокрема, можуть пояснюватися великі частки нейтральних відповідей щодо окремих країн, про які українці мають недостатньо особистого досвіду або інформації в публічному просторі. Вона також звернула увагу на вплив стереотипів на ставлення до частини країн мусульманського світу, хоча з економічної точки зору деякі з них є важливими партнерами України.

Максим Уракін зазначив, що іноземним представництвам варто говорити з українським суспільством не абстрактною дипломатичною мовою, а мовою конкретної користі – через робочі місця, інвестиції, гуманітарні проєкти, освітні програми та логістичні можливості. Він також закликав дипломатичні місії активніше працювати не лише в Києві, а й у регіонах, а також пов’язувати імідж своїх країн не тільки з політичною підтримкою України, а й із реальною участю у відбудові, енергетиці, промисловості, агропереробці, медицині та освіті.

«Якщо суспільство бачить, що з країни йде потужний потік імпорту, але не бачить симетричного руху інвестицій, технологій чи локалізації виробництва, виникає відчуття дисбалансу. А це вже прямо впливає на емоційне сприйняття партнера. саме тому державам із великим профіцитом у торгівлі з Україною слід особливо уважно працювати над репутаційною складовою своєї присутності на українському ринку», – додав Уракін

Підсумовуючи, учасники пресконференції наголосили, що результати дослідження можуть бути корисними як для бізнесу, так і для державних інституцій та міжнародних партнерів України. На їхню думку, громадська думка здатна впливати на економічну політику, поведінку споживачів і навіть на сприйняття товарів та послуг із тих чи інших країн, а отже стає важливим елементом сучасної зовнішньоекономічної реальності. Олександр Позній при цьому зауважив, що світ для українців не є “чорно-білим”, а велика частка нейтральних оцінок щодо низки країн свідчить радше про обережність і прагнення до зваженого судження, ніж про байдужість.

Опитування було проведене у березні 2026 року, соціологи опрацювали ставлення українців до 50 країн, які входять до кола найбільших торговельних партнерів України. Дослідження проводилося методом самозаповнення анкети в онлайн-панелі, участь у ньому взяли 800 респондентів, а заявлена похибка не перевищує 3,5%.

З повноюь презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.