77,6% опитаних українців вважають, що президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та військових адміністраціях.
Про це свідчать дані опитування громадської думки, присвяченого адаптації українців до життя в умовах війни та проведеного Київським міжнародним інститутом соціології в липні на замовлення Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва.
“Зволікання з розв’язаннями проблем, які підривають віру людей у перемогу, битиме і по самому президенту. Опитування показало, що на думку 77,6% громадян “президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді, військових адміністраціях”, – повідомив виконавчий директор Фонду “Демократичні ініціативи” Петро Бурковський.
Як зазначив соціолог, “поширений аргумент про те, що “влада не встигає скрізь”, не працює після 16 місяців війни і більше вже не зіграє роль індульгенції для зловживань, байдужості й некомпетентності осіб, яких обрали й призначили саме для того, щоб вони “все й скрізь” встигали робити, користуючись повноваженнями, тим паче розширеними в умовах воєнного стану”.
“Тобто, саме чиновники, які не виконують свої обов’язки, є не менш небезпечним ворогом на даному етапі, ніж Росія. І громадяни очікують на рішучість Володимира Зеленського усувати таких осіб від влади, дослухатися і просувати виконавців, які чесно вказують на проблеми і компетентно пропонують їхнє вирішення”, – продовжує Бурковський.
“Тому очищення ТЦК від “безцінних кадрів” має бути початком відліку, а не крапкою в процесі змін у секторі оборони. У даному випадку, не варто йти шляхом простих рішень. Зокрема, можемо обґрунтовано припустити, що більшість громадян можуть підтримати таку “просту ідею” як “переведення воєнкомів-порушників на передову”. Однак чи можна довіряти зброю та життя солдатів людям, які цинічно торгували довідками для ухилення від служби? Навряд чи таке рішення підтримають у бойових частинах. А ось пропозиція про заміщення корупціонерів ветеранами цілком знайде відгук у суспільстві”, – резюмує політичний аналітик.
За даними опитування, 72,9% українців підтримують звільнення поранених військових з лав ЗСУ з виплатою всіх належних компенсацій на лікування та реабілітацію і 46,3% – переведення за бажанням на посади у військкомати замість нинішніх працівників.
Всеукраїнське опитування “Суспільно-політичні настрої населення України” проводилося Київським міжнародним інститутом соціології в липні 2023 року на замовлення Фонду “Демократичні ініціативи”. Опитування здійснювалося методом особистих інтерв’ю з використанням планшета. Із вибірки одразу було виключено Донецьку та Луганську області через безпекові питання. Херсонська область спочатку була включена для розрахунків, однак через проблеми з безпекою завдання для Херсонської області було реалізовано в сусідній Миколаївській області.
Загалом у рамках дослідження було проведено 2011 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 135 населених пунктах України. За звичайних обставин статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%.
Господарський суд Києва скасував запис у Єдиному держреєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому містилася інформація про те, що президентом Всеукраїнської громадської організації “Федерація боксу України” (ФБУ) став Кирило Шевченко замість Володимира Продивуса.
Згідно з інформацією держреєстру судових рішень, таке рішення суд ухвалив 21 червня, розглянувши позов Продивуса.
Згідно з матеріалами судового засідання, Шевченка обрано президентом ФБУ на позачерговій конференції федерації, що відбулася 22 лютого 2022 року, відповідний запис у держреєстрі було зроблено 15 червня 2022 року.
Зі свого боку, Продивус на своїй сторінці у Facebook назвав рішення про обрання Шевченка президентом ФБУ “рейдерським захопленням Федерації боксу”.
Він також підкреслив, що не планує повертатися на посаду глави ФБУ, главу федерації буде обрано найближчим часом.
“Я за своєю роботою на міжнародному рівні не зможу і не бачу можливим обійняти посаду президента Федерації боксу України, є чимало достойних представників боксерської сім’ї, в яких є такі амбіції і компетентність. Про офіційну дату виборів буде повідомлено пізніше”, – написав він.
Зі свого боку, у розміщеному на сайті федерації зверненні Шевченко зазначив, що “опоненти незаконно змінили запис єдиного держреєстру”.
“Мною одразу було подано апеляційну скаргу, яку прийняли і призначили колегію суддів для подальшого розгляду моєї справи”, – повідомив він.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Вадима Пристайка з двох займаних посад. Відповідний документ №442/2023 оприлюднено на сайті глави держави.
Згідно з текстом указу, Пристайка звільняють із посади надзвичайного і повноважного посла України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії та з посади постійного представника при Міжнародній морській організації (IMO) за сумісництвом.
Президент Угорщини Каталін Новак прийняла запрошення українського уряду і візьме участь у майбутньому засіданні Кримської платформи 23 серпня в Києві, повідомляє угорський новинний портал “Телекс” у неділю з посиланням на інформцію, отриману в дирекції комунікацій президентського Палацу Шандора.
“Це також означає, що глава угорської держави може ще раз особисто зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським”, – ідеться в повідомленні.
У Палаці Шандора додали, що Новак перед поїздкою до Києва відвідає Закарпатську область, де разом з етнічними угорцями, які там проживають, візьме 20 серпня участь у святі короля Святого Стефана.
У 2022 році Угорщину на Кримській платформі 2022 року представляв державний секретар Петер Старай, відповідальний за політику енергопостачання та безпеки в Міністерстві закордонних справ і торгівлі. Він заявляв про непохитну підтримку України з боку Угорщини і про те, що головна мета Угорщини – встановлення миру.
У виданні зазначають, що відтоді “кілька речей ускладнили дипломатичні відносини Угорщини та України”, зокрема те, що Новак від березня так і не підписала декларацію, яка вітає нового посла України в Угорщині Федора Шандора. “Поки цього не станеться, Федір Шандор, який служить солдатом-добровольцем, а також викладає в Ужгородському національному університеті, не зможе обіймати свою посаду”, – наголошується в повідомленні.
“Телекс” повідомляє, що цього тижня інше угорське видання “Індекс” із посиланням на близьке до президента дипломатичне джерело написало, що Новак відкладає підписання заяви про прийняття нового українського посла, оскільки вже кілька місяців нібито не може зв’язатися із Зеленським.
Президент Угорщини зустрічалася з главою Української держави востаннє 26 листопада 2022 року.
В Україну з неоголошеним візитом приїхав президент Південної Кореї Юн Сок Йоль, повідомляє південнокорейське інформаційне агентство “Ренхап”.
“Юн і перша леді Кім Кьон Хі прибули в Україну з Польщі, – повідомляє агентство з посиланням на старшого секретаря президента зі зв’язків із пресою Кім Ин Хе в суботу.
Як повідомляється, Юн відвідав місце масових убивств у Бучі під Києвом, а потім – Ірпінь.
Як інформує агентство, президент Південної Кореї “планує покласти вінок до військового пам’ятника перед проведенням зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським”.
Візит відбувається наприкінці двоетапної поїздки президента Південної Кореї, під час якої він відвідав Литву на саміті Організації Північноатлантичного договору, а потім до Польщі з офіційним візитом.
Чинний президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв здобув перемогу на дострокових виборах глави держави, що відбулися минулої неділі, набравши 87,5% голосів, повідомив глава Центрвиборчкому Зайніддін Нізамходжаєв.
“За попередніми даними, за Мірзієєва віддали свої голоси 13 млн 625 тис. 055 осіб, або 87,5% виборців із числа тих, хто взяв участь у голосуванні”, – сказав глава ЦВК на брифінгу в понеділок.
Відповідно до статті 35 закону “Про вибори президента Республіки Узбекистан”, це дає право вважати його обраним главою держави.
На вибори президента було зареєстровано понад 19,5 млн виборців Узбекистану. У виборах взяли участь 15 млн 671 тис. 405 виборців. Достроково в період із 28 червня до 5 липня проголосувало понад 800 тис. виборців, зокрема приблизно 188 тис. за кордоном.
На посаду президента Узбекистану претендували чотири кандидати, зокрема чинний глава держави Шавкат Мірзієєв, висунутий Рухом підприємців і ділових людей – Ліберально-демократичною партією Узбекистану (УзЛіДеп). Його кандидатуру також підтримала Демократична партія “Міллій тікланіш” (“Національне відродження”).
Народно-демократична партія висунула свого лідера Улугбека Іноятова, Екологічна партія – голову Абдушукура Хамзаєва, Соціал-демократична партія “Адолат” (“Справедливість”) – першого заступника голови Верховного суду Узбекистану Робахон Махмудову.
У підсумку, за попередніми даними ЦВК, за кандидата від НДПУ проголосували 649 тис. 116 виборців (4,2%), за представника “Адолат” – 693 тис. 634 (4,43%), кандидат від Екологічної партії отримав 585 тис. 714 голосів (3,74%).
За даними ЦВК, остаточні підсумки виборів, що відбулися 9 липня, буде оголошено протягом десяти днів.
На попередніх президентських виборах 24 жовтня 2021 року за Мірзієєва, висунутого кандидатом на цю посаду УзЛіДеп, проголосували 80,12% виборців.
Нинішні президентські вибори стали першими після внесення поправок до Конституції, що передбачають продовження терміну повноважень президента з п’яти до семи років. За конституційним законом чинний глава держави Мірзієєв, який обіймає посаду другий термін, може знову балотуватися на цю посаду.
